Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям


Згідно ч. 1 ст. 75 КК особа, яка вперше вчинила злочин-ня невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо після скоєного воно добро-вільно з'явилася з повинною, сприяло розкриттю переступив-лення, відшкодував заподіяну шкоду або іншим чином Загл-діло шкоду, заподіяну в результаті злочину, і внаслідок діяльного каяття перестало бути суспільно небезпечним.
Під діяльним каяттям розуміється активна поведінка особи після закінчення злочину, що проявилося в доброволь-ну явку з повинною, сприянні розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди або в загладжуванні іншим чином шкоди, заподіяної внаслідок вчиненого Престо-ння .

Добровільна явка з повинною як ознака діяльного рас-Каяні виражається в тому, що громадянин особисто і без примусу ня, по своїй власній волі звертається до відповідного правоохоронного органу (міліцію, інший орган дізнання, до слідчого , прокурору або до суду) з усною або письмовою заявою про скоєний злочин.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 140 КПК РФ явка з повинною служить по-водом до порушення кримінальної справи. Це означає, що по об-щему правилом заява громадянина стосується вчиненого ним злочину, про який органам розслідування взагалі не було відомо. Разом з тим особа може з'явитися з повинною і в про-процесі розслідування вже порушеної кримінальної справи. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності така явка з повинною може служити лише в тому випадку, якщо органу розслідування на цей момент не було відомо особа, зробивши-шиї даний злочин; інакше кажучи, воно не було розкрито. Не може служити такою підставою добровільна явка в милі-цію особи, яка ховалося від слідства у зв'язку з обвинуваченням у злочині, знаходилося в розшуку і ухвалило рішення пре-Крат ухилення від слідства і суду. Подібна явка може служити лише обставиною, що пом'якшує кримінальну відпові-венность.
Сприяння розкриттю злочину як ознака діяль-тельного каяття виражається у вчиненні винним таких дій, які надають істотну допомогу органам розслідування у встановленні фактичних обставин пре-ступления, всіх осіб, які підлягають залученню в якості обві-няемих, у викритті винних та припиненні їх злочинної діяльності, у виявленні знарядь злочину, майна, що підлягає поверненню потерпілим, майна, що підлягає ного зверненню до відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди (так зване співробітництво зі слід-наслідком).
До таких дій, зокрема, належать:
1) щире визнання провини і пов'язані з цим при-знанням детальні показання на допитах і очних ставках про фактичні обставини злочину , що дозволяють ор-ганам розслідування добути цінні докази, а на цій

основі прийняти важливі процесуальні рішення, спрямовані на досягнення цілей кримінального судочинства;
2) особисте добровільну участь у оперативно-розшукових за-ходів міліції або іншого органу дізнання, спрямованих на розкриття злочину, встановлення фактичних обставин справи, осіб, причетних до скоєння злочину, місця їх знаходження, їх затримання, розшук і повернення викрадених-го та вилученого з обороту майна (зброї, наркотиків і т.п.).
Відшкодування шкоди, заподіяної злочином, як при-знак діяльного каяття означає наступне. Якщо мова йде про збиток майновий, тобто про збитки, заподіяні злочином (крадіжкою, здирством, грабунком, мошеннічест-вом та іншими корисливими злочинами), ознакою діяль-тельного каяття можуть служити:
1) повернення потерпілому в натурі майна, яким винний незаконно заволодів в результаті злочину, або добровільна видача цього майна органу розслідування;
2) добровільна грошова компенсація збитків, заподіяна-
них злочином;
3) відновлення своїми силами або за свій рахунок повреж-денного в результаті злочину майна, що належить потерпілому (наприклад, ремонт автомобіля, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з приводу якого порушена кримінальна справа).
Під іншим загладжуванням шкоди, заподіяної злочином, слід розуміти грошову компенсацію моральної шкоди, ко-торий може бути заглажен також вибаченням, принесеним по-терпіли, наприклад, у кримінальній справі про образу. Най-більший ефект таке вибачення має, якщо воно принесено пуб-особисто, тим більше з використанням засобів масової інформації. У справі про наклеп моральний збиток може бути заглажен також шляхом вибачення перед потерпілим і спростування клеветніче-ських відомостей з таким розрахунком, щоб це стало відомо колу осіб, в очах яких потерпілий був зганьблений наклепом.
Від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим Раск-ням може бути звільнений лише той, хто злочин з-вершив вперше. Це означає, що раніше дана особа не при-тися до кримінальної відповідальності, або не засуджувалося,

або минули строки давності притягнення до кримінальної відпові-ності, або його судимість знята або погашена в встановленому законом порядку. При цьому, якщо особа була засуджена і його судимість не знята і не погашена, не має значення, яке нака-зание було призначено. За цією нормою не можна звільнити не лише-ко осіб, раніше судимих, а й складаються під слідством або су-дом або ухиляються від слідства і суду.
Діяльне каяття в сенсі ст. 75 КК слід відрізняти від східного явища, яке відображено у ч. 4 ст. 31 КК, де гово-риться, що організатор злочину і підбурювач до переступив-лению не підлягають кримінальної відповідальності, якщо в результаті їх своєчасного повідомлення органам влади чи інших перед-вжитих заходів виконавець не зміг довести злочин до кінця. Пособник злочину не підлягає кримінальній відпові-ності, якщо він зробив усе залежать від нього заходів, щоб запобігти вчиненню злочину. Норма, закріплена ч. 4 ст. 31 КК, застосовується не тільки і не стільки у справах про злочином невеликої та середньої тяжкості. Вона націлена перш за все на боротьбу з тяжкими та особливо тяжкими злочинами, вчиненими організованою групою. Підставою непрівле-чення до кримінальної відповідальності організатора злочину і підбурювача до злочину в подібних випадках є не діяльне каяття в сенсі ст. 75 КК, а успішний добро-вільний відмова організатора і підбурювача, а також успішний або навіть безуспішний добровільна відмова пособника. Стаття 31
КК так і озаглавлена «Добровільна відмова від злочину», а у наведеній її ч. 4 застосовується формулювання «не підлягають кримінальної відповідальності» (а не «може бути звільнена від кримінальної відповідальності»). Це означає, що, на відміну від слу-чаїв, передбачених ст. 75 КК, йдеться про безальтернативном відмову від кримінального переслідування за реабілітуючими осно-ванию, тобто за відсутністю складу злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям проводиться судом, а також слідів-вателем за згодою керівника слідчого органу та дізнання-вателем за згодою прокурора шляхом припинення кримінального переслідування. До цього моменту особі повинні бути роз'яснені-ни підстави такого припинення і право заперечувати проти

