Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Н.Г. Вилкове. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО У МІЖНАРОДНОМУ ОБОРОТІ. Книга 6, 2006 - перейти до змісту підручника

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВО, застосовне до міжнародної купівлі-продажу товарів (рухоме МАТЕРІАЛЬНИХ РЕЧЕЙ) (Гаага, 15 червня 1955)

Держави, що підписали цю Конвенцію,
бажаючи встановити загальні положення щодо закону, застосовного до купівлі-продажу товарів,
вирішили укласти з цією метою Конвенцію та домовилися про наступне :
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВО, застосовне до міжнародної купівлі-продажу товарів (рухоме МАТЕРІАЛЬНИХ РЕЧЕЙ) (Гаага, 15 червня 1955)"
  1. Стаття 28
    Для кожної держави - учасника укладеної в Гаазі Конвенції про право, застосовне до міжнародної купівлі-продажу товарів (рухомих матеріальних речей), від 15 червня 1955 року народження, яка визнає обов'язкову силу цієї Конвенції і для якого вона набула чинності, ця Конвенція замінює вищезгадану Конвенцію 1955
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  3. 8.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньоекономічних угод
    Правове регулювання зовнішньоекономічної, і особливо зовнішньоторговельної, діяльності досить тривалий період часу здійснювалося на міжнародному рівні за допомогою звичайних норм. Світова спільнота приділяє чималу увагу уніфікації правил про вибір застосовного права при укладенні та здійсненні договорів міжнародної купівлі-продажу. Основна діяльність в цьому
  4. § 2. Коллизионно-правове регулювання речових відносин
    Панівним правилом виступає положення про те, що регулювання речових відносин підпорядковується закону тієї держави, на території якого дана річ знаходиться (lege situs). При цьому розуміється, що право країни місцезнаходження речі регулює виникнення, способи, перехід зміст, обмеження права власності. Положення про прив'язку до закону місця перебування речі розділяється всіма
  5. § 4. Колізійні формули прикріплення
    Безумовно, різні суспільні відносини в реальному житті досить своєрідні і вимагають спеціального підходу до себе при регулюванні. У цьому сенсі може матися чимало особливих факторів та обставин, що обумовлюють «прикріплення» даного відношення до конкретної правовій системі - праву певної держави або міжнародному договору. Зрозуміло, що всі вони не можуть бути враховані при
  6. Глава 15. Речових ЕФЕКТ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
    Важливе місце в цивільному праві займають договори, спрямовані на передачу речі у власність набувача. Перш за все це договір купівлі-продажу. Супровідний ці договори передача самої речі (традиція), виділилася в самостійний акт в рамках римського класичного права і відтоді існує окремо, знаменуючи перехід власності (ст. 223 ЦК). Таким чином, вже в наявності
  7. 6.2. Колізійні питання права власності
    Вихідним початком для розв'язання більшості колізійних питань права власності в МПП є використання прив'язки lex rei sitae (закон місцезнаходження речі). Саме відповідно до неї визначається, зокрема, коло і зміст речових прав, умови їх виникнення, припинення, зміни та переходу, суб'єктний склад власників і т. п. Практично у всіх країнах світу
  8. 1.1. Історичні аспекти уніфікації права міжнародних комерційних контрактів
    Дослідження методології уніфікації права міжнародних комерційних контрактів неможливе без виявлення особливостей історичного розвитку руху до уніфікації. Історичне дослідження будь-якого явища дозволяє виявити логіку і динаміку його розвитку; осмислення минулого не тільки збагачує сьогодення, а й дає можливість прогнозувати еволюцію майбутнього. Рух часу накладає
  9. 1.3. Методи уніфікації права міжнародних контрактів
    У всі періоди розвитку уніфікації права міжнародних контрактів загальновизнаним є прагнення до досягнення однаковості і зменшенню впливу національних кордонів шляхом забезпечення для міжнародних комерційних угод спеціального режиму і тим самим до уникнення застосування до таких оборудок національних законів, що регламентують внутрішні угоди. Однак щодо методів досягнення
  10. 2.2. Універсальна уніфікація колізійних норм
    Створення однакового колізійного режиму на універсальному рівні з найбільшим, хоча і відносною, успіхом досягнуте у відношенні купівлі-продажу та пов'язаних з нею договорів про представництво. Діяльність у даному напрямку може бути названа успішною, оскільки в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права були розроблені і підписані чотири конвенції; відносними