Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. СУХАНОВ. Цивільне право: У 4 т. Том 2: Речове право. Спадкове право. Виключні права. Особисті немайнові права: Підручник., 2008 - перейти до змісту підручника

1. Особисті немайнові авторські права

Автор відносно свого твору володіє такими правами, як:
- право авторства;
- право на ім'я ;
- право на оприлюднення твору, включаючи право на відкликання;
- право на захист своєї репутації.
Органічність зв'язку немайнових прав з особистістю творця твори проявляється, зокрема, і в тому, що право авторства, право на ім'я і право на захист репутації автора не переходять у спадок. Спадкоємці вправі лише безстроково здійснювати захист зазначених прав у разі їх порушення. Це право спадкоємців помітно актуалізувалася у зв'язку з незаконним використанням імен відомих людей в комерційних і рекламних цілях.
Найважливішим особистим немайновим правом є право авторства, тобто заснована на факті створення твору можливість особи визнаватися його автором, творцем.
Право на ім'я полягає в можливості автора використовувати або дозволяти використовувати твір під своїм справжнім ім'ям, псевдонімом або без зазначення імені (анонімно). Право будь-якого громадянина набувати і здійснювати права і обов'язки під своїм ім'ям, що включає прізвище та власне ім'я, а також по батькові, закріплено в абз. 1 п. 1 ст. 19 ГК. Там же сказано, що у випадках і в порядку, передбачених законом, громадянин може використовувати псевдонім, тобто вигадане ім'я.
ЦК не згадує про можливість анонімного придбання та здійснення цивільних прав та обов'язків. Проте з цього не випливає, що положення ЗоАП про анонімний використанні творів суперечать ЦК і не повинні застосовуватися. Справа в тому, що анонімно твір сприймається публікою. Автор ж як і раніше набуває права і обов'язки під своїм справжнім ім'ям, але через свого представника, яким є видавець.
При опублікуванні твору анонімно або під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім автора, наприклад Максима Горького або Едуарда Лимонова, не залишає сумніву в його особистості) видавець, ім'я або найменування якого позначено на творі, при відсутності доказів іншого вважається представником автора і в цій якості має право захищати права автора і забезпечувати їх здійснення. Дане положення діє до тих пір, поки автор твору не розкриє свою особу і не заявить про своє авторство.
Право на ім'я тісно пов'язане з правом авторства. Володіючи правом авторства, творець твори, як правило, персоніфікує його, постачаючи твір при опублікуванні своїм ім'ям або псевдонімом або прибрати авторські права на нього анонімно (за погодженням з видавцем). Проте право на ім'я є самостійним особистим правом автора, оскільки воно може бути порушене незалежно від порушення права авторства. На практиці нерідкі випадки, коли видавці, не заперечуючи авторства якої особи на видане твір, не вказують його імені (псевдоніма) або в порушення волі автора поміщають на творі його псевдонім замість справжнього імені (чи навпаки).
Право на оприлюднення полягає в можливості автора самому оприлюднити або дозволити оприлюднити твір у будь-якій формі. Ніхто, крім автора, не вправі здійснювати або дозволяти здійснення дій, які вперше роблять твір доступним для загального відома. Оприлюднення твору, в залежності від його об'єктивної форми і бажання автора, може здійснюватися шляхом його опублікування, публічного показу, публічного виконання, передачі в ефір чи іншим способом.
Право на оприлюднення не абсолютно. Воно передбачає можливість відмови учасника від раніше прийнятого рішення про оприлюднення твору. Подібна відмова іменується правом на відкликання. Реалізація автором свого права на відгук може завдати шкоди інтересам користувача твору. Тому здійснення права на відгук допускається лише за умови відшкодування користувачеві всіх заподіяних рішенням учасника збитків, включаючи упущену вигоду.
