| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Поняття і види єдиного злочину |
||
|
Множинність злочинів утворюють одиничні Престо-полон. Нерідко одиничний злочин має складну внут-реннюю структуру, що робить його схожим на множинність злочинів. Єдине (одиничне) злочин у теорії карного права і правозастосуванні ділять на просте і складне. Простим одиничним називається злочин з одним об'єктом, одним дією (бездіяльністю), що тягне один наслідок і скоєне з однією формою вини. Прикладом може бути навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю потерпілого, передбачений ч. 1 ст. 115 КК. Просте оди-ве злочин охоплюється ознаками одного складу злочину і кваліфікується за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. Встановлення ознак простого єдиного злочину звичайно для правоприменителей важко- стей не представляє. Складне одиничний злочин відрізняється різноманітністю форм і особливостей внутрішньої структури. Саме його отгр-жений від множинності злочинів являє наи-велику складність в судово-слідчій практиці. Складне злочин охоплюється ознаками одного складу переступив-лення і кваліфікується за однією статтею Особливої частини КК. У теорії кримінального права виділяють такі види слож-ного єдиного злочину: що тривають, продовжувані, склад-ні, з кількома альтернативно передбаченими дії-ми, з двома обов'язковими діями, двуоб'ектние і багато-об'єктні, з двома формами вини, з додатковими тяжкими наслідками. Триваючим є дія або бездіяльність, поєднане з подальшим тривалим невиконанням обов'язків, біля-дені на винного під загрозою кримінального переслідування. Це злочин характеризується безперервним осуществлени-ем складу певного злочинного діяння протягом продов-жительность часу. Фактично початком триваючого злочину є дію-віє (втеча з місця позбавлення волі, захоплення заручника) або бездіяльність (злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості, ухилення від відбування позбавлення волі), так зване юридичне закінчення злочину. Припиняється триває злочин в силу: а) дій самого винного (явка з повинною, виконання приписів судового акта при злісному невиконанні судового рішення), б) дій право-охоронних органів (затримання особи); в) інших обставин, що припиняють виконання злочину (досягнення повноліття, смерть) 1. Припинення злочину за зазначеним підставах називається фактичним закінченням триваючим-гося злочину. 1 Див постанову Пленуму Верховного Суду СРСР від 4 березня 1929 «Про умови застосування давності і амністії до триваючим і про-продовжували злочинів» / / Збірник постанов пленумів Верхов-них Судів СРСР і РРФСР (РФ) у кримінальних справах. М., 2006. С. 5-6. Встановлення структури триваючого злочину необхід-мо не тільки для кваліфікації злочину як єдиного, але і для вирішення питань про дію кримінального закону в часі, застосування давності та амністії, призначенні покарання і т.д. Продовжуємо злочин складається з ряду тотожний-них діянь, спрямованих до досягнення однієї мети, об'єднаних єдиним умислом. Продовжуємо злочин обра-товують юридично тотожні дії, здійснювані через якийсь інтервал часу. Остання ознака відрізняє продовжуємо злочин від триваючого. Що триває переступив-ня виконується безперервно, а дії продолжаемого пре-ступления відбуваються періодично через нетривалий-ний проміжок часу. Продовжуємо злочин є фактично закінчено-ним з моменту вчинення останнього із тотожних дея-ний. Діяння, в сукупності своїй утворюють продовжуваний злочин, одними вченими розглядаються як самостійно-тільні преступленія1, інші ж автори вважають, що некото-які з цих діянь можуть бути самостійними злочину-ми, а інші - адміністративними правопорушеннями або не спричиняти ніякої ответственности2. У відповідності зі змістом кримінального закону другу думку переважніше. Незалежно від того, що діяння, яке входить до продовжуваний злочин, містить у собі ознаки самостійного пре-ступления, кваліфікувати окремо його не можна, оскільки воно є тільки етапом у реалізації єдиного злочинного умис-ла винного. Прикладами продовжуємо злочинів можуть бути крадіжка речей зі складу, чинена в кілька прийомів, але охоплювана одним умислом особи; катування у вигляді система-тичні побиттів. Складений - це злочин, що складається з двох або декілька самостійних діянь, що утворюють єдине переступив-ня, відповідальність за яке передбачена окремою статтею Кримінального кодексу. Прикладом складеного злочину 1 Таку думку висловлює Р.Р. Галиакбаров (див.: Кримінальне право Росії. Частина Загальна / Под ред. Л.Л. Круглікова. М., 2005. С. 312). 2 Ця точка зору висловлена З.А. Незнамова (див.: Кримінальне право. Загальна частина / За ред. І.Я. Козаченко, З.А. Незнамова. М., 2003. С. 295). Є масові заворушення (ст. 212 КК). Масовими беспо-рядками охоплюються злочини, вчинені в процесі заворушень, якось: знищення або пошкодження майна (ст. 167 КК), крадіжка (ст. 158 КК), грабіж (ст. 161 КК), заподіяння шкоди здоров'ю, включаючи тяжкий (ст. 111, 112, 115 КК), застосований-ня насильства відносно представника влади (ст. 318 КК) та ін Вчинення перелічених злочинів в ході безладів в цілому охоплюється ознаками складу масових заворушень, передбаченого ст. 212 КК. Характерна риса подібних злочинів - об'єднання в одному діянні не менше двох самостійних посягань, кожне з яких містить ознаки окремого складу пре-ступленія1. Але поєднання таких злочинів законодавець пре-дусмотрел у вигляді єдиного діяння, яке і слід квалифици-тувати тільки по одній статті про складеному злочині. Такий злочин може передбачатися ознаками основного складу злочину, наприклад масові заворушення (ст. 212 КК), розбій (ст. 162 КК). Нерідко складові злочини ня закріплюються ознаками