Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Я.І. Гилинский. Девиантология: соціологія злочинності, наркотизму, проституції, самогубств та інших «відхилень»., 2004 - перейти до змісту підручника

Позбавлення волі

. Усвідомлення неефективності традиційних засобів контролю над девиантностью взагалі, злочинністю зокрема, більше того - негативних наслідків такого поширеного виду покарання як позбавлення волі, призводить до пошуків альтернативних рішень як стратегічного (див. далі про відновний правосудді), так і тактичного характеру.
По-перше, при повній відмові від смертної кари - неприпустимою в цивілізованому суспільстві * - позбавлення волі стає «вищою мірою», застосовувати яку належить лише в крайніх випадках, в основному при здійсненні насильницьких злочинів і тільки щодо дорослих (повнолітніх) злочинців. Так, в 1984-1987 рр.. в Англії та Уельсі, а також у Швеції із загального числа засуджених до позбавлення волі примовляв близько 20% (правда в Англії та Уельсі ця частка дещо збільшилася на 1996 р. **), а до штрафу - майже половина засуджених. У Німеччині в середині 90-х рр.. частка засуджених до реального (безумовного) позбавлення волі склала лише 11,5% від загального числа засуджених, тоді як штраф - 83,4% ***. У Японії протягом 1978-1982 рр.. до позбавлення волі засуджувалися лише 3,5% засуджених, до штрафу ж - понад 95%. Це цілком продумана політика, бо «в результаті цього не відбувається стигматизація осіб, які вчинили злочинні діяння, як злочинців. Пом'якшуються складності РЕСО-цішшзаціі злочинців після їх надмірної ізоляції від суспільства і таким чином вноситься значний внесок у попередження рецидиву »****.
* Наявність смертної кари і величезного тюремного населення в США (друге місце в світі після Росії) не дозволяє мені відносити їх до цивілізованих країн, так простять мене американські громадяни.
** Information on the criminal justice system in England and Wales. Digest. Home Office, 1999. No 4. P. 50.
*** Strafrechtspflege in Deutschland: Fatten und Zahlen. Bonn: Bundesministerium fur Justiz, 1996. S. 30.
**** Уеда К. Злочинність і кримінологія в сучасній Японії. М., 1989. С. 98, 176-177.
Розширюється застосування інших - альтернативних позбавленню волі - мір покарання (обмеження волі, у тому числі, із застосуванням електронного стеження; громадські роботи; «комбінований наказ» в Англії та Уельсі - поєднання громадських робіт з пробації) *.
* Див, наприклад: Стерн В. Альтернативи тюрмах: Роздуми і досвід. Лондон-Москва, 1996; Clear Т., Тепуї К. Correction Beyond Prison Walls. In: Sheley J. Criminology. Ibid. P. 517-538; Electronic Monitoring: The Trials and their Results. L, Home Office. 1990; Junger-Tas J. Alternatives to Prison Sentences: Experiences and Developments. Amsterdam, NY, 1994.
У Росії до реального позбавлення волі (не рахуючи умовного засудження) засуджувалися протягом 1986-2001 рр.. від 30,9% всіх засуджених у 2001 р. до 39,5% в 1994 р.
По-друге, в країнах Західної Європи, Австралії, Канаді, Японії переважає короткострокове позбавлення волі. У всякому разі - до 2-3 років, тобто до настання незворотних змін психіки. Так, в середині 90-х рр.. в Німеччині засуджувалися на строк до 6 місяців 21% всіх засуджених до позбавлення волі, терміном від 6 до 12 місяців - ще 26% (тобто всього на строк до 1 року - близько половини всіх засуджених до тюремного ув'язнення). На строк від 1 до 2 років були засуджені 38,5% засуджених. Таким чином, щодо 85,5% всіх засуджених до позбавлення волі строк покарання не перевищував 2 років, на термін ж понад 5 років були засуджені всього 1,2% *. У Швеції до 80% засуджених до позбавлення волі засуджуються на строк до 6 місяців. У Японії в 1994 р. із загального числа засуджених до позбавлення волі на строк до 1 року - 17,3%, до 3 років - 68,8%, а понад 5 років - 1,3% **.
