Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і форми множинності злочинів


Множинністю злочинів у теорії кримінального права визнається вчинення однією особою кількох злочинів. Вчинення особою декількох злочинів свідчить про більш високий ступінь суспільної небезпеки як самого особи, так і скоєних ним злочинів.
Множинності злочинів приділялася увага в працях учених, у роз'ясненнях пленумів Верховних Судів СРСР (РРФСР) і РФ. Питання про форми множинності залишається дис-куссіонной в теорії кримінального права і складним для застосований-ня в судово-слідчій практиці.
Термін «множинність злочинів» є науковим і чинним кримінальним законодавством невідомий. До мно-жественное належать випадки, коли особою вчиняється два або більше одиничних злочинів. Множинність злочинів характеризується сукупністю суттєвих ознак.
Злочини, що утворюють множинність, здійснюються одним суб'єктом. При цьому не має значення, чи здійснює він всі злочини один або в співучасті в якості організатора, пособника, підбурювача чи виконавця. Наприклад, крадіжку скоїв поодинці, а заподіяння середньої тяжкості шкоди здо-ровью - у співучасті як пособник. У поведінці особи мається множинність у вигляді реальної сукупності злочинів.
Множинність утворюють не менше двох злочинів. За цією ознакою множинність злочинів відрізняється від конкуренції кримінально-правових норм, при якій є один злочин.
Досконалі особою злочину (як мінімум два) збереженні-няют своє кримінально-правове значення. Множинність Престо-полон мається, якщо хоча б відносно двох злочинів є підстави для кримінального переслідування. Даний ознака означає:
ні за одне з двох злочинів не минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 78 КК);
особа не звільнялося ні за одне з злочинів від уголов-
ної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 75 КК),

у зв'язку з примиренням з потерпілим (ст. 76 КК), в зв'язку з при-трансформаційних змін до неповнолітнього примусових заходів воспита-тельного впливу (ст. 90 КК), у зв'язку з амністією (ст. 84 КК) або на підставі 21-го спеціального виду звільнення, передбаченої примітками до статей Особливої частини КК (при-міткою до ст. 122, 126, 1271, 204, 205, 2051, 206, 208, 210, 222,
223, 228, 275, 2821, 282 2, 291, 307, 337, 338);
якщо особа за одне з умисних злочинів раніше при залучають до кримінальної відповідальності, множинність мається при наявності непогашеної або незнятої судимості за це Престо-полон. Друге умисний злочин може бути визнано за наявності необхідних умов досконалим при рецидив.
Множинність злочинів - це вчинення особою двох або більше злочинів, кожен з яких зберігає своє кримінально-правове значення.
У чинному Кримінальному кодексі виділено дві форми множинності: сукупність злочинів і рецидив. У нау-ці кримінального права є думка, що самостійною формою множинності злочинів є ще сукупність при-говоров1, і воно заслуговує на увагу. Сукупність преступле-
ний і рецидив не охоплюють ситуації вчинення особою ново-
го злочину в період відбування покарання за першим діяння, коли хоча б один із злочинів є необережним. У цій ситуації є сукупність вироків.
Існують і інші поєднання двох і більше злочинів, що охоплюються тільки сукупністю вироків. Тут розглядалися форми множинності, передбачені в гол. 3
«Поняття злочину та види злочинів».
Множинність злочинів має різні кримінально-правові наслідки. Вчинення не менше двох злочинів, за жоден з яких особа не залучалося до кримінальної відпові-дальності, може дати підстави для призначення покарання за правилами сукупності злочинів відповідно до ст. 69
КК. Якщо новий злочин скоюється в період відбування
1 Див: Малков В.П., Чернова Т.Г. Сукупність вироків і застосований-ня покарання (питання законодавчого регулювання, теорії та практи-ки). Казань, 2003. С. 30-32.

