Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеорія права і держави → 
« Попередня Наступна »
Матузов Н.І., Малько А.В. . Теорія держави і права: Підручник, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 1. Механізм держави: поняття, основні риси, структура

Держава реально діє, проявляє себе лише як система, як упорядкована сукупність спеціальних органів, колективів людей, які здійснюють управління справами суспільства від його імені і в межах наданих повноважень. Такі колективи діють постійно і, як правило, на професійній основі, що виділяє їх із суспільства і ставить над суспільством. Громадяни можуть приймати те чи інше участь у справах держави, але в кінцевому підсумку державні органи, посадові особи несуть персональну відповідальність за ефективність своєї роботи (В.М. Сирих).
Подібна система державних органів, професійних колективів і називається механізмом держави. Отже, механізм держави - це система державних органів, покликаних здійснювати державну владу, завдання і функції держави. Механізм держави є та реальна організаційна та матеріальна сила, маючи в своєму розпорядженні якої держава проводить ту чи іншу політику.
У юридичній науці поняття "механізм держави" і "державний апарат" зазвичай вживаються як синоніми, хоча існує точка зору, згідно з якою під державним апаратом розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділених для цього владними повноваженнями, а в поняття "механізм держави" включаються поряд з державним апаратом ще й державні установи та організації, а також "матеріальні придатки" державного апарату (збройні сили, міліція, кримінально-виконавчі установи і т.д.), спираючись на які державний апарат діє.
Існує наукова позиція, відповідно до якої під апаратом держави розуміються всі органи держави в статиці, а під механізмом держави - ті ж органи, але в динаміці. Вивчаючи апарат держави, говорять насамперед про призначення, порядок утворення, компетенції того чи іншого державного органу, а вивчаючи механізм держави - безпосередньо про діяльність державних органів, про їх взаємозв'язок між собою в процесі здійснення тих чи інших функцій держави (В.В. Лазарєв , С.В. Липень).
Характерні риси механізму держави:
а) він являє собою систему, тобто упорядковану сукупність державних органів, взаємопов'язаних між собою. У механізм держави входять законодавчі органи (парламент), президент зі своєю адміністрацією, виконавчі органи (уряд, міністерства, відомства, державні комітети, губернатори тощо), судові органи (конституційні, верховні, арбітражні та інші суди), прокурорські і інші наглядові органи, міліція, податкова поліція, збройні сили і т.д. Всі разом вони складають єдину систему владарювання;
б) його цілісність забезпечується єдиними цілями і завданнями. Саме цілі і завдання об'єднують такі різні державні підрозділи в єдиний організм, орієнтують їх на вирішення загальних проблем, направляють їх енергію в певне позитивне русло;
в) його основним елементом виступають державні органи, що володіють владними повноваженнями;
г) він є тією організаційною та матеріальною силою (важелем), за допомогою якої держава здійснює свою владу, досягає конкретних результатів.
Механізм сучасної держави відрізняється високим ступенем складності, різноманіттям складових його частин, блоків, підсистем. Під структурою механізму держави розуміють його внутрішню будову, порядок розташування його ланок, елементів, їх підпорядкованість, співвідношення і взаємозв'язок.
Структура механізму держави включає в себе (див. схему 16):
Схема 16
--- ---
| СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВИ + ---
L --- --- |
¦
¦
--- --- |
| Державні органи + - --- +
L --- --- |
--- --- |
| Адміністрація державних підприємств, + --- --- +
| установ і організацій | |
L --- --- |
--- --- |
| Державні службовці ( чиновники) + --- +
L --- --- |
--- --- |
| Організаційні, фінансові та інші засоби + - ---
L --- ---
1) державні органи, які знаходяться в тісному взаємозв'язку і співпідпорядкованості при здійсненні своїх безпосередніх владних функцій. Особливістю цих органів є те, що вони володіють державно-владними повноваженнями, тобто такими засобами, ресурсами і можливостями, які пов'язані з силою держави, з прийняттям загальнообов'язкових управлінських рішень (парламент, президент, уряд, міністерства, відомства, державні комітети, губернатори, адміністрації країв і областей тощо);
2) державні організації - це такі підрозділи механізму держави (його "матеріальні придатки"), які мають здійснювати охоронну діяльність цієї держави (збройні сили, служби безпеки, міліція, податкова поліція і т.п.);
3) державні установи - це такі підрозділи механізму держави, які владними повноваженнями (за винятком їх адміністрацій) не володіють, а здійснюють безпосередню практичну діяльність з виконання функцій держави в соціальній, культурній, виховно-освітньої, наукової сферах ( бібліотеки, поліклініки, лікарні, пошта, телеграф, науково-дослідні інститути, вузи, школи, театри і т.д.);
4) державні підприємства - це такі підрозділи механізму держави, які також не володіють владними повноваженнями (за винятком їх адміністрацій), а здійснюють господарсько-економічну діяльність, виробляють продукцію або забезпечують виробництво, виконують різні роботи та надають численні послуги для задоволення потреб суспільства, одержання прибутку;
5) державних службовців (чиновників), спеціально займаються управлінням. Державні службовці розрізняються за своїм правовим положенням в механізмі держави. Залежно від повноважень можуть підрозділятися на такі види: а) особи, що займають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням повноважень державного органу (президент, глава уряду, депутати, міністри та ін), б) особи, що займають посади для безпосереднього забезпечення повноважень вищезгаданих службовців (помічники, консультанти, радники та ін), в) особи, що займають посади, створюються державними органами для виконання і забезпечення повноважень цих органів (референти, фахівці, керівники структурних підрозділів апарату тощо); г) особи, які не мають розпорядчими повноваженнями (лікарі в державних лікувальних закладах, викладачі вузів, інші службовці, які отримують заробітну плату за рахунок державного бюджету);
6) організаційні та фінансові кошти, а також примусову силу, необхідні для забезпечення діяльності державного апарату.