* Strafrechtspflege in Deutschland, ibid. S.32.
** Summary of the White Paper on Crime. Government of Japan. Research and Training Institute Ministry of Justice, 1996. P. 64.
У Росії в 1996 р. із загального числа засуджених до позбавлення волі були засуджені на строк до 1 року - 16%, від 1 до 2 років - 23,1%, понад 5 років - 13, 7%. Цікаво, що в 1926 р., коли радянська влада ще ряділась в демократичні одягу, частка засуджених на строк до 1 року становила 84,2%, а понад 5 років - всього 1,8%.
По-третє, умови і режим відбування покарання в пенітенціарних установах не повинні принижувати людську гідність, піддавати ув'язнених додатковим до позбавлення волі тягот. Оскільки збереження або ж деградація особистості істотно залежать від умов відбування покарання, остільки в сучасних цивілізованих державах підтримується по можливості гідний рівень існування ув'язнених (нормальні харчування, санітарно-гігієнічні та «житлові» умови, медичне обслуговування, можливість працювати, вчитися, займатися спортом, зустрічатися з рідними та близькими), встановлюється режим, що не принижує їх людську гідність, а також існує система пробації (випробувань), що дозволяє строго диференціювати умови відбування покарання в залежності від його терміну, поведінки ув'язненого і т. п.
З особистих спогадів. У в'язниці Турку (Фінляндія) директор з гордістю розповів мені, що «для збереження почуття власної гідності» ув'язнених їм дають ключі від камери. Йдучи з камери, укладений закриває на ключ «своє приміщення», а приходячи, - відкриває його. А директор Дублінської в'язниці (Ірландія) довго не міг зрозуміти моє запитання: «Скільки людина знаходиться в одній камері»? «Звичайно ж, один засуджений!», - Відповів він мені. Відкриті днем ??камери у в'язницях Фрайбурга (Німеччина) та Гельсінкі мене вже не дивували, так само як група в'язнів-петербуржців, які готують святковий торт на кухні у своєму блоці. Справедливості заради слід зауважити, що американські та південно-корейські в'язниці деяким краще наших.
Про жахливі умови утримання підслідних в російських слідчих ізоляторах (СІЗО) та ув'язнених в колоніях і тюрмах написано більш ніж достатньо. Від себе хотів би лише зауважити, що чим більше людей ми «садимо», ніж бесчеловечнее умови відбування покарання, тим більше озлоблених, з порушеною психікою, що придбали або підвищили свій кримінальний професіоналізм людей отримуємо «на виході». У світі зрозуміли, що саме суспільство насамперед зацікавлене в гуманної юстиції та пенітенціарній системі.
Направляючи в тюрми все більше і більше людей, ми адже рано чи пізно отримуємо їх «назад» - з «їх» вдачами, мовою, способом життя. Але тоді і з суспільством, з усіма нами відбувається те, що закордонна кримінологія давно охрестила «прізонізаціей» («отюрьмовленіем» - від англ. Prison - в'язниця) повсякденного побуту, культури, мови. Ми це щодня спостерігаємо в транспорті, на вулицях, чуємо з екранів телевізорів ... На жаль, це стара російська біда. В'язниця давно увійшла в наш побут, нашу культуру своєї «блатний» частиною. Досить згадати тюремний фольклор (від Кудеяра-розбійника і «Бродяги» до «Мурки» і «Гоп-со-смиком»), прекрасні «пріблатненний» вірші С. Єсеніна, В. Висоцького і А. Галича (не випадково його «Хмари» дали назва сучасної радіопередачі для ув'язнених). А вже жаргон наших політиків ... Додамо до цього, що пенітенціарні установи поряд з безробіттям, бездомністю, незайнятістю підлітків та молоді множать ряди «виключених» (exclusive) - основний соціальний резерв злочинності, пияцтва, наркотизму, проституції, самогубств.
