| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій |
||
|
Згідно п. 1 ст. 1078 ЦК дієздатний громадянин або неповнолітній у віці від 14 до 18 років, заподіяв шкоду в такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, не відповідає за заподіяну шкоду. Ознаки зазначеного в ст. 1078 ЦК стану (людина "не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними") збігаються з ознаками, що містяться в п. 1 ст. 29 ГК, в якому передбачається визнання громадянина недієздатним. Однак, незважаючи на збіг слів, закон у згаданих випадках має на увазі два різних стани. Одне з них мається на увазі стійким, тривалим і пов'язано з психічним розладом особи, визнаної недієздатною. Інша ж, згадане в ст. 1078 ЦК, виникає у особи дієздатного і є тимчасовим, викликаним якимись несподіваними факторами (сильне душевне хвилювання, стан стресу, нетипове для даної особи вплив алкоголю тощо). Якщо такий стан виникло у зв'язку з психічним розладом, про який знали близькі даної особи, але не ставили питання про визнання його недієздатним, то обов'язок відшкодувати шкоду може бути покладена судом на цих громадян (проживають разом з душевнохворим його працездатних чоловіка, батьків, повнолітніх дітей). Обов'язок відшкодувати шкоду в даному випадку є санкцією за правопорушення - невжиття заходів до визнання душевнохворого людини недієздатним. При дотриманні цього порядку громадянин був би визнаний недієздатним і відповідальність за заподіяну їм шкоду ніс би опікун. Особливістю норми, що міститься в п. 1 ст. 1078 ЦК, є додання важливого правового значення тому факту, що шкода заподіяна в стані, коли заподіяв шкоду не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними. Саме у зв'язку з цим він звільняється від відшкодування шкоди і потерпілий несе прямий збиток. Викладене правило має загальне значення. Але в ст. 1078 передбачено два важливих виключення з нього. По-перше, істотно інші наслідки виникають, якщо заподіювач шкоди сам привів себе у стан, в якому не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, вживанням спиртних напоїв, наркотичних засобів чи іншим способом. У цьому випадку заподіювач шкоди від відповідальності не звільняється, тобто відповідає за шкоду на загальних підставах, його поведінка визнається винним. Представляє інтерес тлумачення слів "сам привів себе" в певний стан, оскільки від обгрунтованості та переконливості такого тлумачення може залежати доля позовних справ про відшкодування заподіяної шкоди. У літературі висловлено думку, що стосовно до деліктної відповідальності слід розрізняти фізіологічний (звичайне) і патологічне сп'яніння (1). --- (1) Див: Іоффе О.С., Толстой Ю.К. Новий Цивільний кодекс РРФСР. Л., 1965. С. 64; Белякова А.М. Майнова відповідальність за заподіяння шкоди. С. 64. Фізіологічне (звичайне) сп'яніння - це характерне для даного індивіда стан, коли він, вживши спиртне, втрачає контроль над собою і здатність розуміти значення своїх дій. У разі заподіяння шкоди в такому стані він визнається винним, оскільки сам привів себе в такий стан і повинен відповідати за заподіяну шкоду в повній мірі (п. 2 ст. 1078 ЦК). Іншим має бути вирішення питання при патологічному сп'янінні. Патологічна реакція організму людини на алкоголь - це свого роду хвороба, яка може бути викликана мінімальною дозою спиртного або навіть вживанням ліки, виготовленого на спиртовій основі. Якщо людина раптово відчув подібну реакцію і втратив здатність розуміти значення своїх дій або керувати ними, він повинен бути звільнений від відповідальності за заподіяну в такому стані шкоду (п. 1 ст. 1078 ЦК). Але, як правильно зазначила А.М. Белякова, звільнення від відшкодування заподіяної шкоди у разі патологічного сп'яніння допустимо, "тільки якщо воно сталося вперше ... Якщо ж особа знає, що схильне патологічне сп'яніння, і все ж спожило спиртне, воно повинно відповідати за шкоду, заподіяну в такому стані, оскільки винне в тому, що призвело себе в такий стан "(1). Сказане слід поширити і на випадки, коли на стан людини впливали наркотичні засоби. Отже, стан сп'яніння лише в розглянутому вище винятковому випадку патологічного сп'яніння може служити підставою для визнання особи невинною у заподіянні шкоди і для звільнення його від відповідальності за заподіяну шкоду. --- (1) Белякова А.М. Майнова відповідальність за заподіяння шкоди. С. 64. Другий виняток із загального правила про звільнення від відповідальності за заподіяну шкоду з тих мотивів, що заподіяв шкоду перебував у такому стані, що не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, пов'язано з випадком, коли це особа завдала шкоду життю чи здоров'ю потерпілого. При такому фактичному складі безумовне звільнення від відповідальності законом не передбачено. Навпаки, суду надано право покласти обов'язок з відшкодування шкоди повністю або частково на заподіювача шкоди з урахуванням майнового становища потерпілого і заподіювача шкоди та інших обставин (абз. 2 п. 1 ст. 1078 ЦК). Дане виняток із загального правила, що міститься в п. 1 ст. 1078 ЦК, продиктовано прагненням законодавця врахувати і забезпечити інтереси потерпілого, що цілком відповідає принципу справедливості. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій " |
||
|
||