Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Відповідальність за порушення договору транспортної експедиції

. Така відповідальність настає за правилами ЦК, Закону про транспортно-експедиційної діяльності, відповідно до умов укладеного договору транспортної експедиції. Згідно ст. 11 Закону про транспортно-експедиційної діяльності в договорі транспортної експедиції може бути передбачений більш високий розмір відповідальності експедитора в порівнянні з встановленим законом або міжнародним договором РФ розміром відповідальності. Водночас угода про усунення майнової відповідальності експедитора або зменшенні її розмірів, встановлених законом, є нікчемним.
Відповідно до ст. 803 ГК за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором експедиції експедитор несе відповідальність на підставах і в розмірі, що визначаються відповідно до правил гл. 25 ГК. Отже, експедитор за порушення даного договору відповідає за загальними правилами цивільного законодавства про відповідальність за порушення зобов'язань.
Однак якщо експедитор доведе, що порушення зобов'язання викликане неналежним виконанням договорів перевезення, відповідальність експедитора перед клієнтом визначається за тими ж правилами, за якими перед експедитором відповідає відповідний перевізник. Дане правило застосовується лише в тих ситуаціях, коли за умовами договору транспортної експедиції на експедитора покладено обов'язок укласти договір перевезення від свого імені, оскільки тільки в цьому випадку на перевізника може бути покладена відповідальність перед експедитором * (605). По суті, зазначене правило - "відповідальність експедитора дорівнює відповідальності перевізника" - означає відоме поліпшення правового становища експедитора, оскільки в ряді випадків, як було показано вище, перевізник несе лише обмежену відповідальність.
Що стосується відповідальності клієнта, то Цивільний кодекс містить лише одну загальну норму про його відповідальність за порушення інформаційної обов'язки щодо експедитора (п. 4 ст. 804). Таким чином, і відповідальність клієнта настає за загальними правилами про відповідальність за порушення зобов'язань.
Положення Цивільного кодексу про відповідальність за порушення договору транспортної експедиції розвиваються і деталізуються спеціальними нормами, передбаченими в гл. 3 Закону про транспортно-експедиційної діяльності. Як випливає зі ст. 6 зазначеного Закону, загальним підставою відповідальності є невиконання або неналежне виконання клієнтом і експедитором їх обов'язків, передбачених договором транспортної експедиції і Законом про транспортно-експедиційної діяльності. Для експедитора спеціальним підставою відповідальності може виступати порушення зобов'язання, викликане неналежним виконанням перевізником договору перевезення.
Основними формами відповідальності сторін за порушення договору транспортної експедиції виступають відшкодування збитків (повне або часткове), стягнення неустойки, повернення винагороди експедитором. Зокрема, у разі односторонньої відмови від виконання договору транспортної експедиції клієнт або експедитор відшкодовує контрагенту збитки, викликані розірванням договору, та сплачує штраф у розмірі 10% суми понесених експедитором або клієнтом витрат (п. 5 ст. 6 Закону про транспортно-експедиційної діяльності) .
Експедитор також несе відповідальність перед клієнтом у вигляді відшкодування реального збитку за втрату, нестачу або пошкодження (псування) вантажу після прийняття його експедитором і до видачі вантажу одержувачу, зазначеному в договорі транспортної експедиції, або уповноваженій ним особі , якщо не доведе, що втрата, недостача або пошкодження (псування) вантажу сталися внаслідок обставин, які експедитор не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, в таких розмірах:
1) за втрату або нестачу вантажу, прийнятого експедитором для перевезення з оголошенням цінності, - в розмірі оголошеної цінності або частини оголошеної цінності, пропорційної відсутньої частини вантажу;
2) за втрату або нестачу вантажу, прийнятого експедитором для перевезення без оголошення цінності , - у розмірі дійсної (документально підтвердженої) вартості вантажу або відсутньої його частини;
3) за пошкодження (псування) вантажу, прийнятого експедитором для перевезення з оголошенням цінності, - в розмірі суми, на яку знизилася оголошена цінність, а при неможливості відновлення пошкодженого вантажу - у розмірі оголошеної цінності;
4) за пошкодження (псування) вантажу, прийнятого експедитором для перевезення без оголошення цінності, - в розмірі суми, на яку знизилася дійсна (документально підтверджена) вартість вантажу, а при неможливості відновлення пошкодженого вантажу - у розмірі дійсної (документально підтвердженої) вартості вантажу (п. 1 ст. 7 Закону про транспортно-експедиційної діяльності).
