| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ .2. Загальна психологічна характеристика судового процесу при розгляді кримінальних справ |
||
|
Стадійність є суттєвою особливістю психологічної структури судової діяльності. Судова діяльність розвивається в певній, суворо регламентованого процесуальним законом послідовності, яка створює відповідні стадії розвитку загальної судової діяльності, що має забезпечити найбільш доцільні умови дослідження доказів, сприяти встановленню істини і здійсненню правосуддя. Наявність стадій, чітке розходження завдань, умов діяльності на кожній стадії - все це створює найбільш оптимальні психологічні передумови для правильного і повного здійснення правосуддя судом. Посилення цих передумов досягається практичної можливістю всередині регламентованих процесуальним законодавством стадій провести додаткове їх розподіл визначені етапи, що також обгрунтовується виявленням відмінностей у психологічній структурі, в завданнях діяльності. Кримінальний процес визначає такі стадії розвитку судової діяльності: переказ суду, судовий розгляд, винесення і виконання вироку та інші. 1. У стадії віддання до суду вирішуються питання пізнання попереднього розслідування і планування власної діяльності. 2. Безпосереднє сприйняття всіх джерел доказів і пізнання обставин справи здійснюється при проведенні судового слідства. 3. Заслуховування словесних повідомлень про результати пізнавальної діяльності, проведеної учасниками судочинства (прокурором, адвокатом і т. д.). 4. Реалізація основної конструктивної діяльності (винесення вироку). 5. Здійснення дій, пов'язаних з прийнятим конструктивним рішенням (виконання вироку). На кожній з перерахованих стадій суд не тільки вирішує самостійні завдання; діяльність суду проходить в різних зовнішніх умовах, по-різному складаються психічні стосунки, різна здійснюються компоненти загальної психологічної структури судової діяльності. Психологія розгляду кримінальної справи в суді досліджує закономірності, пов'язані з психічною діяльністю всіх осіб, що беруть участь у розгляді справи, а також виховний вплив судового процесу та вироку на підсудного та інших осіб, роль громадської думки як фактора, впливає на судовий процес. Судове слідство і винесення вироку у справі є логічно неминучою стадією, наступної за подією злочину та попереднім слідством. Діяльність суду, учасників судового процесу дуже різноманітна. Правосуддя, яке більшою мірою, ніж багато інших видів діяльності, виступає як сфера спілкування між людьми, пов'язане з цілою низкою соціально-психологічних явищ, наприклад ефективністю діяльності соціальних груп, особливостями оціночних суджень групи, сприйняттям і розумінням людьми один одного, навіюванням, авторитетністю, із соціально-психологічною роллю особи і т. д. При цьому в сфері судочинства закономірності соціальної психології можуть і поліпшенню й погіршенню результатів діяльності. Колегіальний і змагальне початку під час здійснення правосуддя відповідають закономірностям соціальної психології. Згідно з цими закономірностям, вирішення складних завдань, до таких належить більшість кримінальних справ, сприяє взаємодія при прийнятті рішення групою осіб. У ході спільної діяльності пом'якшуються крайнощі показників психічних процесів всіх членів групи, підвищується ефективність мислення, сковується дію тих суб'єктивних факторів, які можуть привести до помилкового результату. Колективна оцінка доказів є максимально об'єктивною, особливо в суді присяжних. Досить рідко в судовій практиці зустрічаються випадки розбіжності в суддівській колегії. Винесення вироку за одностайною думкою складу суду можна розглядати як додаткову гарантію законності та обгрунтованості вироку, оскільки внутрішнє переконання всіх членів суддівської колегії збігається, що робить його безсумнівним. Таке одностайність, проте, зустрічається і при винесенні вироку, скасованого згодом вищим судом, що може свідчити про тиск неправильного думки більшості в суддівській колегії на формування власного переконання кожного члена суду. Тому всі члени суду повинні постійно пам'ятати про ті небезпеки, які підстерігають їх при формуванні колективної думки при вирішенні кримінальних справ. Вони повинні піддавати внутрішньому самоконтролю свої висновки по даній кримінальній справі, щоб зайвий раз перевірити, не формують вони їх таким чином під впливом більшості. Слід враховувати і те, що склад суду діє при такій внутрішній обстановці, яка може посилити прояв конформізму. Ця обстановка характеризується тим, що суддя серед членів суддівської колегії знаходиться в особливому положенні. Вона більше всіх членів суду володіє інформацією, пов'язаної з розглядом справи, є ніби лідером у групі спільно діючих осіб. У суддівській колегії, крім того, існує нерівний соціальний статус взаємодіючих осіб. Такий нерівний соціальний, а не правового статусу проявляється в тому, що суддя виконує свою професійну діяльність, інші члени суду є непрофесійними суддями. Згідно закону головуючий суддя подає свій голос під час наради суддів останнім, має своєю метою обмежити можливість впливу думки судді на думку інших членів суду *. ___ * Див: КПК Російської Федерації. Для судді в його реконструктивній діяльності важливими наступні моменти: попереднє вивчення та оцінка всіх обставин справи і кваліфікації, зіставлення отриманої в ході судового процесу інформації з матеріалами попереднього слідства, нормами закону, остаточний синтез всієї інформації при винесенні вироку. Наявність вихідної моделі минулого події у матеріалах справи відкриває можливість пізнавальної діяльності суду за чітким заздалегідь певним планом. Зібрані слідством дані знову вивчаються, планується аналіз і синтез окремих фактів, висуваються і розробляються можливі версії, інші моделі того ж події, дії. Важливо при цьому побудова версій про особистості підсудних, про їх участь у події, про причини певної поведінки, про умови дій і т. д. Стан готовності припускає граничну концентрацію розумових процесів суддів саме на всіх обставинах даної кримінальної справи. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § .2. Загальна психологічна характеристика судового процесу при розгляді кримінальних справ " |
||
|
||