| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям |
||
|
Згідно ч. 1 ст. 75 КК особа, яка вперше вчинила злочин-ня невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо після скоєного воно добро-вільно з'явилася з повинною, сприяло розкриттю переступив-лення, відшкодував заподіяну шкоду або іншим чином Загл-діло шкоду, заподіяну в результаті злочину, і внаслідок діяльного каяття перестало бути суспільно небезпечним. Під діяльним каяттям розуміється активна поведінка особи після закінчення злочину, що проявилося в доброволь-ну явку з повинною, сприянні розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди або в загладжуванні іншим чином шкоди, заподіяної внаслідок вчиненого Престо-ння . Добровільна явка з повинною як ознака діяльного рас-Каяні виражається в тому, що громадянин особисто і без примусу ня, по своїй власній волі звертається до відповідного правоохоронного органу (міліцію, інший орган дізнання, до слідчого , прокурору або до суду) з усною або письмовою заявою про скоєний злочин. Згідно п. 2 ч.1 ст. 140 КПК РФ явка з повинною служить по-водом до порушення кримінальної справи. Це означає, що по об-щему правилом заява громадянина стосується вчиненого ним злочину, про який органам розслідування взагалі не було відомо. Разом з тим особа може з'явитися з повинною і в про-процесі розслідування вже порушеної кримінальної справи. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності така явка з повинною може служити лише в тому випадку, якщо органу розслідування на цей момент не було відомо особа, зробивши-шиї даний злочин; інакше кажучи, воно не було розкрито. Не може служити такою підставою добровільна явка в милі-цію особи, яка ховалося від слідства у зв'язку з обвинуваченням у злочині, знаходилося в розшуку і ухвалило рішення пре-Крат ухилення від слідства і суду. Подібна явка може служити лише обставиною, що пом'якшує кримінальну відпові-венность. Сприяння розкриттю злочину як ознака діяль-тельного каяття виражається у вчиненні винним таких дій, які надають істотну допомогу органам розслідування у встановленні фактичних обставин пре-ступления, всіх осіб, які підлягають залученню в якості обві-няемих, у викритті винних та припиненні їх злочинної діяльності, у виявленні знарядь злочину, майна, що підлягає поверненню потерпілим, майна, що підлягає ного зверненню до відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди (так зване співробітництво зі слід-наслідком). До таких дій, зокрема, належать: 1) щире визнання провини і пов'язані з цим при-знанням детальні показання на допитах і очних ставках про фактичні обставини злочину , що дозволяють ор-ганам розслідування добути цінні докази, а на цій основі прийняти важливі процесуальні рішення, спрямовані на досягнення цілей кримінального судочинства; 2) особисте добровільну участь у оперативно-розшукових за-ходів міліції або іншого органу дізнання, спрямованих на розкриття злочину, встановлення фактичних обставин справи, осіб, причетних до скоєння злочину, місця їх знаходження, їх затримання, розшук і повернення викрадених-го та вилученого з обороту майна (зброї, наркотиків і т.п.). Відшкодування шкоди, заподіяної злочином, як при-знак діяльного каяття означає наступне. Якщо мова йде про збиток майновий, тобто про збитки, заподіяні злочином (крадіжкою, здирством, грабунком, мошеннічест-вом та іншими корисливими злочинами), ознакою діяль-тельного каяття можуть служити: 1) повернення потерпілому в натурі майна, яким винний незаконно заволодів в результаті злочину, або добровільна видача цього майна органу розслідування; 2) добровільна грошова компенсація збитків, заподіяна- них злочином; 3) відновлення своїми силами або за свій рахунок повреж-денного в результаті злочину майна, що належить потерпілому (наприклад, ремонт автомобіля, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з приводу якого порушена кримінальна справа). Під іншим загладжуванням шкоди, заподіяної злочином, слід розуміти грошову компенсацію моральної шкоди, ко-торий може бути заглажен також вибаченням, принесеним по-терпіли, наприклад, у кримінальній справі про образу. Най-більший ефект таке вибачення має, якщо воно принесено пуб-особисто, тим більше з використанням засобів масової інформації. У справі про наклеп моральний збиток може бути заглажен також шляхом вибачення перед потерпілим і спростування клеветніче-ських відомостей з таким розрахунком, щоб це стало відомо колу осіб, в очах яких потерпілий був зганьблений наклепом. Від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим Раск-ням може бути звільнений лише той, хто злочин з-вершив вперше. Це означає, що раніше дана особа не при-тися до кримінальної відповідальності, або не засуджувалося, або минули строки давності притягнення до кримінальної відпові-ності, або його судимість знята або погашена в встановленому законом порядку. При цьому, якщо особа була засуджена і його судимість не знята і не погашена, не має значення, яке нака-зание було призначено. За цією нормою не можна звільнити не лише-ко осіб, раніше судимих, а й складаються під слідством або су-дом або ухиляються від слідства і суду. Діяльне каяття в сенсі ст. 75 КК слід відрізняти від східного явища, яке відображено у ч. 4 ст. 31 КК, де гово-риться, що організатор злочину і підбурювач до переступив-лению не підлягають кримінальної відповідальності, якщо в результаті їх своєчасного повідомлення органам влади чи інших перед-вжитих заходів виконавець не зміг довести злочин до кінця. Пособник злочину не підлягає кримінальній відпові-ності, якщо він зробив усе залежать від нього заходів, щоб запобігти вчиненню злочину. Норма, закріплена ч. 4 ст. 31 КК, застосовується не тільки і не стільки у справах про злочином невеликої та середньої тяжкості. Вона націлена перш за все на боротьбу з тяжкими та особливо тяжкими злочинами, вчиненими організованою групою. Підставою непрівле-чення до кримінальної відповідальності організатора злочину і підбурювача до злочину в подібних випадках є не діяльне каяття в сенсі ст. 75 КК, а успішний добро-вільний відмова організатора і підбурювача, а також успішний або навіть безуспішний добровільна відмова пособника. Стаття 31 КК так і озаглавлена «Добровільна відмова від злочину», а у наведеній її ч. 4 застосовується формулювання «не підлягають кримінальної відповідальності» (а не «може бути звільнена від кримінальної відповідальності»). Це означає, що, на відміну від слу-чаїв, передбачених ст. 75 КК, йдеться про безальтернативном відмову від кримінального переслідування за реабілітуючими осно-ванию, тобто за відсутністю складу злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям проводиться судом, а також слідів-вателем за згодою керівника слідчого органу та дізнання-вателем за згодою прокурора шляхом припинення кримінального переслідування. До цього моменту особі повинні бути роз'яснені-ни підстави такого припинення і право заперечувати проти нереабілітуючими завершення провадження у кримінальній справі. Припинення кримінального переслідування у зв'язку з діяч-ним каяттям не допускається, якщо особа проти цього заперечу-ет. У подібних випадках провадження у кримінальній справі про-продовжували в звичайному порядку (ч. 3 та 4 ст. 28 КПК України). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям " |
||
|
||