| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Особливості правового регулювання відносин поставки |
||
|
Нормативна вимога щодо укладення договору поставки тільки одне. Сторона, яка запропонувала укласти договір (тобто оферент - див. ст. 435 ЦК) і яка від іншої сторони відповідь пропозицію про погодження цих умов (так званий акцепт на інших умовах), повинна протягом 30 днів з дня одержання пропозиції (або в інший строк, встановлений законом або узгоджений сторонами): a) вжити заходів за погодженням нових умов або б) письмово відмовитися від укладення договору, в іншому випадку - в) відшкодувати іншій стороні збитки, викликані ухилянням від узгодження умов договору (за провину при переговорах - culpa in contrahendo) (див. ст. 507 ЦК). Такими збитками можуть бути визнані ті витрати сторони, яка направила акцепт на інших умовах, які понесені їй у зв'язку з підготовкою та організацією виконання договору, вжитими після закінчення 30-денного терміну з дня отримання оферентом акцепту на інших умовах (див. п. 6 постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ від 22 жовтня 1997 р. N 18). Основні правила виконання договору поставки зводяться до наступного. Передача товару здійснюється шляхом його: a) доставки і відвантаження постачальником або б) вибірки покупцем (одержувачем). Постачальник доставляє і відвантажує товар транспортом і на умовах, передбачених у договорі. Якщо вид транспорту та умови доставки невизначені, постачальнику за загальним правилом (якщо інше не випливає із законодавства, істоти зобов'язання або звичаїв ділового обороту) належить право вибору виду транспорту та умов доставки. У таких випадках транспортні витрати розподіляються між сторонами відповідно до договору, в іншому випадку - суд шляхом тлумачення умов договору повинен з'ясувати дійсну волю сторін з урахуванням практики їх взаємин (так званого заведеного порядку) (див. п. 9 постанови Пленуму ВАС РФ від 22 жовтня 1997 р. N 18). Вибірка - умова договору, коли товар отримує покупець (одержувач) у місці знаходження постачальника (див. ст. 510, 515 ЦК). Базисні умови поставки (тобто особливості розподілу між сторонами обов'язків, витрат і ризиків за договором) можуть бути різними: вибірка товару, його відвантаження постачальником на проміжну станцію (порт) на шляху прямування, на станцію (в порт) покупця (отримувача), на склад покупця (отримувача) тощо, по-різному можуть вирішуватися і супутні питання (страхування, митне очищення товару та інш.). Нерідко для визначення базисних умов поставки використовують Міжнародні правила по тлумаченню торгових термінів "Інкотермс 2000", підготовлені Міжнародною торговою палатою (Париж) - неурядовою організацією, що об'єднує ділові кола та окремі фірми і має відповідно до Статуту ООН консультативний статус * (61). Приймаючи товар, покупець (одержувач) повинен здійснити всі необхідні дії щодо прийняття. Він також повинен оглянути товари в термін, встановлений законодавством, договором або звичаями ділового обороту, перевірити їх кількість і якість і негайно письмово повідомити постачальника про виявлені невідповідності та недоліки (СР п. 1, 2 ст. 513 та п. 1 ст. 515 ГК зі ст. 483, 484 ЦК). Якщо товари приймаються від перевізника, покупець (одержувач) повинен перевірити їх відповідність транспортними і супровідними документами і прийняти з дотриманням правил, передбачених для відповідного виду транспорту (див. п. 3 ст. 513 ЦК). Право покупця (отримувача) на відмову від поставлених товарів пов'язане з обов'язком забезпечити їх відповідальне зберігання і негайно повідомити постачальника, який у свою чергу: a) повинен вивезти товар або розпорядитися ним (якщо відмова обгрунтований) або б) має право вимагати від покупця оплати товарів (якщо відмова необгрунтований). Якщо постачальник не розпорядиться неприйнятим товаром у розумний строк, покупець має право: реалізувати його третім особам або повернути його постачальнику, при цьому всі необхідні витрати покупця повинні бути відшкодовані постачальником (у тому числі з виручки від реалізації) (див. ст. 514 ЦК). Приймаючи товари, покупець (одержувач) за загальним правилом повинен повернути постачальнику багатооборотні тару і засоби пакетування, навпаки, іншу тару і упаковку він за загальним правилом повертати не зобов'язаний (див. ст. 517 ЦК). Оплата товару покупцем або одержувачем (її порядок і форма) мають відповідати умовам договору, а якщо договір це не визначає - оплата відбувається платіжними дорученнями (див. § 2 гл. 46 ЦК). При необгрунтованій відмові від оплати з боку одержувача, який не є покупцем, вимога постачальника про оплату може бути адресовано покупцю (стороні договору). При поставці товарів частинами, які входять в комплект, оплата проводиться, як правило (якщо інше не передбачено договором), після відвантаження (вибірки) останньої частини (див. ст. 516 ЦК). Спеціальне законодавство може пред'являти до товару особливі вимоги. Так, якість поставленого по мережі газу має у всякому разі відповідати держстандартам і мати сертифікати такої відповідності (див. ст. 19, 27 Закону про газопостачання * (62), порівн. До ст. 469 ЦК). Закон передбачає ряд спеціальних наслідків при порушенні учасниками договору поставки лежачих на них обов'язків. 