Подивимося на деяких цифрах, як великий російський тюремний контингент. Правда, при цьому ми зіткнемося з низкою труднощів. Більш-менш впорядковані офіційні статистичні дані є по СРСР - з 1936 по 1991 р. (табл. 17.1) *. Відомості по Росії нам відомі за 1989-2001 рр.., Але вони взяті з різних джерел (табл. 17.2) ** і на різний момент часу (на 1 січня, на 31 грудня кожного року, а то й на середину року). Ясно, що ці дані різняться між собою, а тому ми наводимо їх за принципом «від» і «до». З тієї ж причини відрізняється і рівень ув'язнених на 100 тис. чоловік населення.
* Лунеев В. В. Злочинність XX століття: Світовий кримінологічний аналіз. М., С. 437-438.
** Лунеев В. В. Указ. соч. С. 450-452; Чи зможе Росія на початку XXI століття вийти з гонки за роль світового тюремного лідера? М., 2001; Кримінально-виконавча система Російської Федерації / / Відомості Верховної Ради. 2001. № 5. С. 67; Barclay G., Таvares С. et al. International Comparisons of Criminal Justice Statistics. 2001 / / Home Office Statistical Bulletin. October, 2003. Issue 12/03. P. 7; Walmsley R. World Prison Population List / / Home Office. Finding 166. 2002. P. 5.
Таблиця 17.1

Динаміка чисельності ув'язнених в СРСР (1936-1991 рр..)



Дані табл. 17.1 цікаві ще й тим, що показують, як «батько народів» віддячив переможців фашистської Німеччини: максимум ув'язнених і найвищий рівень (на 100 тис. чоловік населення) припадає на 1948-1953 рр.. Ми бачимо також, як наростають показники під час «застою», після хрущовської «відлиги» (мінімальні цифри 1965-1966 рр..), І лише горбачовська перебудова трохи знизила тюремний контингент, але не надовго (1989-1991 рр..).
Таблиця 17.2
Динаміка чисельності ув'язнених в Росії (1989-2001)
Рік; Кількість укладених, тис.; Рівень (на 100 тис. осіб населення) 1989; 698,9; 353-450 1990; 714,7; 500 1991; 680-775,8; 459 1992; 741,2-750,3; 502-520 1993; 772-844, 8; 546-573 1994; 783,6-920,7; 580-592 1995; 929-964,6; 614-685 1996; 987,6-1017; 686-704 1997; 1009,8-1052; 700 1998 ; 1010; 685-750 1999; 1014-1060; 729-750 2000; 924-1060; 757 2001; 950,4-962,7; 660-673
Мільйони радянських і російських громадян проходили через пекло ГУЛАГу і його правонаступника - Гуїна. І виходили (якщо вдавалося вижити) звідти зі зламаною психікою, покалічені духовно і фізично, з важкою формою туберкульозу, з відбитими нирками, відвиклі від життя на свободі, що втратили за час «відсидки» сім'ю, батьків, розлючені на все і вся. У результаті, за експертними даними, до 20% дорослого чоловічого населення сучасної Росії - колишні ув'язнені ... Чи варто дивуватися перенесенню вдач «зони» в наше повсякденне життя і, що найстрашніше, активне її сприйняття суспільством, усвідомлене чи неусвідомлене.
Об'єктивності заради слід сказати, що після передачі пенітенціарних установ з МВС до Міністерства юстиції (МЮ), ситуація поступово змінюється на краще.
Порівнявши рівень ув'язнених (на 100 тис. чоловік населення) в деяких країнах, ми побачимо, що Росія займає перше місце в світі за цим сумному показнику (табл. 17.3) *. На другому місці - США (що також їх не прикрашає і позбавляє мене можливості визнати США цілком цивілізованою країною) **. З великим відривом від них йдуть Південна Африка (385) і ряд колишніх республік СРСР.
* Barclay et al. (2002) Ibid. P. 7.