Якщо твір вже було оприлюднено, автор зобов'язаний публічно оповістити про його відкликання. При цьому він має право вилучити за свій рахунок з обігу раніше виготовлені примірники твору. Право на відкликання не застосовується лише щодо службових творів.
Відкликане автором твір вважається не оприлюдненим. Що це дає автору? Право на відгук дозволяє автору в деяких випадках уникнути несприятливих наслідків оприлюднення твору, оскільки оприлюднені твір у випадках, що передбачаються ст. ст. 17 - 26 ЗоАП, можуть у певних рамках вільно використовуватися третіми особами, в тому числі без виплати авторської винагороди.
Право на захист репутації автора означає можливість захисту твору від якого спотворення чи іншого зазіхання, здатного завдати шкоди честі та гідності автора твору. Закон встановлює максимально широкі межі даного права. Огороджуються права автора на недоторканність не тільки змісту, а й назви твору. Відповідно до закону ніхто, крім автора, не вправі вносити у твір зміни і доповнення, постачати його ілюстраціями, примітками, передмовою і післямовою, дозволяти переклад, переробку, аранжування або іншу переробку твору. Редакторська та інша правка допускається тільки за згодою автора. Закон не перераховує можливі відхилення по чиїй-небудь волі від істоти і форми твору, оскільки він захищає автора від якого спотворення твору.
Разом з тим абз. 5 п. 1 ст. 15 ЗоАП говорить про захист твори також від іншого зазіхання, здатного завдати шкоди честі та гідності автора. Тобто всяке спотворення твору - це завжди одна з форм посягання на нього. Автор має право протестувати проти нього незалежно від зв'язку спотворень з його честю і гідністю. Навпаки, інше посягання неприпустимо, якщо воно завдає шкоди честі та гідності автора. Інший підхід був би нелогічний, так як важко уявити, щоб автор отримував можливість протестувати, наприклад, проти постачання літературного твору ілюстраціями крім його волі (тобто фактично проти спотворення твору) лише за умови нанесення цим шкоди його честі і гідності. Тим більше що ілюстрації можуть бути виконані на високому професійному рівні і, на думку читачів, прикрашати твір.
Але посягання можуть виражатися в некоректній оцінці твори, приписки його автору будь-яких поганих вчинків, пов'язаних із створенням твору. Згадаймо безперервні домисли про історію створення М.А. Шолоховим роману "Тихий Дон". Формула "інші посягання, здатні завдати шкоди честі та гідності автора" може поширюватися також на випадки недозволеного використання імені автора в рекламно-комерційних цілях.
Право на захист репутації автора твору не переходить у спадок. Однак ст. 29 ЗоАП дає спадкоємцям право здійснювати захист цього права (нарівні з правом авторства і правом на ім'я). Уявний парадокс пояснюється просто: не можна придбати в порядку спадкового спадкоємства невіддільне від особистості автора право з подальшою його передачею своїм спадкоємцям, але можна захищати нарушаемое будь-ким особисте немайнове право покійного автора. Саме таке право на здійснення захисту (а не право на захист) закон надає спадкоємцям автора.
Природно, захист від посягань, здатних завдати шкоди честі та гідності автора, здійснюється як самим автором, так і його спадкоємцями за правилами ст. 152 ГК про захист честі, гідності та ділової репутації (1). Відповідно до п. 1 ст. 152 ГК на вимогу зацікавлених осіб допускається захист честі і гідності громадянина і після його смерті. Прикладом подібної захисту може служити позов вдови відомого цілителя і автора оригінальних праць В.В. Караваєва до одного з підприємств Підмосков'я, в порушення низки правових норм наповнили ринок (під рефрен енергійної реклами) "бальзамами Караваєва". Не володіючи всією необхідною технологією виробництва бальзамів, розроблених фондом ім. В.В. Караваєва, підприємство-виробник своєю діяльністю дискредитувало авторську репутацію вченого.