При цьому дійсна вартість вантажу встановлюється виходячи з ціни, зазначеної в договорі або рахунку продавця, а за її відсутності - виходячи з середньої ціни на аналогічний товар, що існувала в тому місці, в якому вантаж підлягав видачі, в день добровільного задоволення такої вимоги або, якщо вимога добровільно задоволено не було, в день прийняття судового рішення. У свою чергу, вантаж вважається втраченим, якщо він не був виданий після закінчення 30 днів з дня закінчення терміну доставки, визначеного договором транспортної експедиції, або, якщо такий строк договором не визначений, протягом розумного строку, необхідного для доставки вантажу і який обчислюється від дня прийняття експедитором вантажу для перевезення. Разом з тим вантаж, який був доставлений, але не був виданий одержувачу, зазначеному в договорі транспортної експедиції, або уповноваженій ним особі через несплату належної експедитору винагороди, втраченим не рахується, якщо експедитор своєчасно повідомив клієнта про надання експедиційних послуг у порядку, передбаченому договором транспортної експедиції.
У ситуаціях, коли має місце втрата, недостача або пошкодження (псування) вантажу, можливе застосування і такої санкції, як повне або часткове повернення клієнтом сплаченого винагороди. Згідно п. 3 ст. 7 Закону про транспортно-експедиційної діяльності, в договорі транспортної експедиції може бути встановлено, що поряд з відшкодуванням реального збитку, викликаного втратою, нестачею або пошкодженням (псуванням) вантажу, експедитор повертає клієнту раніше сплачене винагороду, якщо вона не входить у вартість вантажу, в розмірі, пропорційному вартості втраченого, відсутнього або пошкодженого (зіпсованого) вантажу.
Поряд з відшкодуванням реального збитку і поверненням клієнтові сплаченого ним експедитору винагороди у зазначених вище розмірах, встановлених ст. 7 Закону про транспортно-експедиційної діяльності, експедитор зобов'язаний відшкодувати клієнтові упущену вигоду в зв'язку з втратою, нестачею або пошкодженням (псуванням) вантажу, що відбулися з вини експедитора.
Крім збитків, викликаних одностороннім відмовою від виконання договору, а також втратою, нестачею або пошкодженням (псуванням) вантажу, експедитор повинен відшкодувати збитки, завдані допущеної простроченням з його боку. Відповідно до ст. 8 Закону про транспортно-експедиційної діяльності експедитор відшкодовує збитки, заподіяні клієнту порушенням терміну виконання зобов'язань за договором транспортної експедиції, якщо інше не передбачено зазначеним договором і експедитор не доведе, що порушення терміну відбулося внаслідок обставин непереборної сили або з вини клієнта. Однак якщо клієнтом за договором транспортної експедиції є громадянин-споживач, то в такій ситуації, крім повного відшкодування збитків, експедитор сплачує клієнтові за кожну добу (при цьому неповні добу вважаються за повні) або годину (якщо термін вказаний в годинах) прострочення неустойку в розмірі 3%, але не більше 80% суми належного експедитору винагороди, якщо не доведе, що порушення терміну відбулося внаслідок обставин непереборної сили або з вини клієнта * (606).
Деякою специфікою володіє відповідальність експедитора за договором транспортної експедиції, предметом якого виступають експедиційні послуги, пов'язані з перевезеннями вантажів у міжнародному сполученні. Вона може носити обмежений характер (п. 3 ст. 6 Закону транспортно-експедиційної діяльності). У зв'язку з наданням названих експедиційних послуг та використанням при наданні даних послуг відповідних експедиторських документів межа відповідальності експедитора за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених договором транспортної експедиції, не може перевищувати 666,67 розрахункової одиниці за місце чи іншу одиницю відвантаження, за винятком відповідальності експедитора перед клієнтом-споживачем (п. 2 ст. 9 Закону транспортно-експедиційної діяльності). При цьому під розрахунковою одиницею розуміється одиниця спеціального права запозичення, визначена Міжнародним валютним фондом (МВФ). Вартість рубля в одиницях спеціального права запозичення обчислюється відповідно до методу визначення вартості, що застосовується МВФ на відповідну дату для своїх операцій та угод. У відповідності з вартістю рубля в одиницях спеціального права запозичення переклад на рублі здійснюється на дату прийняття судового рішення або на дату, встановлену угодою сторін.
Спеціальна норма, що встановлює обмеження відповідальності експедитора за порушення зобов'язань при наданні зазначених експедиційних послуг, стосується відповідальності експедитора за втрату, нестачу або пошкодження (псування) вантажу. Така відповідальність не може перевищувати дві розрахункові одиниці за кілограм загальної ваги втраченого, відсутнього або пошкодженого (зіпсованого) вантажу, якщо більш висока сума не відшкодована особою, за якого відповідає експедитор (п. 2 ст. 7 Закону про транспортно-експедиційної діяльності).
Разом з тим зазначені правила про обмеження відповідальності експедитора не застосовуються (п. 4 ст. 6 Закону про транспортно-експедиційної діяльності), якщо буде доведено, що втрата, недостача або пошкодження (псування) прийнятого для експедирування вантажу сталися внаслідок дії або бездіяльності самого експедитора, вчиненого умисно або через грубу необережність.
