|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
3.3. Класифікація цивільних правовідносин
|
|
Загальнотеоретичні класифікації правовідносин (поділ їх на загальні та конкретні, абсолютні та відносні, регулятивні та охоронні, правовідносини активного і пасивного типу) мають значення і для галузевих, зокрема цивільних, правовідносин. Проте класифікація галузевих правовідносин повинна відобразити специфіку предмета і методу даної галузі права. З цих позицій в науці цивільного права прийнята наступна класифікація цивільних правовідносин.
Відповідно з тим, як суспільні відносини, що регулюються цивільним правом, поділяються на майнові і немайнові, цивільні правовідносини, що виступають як форма цих відносин, також діляться на майнові (відносини власності, наприклад) і особисті немайнові. Останні, в свою чергу, діляться на особисті відносини, пов'язані з майновими (наприклад, авторські правовідносини) та особисті відносини, не пов'язані з майновими (наприклад, правовідносини щодо захисту честі та гідності).
Майнові правовідносини мають визначений економічний зміст, виникають з приводу якогось майнового блага (речей), вчинення дії майнового характеру. Особисті немайнові правовідносини позбавлені економічного змісту і виникають з приводу особистих, немайнових благ, продуктів духовної творчості.
Більшість цивільних правовідносин носить майновий характер. У майнових правовідносинах, об'єктами яких в більшості випадків виступають речі, велике значення набуває врегулювання правового режиму речі. Майнові права саме в силу тісного зв'язку зі своїми об'єктами - речами - здебільшого передавання, вони переходять разом з річчю до інших осіб у порядку правонаступництва (перехід у спадок, у випадках реорганізації юридичних осіб тощо). Ця ж зв'язок майнового права з річчю як його об'єктом обумовлює специфічний спосіб захисту: позов про витребування (передачі речі). Майновий характер правовідносини зумовлює майновий характер цивільно-правової відповідальності і таку її основну форму, як відшкодування збитків. На захист майнових цивільних прав (за деякими винятками) поширюється позовна давність.
Особисті немайнові права, маючи своїм об'єктом нематеріальні блага, невіддільні від особистості, як правило, не передання. На вимоги про їх захист не поширюється позовна давність. Специфічні способи захисту таких благ. Специфіка особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими, полягає в тому, що вони можуть виникнути лише у випадках, передбачених законом, тут не може мати місця аналогія права і закону.
Залежно від ступеня визначеності суб'єктного складу цивільні правовідносини ділять на абсолютні і відносні. В абсолютних правовідносинах певного носію суб'єктивного права протистоїть невизначене число зобов'язаних осіб. До них відносяться правовідносини власності, відносини, що закріплюють авторські та винахідницькі права. У відносних правовідносинах певним уповноваженою особам протистоять певні зобов'язані особи. Відносними є переважна більшість цивільних правовідносин.
Цивільні правовідносини діляться на речові та зобов'язальні. Речові правовідносини пов'язані з правом на річ. Різниця їх полягає в тому, що здійснення речових прав можливо самим уповноваженою особою, тоді як зобов'язальні права здійснюються через виконання обов'язків зобов'язаними особами. До речових правовідносин можна віднести правовідносини власності, право оперативного управління. До зобов'язальних правовідносин відносяться практично всі інші цивільні правовідносини: купівля-продаж, поставка, позика тощо
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "3.3. Класифікація цивільних правовідносин" |
- § 3. Види цивільних правовідносин
класифікація цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Оскільки правовідносини відповідного виду володіють загальними рисами, правильна кваліфікація конкретного правовідносини дозволяє поширити на нього ознаки правовідносин відповідного виду, глибше зрозуміти його сутність і застосовувати до нього адекватні його природі правові конструкції. В
- 1. Класифікація цивільних правовідносин
цивільних правовідносин переслідує не тільки теоретичні, а й практичні цілі, що полягають у правильному з'ясуванні прав і обов'язків сторін, визначенні кола правових норм, що підлягають застосуванню в процесі виникнення , реалізації та припинення правовідносин. За особливостями характеру взаємозв'язку уповноваженої і зобов'язаної суб'єктів розрізняються абсолютні та відносні
- § 1. Поняття комерційного права
класифікація джерел підприємницького права. Суб'єкти комерційного права . Тут розглядаються поняття підприємця та організаційно-правові форми його діяльності, порядок створення, реорганізації та ліквідації, в тому числі з підстав банкрутства, комерційних організацій. Особлива увага приділяється господарським товариствам і товариствам. Речові права підприємця. Тема
- § 2. Джерела комерційного права
класифікацій нормативних актів (за їх юридичною силою та масштабом дії), що мають універсальний характер, класифікація за їх призначенням є спеціальною, що відбиває по суті співвідношення цивільного та комерційного права. Загальні нормативні акти призначені для всіх суб'єктів приватного права, в тому числі і для підприємців, і закріплюють загальні правила поведінки без урахування тих чи
- § 1. Об'єкти речових прав підприємця
класифікації суб'єктивних прав відносяться до числа абсолютних прав. До цієї ж групи прав належать і такі права, як авторські, особисті немайнові, право на ім'я, в тому числі на фірмове найменування, права патентовласників та т. д. Все речові права - це права абсолютні, однак не всі абсолютні права є речовими. Для всіх речових прав характерні такі риси, або властивості, як
- § 2. Правовий режим речей
класифікація речей, наведена в гол. 6 ЦК та включає такі категорії, як нерухомі та рухомі речі, ділені й неподільні, складні речі, головні речі і приналежності, плоди, продукція та доходи, а також такі спеціальні об'єкти, як гроші і валютні цінності. Особливе місце серед об'єктів речових прав підприємців займають підприємства, кожне з яких виступає як єдиний
- § 4. Правовий режим цінних паперів
класифікацією всі існуючі нині окремі види цінних паперів можуть розподілятися на папери з зобов'язально-правовим і речове-правовим змістом. Число перших явно переважає над другими. Практично всі відомі чинному цивільному праву цінні папери засвідчують саме зобов'язальні права вимоги. Такі, наприклад, акція, облігація, вексель, чек, депозитний і
- § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
класифікації ГК - як немайнове право, яке має грошову оцінку. Виключне право власника товарного знака може бути використано ним також при формуванні статутного або складеного капіталу господарських товариств і товариств , це право може бути предметом договорів комерційної концесії (або франшизи, франчайзингу), за якими предметом угоди є поряд з іншими, в тому
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
класифікації за різними критеріями: цілям захисту, характером процесуальної діяльності, видами владних актів, по юрисдикційних органів. [3] На думку В.В. Витрянского, крім універсальних способів захисту існують спеціальні способи захисту, призначені «.. . для обслуговування окремих видів цивільних прав », це - віндикаційний і негаторний позови, стягнення відсотків за користування
- § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
цивільно-правовьк угод з цінними паперами в якості повіреного або комісіонера, що діє на підставі договору доручення або комісії, а також доручення на здійснення таких угод при відсутності вказівок на повноваження повіреного або комісіонера в договорі (ст. 3). Професійний учасник ринку цінних паперів, що займається брокерською діяльністю, іменується брокером. Закон про
|