тільки кваліфікованого скла-ва злочину. До них можна віднести: незаконне проведення аборту, що призвело з необережності смерть потерпілої (ч. 3 ст. 123 КК); незаконне позбавлення волі, поєднане з примі-нением насильства, небезпечного для життя чи здоров'я (ч. 2 ст. 127 КК) та ін Складений злочин потрібно відрізняти від ідеальної сукупності злочинів як форми множественності2. Злочином з альтернативно передбаченими дію-виями визнається складне діяння, об'єктивна сторона якого включає кілька суспільно небезпечних дій; виконання будь-якого з них утворює закінчений склад, який кваліфікується за статтею про такий злочин. Кваліфікація злочину не змінюється при здійсненні особою не одного, а двох або всіх 1 Не можна визнати складовими злочини, в яких тільки одне з діянь являє собою самостійний злочин, а інше уго-ловний некарано, наприклад, згвалтування (див.: Кримінальне право Рос-сийской Федерації. Загальна частина / За ред. Б.В. Здравомислова (автор глави - В. І. Ткаченко). М., 2001. С. 274, 275). 2 Див: Кудрявцев В.Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів. М., 2001. С. 228. Альтернативно передбачених дій. Якщо особа незаконно набуває, зберігає, перевозить і збуває вогнепальну зброю, відповідальність для нього настає за ст. 222 КК. За цією ж статтею кваліфікуються дії особи, який тільки незакон-но набуває вогнепальну зброю. Різниця в обсязі пре-ступнях діяльності на кваліфікації не відбивається, але має враховуватися при призначенні покарання. Це складне діяння сле-дует відмежовувати від сукупності злочинів як форми множинності. Злочином з двома обов'язковими діями є складне діяння, об'єктивна сторона якого складається з двох необхідних дій. Відсутність одного із них залежно від обставин справи або означає здійснення злочини ня на стадії тільки замаху, або свідчить про відсутність про-наслідком підстав для притягнення до кримінальної відповідальності. До таких злочинів належать викрадення людини, ізнасі-лованіе, вимагання, хуліганство та ін Поширена думка про віднесення хуліганства до складу-ним преступленіям1. Насправді хуліганство відноситься до складних діянь з двома обов'язковими діями. Хуліган-ство є закінченим злочином при наявності дії, грубо порушує громадський порядок і висловлює яв-ве неповагу до суспільства (одна дія), вчинене з при-трансформаційних змін зброї або предметів, використовуваних як ору-жия, чи з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи (друга дія, передбачене альтернатив-но). Вчинення тільки перші зазначеної дії утворює дрібне хуліганство, відповідальність за яке встановлена ст. 20.1 КоАП. Для складеного ж злочину характерно слія-ня не менше двох самостійних злочинів у одне діяння. Двуоб'ектние і многооб'ектних злочину характери- зуются тим, що посягання здійснюється на два або більше 1 Див: Кримінальне право. Загальна частина / За ред. І.Я. Козаченко, З.А. Незнамова. С. 289; Курс кримінального права. Загальна частина. Т. 1. Вчення про злочин / Под ред. Н.Ф. Кузнєцової, І.М. Тяжковой (автори глави - Б.М. Леонтьєв, І.М. Тяжкова). С. 511. Безпосередніх об'єкта. Іноді двуоб'ектівние або багато-об'єктні злочину можуть збігатися з складовими переступив-лениями, наприклад піратство - і складене, і многооб'ектное злочин (об'єктами є громадська безпека, відносини власності, здоров'я, життя особистості). Однак двуоб'ектное і многооб'ектное злочину можуть мати і цілком самостійне значение1. Приклад «чистого» дво-об'єктного злочину - перешкоджання законній підприємницькою або іншої економічної діяльності, вдосконалення-шенное посадовою особою (ст. 169 КК, основний об'єкт - відносини по нормальному здійсненню підприємець-ської або іншої економічної діяльності, додатковий об'єкт - нормальна діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування); придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 175 КК, основний об'єкт - суспільні відносини у сфері еко-номічного діяльності, пов'язані з укладанням угод, до-полнітельний - суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність органів прокуратури, предваритель-ного слідства та дізнання по здійсненню функції кримінально-го переслідування) та ін Злочинами з двома формами вини називаються посягань-тва, при яких в результаті вчинення умисного злочину заподіюються тяжкі наслідки, не охоплює-мі умислом винного, і ставлення до яких виражається в необережності (ст. 27 КК). У відповідності зі змістом закону таке складне злочин може бути тільки злочином з матеріальним кваліфікованим складом. До злочинів з двома формами вини можна віднести умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, з необережності призвело до смерті потерпілого (ч. 4 ст. 111 КК); тероризм, з необережності спричинив смерть людини (ч. 3 ст. 205 КК) та ін Названі злочину є одночасно і складовими. 1 У зв'язку з цим непереконливі твердження про необгрунтованість ви-ділення цих складних злочинів в якості самостійної групи (див.: Курс кримінального права. Загальна частина. Т. 1. Вчення про злочин / Под ред. Н.Ф. Кузнєцової, І.М. Тяжкова (автори глави - Б.М. Леонтьєв, І.М. Тяжкова). С. 511. У злочинах з двома формами вини настання тяжких наслідків може і не передбачатися як самостійний злочин. Кримінальна відповідальність за настання цих наслідків має місце тільки при наявності причинного зв'язку між навмисними діяннями винного і такими наслідки-виями. Самогубство засудженого в результаті винесення заве-домо неправосудного обвинувального вироку є примі-ром злочину з двома формами провини, коли тяжке последст-віє - самогубство засудженого не є самостійним злочином. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Поняття і види єдиного злочину" |
||
|
||