Механізм держави і його структура не залишаються незмінними. На них роблять свій вплив як внутрішні (культурно-історичні, національно-психологічні, релігійно-моральні особливості, територіальні розміри країни, рівень економічного розвитку, співвідношення політичних сил тощо), так і зовнішні (міжнародна обстановка, характер взаємин з іншими державами та т.п.) чинники.
Зокрема, якщо держава має велику територію (наприклад, Російська Федерація), то і система управління ним буде відповідної, що включає складну структуру механізму держави (загальнофедеральні органи державної влади і управління та органи державної влади і управління суб'єктів федерації); в умовах війни зростає роль армії, спецслужб, військових підприємств тощо; в умовах високого рівня злочинності, корупції та інших негативних, хворобливих явищ в суспільному організмі особливого значення набувають правоохоронні органи, спеціально призначені для "хірургічного" втручання і нейтралізації цих "хвороб"; в умовах духовної кризи на перше місце повинні висуватися наукові, виховно-освітні підрозділи, установи культури і т.д.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Механізм держави: поняття, основні риси, структура "
  1. § 1. Поняття комерційного права
    механізму, а також діяльність самих підприємців »[12]. У підручнику з господарського права [13] в структуру предмета господарського права включаються, крім підприємницьких відносин, також некомерційні відносини і відносини з державного регулювання економіки. Однак «певну єдність» названих відносин, про який пише автор, ще не є єдність предмета правового
  2. § 4. Акціонерні товариства
    механізму і пред'явницьких, що сприяє процесу переливання капіталу з однієї сфери діяльності в іншу у відповідності зі що складається кон'юнктурою ринку. Організації цього виду діють відповідно до принципу «обмеженої відповідальності», т е акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості
  3. § 1. Загальні положення
    механізмі грошової оцінки об'єктів немайнових прав переважають суб'єктивні чинники: розсуд суду і сформована судова практика, узгодження позицій партнерів, самооцінка підприємця. У третю групу охоронюваних об'єктів можуть бути виділені права та інтереси підприємця, які є організаційно-предпосилочних, оскільки мова йде про те, що на основі загального
  4. § 1. Поняття приватизації державного та муніципального майна і законодавство про приватизацію
    механізму такого викупу [9]. Дуже влучно Е.А. Суханов назвав орендні підприємства юридичними «козлотура» [10]. Однак широке використання «козлотура» в практиці дозволило нечистоплотним особам значно збагатитися, бо викуп здійснювався за залишковою (вельми заниженої) вартості, для здійснення викупу в перший рік дії Основ про оренду товариства і суспільства не утворювалися,
  5. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    механізм ліквідації кредитної організації, у якої відкликана ліцензія на здійснення банківських операцій. У цей період, призупинивши банківські операції та обслуговування клієнтів, кредитні організації здійснюють окремі дії в своїх інтересах, не рахуючись з інтересами клієнтів - власників розрахункових і поточних рахунків і вкладників. Не будучи зв'язаними в цей період правилами про порядок
  6. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    механізмів щоденних потреб населення. Але це повсякденне розуміння. З юридичної точки зору місцеве самоврядування є найважливішим елементом демократичного державного устрою. У тому числі як невід'ємний елемент системи "стримувань і противаг": видається, що різні інтереси повинні поєднуватися і "балансуватися" не тільки на рівнях державної влади, а й на
  7. § 2. Історичні аспекти формування російської моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    механізмі радянської держави зумовлено тим фактом, що вони за своєю суттю є органами народного представництва на місцях, тобто здійснюють всю повноту державної влади в межах своєї території в повній відповідності з повноваженнями, що встановлюються законами та іншими актами вищих державних органів. Місцевими державними органами народного представництва
  8. § 3. Теоретичні основи побудови моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    механізм виконання директив центрального уряду, в придаток загальнодержавної адміністрації. --- Барабашев Г.В. Місцеве управління і самоврядування в зарубіжних країнах / / Мішин А.А. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Підручник. 5-е вид., Перераб. і доп. М., 1996. С. 230. Точка зору Г.В. Барабашева представляється абсолютно
  9. § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
    механізми взаємодії, які в окремих випадках передбачають використання і адміністративних важелів. Цьому не перешкоджають організаційна та функціональна самостійність федеральних, регіональних і муніципальних органів влади з питань, що знаходяться у винятковому веденні кожного з цих рівнів влади. Таким чином, на рівні законодавства певною мірою
  10. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    механізмів стримувань і противаг. Такі механізми, необхідні на федеральному рівні, тільки ускладнили б роботу органів місцевого самоврядування, утруднили оперативне прийняття рішень ". --- --- Шугріна Е.С. Організаційні основи місцевого самоврядування. Новосибірськ, 1997. С. 53. На думку І.В. Видріна і А.Н. Кокотова, поряд з принципом горизонтального