Спеціальне правило встановлено щодо стягнення упущеної вигоди. При наданні експедиційних послуг, пов'язаних з перевезеннями вантажів у міжнародному сполученні, позначена частина збитків відшкодовується у повному обсязі, але не більше ніж у розмірі відповідальності, встановленому Законом про транспортно-експедиційної діяльності (п. 5 ст. 7).
Згідно ст. 10 Закону про транспортно-експедиційної діяльності (п. 4 ст. 804 ЦК) клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з невиконанням обов'язку за поданням інформації. У випадку якщо буде доведена необгрунтованість відмови клієнта від оплати витрат, понесених експедитором з метою виконання обов'язків, передбачених договором транспортної експедиції, клієнт сплачує експедитору крім зазначених витрат штраф у розмірі 10% суми цих витрат. Клієнт несе відповідальність за несвоєчасну сплату винагороди експедитору і відшкодування понесених ним в інтересах клієнта витрат у вигляді сплати неустойки в розмірі однієї десятої відсотка винагороди експедитору і здійснених ним в інтересах клієнта витрат за кожен день прострочення, але не більше ніж у розмірі належного експедитору винагороди та понесених ним в інтересах клієнта витрат.
Як і у випадку з перевезенням і буксируванням, застосування відповідальності у відносинах з транспортної експедиції пов'язано з претензійними процедурами. Претензійний порядок врегулювання спорів для відносин з транспортної експедиції передбачений у ст. 12 Закону про транспортно-експедиційної діяльності, відповідно до якої до пред'явлення експедитору позову, що випливає з договору транспортної експедиції, обов'язкове пред'явлення до нього претензії, за винятком пред'явлення позову клієнтом, є громадянином-споживачем. За змістом зазначеної норми обов'язкова претензійна процедура не застосовується також у ситуації, коли заявляються вимоги самим експедитором на адресу клієнта. Проте в даному випадку може діяти добровільна претензійна процедура, передбачена договором.
Право на пред'явлення експедитору претензії та позову має не тільки сам клієнт, а й уповноважена ним на пред'явлення претензії і позову особа, одержувач вантажу, зазначений у договорі транспортної експедиції, а також страховик, який придбав право суброгації.
Для вимог, що випливають з договору транспортної експедиції, встановлено скорочений строк позовної давності, який становить один рік (ст. 13 Закону про транспортно-експедиційної діяльності).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Відповідальність за порушення договору транспортної експедиції "
  1. § 5. Транспортна експедиція
    Поняття і елементи договору транспортної експедиції. Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 801 ЦК за договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта - відправника вантажу або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У абз. 2 і 3 п. 1 ст. 801 ГК
  2. 8. Відповідальність за порушення договору транспортної експедиції
      Як вже зазначалося, питань відповідальності експедитора за договором транспортної експедиції в главі 41 ЦК присвячена окрема стаття (803), що містить дві норми. По-перше, даною статтею передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором транспортної експедиції експедитор несе відповідальність на підставах і в розмірі, які визначаються відповідно до
  3.  § 1. Перевезення
      Поняття і види договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення в найбільш
  4.  § 2. Зовнішньоторговельні операції
      Загальні положення. Найбільш поширеною зовнішньоторговельною операцією традиційно є міжнародна купівля-продаж товарів, яка в ході її виконання «обростає» цілим рядом інших угод, спрямованих, зокрема, на забезпечення доставки товару від продавця до покупця (договори експедиції, перевезення та ін), огорожу продавця і покупця від ризику випадкової загибелі або пошкодження товару
  5.  § 2. Види цивільно-правових договорів
      Загальні положення. Складність соціальних явищ зумовлює і множинність класифікацій цих явищ. Це міркування повною мірою можна застосувати і до договору. Багатоаспектний характер договору як правового інституту тягне безліч класифікаційних критеріїв, на підставі яких виділяються різні види договорів. Найбільш значимі види договорів отримали закріплення в цивільному
  6.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  7.  § 1. Зобов'язання з надання послуг
      Поняття зобов'язання з надання послуг. Одним з найбільш значних явищ сьогоднішньої економічного життя є інтенсивне розширення ринку послуг, появу все нових їх видів. Тенденція стійкого зростання частки послуг у майновому обороті робить інститут надання послуг одним з найбільш динамічно розвиваються. З прийняттям Цивільного кодексу відносини з надання послуг вперше отримали в
  8.  § 1. Поняття, види і елементи договору зберігання
      Поняття договору. Потреба у забезпеченні збереження майна в умовах, коли сам власник позбавлений можливості здійснювати нагляд за ним, досить давно викликала до життя існування особливих правових норм про зберігання. У дуже розвиненому вигляді вони були присутні вже в римському праві, якому було відомо особливе зобов'язання depositum, як прагнув з реальних дій з передачі
  9.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  10.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      --- В текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр. .), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та