| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5.2. Контроль за іноземними судами в портах європейських країн і США |
||
|
Відповідно до Меморандуму контроль повинен полягати в перевірці свідчень і документів, а фактичний огляд судна може здійснюватися лише за відсутності таких свідчень і документів або за наявності явного підстави вважати, що судно істотно не відповідає вимогам відповідного договору. У поняття "явне підставу" Меморандум включає: донесення або повідомлення інших влад, донесення або скарга капітана, члена екіпажу або іншої особи або організації, що має законний інтерес в безпеці експлуатації судна, умов проживання та роботи або запобігання забруднення; інші ознаки серйозних невідповідностей, передбачені Меморандумом. Однак у Меморандумі обумовлено, що контролюючі влади будуть прагнути уникати огляду суден, які були оглянуті будь-якими з інших влад держав - учасниць Угоди протягом попередніх 6 місяців, якщо немає очевидного підстави для проведення огляду. Після закінчення огляду капітану судна повинен бути виданий відповідний документ за встановленою формою. При відвідуванні судна в іноземному порту представниками контролюючих влади капітан повинен зажадати пред'явлення документа, уповноважує їх виконувати дії, пов'язані з контролем, а також з'ясувати, чим саме викликана перевірка судна. Він повинен заявити особі, яка прибула для здійснення контролю, що судно повністю відповідає стандартам, встановленим міжнародними договорами, і пред'явити свідчення, що підтверджують відповідність судна вимогам міжнародних конвенцій. Крім того, на прохання контролюючих влади капітан повинен пред'явити й інші цікаві для них документи: судновий журнал, машинний журнал, журнал нафтових операцій, сертифікат на нафтоводяної сепаратор та ін Контроль судна в частині, що відноситься до Конвенції МОП N 147, згідно з Меморандумом включає перевірку: мінімального віку членів екіпажу, медичного огляду, професійних дипломів, продовольства і зручностей житлових приміщень. Якщо контролюючі влади не обмежуються перевіркою документів і мають намір оглянути судно, капітан може заявити усний протест, вказавши, що, по-перше, всі пред'явлені свідоцтва є дійсними, тобто видані компетентними властями, термін їх дії не закінчився і в силу відповідних міжнародних угод вони визнаються всіма державами, по-друге, фактичний стан судна, його обладнання та постачання, а також рівень кваліфікації екіпажу відповідають пред'явленим документам. Одночасно капітан повинен запитати у контролюючих осіб пояснення причин прийнятого ними рішення про фактичне контролі судна. Положення Меморандуму передбачають заходи, які можуть бути прийняті до суден, що не відповідає вимогам міжнародних договорів. При виявленні невідповідностей, які представляють очевидний ризик для безпеки, здоров'я людей і навколишнього середовища, дані невідповідності повинні бути усунені до того, як судну буде дозволено вийти в море. У цих цілях контролюючі влади можуть вжити відповідних заходів аж до затримання судна. У тому випадку, якщо невідповідності не можуть бути усунені в порту огляду, влада має право дозволити такому судну слідувати в інший порт при дотриманні належних умов, висунутих такими властями. Контроль за іноземними судами в портах США здійснюється відповідно до Закону про безпеку портів і танкерів 1978 року. Цей Закон допускає відступ від загальноприйнятих міжнародних норм контролю за іноземними судами в своїх територіальних водах і портах. Закон 1978 вимагає від іноземних суден попереднього повідомлення про своє прибуття в порти США. Він забороняє іноземним судам здійснювати вантажні операції в портах США, якщо вони не відповідають правилам, виданим відповідно до зазначеного Законом, не укомплектовані екіпажами відповідно до вимог Міністра транспорту США, якщо рівень кваліфікації осіб командного складу цих судів нижче відповідного рівня, встановленого в США , або міжнародного рівня. Закон уповноважує Міністра транспорту видавати правила, що перевищують стандарти, узгоджені на міжнародному рівні. Він забороняє іноземним судам проводити вантажні операції в портах США, якщо вони не мають Свідоцтва про відповідність, що видається Управлінням берегової охорони Міністерства транспорту США і засвідчує їхню відповідність національним правилам США. Назване вище свідоцтво видається тільки після позитивних результатів перевірки судна по 66 пунктам, що охоплює його конструкцію, обладнання, постачання, документацію про безпеку, технічне обслуговування та справність різних систем, механізмів, приладів, датчиків і т. д. Якщо буде встановлено, що таке судно не задовольняє цим вимогам, Міністр транспорту повинен повідомити судновласника або агента судна і вказати, яким чином судно може бути приведене у відповідність. Будь-якому іноземному судну, яке не відповідає положенням Закону США або виданим на його