|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1. Підстави і способи набуття права власності
|
|
Підставами виникнення (придбання) права власності є різні правостворюючі юридичні факти, тобто обставини реального життя, відповідно до закону тягнуть виникнення права власності на певне майно у конкретних осіб. Підстави набуття права власності називаються також титулами власності. Титульне володіння - це володіння річчю, засноване на якому-небудь праві (правовій підставі, або титулі), що витікає з відповідного юридичного факту, наприклад право власності, засноване на договорі купівлі-продажу речі або на переході її в порядку спадкування. На відміну від цього бестітульним (фактичне) володіння не спирається на якусь правову основу, хоча при встановлених законом умовах і воно може тягти певні правові наслідки.
Титули власності можуть придбаватися різними способами, які традиційно поділяються на дві групи:
- початкові, тобто незалежні від прав попереднього власника на дану річ (включаючи і випадки, коли такого власника раніше взагалі не було);
- похідні, при яких право власності на річ переходить до власника від його попередника (найчастіше - за договором з ним).
До початковою способів придбання права власності належать:
- створення (виготовлення) нової речі, на яку раніше не було і не могло бути встановлено нічиєї права власності;
- переробка та збір чи видобуток загальнодоступних для цих цілей речей;
- за певних умов - самовільна споруда;
- придбання права власності на безхазяйне майно, в тому числі на майно, від якого власник відмовився або на яке втратив право.
До похідних способів набуття права власності відноситься придбання цього права:
- на підставі договору або іншої угоди про відчуження речі;
- в порядку спадкування після смерті громадянина;
- у порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи.
Практичне значення такого розмежування полягає в тому, що при похідних способах набуття права власності на річ необхідно враховувати можливість наявності на цю ж річ прав інших осіб - невласника (наприклад, заставодержателя, орендаря, суб'єкта обмеженого речового права). Ці права зазвичай не втрачаються при зміні власника речі, переходить до нового власника, як би обтяжуючи його майно. У цьому відношенні діє прямо не виражене, але мається на увазі законом старе правило, що бере початок в римському приватному праві: ніхто не може передати іншому більше прав на річ, ніж має сам (nemo plus juris ad alienum transferre potest, quam ipse habet).
Зрозуміло, що на первісного набувача речі ніякі обмеження подібного роду поширюватися не можуть.
Таким чином, різниця первісних і похідних способів набуття права власності, по суті, зводиться до відсутності або наявності правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків від однієї особи (праводателя, в даному випадку - первісного власника речі) до іншого (правонаступника, новому власнику) в порядку похідного правопріобретенія (1). У свою чергу, ця обставина робить можливим відмінність понять "підстави виникнення права власності" (тобто титулів власності, або правостворюючі юридичних фактів) і "способи набуття права власності" (тобто правовідносин, що виникли на основі відповідних юридичних фактів) .
---
(1) Див: Черепахін Б.Б. Правонаступництво за радянським цивільному праву / / Черепахін Б.Б. Праці з цивільному праву (Серія "Класика російської цивілістики"). М., 2001. С. 311 і сл.
Багато способи виникнення права власності можуть використовуватися будь-якими суб'єктами цивільного права. Тому вони називаються загальними, або загальногромадянськими, способами набуття права власності. Такі, наприклад, правовідносини, що виникають на основі різних угод. Є, однак, і спеціальні способи виникнення цього права, які можуть використовуватися лише строго визначеними суб'єктами.
Так, реквізиція, конфіскація, націоналізація можуть служити підставою виникнення лише державної власності, а збір податків і мит - також і муніципальної власності, бо для всіх інших (приватних) власників вони є способами припинення їх права на відповідне майно. Відповідно до п. 4 ст. 218 ГК громадянин як член споживчого кооперативу, що повністю вніс пайовий внесок за наданий йому кооперативом об'єкт (житлову квартиру, гараж, дачу тощо), стає власником такого майна. При цьому його право власності як право на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації (1). По суті, мова тут йде про обов'язковий викуп майна, який є способом набуття права власності тільки для громадян - членів споживчих кооперативів. Особливим способом виникнення приватної власності громадян і юридичних осіб є також приватизація державного та муніципального майна, розглянута насамперед як підстави припинення права публічної власності.
