Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Васильєв. Цивільне та торгове право капіталістичних держав, 1993 - перейти до змісту підручника

§ 3. Відповідальність сторін за договором. Припинення дії договору


1. Сторони несуть відповідальність за точне виконання всіх зобов'язань за договором відповідно до загальних норм зобов'язального права і спеціальними нормами, що регулюють підряд. Останніми приділяється особлива увага питанню відповідальності підрядника за якість і терміни виконання роботи.
Підрядник повинен виконати поспіль таким чином, щоб предмет мав усіма передбаченими за договором якостями і не мав недоліків (дефектів), які б повністю або частково позбавляли його цінності та придатності до звичайного або прямо передбаченим у договорі використанню . Це вимога сформульована в § 633 ГГУ і є, по суті, загальним у праві досліджуваних країн.
Зі здачею-прийманням підрядних робіт зв'язується звільнення підрядника від відповідальності за недоліки, наявні у виконаній роботі, однак питання щодо явних і прихованих недоліків вирішується по-різному.
У Франції суди виходять з того, що приймання роботи замовником звільняє підрядника від відповідальності за все - явні і приховані - недоліки. Цей принцип застосовується до всіх видів підрядних робіт, за винятком робіт будівельного підряду. Однак якщо при виготовленні речі підрядник використав свій матеріал, то суди, вбачаючи тут договір продажу майбутньої речі, покладають на виробника як продавця відповідальність за приховані недоліки за правилами ст. 1463 ФГК. При будівельному підряді на підрядника покладається, згідно закону, гарантія за якість робіт строком на десять років, починаючи з дати приймання об'єкта. Гарантійний термін діє відносно вимог, пов'язаних з прихованими недоліками. Якщо ж збиток був викликаний наміром підрядника, то він відповідає на загальних підставах в межах 30 років.
У ФРН прийняття роботи знімає з підрядника відповідальність за явні недоліки. Якщо замовник приймає роботу без застережень про недоліки, то втрачає право вимагати надалі їх виправлення (§ 640 ГГУ). Відносно прихованих недоліків суди застосовують правила § 638 ГГУ таким чином. Вимоги замовника погашаються за закінченням терміну давності, що становить шість місяців по роботах, не пов'язаних з виготовленням матеріальних об'єктів, один рік - по роботах, не спрямованим на ство-
354
Ж
ня нового об'єкта (обробка сировини, виправлення недоліків і пр.), і п'ять років-при повному або частковому виготовленні об'єктів. Термін обчислюється з моменту приймання або завершення роботи (якщо приймання виключена). Підрядник, навмисне сховав суттєві недоліки при прийманні, відповідає в межах загального строку позовної давності в 30 років.
В Англії та США приймання роботи звільняє підрядника від відповідальності за явні недоліки. Підрядник відповідає за приховані недоліки в межах загального строку позовної давності за договорами - шість років, - якщо вони з'явилися результатом його недбалості у виконанні своїх обов'язків.
Діють різні форми відповідальності підрядника за якість виконаних робіт. Характерні в цьому відношенні санкції, передбачені законодавством ФРН та Швейцарії (§ 633-635 ГГУ; ст. 358 ШОЗ).
За наявності в предметі замовлення несуттєвих недоліків, тобто таких, які незначно применшують його цінність або придатність, замовник може вимагати зменшення розміру винагороди (уцінки) або усунення підрядником за свій рахунок виявлених недоліків або ж він має право усунути їх своїми силами за рахунок підрядника. Вимога про усунення недоліків має супроводжуватися призначенням додаткового строку, причому воно може бути висунуте і до закінчення всієї роботи. Підрядник може відхилити цю вимогу, якщо усунення недоліків пов'язано з надмірними витратами. У разі вини підрядника замовник має право вимагати також відшкодування понесених збитків.
Вимога замовника про розірвання договору допускається, як правило, лише при виявленні істотних недоліків, тобто таких, які перешкоджають використанню результату підряду за призначенням або значно знижують цінність або якість роботи. Так, за ст. 358 ШОЗ замовник має право відмовитися від прийняття замовлення, «якщо робота настільки дефектна або настільки не відповідає умовам договору, що замовник не може її використовувати або принаймні бути справедливо примушений до її прийняття». У разі вини підрядника замовник може вимагати відшкодування збитків як за невиконання договору.
Підрядник несе відповідальність за завершення роботи до встановленого договором терміну. У разі порушення цього обов'язку замовник має право стягнути з підрядника збитки, завдані йому простроченням виконання, або вимагати розірвання договору. Здійснення права на розірвання договору пов'язується з попереднім повідомленням підрядника та наданням йому додаткового терміну. Суди, однак, визнають можливим негайне розірвання договору за наявності особливої ??зацікавленості замовника.
У типових проформах контрактів і укладених на їх основі угодах важливе місце відводиться умовам, що гарантує
355
фінансові інтереси кожної зі сторін у разі порушення контрагентом своїх договірних зобов'язань.