** Російські амністії 2002-2003 рр.. на деякий час виводили США на перше місце, а Росія опинялася на другому.
Таблиця 17.3
Рівень ув'язнених (на 100 тис. чоловік населення) в деяких країнах (2000)
Держава; Рівень ув'язнених Австралія ; 113 Австрія; 84 Англія з Уельсом; 124 Бельгія; 83 Угорщина; 157 Німеччина; 97 Данія; 61 Іспанія; 114 Італія; 94 Канада; 123 Литва; 257 Нідерланди; 87 Норвегія; 56 Польща; 170 Португалія; 124 Росія; 729 США ; 685 Туреччина; 74 Фінляндія; 56 Франція; 80 Чехія; 208 Швейцарія; 79 Швеція; 64 Естонія; 325 Південна Африка; 385 Японія; 47
Але якщо від позбавлення волі як міри покарання поступово відмовляються навіть стосовно до осіб, які вчинили злочини, то тим більше неприпустимі репресивні заходи впливу по відношенню до тих, хто здійснював «злочини без жертв» - особам, які страждають залежністю від наркотиків чи алкоголю, повіям, бродягам і т. п.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Позбавлення волі"
  1. § 3. Муніципальні вибори.
    Муніципальні вибори - це вибори, що проводяться з метою обрання депутатів, членів виборного органу місцевого самоврядування, виборних посадових осіб місцевого самоврядування на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Гарантії виборчих прав громадян при проведенні муніципальних виборів, порядок призначення, підготовки, проведення, встановлення підсумків і
  2. § 3. Кримінальна відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування
    Відповідно до п. "о" ст. 71 Конституції Російської Федерації кримінальне законодавство знаходиться у винятковому віданні Російської Федерації. Згідно ст. 1 Кримінального кодексу Російської Федерації кримінальне законодавство Російської Федерації складається з цього Кодексу. Нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до Кримінального кодексу. Кримінальна
  3. § 2. Принципи і гарантії виборчого права
    Принципи виборчого права діляться на три групи. Перша включає вихідні принципи виборів як політико-правового інституту, другий - принципи організації виборів, третя - принципи правового становища громадян у сфері виборів. Вихідні принципи виборів конкретизуються в принципах другої і третьої групи. Вихідні принципи виборів. Вихідними для виборів є принципові положення, в
  4. § 1. Форми прямої демократії як елементи системи місцевого самоврядування
    Місцевий референдум - це голосування населення муніципального освіти з найбільш важливих питань місцевого значення. До їх числа норми Федерального закону 1995 відносили прийняття статуту муніципального освіти, визначення структури органів місцевого самоврядування, встановлення і зміна меж муніципальних утворень, програми розвитку територій та ін Новий Федеральний закон вніс
  5.  § 1. Громадяни як суб'єкти права
      Загальні положення. Суб'єктами цивільного права є особи (див. підрозділ 2 ГК), які можуть бути двох видів - громадяни, або фізичні особи (гл. 3 ЦК), та юридичні особи (гл. 4 ЦК). Таким чином, термін "особа" є об'єднуючим для двох видів суб'єктів цивільного права. Крім осіб фізичних (громадян) та юридичних, в регульованих цивільним законодавством відносинах можуть
  6.  § 2. Довіреність
      Поняття довіреності. Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами (ч. 1 ст. 185 ЦК). Найчастіше доручення видається для підтвердження повноважень добровільного представництва. Однак якщо саме добровільне представництво має в основі договір між представляють, і представником, то видача довіреності за
  7.  § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
      Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Юридична відповідальність - одне з основних понять законодавства та правової науки, широко використовується в правозастосовчій діяльності. Однак, незважаючи на це, поняття юридичної відповідальності не знайшло свого однозначного рішення і є одним з найбільш складних і суперечливих. У юридичній літературі відповідальність розглядається
  8.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  9.  § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
      Виникнення права на житлову площу в будинках державного і муніципального житлового фонду, що надається за договорами соціального найму. З прийняттям нового ЖК умови та порядок надання громадянам житлової площі, що входить до складу державного та муніципального фондів, істотно змінилися. Протягом багатьох десятиліть житлова площа зі складу цих фондів надавалася всім
  10.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -