Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

5. Безпідставне збереження майна

Найбільш простою формою заощадження виступає майнова вигода, що виникає у набувача внаслідок виконання лежачих на ньому зобов'язань за рахунок майна потерпілого. Йдеться про оплату грошового вимоги не боржником, а іншою особою; помилковому виконанні зобов'язання з передачі майна за рахунок майна, що належать не боржникові, а третій особі.
Самостійної формою заощадження майна є безпідставне збагачення в результаті тимчасового використання набувачем чужого майна без наміру придбання юридичної титулу на нього (п. 2 ст. 1105 ЦК). Такі, наприклад, випас худоби на чужій земельній ділянці або використання чужих під'їзних залізничних шляхів без відома їх власників (1). У подібних випадках набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому те, що він зберіг внаслідок такого користування, причому за ціною, що існувала в час, коли закінчилося користування, і в тому місці, де воно відбувалося.
---
(1) У німецькій юридичній літературі подібну форму безпідставного збагачення називають посяганням на чужі права (Eingriffskondiktion) (див.: Цвайгерт К., Кетц Х. Указ. соч. Т. 2. С. 293).
Аналогічно безпідставно збагачення в результаті тимчасового використання набувачем чужого майна відбувається збереження майна в результаті незаконного використання авторських, патентних та інших виняткові прав без згоди власників даних прав, а також посягання на чужу службову і комерційну інформацію. При здійсненні подібних порушень у незаконного користувача виникає безпідставне збереження в результаті несплати ліцензійних платежів за використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків, чужий службової та комерційної інформації, а також несплати винагороди за використання авторських і суміжних прав (1).
---
(1) У судовій практиці сучасної Німеччини панує думка, що порушив чужі патентні права, права користування промисловими зразками або товарними знаками повинен заплатити власникові цих прав ліцензійні збори за загальноприйнятими ставками (див.: Цвайгерт К., Кетц Х. Указ. соч. Т . 2. С. 294).
Підтвердження сказаному можна знайти в нормі п. 2 ст. 49 Закону про авторське право, згідно з якою власники виняткових прав вправі вимагати за своїм вибором від порушника замість відшкодування збитків виплати компенсації у двократному розмірі вартості прав на використання творів або об'єктів суміжних прав, яка визначається виходячи з ціни, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за правомірне використання творів або об'єктів суміжних прав.
Разом з тим у п. 2 ст. 14 Патентного закону, п. 2 ст. 46 Закону про товарні знаках, а також в абз. 2 п. 2 ст. 139 ГК передбачена тільки можливість стягнення збитків, що виникли у правовласників. Однак очевидно, що при незаконному використанні виняткових прав патентовласника, прав на товарний знак, знак обслуговування, чужий службової та комерційної інформації у порушників у всіх випадках виникає збереження майна в результаті несплати ліцензійних платежів. Воно має місце незалежно від можливого майнового прирощення - доходу, отриманого в результаті незаконного використання об'єктів виняткових прав, службової та комерційної інформації.
Зазначені види безпідставного збагачення, отримані порушниками даних виняткових прав, прав на службову і комерційну інформацію в силу відсутності спеціального припису закону, повинні бути стягнуті на користь потерпілого за правилами про зобов'язання з безпідставного збагачення. У подібних випадках мета позову з безпідставного збагачення полягає в присудження законному власникові виключного права, права на службову і комерційну таємницю реального майнового заощадження і доходів, безпідставно виникли у порушника.
Формою збереження майна є отримання набувачем неналежне послуги. Між набувачем неосновательной послуги та потерпілим виникають зобов'язальне відношення, в силу якого особа, безпідставно користувалося чужими послугами, має відшкодувати потерпілому те, що воно зберегло внаслідок такого користування, причому за ціною, що існувала в час, коли закінчилося користування, і в тому місці, де воно відбувалося (п. 2 ст. 1105 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5. Безпідставне заощадження майна "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    безпідставного збагачення Поняття зобов'язань, що виникають внаслідок безпідставного збагачення (кондикционного зобов'язання). Умови виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення. Отримання недолжного. Безпідставне збереження майна. Зміст зобов'язань з безпідставного збагачення. Безпідставне збагачення, яке не підлягає поверненню. Субсидіарне застосування
  2. 5. Скасування дарування
    безпідставного збагачення. В системі цивільно - правових зобов'язань кондикционного зобов'язання займають особливе положення: вони носять універсальний, восполнітельний характер. Тому в тих випадках, коли норми, що регулюють відповідний тип (вид) зобов'язань, не забезпечують усунення ситуації, при якій на боці одного з учасників цивільно - правових відносин утворюється
  3. 7. Права та обов'язки сторін
    безпідставне збагачення (наприклад, при передачі злодієм на зберігання швидкопсувної речі - приміщення вкраденого м'яса на зберігання в холодильник). --- Див: Лаасік Е. Указ. соч. С. 372. Охоронець не вправі сам користуватися переданої річчю і передавати її у користування третій особі. Виняток становлять випадки, коли на цей рахунок отримано згоду
  4. Глава 22. ПРО ПРАВА ВЛАСНИКА НА ПЛОДИ І ДОХОДИ
    безпідставного збагачення залишається поза поточної практики і майже не помічається теорією. Такі особливості нашого позитивного права, як випадання з нього не тільки власницької захисту, а й самого поняття володіння, змушують чекати, що це питання може поставити в скрутне становище тих юристів, які все ж зважаться залучити до вирішення поточних завдань чималий потенціал цього
  5. § 5. Відповідальність за порушення зобов'язань
    безпідставного отримання або заощадження за рахунок іншої особи. Відсотки, передбачені п. 1 ст. 395 ГК, підлягають сплаті незалежно від того, чи отримані чужі грошові кошти згідно з договором або за відсутності договірних відносин. Як користування чужими грошовими коштами слід кваліфікувати також прострочення сплати боржником грошових сум за передані йому товари,
  6. § 2. Розрахунки і кредитування
    безпідставного отримання або заощадження за рахунок іншої особи. У випадках комерційного кредиту користування чужими грошовими коштами припиняється виконанням сторонами своїх обов'язків за договором. Внаслідок порушення умов договору з боку користувача чужими грошовими коштами у нього образу-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,
  7. § 1. Загальні положення
    безпідставного збагачення »частини другої ЦК, позови з інших договірних та недоговірних, зобов'язань. А збитки, завдані власнику, має відшкодовуватися за рахунок держави тільки тоді, коли шкода власнику, в тому числі підприємцю, заподіяна незаконними діями (бездіяльністю) державних органів або їх посадових осіб, що передбачено ст. 1069-1071 частині другій ДК.
  8. § 2. Правове становище публічних утворень
    безпідставного збагачення та заощадження (гл. 60 ЦК). При цьому публічні освіти в таких зобов'язаннях можуть бути не тільки боржниками (наприклад, при заподіянні шкоди актами влади), а й кредиторами (наприклад, при заподіянні шкоди об'єктам природи) (докладніше про несення публічними утвореннями відповідальності див. нижче). Публічні утворення виступають суб'єктами спадкових відносин,
  9. § 1. Система цивільно-правових засобів захисту права власності та інших речових прав
    безпідставно придбаного або збереження майна, позов про повернення речей, наданих у користування за договором, і т.д. Для всіх них характерно те, що складає їх домагання випливає не з права власності як такого, а грунтується на інших правових інститутах та відповідних цим інститутам суб'єктивних правах. Так, якщо власник здав в оренду належне йому
  10. § 2. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
    безпідставного збагачення. Віндіціровать можна лише індивідуально-визначене майно, що випливає з сутності даного позову, спрямованого на повернення власнику саме того майна, яке вибуло з його володіння. При цьому, однак, слід пам'ятати, що відмінності між індивідуально-визначеними і родовими речами досить відносні і залежать від конкретних умов цивільного