підставі правилам, може бути заборонений захід у американські порти. Встановлений контроль за іноземними судами в портах США набагато перевищує чинні міжнародні норми, що є явним порушенням з боку адміністрації США взятих на себе за міжнародними договорами зобов'язань. Процедури контролю суден державою порту регулює Резолюція А.787 (19), прийнята 23 листопада 1995 Міжнародною морською організацією (ІМО). Ця Резолюція призначена в якості основного керівництва при виконанні інспекцій суден державою порту і послідовності проведення цих інспекцій для виявлення невідповідності судна, його обладнання або екіпажу, а також для застосування процедур контролю. Процедури контролю, викладені у Резолюції, застосовуються до суден, що підпадають під вимоги СОЛАС, Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року (КГМ-66), Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 року з Протоколом 1978 року і поправками (МАРПОЛ-73/78), Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками (ПДМНВ-78), та Міжнародної конвенції по обміру суден 1969 року (Тоннаж-69), які іменуються застосовними конвенціями. Характерно, що судам держав, які не є сторонами застосовних конвенцій, а також судам, розміри яких нижче конвенційних, не надається більш сприятливий режим. Всі сторони повинні принципово застосовувати процедури, що встановлюються даної Резолюцією. До судам країн, які не є сторонами конвенцій, і до суден, розміри яких менше розмірів, обумовлених у конвенціях, повинні здійснюватися еквівалентні інспекції на необхідному рівні для забезпечення безпеки і захисту морського середовища. Оскільки суду країн, які не є сторонами конвенцій, не матимуть свідоцтв, необхідних СОЛАС, КГМ або МАРПОЛ, або члени їх екіпажів не матимуть дипломів, необхідних ПДМНВ, посадова особа, яка здійснює контроль державою порту (ДЛОК), керуючись принципами, викладеними в Резолюції, має переконатися, що судно і його екіпаж не становлять небезпеки для знаходяться на борту або загрози для морського навколишнього середовища. Якщо судно або екіпаж мають документи, що відрізняються за формою від запропонованих конвенціями, то при оцінці стану судна ДЛОК може враховувати їх форму і зміст. Стан такого судна, його обладнання, а також дипломи членів екіпажу і стандарти держави прапора про безпечний мінімальний склад екіпажу повинні бути сумісні з цілями конвенційних положень; в іншому випадку судно має підпадати під такі обмеження, які необхідні для забезпечення безпеки і захисту морського навколишнього середовища. Відповідно до положень застосовних конвенцій сторони здійснюють інспекції іноземних судів у своїх портах силами посадових осіб (ДЛОК). Посадова особа, яка здійснює контроль, - це уповноважена належним чином компетентною владою сторони відповідної конвенції здійснювати інспекції суден державою порту і є відповідальною тільки перед цією стороною. Це посадова особа входить до складу служби капітана порту і підпорядковане безпосередньо йому. Такі інспекції можуть виконуватися: з ініціативи компетентних органів держави порту; на вимогу іншої держави (сторони конвенції) або на основі інформації про судно, отриманої від іншої держави (боку конвенції); на основі інформації про судно, що надійшла від члена або членів екіпажу, виробничої організації, асоціації, профспілки чи іншої заінтересованої особи. Згідно застосовним конвенціям інспекції іноземних судів, включаючи їх відвідування, огляд, дії з усунення невідповідностей і можливі затримання суден (затримання - предпринимаемое державою порту дію в тих випадках, коли стан судна і його екіпаж в значній мірі не відповідають вимогам застосовних конвенцій, і для того, щоб це судно не могло вийти в море доти, поки його плавання не являтиме небезпеки для самого судна або для осіб на його борту або загрози нанесення шкоди морської навколишньому середовищі) можуть виконуватися тільки посадовими особами, спеціально уповноваженими на це державою порту. Надання таких повноважень може бути зроблено владою як в загальному порядку, так і епізодично. ДЛОК повинні вживати всіх можливих заходів для уникнення необгрунтованих затримок або затримань судна. Якщо судно необгрунтовано затримується або час перебування його в порту необгрунтовано затягується, воно має право на компенсацію за завдані збитки або витрати. Характерно, що при необхідності виконання процедур контролю згідно застосовним конвенціям, яка може виникнути, наприклад, з представленої державі порту інформації про судно, ДЛОК може прослідувати до цього судна і ще до вступу на його борт, на підставі зовнішнього вигляду судна, скласти загальне враження про нього і якості його експлуатації, виходячи зі стану його фарбування, наявності корозії, вм'ятин або пошкоджень. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 5.2. Контроль за іноземними судами в портах європейських країн і США " |
||
|
||