---
(1) Детальніше див гол. 34 цього томи підручника.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Особисті немайнові авторські права "
  1. § 1. Об'єкти речових прав підприємця
    особисті немайнові, право на ім'я, в тому числі на фірмове найменування, права патентовласників та т. д. Все речові права - це права абсолютні, однак не всі абсолютні права є речовими. Для всіх речових прав характерні такі риси, або властивості, як право слідування і право переваги. У них яскраво виражається специфіка речових прав порівняно з правами відносними. Так, при
  2. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    особисті організації, створені на основі відокремлення чужого майна, переданого в посадова управління під умовою дотримання цілей установи. Усі юридичні особи та індивідуальні підприємці можуть здійснювати свою діяльність після реєстрації установчих документів, яка виробляється в нормативно-явочному порядку. У англосаксонській правовій системі інститут юридичної
  3. § 3. Види цивільних правовідносин
    особисті види і класифікуються за різними підставами. При цьому один і той же правовідношення залежно від обраного критерію може одночасно ставитися до різних видів правовідносин. Наприклад, правовідносини власності є майновим за змістом, абсолютним за суб'єктним складом, речовим за способом задоволення інтересів уповноваженої особи. На відміну від деяких інших
  4. § 1. Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав
    особисті немайнові права на них (п. 1 ст. 150 ЦК). Власне, таке легальне рішення відображає згадану вище традицію дослідження нематеріальних благ і відповідних прав на них у якості тотожних правових явищ * (454). Не можна не погодитися з тим, що подібне узагальнення некоректно * (455). Методологічно доцільно вказати на дійсне співвідношення зазначених вище
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    особисті немайнові відносини ". У чинному Цивільному кодексі про товарно-грошових відносинах не згадується прямо, однак найменування і зміст багатьох статей Цивільного кодексу, а іноді й найменування більших його рубрик (див., напр., ст. 357, 454-491, 492-504, 506, 508-524) містять згадка саме про товар , а в числі врегульованих правовідносин переважають обмінні
  6. § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
    особисті технічні нововведення; що на відміну від права власності , яке в принципі безстроково і не схильне будь-яким територіальним обмеженням, права авторів, винахідників і їхніх правонаступників споконвічно обмежені в часі і в просторі; що авторські і патентні права захищаються за допомогою інших правових засобів у порівнянні з тими, які застосовуються для захисту права
  7. § 2. Система російського законодавства про інтелектуальну власність
    особисті немайнові відносини, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників ". По-третє, дане рішення ускладнило оперативне внесення змін до регулювання відносин інтелектуальної власності, які розвиваються досить динамічно. Посилання розробників проекту на те, що до Цивільного кодексу за період його існування було внесено
  8. § 1. Об'єкти авторського права
    особисті сюжетні ходи, передбачає участь у подіях персонажів твору, в ході яких розкриваються їхні характери, і т.п. Тому так чи інакше сюжет твору стикається з таким охоронюваним елементом твору, як система образів твору, нерідко стає від нього невіддільним і в силу цього охороняється авторським правом. Пунктом 7 ст. 1259 ЦК до елементів твору,
  9. § 3. Права авторів творів науки, літератури і мистецтва
    особисті види. Найбільш поширеною і в той же час самої умовної класифікацією авторських прав є їх поділ на особисті та майнові. Дійсно, у багатьох авторські права особисті та майнові моменти настільки взаємопов'язані і залежні один від одного, що віднести їх однозначно до числа особистих або майнових прав не представляється можливим. Проте і в колишні роки, і
  10. § 5. Охорона суміжних прав
    особисті немайнові, так і майнові права; права організацій ефірного та кабельного мовлення охоплюють собою лише майнову сферу * (187). Іншими є і тимчасові рамки дії суміжних прав. Майнові права на виконання, фонограми, повідомлення передач організацій ефірного або кабельного мовлення діють за загальним правилом протягом 50 років з дати першого виконання або запису
© 2014-2022  yport.inf.ua