Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

4. Зобов'язання перевізника з доставки та видачі багажу і вантажобагажу

У разі здачі пасажиром багажу перевізник зобов'язаний також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі (ст. 786 ЦК, ст. 82 УЖТ, п. 1 ст. 103 ВК, п. 1 ст. 177 КТМ).
У літературі переважає думка про те, що правовідносини з перевезення багажу являють собою якийсь окремий договір, відмінний від договору перевезення пасажира, який до того ж носить реальний характер (1). Невипадково, однак, законодавство включає дії перевізника з доставки та видачі багажу в предмет договору перевезення пасажира, що не формулюючи окремого договору перевезення багажу. Поява у перевізника зобов'язання по доставці і видачі багажу залежить виключно від дій пасажира в рамках договірного зобов'язання з його перевезення (після придбання ним квитка), бо одне з прав пасажира по всякому договором перевезення - здати перевізнику багаж для доставки його в пункт призначення. Якщо пасажир має лише речі, які визнаються ручною поклажею (внутрікаютним багажем), його право здати багаж залишається нереалізованим, а зобов'язання з доставки багажу не виникає. Отже, здача пасажиром багажу, засвідчена багажної квитанцією, служить свідченням появи в рамках укладеного договору перевезення пасажира факультативного зобов'язання перевізника з доставки багажу, але не доказом укладення окремого договору перевезення багажу.
---
(1) Див, наприклад: Цивільне право / Под ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. Т. 2. С. 471 (автори глави - Д.А. Медведєв, В.Т. Смирнов); Коментар до Кодексу торговельного мореплавання Російської Федерації. С. 322.
Пасажир має право оголосити цінність свого багажу, як загальну для всіх зданих до перевезення місць багажу, так і для кожного місця окремо; відомості про суму оголошеної цінності багажу вносяться в багажну квитанцію.
Згідно ст. 89 УЖТ термін доставки багажу визначається часом прямування поїзда, яким відправлений багаж, до залізничної станції призначення. Прибулий багаж зберігається безкоштовно 24 години без урахування дня прибуття і видається пред'явнику багажної квитанції і проїзних документів (квитків).
За зберігання багажу понад встановленого терміну стягується плата, а багаж, не затребуваний протягом 30 днів з дня прибуття, підлягає реалізації перевізником (ст. ст. 91, 92 УЖТ). У разі неприбуття багажу на станцію призначення по закінченні десяти діб після закінчення терміну доставки він вважається втраченим, а на перевізника покладається обов'язок відшкодувати його вартість. Якщо він все ж буде доставлений на станцію призначення, одержувач може отримати багаж, повернувши перевізникові раніше виплачену суму за його втрату.
Виходячи зі змісту ст. 103 ВК, речі, що перевозяться пасажиром на повітряному судні, взагалі не розрізняються по правовому режиму як ручна поклажа і власне багаж: всі вони складають "багаж", частина якого (в межах вагових норм) пасажир перевозить у каюті літака безкоштовно, а інша частина ( за межами зазначених норм) перевозиться в тому ж літаку, але окремо від пасажира за окрему плату. Дана обставина підтверджує висновок про те, що правовідносини з перевезення багажу не утворює окремого договору, а являє собою елемент договору перевезення пасажира.
Від перевезення багажу як факультативного зобов'язання перевізника за договором перевезення пасажира необхідно відрізняти правовідносини, пов'язані з перевезенням вантажобагажу, а також вантажів для особистих (побутових) потреб громадян. В якості відправника вантажобагажу або вантажу для особистих (побутових) потреб може виступати не тільки пасажир, але будь-яка особа, що відправляє зазначений вантажобагаж або вантаж.
Лише в цьому випадку зобов'язання перевізника являє собою особливий договір перевезення вантажобагажу або вантажу для особистих (побутових) потреб. Від договору перевезення пасажира він відрізняється не тільки своїм предметом (доставка вантажобагажу або вантажу і видача його в пункті призначення уповноваженій особі), а й тим, що носить реальний, а не консенсуальної характер. Його висновок засвідчується видачею грузобагажная квитанції.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Зобов'язання перевізника з доставки та видачі багажу і вантажобагажу "
  1. § 3. Зобов'язання з перевезення пасажирів і багажу
    Поняття договору пасажирського перевезення. Загальне визначення договору перевезення пасажира (договору пасажирського перевезення) міститься у п. 1 ст. 786 ГК. За даним договором перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі, в свою чергу пасажир зобов'язується
  2. Короткий перелік латинських виразів , що використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  3. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    --- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  4. 2. Учасники договірних відносин, пов'язаних з перевезеннями
    Сформоване раніше уявлення про суб'єктний склад договору перевезення вантажів, заснований на визнання в якості такого лише реального договору перевезення конкретного вантажу, характеризувався тим, що в якості безпосередніх учасників договору перевезення визнавалися вантажовідправник і перевізник; вантажоодержувачу більшістю правознавців відводилася роль третьої особи, на користь якої
  5. 1. Поняття та види договору перевезення пасажира
    За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу і за провіз багажу (п. 1 ст. 786 ЦК). Видообразующего ознаками даного договору, що дозволяють
  6. 3. Зміст договору перевезення пасажира
    Зміст договору перевезення пасажира являє собою сукупність всіх його умов. Самі ж умови договору виражаються в більшості випадків обумовленими ними правами та обов'язками сторін, а вірніше, різними поєднаннями зазначених прав і обов'язків. Зазвичай ті чи інші умови договору містять переважно обов'язки одного боку і відповідно права її контрагента. Тому
  7. 4. Відповідальність за договором перевезення пасажира
    Загальні положення Невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором перевезення пасажира тягне для відповідних сторін договору перевезення пасажира, що допустили порушення договору, застосування відповідальності, встановленої ГК, транспортними статутами та кодексами, а також угодою сторін. Причому всякі угоди транспортних організацій з пасажирами і вантажовласниками про
  8. 2. Договори про експлуатацію під'їзних колій та подачі та прибирання вагонів
    Як вже зазначалося, на залізничному транспорті одним з різновидів договорів про організацію перевезень можуть бути визнані договори про експлуатацію під'їзних шляхів і про подачу та прибирання вагонів. Правда, в сучасній юридичній літературі, як і колись, у радянський період, договори про експлуатацію під'їзних шляхів і про подачу та прибирання вагонів прийнято вважати якимись іншими видами договорів на
  9. 8.1. Досудовий порядок врегулювання спорів між споживачем і продавцем (виробником, виконавцем). Порядок пред'явлення претензії і задоволення претензійних вимог
    Закон про захист прав споживачів передбачає два варіанти захисту прав споживачів. Перший варіант захисту увазі досудову захист, тобто претензійний виробництво, а другий варіант захисту порушених прав є судовим (позовною). Позасудовий порядок захисту прав споживачів полягає в тому, що споживач, чиї права порушені, може спочатку пред'явити вимоги про захист
  10. § 1. Перевезення
    Поняття і види договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення в найбільш