1. Недопоставка товарів в окремому періоді поставки зобов'язує постачальника за загальним правилом (якщо інше не передбачено договором) заповнити недопоставлена кількість товарів у наступному періоді (періодах) у межах строку дії договору, при цьому при поставці товарів різним одержувачам понад поставка одному за загальним правилом (якщо договором непередбачено інше) не зараховується в покриття недопоставки іншому. Асортимент товарів, недопоставка яких підлягає заповненню, визначається угодою сторін, в іншому випадку заповнення проводиться згідно асортименту, встановленому для періоду, в який мало місце недопоставка, при цьому при постачанні асортиментних товарів понад поставка товарів одного найменування за загальним правилом (за винятком випадку, коли є відповідне письмове згоду покупця) не зараховується в покриття недопоставки товарів іншого найменування. За недопоставку (так само як і за прострочення поставки) товару постачальник повинен сплатити покупцю (отримувачу) передбачену законом або договором неустойку, яка за загальним правилом (якщо інше не передбачено законом або договором) стягується з нього аж до фактичного виконання зобов'язання в межах його обов'язки заповнити недопоставлена кількість товару в наступних періодах поставки. У свою чергу покупець за загальним правилом (якщо договором не передбачено інше) має право відмовитися від прийняття простроченого товару (див. ст. 511, 512, 521 ЦК). Інша річ - договір поставки, укладений з умовою його виконання до певного терміну (див. п. 2 ст. 457 ЦК). Заповнення недопоставленого кількості товарів у наступному періоді (періодах) (див. ст. 511 ЦК) допускається тільки за згодою покупця, а порядок обчислення неустойки, передбачений ст. 521 ГК, - тільки якщо при відповідному згоді покупця заповнення недопоставки було вироблено не в повному обсязі, в інших випадках неустойка стягується одноразово за період, в якому відбулася недопоставка (див. п. 11 постанови Пленуму ВАС РФ від 22 листопада 1997 р. N 18). 2. При поставці неякісного (некомплектного) товару покупець (одержувач) зобов'язаний повідомити постачальника про це і має право відмовитися від оплати, а якщо товари уже оплачені - зажадати повернення сплачених сум надалі до усунення недоліків та доукомплектування товарів або їх заміни (див. п. 2 ст. 513, п. 2 ст. 520 ЦК). Постачальник в свою чергу має право негайно замінити неякісні товари (або доукомплектувати некомплектні товари або замінити їх комплектними), в іншому випадку покупець (одержувач) має право пред'явити вимоги, передбачені ст. 475 (або ст. 480) ГК. Таким чином, оперативна реалізація постачальником права на заміну неякісного (некомплектного) товару (або на доукомплектування некомплектного товару) блокує пред'явлення покупцем (одержувачем) інших вимог, пов'язаних з неякісним (некомплектним) товаром, а значить, позбавляє його права на вибір санкції (див. п. 1 ст. 518, п. 1 ст. 519 ЦК). Постачальник за загальним правилом (якщо інше не передбачено договором) зобов'язаний замінити неякісний (некомплектний) товар, якщо він був пізніше проданий покупцем в роздріб і повернений споживачем (див. п. 2 ст. 518, п. 2 ст. 519 ЦК). 3. При порушенні постачальником умов договору про кількість товарів, а також невиконанні ним вимог про заміну неякісних або некомплектних товарів покупець має право придбати необхідні товари в інших осіб і віднести на постачальника всі необхідні і розумні витрати на їх придбання (див. п. 1 ст. 520, п. 1 ст. 524 ЦК). 4. Оригінальні правила ст. 523 ГК присвячені односторонньої відмови від виконання договору поставки при істотному його порушенні. Взагалі кажучи, зміна або розірвання будь-якого договору на вимогу однієї сторони (тобто одностороння відмова від його виконання або одностороння його зміна) можливі при всяких істотних його порушеннях - тобто якщо одна зі сторін несе в результаті дій іншої сторони така шкода, що вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору (див. абз. 2, 4 п. 2 ст. 450, п. 1 ст. 523 ЦК). Більш того, одностороння відмова від виконання будь-якого договору можливий у випадках, зазначених у законі, причому незалежно від суттєвості причини (див., наприклад, п. 3 ст. 509, п. 2 ст. 515 ЦК). В силу прямої вказівки закону істотними порушеннями договору поставки для постачальника передбачаються: a) поставка неякісного товару (якщо його недоліки не можуть бути усунені у прийнятний термін) і б) неодноразове порушення термінів поставки, а для покупця - a) неодноразове порушення термінів оплати товарів і б) неодноразова невибірка товарів (див. п. 2, 3 ст. 523 ЦК). У п. 2, 3 ст. 523 ГК названі найбільш типові і серйозні з точки зору закону порушення договору, однак істотність порушення згідно цих пунктів, звичайно ж, не виключає можливості існування інших істотних порушень відповідно до абз. 2, 4 п. 2 ст. 450 ГК. Однак якщо істотність порушення відповідно до абз. 2, 4 п. 2 ст. 450 ГК зацікавленій особі доведеться доводити в суді, то порушення, названі в п. 2 і 3 ст. 523 ГК, передбачаються суттєвими законом, а тому їх істотність не вимагає доведення в суді. Тому за наявності порушень, названих у п. 2, 3 ст. 523 ГК, для односторонньої зміни або розірвання договору достатньо простого повідомлення порушника. Відповідно з моменту отримання останнім такого повідомлення договір за загальним правилом (якщо інше не передбачено в самому повідомленні або в угоді сторін) вважається розірваним або зміненим; тепер уже сам порушник має право в суді спростовувати легальну презумпцію суттєвості допущеного ним порушення (див. п. 4 ст . 523 ЦК). Отже, правило п. 1 ст. 523 ГК кореспондує п. 2 ст. 450 ГК і є загальним, тоді як правила п. 2-4 ст. 523 ЦК - спеціальні. Допустимий відмова від договору поставки в інших випадках (див. п. 3 ст. 509, п. 2 ст. 515 ЦК) за відсутністю спеціального правила, аналогічного п. 4 ст. 523 ГК, вимагає дотримання судової процедури (див. п. 2 ст. 450, ст. 452 ЦК). 5. Правила ст. 524 ЦК присвячені обчисленню збитків при розірванні договору поставки. Так, якщо в розумний строк після розірвання договору через порушення зобов'язання продавцем покупець купив необхідний товар в іншої особи за вищою, але розумною ціною, він може пред'явити продавцю-порушнику вимога про відшкодування конкретних збитків у вигляді різниці в ціні за розірваним (старому) і досконалого взамін нього (новому) договором. Якщо в розумний строк після розірвання договору через порушення зобов'язання покупцем продавець продав нереалізований товар іншій особі за нижчою, але розумною ціною, він може пред'явити покупцеві-порушнику вимога про відшкодування конкретних збитків у вигляді різниці в ціні за розірваним (старому) і досконалого натомість нього (новому) договором. Якщо ж замість розірваного договору нова угода укладена не буде, покупець (продавець) може пред'явити контрагенту-порушнику вимога про відшкодування абстрактних збитків у вигляді різниці між ціною за розірваним договором і поточною ціною на даний товар на момент розірвання договору (тобто ціною, яка зазвичай стягується при порівнянних обставин за аналогічний товар у місці, де повинна була відбутися передача товару - СР п. 3 ст. 424 ГК, а якщо в даному місці поточної ціни немає - поточною ціною в іншому місці з урахуванням розумності заміни і різниці у витратах на транспортування товару, при цьому за основу зазвичай беруться біржові котирування стандартних товарів). Збитки, яким присвячена ст. 524 ЦК, - суть упущена вигода (див. п. 2 ст. 15 ЦК), оскільки різницю між ціною за "старою" і по "нової" угоді (поточною ціною) при звичайних умовах цивільного обороту (якби не порушення права з боку контрагента за договором) покупець зберіг би, а продавець - придбав би. Але саме через порушення договору і заощадження, і придбання виявилися втраченими. Тому відшкодування даних збитків не виключає відшкодування інших збитків (див. ст. 15 ЦК). У той же час, оскільки правила ст. 524 ЦК можуть бути використані не тільки в рамках договору поставки (і вже абсолютно точно не тільки у зв'язку з його розірванням - див п. 1 ст. 520 ЦК), а й в інших договорах у зв'язку з вирішенням питання про збитки, дані правила цілком можуть претендувати на універсальність і після відповідної їх доопрацювання - на перенесення в першу (Загальну) частина ДК (а поки їх розширене використання може бути тільки за допомогою аналогії закону). 6. Нарешті, багато питань виконання договору поставки (зокрема термін, кількість, комплектність, якість товару) нерідко залежать не лише від постачальника, але і від перевізника, який бере участь в процесі виконання даного договору за допомогою надання послуг з транспортування товару (вантажу). Саме тому якщо при вирішенні спору виявляться обставини, що свідчать про те, що недоліки товару стали наслідком порушення правил перевезення вантажу, за які відповідає перевізник, відповідальність за ці недоліки не може бути покладена на постачальника. Навпаки, при наявності безперечних доказів, що підтверджують, що причиною несохранности товару стали протиправні дії постачальника, відповідальність може бути покладена на останнього незалежно від пред'явлення покупцем вимог до перевізника (див. п. 15 постанови Пленуму ВАС РФ від 22 жовтня 1997 р. N 18) . |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Особливості правового регулювання відносин поставки" |
||
|
||