| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Особливості договору роздрібної купівлі-продажу |
||
|
Роздрібний продавець повинен укласти його щодо кожного звернувся, він не має права відмовляти в укладення договору при наявності можливості продати товар (у противному випадку можливе вимога про примусове укладення договору та відшкодування збитків - см . п. 4 ст. 445 ЦК), а при укладенні договору - за загальним правилом (якщо інше не передбачено законодавством) надавати будь-кому перевагу. Договір роздрібної купівлі-продажу повинен містити однакові для всіх умови, виключення з цього можуть бути передбачені тільки законодавством і тільки в частині надання окремим покупцям (наприклад, ветеранам) пільг. Умови договору, що є неоднаковими для всіх покупців, є нікчемною. Висновок і виконання договору роздрібної купівлі -продажу має відповідати тим обов'язковим для сторін вимог, що у випадках, передбачених законом, може встановлювати Уряд РФ (в типових договорах, положеннях тощо). Умови договору, що не відповідають цим вимогам, є нікчемною. Публічності договору роздрібної купівлі-продажу відповідає публічний характер оферти (див. ст. 435 ЦК). Якщо роздрібний продавець пропонує товар невизначеному колу осіб за допомогою реклами, каталогів, описів і т.п., що містять всі істотні умови договору, то в обхід загального правила і в силу вказівки закону це вже не запрошення робити оферти (див. п. 1 ст. 437 ЦК), а сама публічна оферта (див. п. 2 ст. 437, п. 1 ст. 494 ЦК), а від всякого відгукнувся виходить акцепт (див. ст. 438 ЦК). Публічна оферта має місце навіть незалежно від вказівки істотних умов при всякій демонстрації і товару в місці його продажу (виставлення на прилавках, у вітринах і т.п., показ зразків, надання відомостей про що продаються товари за допомогою їх описів, каталогів, фотознімків тощо). Це означає, що зацікавлена в покупці товару особа може вимагати його продажу у всіх випадках, крім тих, коли продавець явно визначив, що товар не продається (см . п. 2 ст. 494 ЦК). Публічності договору роздрібної купівлі-продажу кореспондують особливі способи його укладення. Покупець може проявляти активність при укладанні договору і брати участь у розробці його умов, тільки якщо це не вступить в протиріччя з вимогами, що пред'являються законом до публічного договору. Зазвичай ж такі договори укладаються за допомогою прийняття покупцем умов продавця, що містяться в формулярах або інших стандартних формах. Роздрібний продавець проявляє публічну активність в питаннях реалізації товарів, для чого використовує різні прийоми і способи (див. ст. 497, 499, 501 ЦК), в тому числі суто технічні (див. ст. 498 ЦК). Покупцеві ж для вступу в договір досить приєднатися (див. ст. 428 ЦК) до стандартних умов договору, при цьому розмаїтості способів і методів ведення торгівлі (суть - публічної оферти) відповідає трохи менша гамма варіантів її акцепту покупцями. За загальним правилом договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним з моменту видачі продавцем покупцеві документів, що підтверджують оплату товару (касового, товарного чека або іншого подібного документа - див. ст. 493 ЦК). Таким чином, з цивільно-правової точки зору видача цих документів знаменує укладення договору, і тільки у випадках, передбачених законом або договором, діють інші правила (див., наприклад, п. 2 ст. 498 ЦК) * (44). Документи, про які йде мова в ст. 493 ЦК, не свідчать про наявність письмової форми договору: a) вони не мають нічого спільного з можливими її варіантами (див. п. 1 ст. 160, п. 2, 3 ст. 434 ГК, тому назва ст. 493 ЦК не повинно вводити в оману), а іноді можуть і зовсім відсутні (при виїзній торгівлі, торгівлі через автомати тощо); б) з процесуальної точки зору їх наявність доводить факт укладення договору і його умов, причому їх відсутність можуть заповнити свідки (СР п. 1 ст. 162 і ст. 493 ГК, див. також п. 5 ст. 18 Закону про захист прав споживачів). Правило п. 2 ст. 494 ДК серед інших істотних умов договору роздрібної купівлі-продажу згадує про ціну (а п. 2 ст. 10 Закону про захист прав споживачів вимагає від продавця вказівки ціни товару в рублях). Водночас сенс правила п. 2 ст. 494 ЦК полягає не у визначенні кола істотних умов договору купівлі-продажу, а в тому, що вона визнає виставлення товарів, демонстрацію їх зразків або надання відомостей про що продаються товари в місці їх продажу публічною офертою незалежно від вказівки істотних умов (у тому числі ціни). Оскільки ст. 493 ГК пов'язує укладення даного договору за загальним правилом з моментом видачі продавцем покупцеві документа, що свідчить про оплату (що, зрозуміло, можливо тільки в умовах узгодження покупцем ціни, оголошеної продавцем), остільки незгоду покупця з оголошеною продавцем ціною (та ще й в умовах публічності договору) перешкоджає його ув'язнення. 2. Договір роздрібної купівлі-продажу - правова форма задоволення масових некомерційних потреб, головним чином населення. Саме тому він має різноманітні прояви, причому нерідко продажу тут супроводжують додаткові послуги продавців. У рамках договору роздрібної купівлі-продажу, який є видом договору купівлі- продажу, законодавець пропонує наступний перелік основних його підвидів. Договір роздрібної купівлі-продажу може бути укладений з умовою про прийняття товару покупцем у визначений термін (див. ст. 496 ЦК). По-перше, даний договір є строковим, по-друге, моменти його укладення та виконання не збігаються один з одним, по-третє, виконання договору багато в чому обумовлено поведінкою покупця. З моменту укладення такого договору і аж до його виконання сторони зв'язані зобов'язанням, в якому продавець зобов'язаний утримуватися від продажу товару іншій особі, а покупець - прийняти товар в обумовлений термін, при цьому згідно з п. 1 ст. 223 ЦК покупець не стає власником купленого товару аж до його прийняття. Водночас правила ст. 496 ГК хоча і не говорять прямо про право покупця на відмову від виконання договору, але і не покладають на нього за це будь-яких санкцій; в свою чергу, вимога продавця про прийняття товару покупцем (див. п. 3 ст. 484 ЦК) в умовах роздрібної торгівлі навряд чи ефективно , і не має сенсу. Тому неявку покупця за товаром чи невчинення ним інших необхідних дій для прийняття товару в обумовлений термін продавець має право за загальним правилом (якщо інше не передбачено договором) розцінити як відмову від виконання договору, а значить, продати товар іншій особі. Покупець при цьому має право вимагати повернення сплачених грошей (в іншому випадку у продавця буде безпідставне збагачення), але не має права вимагати відшкодування інших збитків. При продажу товарів за зразками (див. ст. 497 ЦК): a) укладення договору завжди відбувається в умовах, коли покупець бачить не товар, а його зразок або відомості про нього (описи, каталоги, фотознімки і т.п. - див. п. 2 ст. 494, п. 1 ст. 497 ГК), а тому, не маючи можливості оглянути товар і перевірити його, змушений покладатися на зразок і сумлінність продавця, б) моменти укладення договору і його виконання об'єктивно не збігаються і мають помітний розрив. При продажу товарів за зразками продавець зобов'язаний за загальним правилом доставити товар в узгоджене місце, а якщо воно не визначено - за місцем проживання громадянина (знаходження юридичної особи). У цей момент договір вважається виконаним (див. п. 2 ст. 497 ЦК). Закон про захист прав споживачів (ст. 26.1) особливо передбачив дистанційний спосіб продажу товару. Його особливість полягає в тому, що при укладанні договору споживач позбавлений можливості прямого контакту не тільки з самим товаром, але і з його зразком. Договір при такому способі укладається на підставі ознайомлення