2. У регулюванні підрядних відносин крім підстав припинення договору, що передбачаються загальними нормами зобов'язального права, діє і ряд спеціальних правил. Враховуючи тривалий характер виконання багатьох робіт і нестійкість господарського становища учасників обороту, допускається розірвання підрядного договору з ініціативи замовника або підрядника на будь-якій стадії виконання робіт до їх завершення.
Замовник може відступитися від договору в будь-який час до закінчення його виконання, не посилаючись на наявність яких-небудь особливих мотивів. Це правило встановлено законом (ст. 1794 ФГК;
§ 649 ГГУ та ін) або вироблено судовою практикою.
Судової практикою і договорами за підрядником також визнається право відступитися від договору із збереженням інших правових засобів захисту своїх інтересів. Для цього звичайно необхідно попереднє оповіщення їм замовника і наявність досить серйозних підстав. Такими вважаються, зокрема: невиплата замовником винагороди за виконану частину роботи протягом передбаченого договором терміну; зупинення виконання робіт на тривалий період часу (іноді прямо визначається в договорі) зважаючи випадкових або форс-мажорних обставин, вказівок інженера-консультанта, який контролює виконання роботи; ненадання замовником необхідної документації; оголошення замовника неспроможним і деякі інші.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Відповідальність сторін за договором. Припинення дії договору "
  1. § 1. Глава муніципального освіти
    відповідальності посадових осіб адміністрації міста, керівників муніципальних підприємств, організацій та установ; організовує прийом громадян; здійснює керівництво цивільною обороною, притягає у випадках надзвичайних ситуацій, стихійних лих, епідемій, епізоотій, пожеж співробітників та майно підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності до усунення
  2. § 2. Місцева адміністрація
    відповідальності співробітників за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків і т.д. Голова місцевої адміністрації. Місцевою адміністрацією керує її глава на принципах єдиноначальності. Він своїми актами вводить в дію рішення адміністрації, уособлюючи її як єдиний орган. Главою місцевої адміністрації в першої моделі є глава муніципального освіти за
  3. § 2. Прийом на муніципальну службу, підстави її припинення
    відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання взятих на себе обов'язків і зобов'язань відповідно до законодавства. Забороняється вимагати від муніципального службовця виконання посадових обов'язків, не встановлених контрактом (договором). Контракт (договір) укладається у письмовій формі у двох примірниках, кожен з яких підписується сторонами. Один
  4. § 1. Поняття комерційного права
    відповідальність за його боргами несе власник відповідного майна (п. 2 ст. 120 ЦК). Як і всяка діяльність, діяльність підприємця спрямована на придбання і використання будь-яких благ, що задовольняють потреби людини, а саме майнових благ - прибутку. Однак у силу різних причин цей результат не завжди досяжний. У таких випадках говорять про комерційний
  5. § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
    відповідальності за прострочення виконання зобов'язання сплатити гроші. Абсолютна неплатоспроможність має місце тоді, коли особа при звичайному веденні справ не може погасити всі свої зобов'язання, термін платежу за якими вже настав, наприклад, при незадовільній структурі балансу. Абсолютна неплатоспроможність боржника, засвідчена арбітражним судом або оголошена ним самим,
  6. § 3. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
    відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) на сьогодні можна назвати, мабуть, однією з найбільш поширених форм організації підприємницької діяльності. Воно є спеціальною формою об'єднання засновниками їх можливостей і засобів шляхом утворення нової юридичної особи, хоча визначальним для товариства з обмеженою відповідальністю є об'єднання саме капіталу, а не
  7. § 4. Акціонерні товариства
    відповідальністю та закритих акціонерних товариств відкриті акціонерні товариства не лімітують кількість своїх учасників. У відкритому акціонерному товаристві акціонер може вільно, на свій розсуд реалізувати належні йому акції будь-яким третім особам. Тому таке суспільство можна назвати суспільством з необмеженим числом учасників. Тут постійно відбувається зміна складу акціонерів і числа
  8. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    відповідальність постачальника (виробника). Обов'язок укласти договір може бути передбачена добровільно прийнятим стороною зобов'язанням. Так, в соот-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 196 ветствии до ст. 446 ЦК сторони має право за своїм угодою передати розбіжності, що виникли при укладенні договору,
  9. § 3. Виконання зобов'язань
    відповідальність-ч. 1ст. 1080 ЦК). По-друге, такий порядок застосовується, якщо він передбачений угодою сторін (наприклад, не забороняється кільком особам укласти один договір позики, в якому також передбачається їх солідарна відповідальність перед кредитором). По-третє, виконання не може бути солідарним, якщо предмет зобов'язання неподільний, оскільки об'єктивно неможливо таке
  10. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    відповідальності (санкцій) Кредитор не вправі вимагати сплати неустойки, якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Отже, обставини, що звільняють особу від відповідальності за невиконання зобов'язання, звільняють його не тільки від відшкодування збитків, а й від сплати неустойки. У зв'язку з цим постає питання про співвідношення