Особою покарання за попередній, то це дає суду підставу при-
менить правила сукупністю вироків згідно зі ст. 70 КК.
Рецидив злочинів передбачається як обтяжуюча обставина (ст. 63 КК), який повинен бути врахований судом при призначенні покарання. Встановлення ж рецидиву переступив-лений при умовах, зазначених у ст. 68 КК, зобов'язує суд визна-ділити покарання не менше однієї третьої частини максимального терміну найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин.
Множинність злочинів виключає для обличчя можли-ність деяких видів звільнення від кримінальної відпові-ності, застосовуваних лише у випадках, коли злочин з-вершити вперше.
Встановлення форми множинності злочинів може впливати на призначення покарання, спричиняти інші кримінально-правові наслідки.
Множинність злочинів необхідно відрізняти від еди-ного злочину. Зовні за об'єктивними ознаками множе-дальність злочинів і єдиний злочин можуть бути по-хожі і навіть збігатися, але з урахуванням інших ознак в одному випадку буде множинність злочинів, а в іншому - один злочин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і форми множинності злочинів "
  1. Поняття і форми множинності злочинів
    множинності переступив-й. Форми множинності: Неодноразовість. При соверш-і 2 та> юр.-і тотожних переступив-й: (2 убивств), переступив-е не зізнається досконалим неодноразово, якщо за раніше скоєний злочин-е особа в установленому порядку звільнена від уг.ой відповідь-і або судимість за раніше скоєний особою переступив-ті була погашена. сукупність-ю переступив-й - соверш-е 2 і> переступив-ї,
  2. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    поняття пасивної (passive capacity) і активної правосуб'єктності (active capacity), відповідні правоздатності та дієздатності відповідно. Правосуб'єктністю в ряді випадків наділені особи, що не існують на момент закріплення за ними правомочностей. По англійському праву згідно з Актами 1929 і 1976 рр.. дитина ще до свого народження отримує певну правову захист в області
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці . Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  5. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    понять "успадковується частка" і "майно, відповідне наследуемой доле" загрожує "зіткненням" з ч. 1 ст. 1164 ЦК, згідно з якою загальна власність спадкоємців - завжди часткова. 2) Якщо спадкоємець - не член даного господарства (і не вступає в члени), він має право на компенсацію, розмірну наследуемой їм частці. Детальніше про це - далі. a) Оскільки п. 2 ст. 1179 ЦК присвячено праву
  6. § 1. Загальні положення про заповіті
    зрозуміло: правила про спадкування за законом в цілому влаштовують більшість людей, є для них звичними і зрозумілими. Зазвичай заповіт складається, коли заповідач бажає поміняти порядок спадкування за законом і передати майно особі, яка не входить до кола спадкоємців за законом або входить до більш далеку чергу, або якщо він хоче певним чином перерозподілити майно між
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    зрозуміти, що за інші незаконні дії, вчинені правоохоронними органами і судами щодо юридичних осіб, держава за ст. 1070 ЦК відповідальності не несе, що явно не узгоджується з правилами глави 18 КПК. * (55) В цілому описаний порядок відшкодування шкоди збігається з особливим порядком відшкодування, який раніше був встановлений Положенням від 18 травня 1981 (зрозуміло, з урахуванням
  8. Глава 20 Укладення 1649 як звід феодального права
    понятими вирушав на місце події для проведення дізнання. Процесуальними діями були "обшук", тобто допит всіх підозрюваних і свідків. У гол. XXI Соборної Уложення вперше регламентується така процесуальна процедура, як катування . Підставою для її застосування могли послужити результати "обшуку", коли показання свідків розділилися: частина на користь підозрюваного, частина
  9. 2. Історія розвитку інституту
    поняття страхування як такого , включила вказівку на те, що мова йде про договірні відносини, в яких в якості страховика може виступати поряд з "приватною особою" тільки товариство, створене для запобігання від нещасних випадків; предметом договору називалися будинок, а поряд з ним корабель, товари чи інше рухоме майно. Страховим ризиком була визнана небезпека, яка може
  10. Стаття 63. Обставини, які обтяжують покарання Коментар до статті 63
    поняття тяжких наслідків не розкривається або не повною мірою розкривається в кримінальному законі, воно є оціночним і підлягає встановленню судом у кожному конкретному випадку, причому залежно від характеру злочину зміст тяжких наслідків може бути дуже різним. Так, тяжкими наслідками можуть бути визнані: смерть людини, заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, заподіяння
© 2014-2022  yport.inf.ua