Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 1: Загальна частина, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Об'єкти цивільних прав і цивільні правовідносини
Різний характер названих об'єктів цивільних правовідносин передбачає і відмінності у змісті самих правовідносин, що виникають з їх приводу. Так, речі є об'єктами речових прав, тоді як дії, а також майнові права та обов'язки можуть бути об'єктами зобов'язальних або корпоративних прав, але не речових відносин. Результати творчої діяльності, що мають властивості товару, стають об'єктами виняткових прав. Інакше кажучи, певним групам об'єктів цивільних прав відповідають і різні різновиди цивільних правовідносин. З цієї точки зору слід розрізняти об'єкти речових, зобов'язальних, корпоративних і виняткових прав.
Таке розмежування має важливе юридичне значення, бо зумовлює відмінності в правовому режимі конкретних об'єктів. На жаль, у практичній діяльності нерідко допускається необгрунтоване змішання різних правових режимів. Так, акціонерів іноді розглядають як власників прав, виражених акціями, або навіть як власників майна акціонерного товариства. Нерідко намагаються здійснити купівлю-продаж бездокументарних цінних паперів (тобто певних прав вимоги, не закріплених у документарній, речовій формі), або їх витребування від неуправомоченного набувача, замість того щоб справити оплатне поступку прав або пред'явити вимогу про визнання відповідного права. Мали місце спроби оренди прав на нерухомість, під якою насправді малася на увазі суборенда.
Змішання правового режиму об'єктів речових та інших (насамперед зобов'язальних) прав багато в чому пояснюється впливом англо-американських правових уявлень. У цьому правопорядок прийнято розрізняти речі у володінні (choses in posession), тобто речі, якими можна фізично володіти, і речі у вимозі (choses in action), тобто різні права (що, в свою чергу, можна вважати буквальним використанням поняття "нетілесні речі" (res incorporales), відомого римському приватному праву). Однак в європейській континентальній правовій системі режим речей і режим прав чітко розрізняються. Так, § 90 Цивільного кодексу Німеччини прямо вказує, що речами можуть бути тільки тілесні предмети.
Крім того, при такому підході всякому об'єкту, що має економічні властивості товару, намагаються надати юридичний режим речі, оголошуючи його об'єктом речового права (зазвичай права власності). Речі, безумовно, є товаром в економічному сенсі, однак властивостями товару має набагато більш широке коло об'єктів. Ним, зокрема, охоплюються об'єкти так званої інтелектуальної власності, тобто нематеріальні, по суті, результати творчої діяльності, а також засоби індивідуалізації товарів та їх виробників (так звана промислова власність).
Мова йде про об'єкти нематеріального характеру (наукових і технічних ідеях і рішеннях, втілених у формі креслень, технічних пристроїв, магнітних записів або дисків; художніх образах, виражених в рукописах та інших художніх творах, і т. п.), а також про певні символах (фірмових найменуваннях, товарних знаках і т.д.), якими неможливо володіти фізично, як речі, але які тим не менш теж стають товарами в економічному сенсі. Адже володіння матеріальним носієм ідеї (наприклад, кресленням, приладом або рукописом) зовсім не робить його набувача власником, тобто монопольним володарем відповідної ідеї, тому що в принципі ніщо не заважає їх творцеві (авторові) знову відтворити відповідний матеріальний носій, коли незабаром ідея чи символ збереглися в його свідомості. Більше того, і в разі возмездного придбання такого об'єкта у автора новий власник не має права без згоди автора змінювати зміст і навіть форму даного об'єкта, вважати себе, а не автора, його творцем і т.д. Таким чином, поняття інтелектуальної власності є умовним і застосовується до об'єктів не речових, а виняткових прав (ст. 138 ЦК).
Аналогічний по суті висновок випливає зробити і з приводу комерційної інформації як об'єкта цивільного права. Її товарний характер і комерційна цінність аж ніяк не перетворюють її на річ (точно так само, як і сама інформація не може бути ототожнена з її матеріальним носієм, наприклад з кресленнями або рукописом). При наявності зазначених у п. 1 ст. 139 ГК ознак така інформація стає охороноздатності. Однак її правова охорона не може здійснюватися за допомогою тих же способів, що та охорона речей (бо, наприклад, навіть повернення в недоторканності неправомірно скопійованих креслень все одно не відновлює їх комерційну цінність). Тому для охороноздатності комерційної інформації, що носить назву "ноу-хау" (від англ. Know-how), тобто "Знати як" (зробити що-небудь), встановлюється режим об'єкта зобов'язального, а не речового права (при укладенні з її володарем договору про умови її використання).
