| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Механізм держави: поняття, основні риси, структура |
||
|
Подібна система державних органів, професійних колективів і називається механізмом держави. Отже, механізм держави - це система державних органів, покликаних здійснювати державну владу, завдання і функції держави. Механізм держави є та реальна організаційна та матеріальна сила, маючи в своєму розпорядженні якої держава проводить ту чи іншу політику. У юридичній науці поняття "механізм держави" і "державний апарат" зазвичай вживаються як синоніми, хоча існує точка зору, згідно з якою під державним апаратом розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділених для цього владними повноваженнями, а в поняття "механізм держави" включаються поряд з державним апаратом ще й державні установи та організації, а також "матеріальні придатки" державного апарату (збройні сили, міліція, кримінально-виконавчі установи і т.д.), спираючись на які державний апарат діє. Існує наукова позиція, відповідно до якої під апаратом держави розуміються всі органи держави в статиці, а під механізмом держави - ті ж органи, але в динаміці. Вивчаючи апарат держави, говорять насамперед про призначення, порядок утворення, компетенції того чи іншого державного органу, а вивчаючи механізм держави - безпосередньо про діяльність державних органів, про їх взаємозв'язок між собою в процесі здійснення тих чи інших функцій держави (В.В. Лазарєв , С.В. Липень). Характерні риси механізму держави: а) він являє собою систему, тобто упорядковану сукупність державних органів, взаємопов'язаних між собою. У механізм держави входять законодавчі органи (парламент), президент зі своєю адміністрацією, виконавчі органи (уряд, міністерства, відомства, державні комітети, губернатори тощо), судові органи (конституційні, верховні, арбітражні та інші суди), прокурорські і інші наглядові органи, міліція, податкова поліція, збройні сили і т.д. Всі разом вони складають єдину систему владарювання; б) його цілісність забезпечується єдиними цілями і завданнями. Саме цілі і завдання об'єднують такі різні державні підрозділи в єдиний організм, орієнтують їх на вирішення загальних проблем, направляють їх енергію в певне позитивне русло; в) його основним елементом виступають державні органи, що володіють владними повноваженнями; г) він є тією організаційною та матеріальною силою (важелем), за допомогою якої держава здійснює свою владу, досягає конкретних результатів. Механізм сучасної держави відрізняється високим ступенем складності, різноманіттям складових його частин, блоків, підсистем. Під структурою механізму держави розуміють його внутрішню будову, порядок розташування його ланок, елементів, їх підпорядкованість, співвідношення і взаємозв'язок. Структура механізму держави включає в себе (див. схему 16): Схема 16 --- --- | СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВИ + --- L --- --- | ¦ ¦ --- --- | | Державні органи + - --- + L --- --- | --- --- | | Адміністрація державних підприємств, + --- --- + | установ і організацій | | L --- --- | --- --- | | Державні службовці (чиновники) + --- + L --- --- | --- --- | | Організаційні, фінансові та інші засоби + - --- L --- --- 1) державні органи, які знаходяться в тісному взаємозв'язку і співпідпорядкованості при здійсненні своїх безпосередніх владних функцій. Особливістю цих органів є те, що вони володіють державно-владними повноваженнями, тобто такими засобами, ресурсами і можливостями, які пов'язані з силою держави, з прийняттям загальнообов'язкових управлінських рішень (парламент, президент, уряд, міністерства, відомства, державні комітети, губернатори, адміністрації країв і областей тощо); 2) державні організації - це такі підрозділи механізму держави (його "матеріальні придатки"), які мають здійснювати охоронну діяльність цієї держави (збройні сили, служби безпеки, міліція, податкова поліція і т.п.); 3) державні установи - це такі підрозділи механізму держави, які владними повноваженнями (за винятком їх адміністрацій) не володіють, а здійснюють безпосередню практичну діяльність з виконання функцій держави в соціальній, культурній, виховно-освітньої, наукової сферах (бібліотеки, поліклініки, лікарні, пошта, телеграф, науково-дослідні інститути, вузи, школи, театри і т.д.); 4) державні підприємства - це такі підрозділи механізму держави, які також не володіють владними повноваженнями (за винятком їх адміністрацій), а здійснюють господарсько-економічну діяльність, виробляють продукцію або забезпечують виробництво, виконують різні роботи та надають численні послуги для задоволення потреб суспільства, одержання прибутку; 5) державних службовців (чиновників), спеціально займаються управлінням. Державні службовці розрізняються за своїм правовим положенням в механізмі держави. Залежно від повноважень можуть підрозділятися на такі види: а) особи, що займають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням повноважень державного органу (президент, глава уряду, депутати, міністри та ін.), б) особи, що займають посади для безпосереднього забезпечення повноважень вищезгаданих службовців (помічники, консультанти, радники та ін.), в) особи, що займають посади, створюються державними органами для виконання і забезпечення повноважень цих органів (референти, фахівці, керівники структурних підрозділів апарату тощо); г) особи, які не мають розпорядчими повноваженнями (лікарі в державних лікувальних закладах, викладачі вузів, інші службовці, які отримують заробітну плату за рахунок державного бюджету); 6) організаційні та фінансові кошти, а також примусову силу, необхідні для забезпечення діяльності державного апарату. Механізм держави і його структура не залишаються незмінними. На них роблять свій вплив як внутрішні (культурно-історичні, національно-психологічні, релігійно-моральні особливості, територіальні розміри країни, рівень економічного розвитку, співвідношення політичних сил тощо), так і зовнішні (міжнародна обстановка, характер взаємин з іншими державами та т.п.) чинники. Зокрема, якщо держава має велику територію (наприклад, Російська Федерація), то і система управління ним буде відповідної, що включає складну структуру механізму держави (загальнофедеральні органи державної влади і управління та органи державної влади і управління суб'єктів федерації); в умовах війни зростає роль армії, спецслужб, військових підприємств тощо; в умовах високого рівня злочинності, корупції та інших негативних, хворобливих явищ в суспільному організмі особливого значення набувають правоохоронні органи, спеціально призначені для "хірургічного" втручання і нейтралізації цих "хвороб"; в умовах духовної кризи на перше місце повинні висуватися наукові, виховно-освітні підрозділи, установи культури і т.д. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Механізм держави: поняття, основні риси, структура " |
||
|
||