споживача із запропонованим продавцем описом товару в каталогах, проспектах, буклетах, представленим на фотознімках, за допомогою засобів зв'язку (телевізійної, поштового, радіозв'язку та ін.) або іншими суто безконтактними способами. При такому способі продажу продавець повинен надати весь необхідний обсяг інформації про товар (його виробнику і продавця), при цьому забезпечення споживача інформацією має бути до укладення договору (див. п. 2 ст. 26.1) і в момент передачі товару (див. п. 3 ст. 26.1). При продажу товарів з використанням автоматів (див. ст. 498 ЦК): a) продавець і покупець позбавлені можливості прямого контакту, юридичний зв'язок між ними при укладенні та виконанні договору забезпечує технічний пристрій (це обставина сама по собі виключає можливість вікової індивідуалізації покупця, що іноді принципово, наприклад при продажу алкогольної і тютюнової продукції), б) можливість укладення договору та належного його виконання тут зумовлюють належний технічний стан автомата і фізична наявність в ньому товару, а також правильність вчинення покупцем конклюдентних дій ; в) моменти укладення та виконання договору тут збігаються або, принаймні, мають мінімальний розрив. При продажу товарів з використанням автоматів продавець зобов'язаний: a) інформувати покупця про продавця, місце його знаходження, режим роботи, а також конклюдентних діях, які покупцеві необхідно здійснити для отримання товару (див. п. 1 ст. 498 ЦК); б) забезпечити належний технічний стан автомата і в) наявність у ньому товару. Даний договір вважається укладеним не з моменту видачі документа, що підтверджує оплату товару (див. ст. 493 ЦК), а з моменту вчинення покупцем конклюдентних дій, необхідних для одержання товару (див. п. 2 ст. 498 ЦК). При ненаданні покупцеві оплаченого товару продавець зобов'язаний негайно на вимогу покупця надати йому товар або повернути сплачену суму (див. п. 3 ст. 498 ЦК). Продаж товару з умовою про його доставку покупцю (див. ст. 499 ЦК) сполучена з: a) істотною відмінністю між моментами укладення та виконання договору; б) додаткової обов'язком продавця надати покупцю послугу з доставки товару . Продавець зобов'язаний у встановлений договором строк (а якщо такий строк не встановлено - то в розумний строк після одержання вимоги покупця) доставити товар в місце, вказане покупцем, а якщо місце доставки не вказано - в місце проживання громадянина (місце знаходження юридичної особи), що є покупцем. За загальним правилом такий договір вважається виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а за його відсутності - будь-якій особі, яка пред'явила документ про укладення договору (про оформлення доставки). Згідно із загальними правилами п. 1 ст. 223 ЦК (якщо інше не передбачено законом або договором) в цей же момент до покупця переходить і право власності на товар. Оригінальна конструкція найму-продажу (див. ст. 501 ЦК) означає наступне. В умовах укладеного договору продавець передає товар покупцеві, але не переносить на нього право власності (покупець стає тільки його власником). Істотним тут є наступне: a) перехід права власності обумовлений за загальним правилом оплатою покупцем товару або (якщо це передбачено договором) настанням інших обставин (див. ст. 491 ЦК); б) оплачуючи товар після його передачі, покупець набуває його у кредит (див. ст. 488 ЦК); в) аж до переходу права власності володіє товаром покупець - його наймач (орендар). Останнє означає, що покупець аж до оплати товару (настання іншої обставини) має всі права (і обов'язки) орендаря, при цьому, мабуть, слід мати на увазі тільки загальні положення про оренду (§ 1 гл. 34 ЦК) і правила про прокат (§ 2 гл. 34 ЦК) - тобто конструкції, порівнянної з роздрібною купівлею-продажем. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Особливості договору роздрібної купівлі-продажу " |
||
|
||