Правовий режим конкретних об'єктів речових, корпоративних, виключних та зобов'язальних прав докладніше висвітлюється при розгляді відповідних конкретних тем курсу. У цій главі розглядається лише загальний правовий режим речей (майна) як основного, найбільш часто зустрічається об'єкта цивільних прав.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Об'єкти цивільних прав і цивільні правовідносини "
  1. § 1. Поняття комерційного права
    об'єктивного (реального) критерію виділення комерційних відносин як предмета правового регулювання самостійної галузі права, а із суб'єктивного (особистого) ознаки. Комерційні відносини - це відносини, що регулюються цивільним правом, учасниками яких є спеціальні суб'єкти цивільного права - підприємці (особи, які здійснюють підприємницьку діяльність). На
  2. § 2. Джерела комерційного права
    об'єктивного характеру) і законодавством. В якості джерел комерційного права виступають нормативні акти, в яких виражені особливості правового регулювання відносин, що виникають між підприємцями або за їх участю у зв'язку із здійсненням останніми підприємницької діяльності. Ці особливості можуть виражатися в різних нормативних актах: у спеціальному торговому кодексі
  3. § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
    об'єкт правовідносини (дії боржника по пропорційного задоволення вимог кредиторів зі свого майна). Таким чином, в рамках законодавства про неспроможність (банкрутство) слід виділяти сукупність норм, що регулюють відносини неспроможного боржника і кредиторів по пропорційного задоволення вимог останніх за рахунок майна боржника в певній черговості,
  4. § 6. Державні і муніципальні підприємства
    об'єкт цивільних прав (див. ст. 132 ЦК). Загальною ознакою всіх унітарних підприємств є те, що вони не наділені правом власності на закріплене за ними майно. Власником майна тут є його засновник. Саме ж підприємство володіє тільки правом господарського відання або оперативного управління. Майно унітарного підприємства неподільне і не розподіляється за вкладами
  5. § 1. Об'єкти речових прав підприємця
    об'єктами яких виступають речі, до зобов'язальних же - права на вчинення певних дій або права на пред'явлення до контрагента вимог про вчинення ним певних дій. Для здійснення речових прав суб'єкту - носію таких прав в цілому ряді випадків не потрібно вступати в договірні та інші зобов'язальні правовідносини з іншими особами. Наприклад, власник для
  6. § 2. Правовий режим речей
    об'єктів в ст. 129 ГК засноване на тому, що деякі об'єкти можуть належати не всім, а лише зазначеним у законодавстві учасникам обороту, а також на тому, що використання певних об'єктів можливе лише за спеціальним дозволом. Таким чином, обмеження оборотоздатності може бути встановлено за суб'єктним або по об'єктному ознаками. В останньому випадку мова йде про
  7. § 3. Правовий режим грошей
    об'єкт правовідносин, регульованих нормами комерційного законодавства - це один з видів майна. ГК відносить гроші як об'єкти цивільних правовідносин до кола речей поряд із цінними паперами. Безперечно, що в повсякденному поданні гроші - це речі, хоча і своєрідні. Історичний розвиток грошей також показує нам, що вони - лише специфічні речі, виділилися поступово
  8. § 4. Правовий режим цінних паперів
    об'єктами цивільних прав, є одночасно з цим і найбільш характерними об'єктами комерційного обороту, розглянутого в якості спеціального елемента цивільного обороту (ст. 128, п. 2 ст. 130 ЦК). Комерційний характер цінних паперів обумовлений тим, що вони являють собою один з найбільш зручних механізмів переносу мінової вартості, можуть, за відомих обставин,
  9. § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
    об'єктом права власності або інших речових прав, а й інших економічних цінностей. До їх числа відносяться насамперед об'єкти так званої інтелектуальної власності. Історія законодавства і цивілістичної науки включає в якості однієї з найбільш традиційних дискусію про правову природу прав на об'єкти інтелектуальної власності. Важливо відзначити, що термін
  10. § 2. Розрахунки і кредитування
    об'єктів правовідносин. Здійснюване через особові банківські рахунки рух знеособлених грошових ресурсів не може не привести до відокремлення відносин банків і власників рахунків від інших дотичних з ними відносин. Договір банківського рахунку, опосредуя юридично грошовий оборот і створюючи необхідні організаційні передумови для здійснення різноманітних фінансових операцій,
© 2014-2022  yport.inf.ua