---
(1) Проте в даному випадку державна реєстрація права власності має не правовстановлююче (п. 1 ст. 131 ЦК), а лише правоподтверждающее значення (див.: Ярошенко К.Б. Про придбання права власності на дачу в ДСК у зв'язку з повною виплатою паю / / Коментар судової практики. Вип. 3. М., 1997. С. 34 - 35; Науково-практичний коментар до частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації для підприємців. 2-е вид. М., 1999. С. 344) .
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 1. Підстави і способи набуття права власності " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] - причина, справа, підставу, міркування 8. CASUS BELLI [казус беллі] - формальний привід до оголошення війни і початку військових дій 9. CETERIS PARIBUS [цетеріс парібус] - при інших рівних умовах 10. COMITAS GENTIUM
- § 2. Принципи і гарантії виборчого права
підставах. Місцем проживання можуть виступати житлові будинки, квартири, службові житлові приміщення, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі, притулки, будинки маневреного фонду, будинки для самотніх і літніх, будинки-інтернати), інші житлові приміщення. При реєстрації громадянина за місцем проживання органом реєстрації в його паспорті проводиться відповідна відмітка; якщо реєстрація проводиться
- § 1. Поняття комерційного права
підстав може бути учинений відповідний позов для захисту порушеного права на підприємницьку діяльність. Право на свободу підприємництва - це елемент правоздатності приватної особи, забезпечуваною обов'язком всякого і кожного, в тому числі держави. По-друге, підприємницька діяльність - це діяльність, здійснювана особою на свій ризик. Дійсно, свобода
- § 2. Джерела комерційного права
підставі спеціального дозволу (ліцензії). Отже, навіть Цивільний кодекс, який є стрижневим приватноправових нормативним актом, не позбавлений елементів комплексності. Ще більша взаємодія норм приватного та публічного права виявляється в спеціальних нормативних актах, присвячених регулювання підприємницької діяльності. Так, у Федеральному законі РФ «Про банки і банківську
- § 4. Акціонерні товариства
засноване, ніж у колишньому законодавстві, відмінність акціонерних товариств. Акції відкритого акціонерного товариства розповсюджуються по вільній підписці, в закритому суспільстві, навпаки, акції розкуповуються тільки його засновниками. На відміну від Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 102 товариств з обмеженою
- § 4. Правовий режим цінних паперів
засновані на його відносинах з початковою. Справді, пред'явлення цінного паперу кредитором, належно по ній легітимізує-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 171 ванним, саме по собі вже є достатньою підставою для виконання боржником свого обов'язку [3]. Всі наведені вище характеристики
- § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
підстав для відмови в реєстрації заявленого позначення як товарного знака. Так, підставами для відмови у державній реєстрації товарного знака можуть бути відсутність розрізняльної здатності у представленого позначення, фактичне загальне вживання позначення як позначення товарів певного виду, хибність або здатність ввести в оману споживача
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
підставою для визнання його неукладеним. Разом з тим для видів договору купівлі-продажу у сфері підприємництва ЦК встановлює особливі вимоги до їх деяким умовам. Якщо продавцем товару є суб'єкт підприємницької діяльності, то якість продаваного ним товару повинна відповідати обов'язковим вимогам до якості, встановленим законом. Відповідно до Закону
- § 2. Оренда
підставою для зміни або розірвання договору оренди. Якщо орендодавець не надає орендареві здане в оренду майно в зазначений у договорі оренди термін, а якщо термін не зазначений, у розумний термін, орендар має право витребувати від нього це майно відповідно до ст. 398 ЦК і зажадати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або зажадати розірвання договору та
- § 2. Розрахунки і кредитування
засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників і, отже, мають цивільно-правову при-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 315 роду. Всі договори, укладені в сфері розрахунків і кредитування, можуть бути об'єднані в одну групу як спеціальні договори, що обслуговують
|