нереабілітуючими завершення провадження у кримінальній справі. Припинення кримінального переслідування у зв'язку з діяч-ним каяттям не допускається, якщо особа проти цього заперечу-ет. У подібних випадках провадження у кримінальній справі про-продовжували в звичайному порядку (ч. 3 та 4 ст. 28 КПК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям "
  1. Стаття 75. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям Коментар до статті 75
    Звільнення від кримінальної відповідальності означає виражене в офіційному акті компетентного державного органу рішення звільнити особу, яка вчинила злочин, від обов'язку піддатися судовому осуду і перетерпіти заходи державно -примусового впливу. У цьому випадку кримінальна відповідальність не знаходить своєї реалізації ні в публічному засудженні винного, ні в
  2. Використана література:
    * (1) Див: Ковальов М.І. Радянське кримінальне право. Курс лекцій. Вип.1. Свердловськ, 1971. С. 131. * (2) Було опитано 100 співробітників правоохоронних органів з двох регіонів Російської Федерації (Саратовської і Володимирської областей), в їх числі: 26 суддів, 32 помічника прокурора, 28 слідчих і ін * (3) Станом на 1 грудня 2006 * (4) Мальцев В.В. Принципи кримінального права та їх
  3. 7. Категорії злочинів
    Категоризація або класифікація злочинів - це поділ їх на групи по тих чи інших критеріїв. У підставу класифікації злочинів можуть бути покладені характер і ступінь суспільної небезпеки діянь або окремий елемент складу злочину. У російському кримінальному законодавстві прийняті три різновиди диференціації злочинів. По-перше, категоризація за характером і мірою
  4. 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
    Звільнення від кримінальної відповідальності по російському карному праву представляє собою звільнення особи, яка вчинила злочин, але згодом втратив свою колишню суспільну небезпеку в силу ряду обставин, зазначених у кримінальному законі, від застосування до нього з боку держави заходів кримінально-правового характеру. Звільнення від кримінальної відповідальності певною мірою
  5. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
    КК РРФСР 1960 р. не передбачав у Загальній частині можливості звільнення від кримінальної відповідальності у разі діяльного каяття * (179). У початковій редакції Особливої частини КК РРФСР була тільки одна стаття 174, в примітці до якої передбачалося звільнення від кримінальної відповідальності особи, після дачі хабара добровільно заявив про це. Однак незабаром Указом Президії
  6. 2. Помилування
    Відповідно до п. "в" ст. 89 Конституції РФ Президент РФ наділений компетенцією здійснювати помилування. Немає таких положень кримінального закону, які могли б обмежити це право Президента. Внаслідок цього помилування не є реалізацією кримінального закону. Включення до КК РФ ст. 85 не вводить її в систему Загальної частини Кримінального кодексу. У ч. 2 ст. 85 КК РФ зазначено, що актом помилування
  7. 3. Судимість
    Широко поширеною є думка про те, що КК РРФСР 1922 р. не регламентував судимість, яка вперше в нашій країні була введена Декретом ВЦВК і РНК від 9 лютого 1925 "Про доповнення статті 37 Кримінального кодексу "* (274). Цей висновок необгрунтований. У КК РРФСР 1922 р. містилися окремі елементи судимості. Так, в п. "е" ст. 24 КК РРФСР 1922 р. наказувалося враховувати при призначенні
  8. 5. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і покарання
    Пленум Верховного Суду РФ у п. 12 постанови від 14 лютого 2000 р. звернув увагу судів на необхідність ретельніше вивчати можливості застосування до неповнолітніх різних видів звільнення від кримінальної відповідальності: ст. 75 КК - у зв'язку з дійовим каяттям, ст. 76 - у зв'язку з примиренням з потерпілим; ст. 77 - у зв'язку із зміною обстановки. Крім того, Пленум вказав
  9. Виноски
    --- --- * (1) Законодавство Стародавньої Русі. Т. 1. М., 1984. * (2) Див: Артемов В.Ю. Мусульманське кримінальне право - пережиток середньовіччя / / Відомості Верховної Ради. 1977. N 11. * (3) Див докладніше: Крилова Н.Є., Серебренникова А.В. Кримінальне право сучасних зарубіжних держав. М., 1997; Злочин і покарання у Великобританії, Франції, ФРН, США та Японії. Загальна частина.
  10. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям і у зв'язку з примиренням з потерпілим
    . Освоб-е від уг.ой відповідь-і у зв'язку з дійовим каяттям. Ст. 75 КК (ч. 1) особа, яка вперше вчинила злочин-е невеликої тяжкості, м / б звільнено від уг.ой відповідь-і, якщо після соверш-я переступив-я Добровілля-о з'явилася з повинною, сприяло розкриттю переступив-я, відшкодував заподіяну шкоду або іншим чином загладити шкоду, заподіяну в результаті переступив-я. Добровільна явка з повинною як
© 2014-2022  yport.inf.ua