Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Масові заворушення (ст. 212 КК).

Суспільна небезпека масових заворушень полягає в тому, що злочин со-вершается великою групою людей (натовпом), супроводжується

знищенням майна, застосуванням вогнепальної зброї, вибухових речовин або вибухових пристроїв, погромами, Поджо-гами, насильством над громадянами, наданням збройного опору представникам влади, може привести до масових че-ловеческой жертвам, до паралізації органів влади і управління, роботи організацій, підприємств, установ, транспорту, зв'язку, до серйозного економічного збитку, моральної шкоди як для окремих громадян, так і для суспільства і держави в цілому.
Додатковим об'єктом цього злочину можуть виступати: життя, здоров'я, тілесна недоторканність, власність, честь, гідність, нормальне функціонування орга-нів влади, управління і т.д.
Об'єктивна сторона злочину виражається в дії-ях - насильстві, погромах, підпалах, знищенні майна, застосуванні вогнепальної зброї, вибухових речовин або вибухових пристроїв, збройному опорі представите-лю влади і складається з трьох самостійних складів переступив - лення: організація масових заворушень (ч. 1 ст. 212 КК); навчаючи-стіе в них (ч. 2 ст. 212 КК); заклики до активної непокори законним вимогам представників влади і до масових біс-порядкам, а одно до насильства над громадянами (ч. 3 ст. 212 КК).
Організація масових заворушень полягає: у підбурювач-стве і керівництві діями натовпу з тим, щоб направити її на зазначені в законі дії - вчинення погромів, Поджо-гов, знищення майна і висунення різних вимог до представникам влади; в наданні їм збройного со-спротиву. Організація виражається в різних формах, зокрема в плануванні, підготовці цих дій, в підборі та навчанні провокаторів масових заворушень, в підбурюючи-будівництві групи людей (натовпу) до їх вчинення, в напрямку натовпу безпосередньо на вчинення масових заворушень, погромів, підпалів, збройного опору представите-лям влади. Організація і керівництво масовими заворушеннями передбачає обов'язкове безпосередню участь у них самого організатора або керівника.
Під насильством при скоєнні цього злочину розуміє-ся фізичне і психічне насильство, яке може виражатися у заподіянні побоїв, катуванні (ст. 116, 117 КК) або загрозі

таких дій, так як в законі не йдеться про заподіяння вре-так здоров'ю. Тому заподіяння шкоди здоров'ю, інші пре-ступления, вчинені при масових заворушеннях, квалифици-руются за сукупністю зі ст. 212 КК залежно від обставин конкретної справи.
Під погромами розуміються руйнування та пошкодження жи-лих та інших приміщень, транспорту, засобів комунікацій, раз-крадених магазинів, складів з продовольством і т.д.
Під підпалами - дії, що призвели до пожеж будівель, споруд, транспорту, бензозаправок, нафтосховищ, газо-проводів і т.д.
Під знищенням майна - приведення його у повну непридатність.
Під застосуванням вогнепальної зброї вибухових речовин або вибухових пристроїв - використання їх для причи-нения шкоди здоров'ю людини, загибелі людей, знищення майна, а також використання при загрозі вчинення таких дій.
Під наданням збройного опору представникові влади - безпосереднє застосування або загроза застосування вогнепальної, холодної чи іншої зброї до обличчя, являючи-муся представником влади, що виконує свої обов'язки, припиняють масові заворушення, в цілях воспрепятствова-ня йому відновлення порядку. Якщо при цьому було скоєно посягання на життя працівника правоохоронного органу або військовослужбовця, то дії винної особи підлягають додатковій кваліфікації за ст. 317 КК.
Під участю в масових заворушеннях розуміється безпосереднім-ственное виконання винною особою будь-яких дій, пере-чисельних в ч. 1 ст. 212 КК. Вчинення інших злочинів підлягає кваліфікації за їх сукупністю зі ст. 212 КК.
Масові заворушення є злочином з формальним складом; закінченим воно визнається з моменту вчинення дій, що утворюють ознаки організації масових беспо-рядків або участі в них, тому настання будь-яких об-громадської небезпечних наслідків не потрібно.
Суб'єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі. Якщо масові заворушення відбувалися членами екстра-містского спільноти з мотивів політичної, ідеологічної,

расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи, то вчинене ква-ліфіціруется за сукупністю злочинів, передбачених ст. 212 і 2821 КК.
У частині 3 ст. 212 КК передбачається відповідальність за заклики до активної непокори законним вимогам представників влади і до масових безладів, а одно при-зиви до насильства над громадянами.
Під закликами розуміються публічні звернення з метою порушити агресивна поведінка групи осіб (натовпу) по непод-лагоджена законним вимогам представників влади або до масових заворушень, а також насильству над громадянами. При-зиви можуть бути одноразові і багаторазові, в письмовій формі (плакати, транспаранти, написи на стінах будинків, листів-ки і т.д.), в усній формі (виступи перед натовпом, в тому чис-ле з використанням технічних засобів, радіо, телебачення). Важливо, щоб такі заклики були спрямовані не на громадян-ське непокору, а на залучення натовпу в активні дії, перераховані в ч. 1 ст. 212 КК, і щоб вимоги представи-телей влади були законними. Якщо заклики до насильства були пов'язані також з підбурюванням на вчинення інших злочинів, наприклад на вбивство громадян, заподіяння шкоди здоров'ю, то такі дії кваліфікується за ст. 212 КК за сукупністю злочинів.
Заклики за вказаною в законі змістом вважаються
закінченим злочином з моменту їх розповсюдження.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного возрас-та. Учасники масових заворушень у віці від 14 до 16 років можуть нести відповідальність за вчинення злочинів, пере-чисельних в ч. 2 ст. 20 КК.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Масові заворушення (ст. 212 КК). "
  1. Стаття 212. Масові заворушення Коментар до статті 212
    масовими заворушеннями законодавець розуміє злочин, що порушує громадську безпеку і здатне заподіяти тяжкі наслідки у сфері економіки, політики, екології, військовій сфері, паралізувати діяльність органів державної влади і управління. Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 212 КК РФ) полягає в організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством, погромами,
  2. 2. Цілі покарання
    масових заворушеннях ч. 2 ст. 212 КК передбачає позбавлення волі від трьох до восьми років. Така "вилка" санкції дозволяє індивідуалізувати покарання учасників таких заворушень відповідно до персонально скоєним, а також враховувати випадковість чи злостивість суспільної небезпеки особи винних. У цьому ж напрямку сконструйована ч. 3 ст. 212, що виділяє тих учасників масових
  3. 3. Кваліфікація складних складів злочинів
    масових заворушень. У ч. 1 ст. 212 КК вони охарактеризовані як супроводжуються насильством, погромами, підпалами, знищенням майна, застосуванням вогнепальної зброї, вибухових речовин або вибухових пристроїв, а також наданням збройного опору представникові влади. В обох випадках законодавець вичерпно перерахував прості склади, які він включив у складні складові
  4. 4. Кваліфікація злочинів при конкуренції та колізії норм
    масового знищення, озброєння і військової техніки (ст. 189); неповернення на територію Російської Федерації предметів художнього, історичного та археологічного надбання народів Росії і зарубіжних країн (ст. 190 ); незаконного обігу дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів або перлів (ст. 191); неповернення з-за кордону коштів в іноземній валюті (ст. 193); ухилення від
  5. 2. Поняття, загальна характеристика і система злочинів проти громадської безпеки
    масові заворушення та ін (ст. 206, 207, 211, 212, 220, 221, 222, 223, 226 КК) і матеріальні: тероризм , порушення правил безпеки на об'єктах атомної енергетики, припинення або обмеження подачі електричної енергії або відключення від інших джерел життєзабезпечення, недбале зберігання вогнепальної зброї та інші склади (ст. 205, 215-219, 224, 225 КК). Суб'єктивна сторона
  6. 6. Злочини, що посягають на внутрішню безпеку або політичну систему Росії
    масових заворушень, захоплення заручників з числа державних або громадських діячів або їх близьких, застосування сили відносно окремих представників влади). Однак вчинення при цьому вбивства за наявності кваліфікуючих ознак (ч. 2 ст. 105 КК) не охоплюють складом злочину, передбаченого ст. 278 КК, і має кваліфікуватися за сукупністю статей. Так само по
  7. § 3. Категорії злочинів
    масові заворушення (ч. 1, 2 ст. 212 КК), умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111 КК), захоплення заручника (ч. 1 ст. 206 КК), винесення заві-домо неправосудного вироку суду до позбавлення волі або спричинило інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 305 КК) та ін До особливо тяжких злочинів слід віднести вбивство (ст. 105 КК), державну зраду (ст. 275 КК), посягання на
  8. § 1. Поняття співучасті та її значення
    масових заворушеннях (ст. 212 КК). Кожен із співучасників повинен відповідати вимогам, встановленим у нормах гол. 4 КК про загальні умови кримінальної відпові-дальності, тобто повинен бути осудним фізичною особою, яка досягла встановленого в законі віку (ст. 19 КК). Іншими словами, суспільно небезпечне діяння, вчинене в результаті зусиль кількох осіб, тільки тоді буде вважатися
  9. § 2. Поняття і види єдиного злочину
    масові заворушення (ст. 212 КК). Масовими беспо-рядками охоплюються злочини, вчинені в процесі заворушень, якось: знищення або пошкодження майна (ст. 167 КК), крадіжка (ст. 158 КК), грабіж (ст. 161 КК), заподіяння шкоди здоров'ю, включаючи тяжкий ( ст. 111, 112, 115 КК), застосований-ня насильства відносно представника влади (ст. 318 КК) та ін Вчинення перерахованих
  10. § 1. Поняття і види злочинів проти громадської безпеки
    масові заворушення (ст. 212 КК), хулі-ганство (ст. 213 КК), вандалізм (ст. 214 КК), приведення в негідника-ність об'єктів життєзабезпечення (ст. 2152 КК), приведення в НЕ-придатність нафтопроводів, нафтопродуктопроводів і газопроводів (ст. 2153 КК) та ін Окремі злочини скоюються тільки шляхом бездіяльності: недбале зберігання вогнепальної зброї (ст. 224 КК), ненадання капітаном судна