Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Органи юридичної особи |
||
Органи юридичної особи можуть бути одноосібними (директор, генеральний директор, президент, голова правління тощо) і колегіальними (правління, спостережна чи піклувальна рада, загальні збори). Колегіальні органи обов'язково створюються в корпоративних юридичних особах, побудованих на засадах членства (товариствах і товариствах, кооперативах, громадських організаціях, асоціаціях і союзах). Вищим органом тут завжди є загальні збори їх учасників. Вони, втім, можуть створюватися і в фондах (піклувальні ради), і в установах (наприклад, в наукових і освітніх), що не відносяться до корпоративних організаціям. Це, однак, не стосується зборів трудових колективів юридичних осіб, оскільки наймані працівники (робітники і службовці) в цій своїй якості не беруть участь у формуванні майна (статутного або іншого капіталу) юридичної особи і тому не має права впливати на формування його волі (принаймні без прямого на те згоди засновників або учасників). Органи юридичної особи можуть створюватися для формування його волі (волеобразующіе органи) і для одночасного вираження його волі зовні, по відношенню до всіх третім особам - учасникам майнового обороту (волевиявлятися, або виконавчі, органи) <1 >. До числа перших відносяться насамперед загальні збори та інші колегіальні органи, волю яких як волю юридичної особи повинні потім здійснювати відповідні виконавчі органи. --- (1) Черепахін Б.Б. Волеобразованія і волевиявлення юридичної особи. С. 303 - 304; Коментар частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації для підприємців. С. 131 (автор відповідного розділу - М.І. Брагінський). Разом з тим виконавчі (волевиявлятися) органи одночасно завжди є і волеобразующіе. Їх діяльність не обмежується тільки строгим виконанням волі, сформованої іншими органами юридичної особи. Більш того, в унітарних підприємствах, а також у багатьох видах установ одноосібний керівник (директор) одночасно є єдиним волеобразующім і волевиявлятися (виконавчим) органом. Тому закон вимагає, щоб волевиявлятися органи юридичної особи діяли сумлінно і розумно, керуючись його, а не власними інтересами (п. 3 ст. 53 ЦК). При порушенні цих вимог на них може бути покладено обов'язок з відшкодування завданих юридичній особі збитків за рахунок свого особистого майна. Оскільки, однак, йдеться про внутрішні взаємини юридичної особи та її органу, такі протиправні дії останнього не можуть служити підставою для визнання недійсними угод, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами. Крім того, правомочності виконавчих (волевиявлятися) органів на виступ від імені юридичної особи можуть додатково обмежуватися законом або установчими документами організації (тобто волею її засновників), наприклад необхідністю отримання попередньої згоди на вчинення певних угод від відповідного колегіального органу або засновника (власника). Якщо такі обмеження встановлені в нормативному порядку, їх недотримання тягне недійсність відповідних угод з третіми особами (ст. 168 ЦК), бо останні повинні були знати про вимоги закону. Наприклад, унітарне підприємство не має права розпоряджатися своєю нерухомістю без згоди власника-засновника (п. 2 ст. 295 ЦК). Якщо ж обмеження введені статутом конкретної юридичної особи (наприклад, заборона одноосібного органу акціонерного товариства укладати договори на певну суму без попередньої згоди колегіального органу), оспорювання відповідних угод можливо лише при доведеності знання контрагентів про ці обмеження (ст. 174 ЦК). Одноосібні органи або призначаються засновниками (наприклад, власником майна унітарного підприємства чи установи або уповноваженим ним органом), або обираються учасниками (засновниками) юридичної особи або створеним ними колективним органом (радою, правлінням). Колективні органи або обираються всіма учасниками (засновниками) (рада директорів, правління), або складаються з них (загальні збори, опікунська рада). Склад і компетенція органів юридичних осіб, а також порядок їх формування (призначення чи обрання) визначаються законодавством та установчими документами. За загальним правилом заступник керівника (одноосібного органу) юридичної особи, а також члени правління чи дирекції (колегіального органу) не є органами юридичної особи. Так, в унітарному підприємстві відповідно до закону єдиним (одноосібним) органом є його керівник (п. 4 ст. 113 ЦК). Однак у статутах господарських товариств і деяких некомерційних організацій може передбачатися виступ у певних угодах від їхнього імені без довіреності також заступників керівника (наприклад, віце-президентів). У зміст правоздатності юридичної особи входить і його деліктоздатність, тобто здатність самостійно відповідати за заподіяну його діями майнову шкоду. Оскільки дії органів юридичної особи є її власними діями, що виражають його волю, очевидно, що воно і повинно відповідати за їх шкідливий характер. Але воно відповідає також і за дії своїх найманих працівників, здійснені ними в межах своїх трудових (службових) обов'язків, як за свої власні (п. 1 ст. 1068 ЦК), бо такі дії теж здійснюються на виконання вказівок (волі) цієї юридичної особи . |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 3. Органи юридичної особи " |
||
|