| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Зобов'язання по страхуванню підприємницького ризику |
||
|
--- (1) Див: ст. 19 Федерального закону від 9 липня 1999 р. N 160-ФЗ "Про іноземні інвестиції в Російській Федерації" / / Відомості Верховної. 1999. N 28. Ст. 3493; 2002. N 12. Ст. 1093; N 30. Ст. 3034; 2003. N 50. Ст. 4850; 2005. N 30 (ч. 2). Ст. 3128. Майновий інтерес проявляється у збитках (грошове вираження страхового інтересу), що виникли у підприємця в процесі вільно здійснюваної підприємницької діяльності. При цьому ризик збитків може бути пов'язаний з порушенням зобов'язань контрагентами підприємця або викликаний змінами умов підприємницької діяльності з незалежних від підприємця обставинам (зупинка виробництва або скорочення його обсягу, понесені судові витрати тощо), у тому числі ризик неотримання очікуваних доходів (пп . 3 п. 2 ст. 929 ЦК) (1). --- (1) Однак в якості страхового ризику не може визнаватися неспроможність (банкрутство) підприємця, так як не правовий статус підприємця-банкрута, ні зміна умов діяльності, викликане процедурою банкрутства, не відповідають сутності і призначенню зобов'язань по страхуванню підприємницького ризику. Страховими не можуть також розглядатися ризики неотримання доходу по акціях внаслідок банкрутства акціонерного товариства і ризик, пов'язаний з неспроможністю дочірнього або залежного господарського товариства у силу того, що така діяльність виходить за рамки підприємницькою. Страхування ризиків, пов'язаних з порушенням своїх зобов'язань контрагентами підприємця, з одного боку, допускає різні комбінації (по одній конкретній угоді, групі однорідних договорів - купівлі-продажу, підряду тощо), а з іншого - надає підприємцю можливість гарантувати себе від збитків, завданих боржником за договором, незважаючи на встановлені ст. 932 ГК обмеження (заборона для кредитора страхувати договірну відповідальність свого боржника). Проте страхування підприємницького ризику покриває виключно такі майнові інтереси підприємця, які пов'язані з ризиком вже вироблених або майбутніх витрат, а також неотриманих доходів, які він одержав би за звичайних умов цивільного обороту. Таким чином, категорія "збитки" у сфері страхування підприємницького ризику обмежена у своєму змістовному значенні в порівнянні з універсальної конструкцією ст. 15 ГК. Цивільний кодекс допускає страхування підприємницького ризику тільки самого страхувальника і тільки на його користь (ч. 1 ст. 933 ЦК) (1), тим самим виключаючи можливість існування вигодонабувача та застрахованої особи. У разі укладення договору страхування підприємницького ризику особи, яка не є страхувальником, такий договір вважається нікчемним, а вказівка страхувальником у договорі вигодонабувача тягне визнання договору укладеним на користь самого страхувальника (ч. 2 і ч. 3 ст. 933 ЦК). --- (1) Дане правило дозволяє, з одного боку, обмежити намітилася в останні роки тенденцію виключати власні підприємницькі ризики "за чужий рахунок", а з іншого - надає страховику можливість при укладанні договору більш об'єктивно оцінювати ступінь страхового ризику (див.: Герасименко С. А. Страхування (гл. 48) / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик / За ред. О.М. Козир, А.Л. Маковського, С.А. Хохлова. М. , 1996. С. 500). Страхувальником може бути будь-який підприємець, який при укладанні договору страхування підприємницького ризику, крім легітимації свого підприємницького статусу (пред'явлення свідоцтв про державну реєстрацію, ліцензій та інших необхідних документів), повинен представити страховику детальну інформацію про умови здійснення підприємницької діяльності, очікувані доходи та витрати, договірних зв'язках та інших обставин, що мають істотне значення для визначення підприємницького ризику та страхової суми. Страхова сума визначається угодою страхувальника зі страховиком у межах страхової вартості, якої вважаються збитки від підприємницької діяльності, що можуть бути понесеними страхувальником при настанні страхового випадку (п. 2 ст. 947 ЦК). На страхування підприємницького ризику поширюються загальні правила щодо оцінки страхового ризику й оспорювання страхової вартості майна, здійснення неповного, додаткового страхування та страхування від різних страхових ризиків, застосування суброгації та строків позовної давності. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Зобов'язання по страхуванню підприємницького ризику " |
||
|
||