Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

1. Повне товариство


Повним визнається таке господарське товариство, учасники якого, по-перше, здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і, по-друге, субсидиарно несуть відповідальність за його зобов'язаннями всім належним їм майном (п. 1 ст. 69 ЦК).
Таким чином, підприємницька діяльність учасника повного товариства визнається діяльністю товариства як юридичної особи, а при нестачі майна товариства для погашення його боргів кредитори вправі вимагати задоволення з особистого майна будь-якого з учасників (або всіх їх разом). Отже, тут не виключається ситуація, коли за угодою, укладеною одним з учасників, майнову відповідальність буде нести інший учасник, причому всім своїм особистим майном. Тому взаємини учасників такого товариства (повних товаришів) носять особисто-довірчий характер. Не випадково повні товариства з'явилися і розвивалися насамперед як форма сімейного підприємництва.
Незважаючи на наявність індивідуальної майнової відповідальності учасників за боргами такого об'єднання, в російській цивільному праві воно традиційно визнавалося юридичною особою. У цій якості воно принципово відрізняється від простого товариства, яке є договором про спільну діяльність (ст. 1041 ЦК). Слід також підкреслити, що така відповідальність настає лише за відсутності майна у самого товариства (у субсидіарної порядку). При цьому особисту майнову відповідальність за боргами товариства несуть і ті його учасники, які вступили в товариство після його створення (у тому числі за зобов'язаннями, що виникли до їх вступу в товариство), а також ті, що вибули з товариства, причому ця їхня особиста відповідальність не може бути ні усунена, ні обмежена угодою учасників (п. п. 2 і 3 ст. 75 ЦК).
Якщо ж у учасника повного товариства відсутня приватне майно, у зв'язку з чим кредитори для покриття його особистих боргів звертають стягнення на його частку в спільному капіталі товариства, його участь у повному товаристві припиняється (ст. 80 ГК ).
Відповідальність повних товаришів по боргах товариства особистим майном, у свою чергу, призводить до двох важливих наслідків.
По-перше, вона робить зайвим пред'явлення яких-небудь особливих вимог до складеному капіталі товариства, бо найважливішою гарантією погашення можливих боргів стає майно кожного з товаришів. Тому закон не вимагає наявності у товариства обов'язкового мінімуму майна, хоча певний складеного капіталу у нього повинен бути і фактично завжди є.
По-друге, вона пояснює значення обов'язкового зазначення у фірмовому найменуванні повного товариства імен (або фірмових найменувань) його учасників (п. 3 ст. 69 ЦК). Орієнтуючись на це зазначення, контрагенти товариства будуть оцінювати і його потенційну платоспроможність, враховуючи спроможність окремих товаришів. Тому товариство може вказати у своєму фірмовому найменуванні імена (або фірмові найменування) найбільш забезпечених учасників, додавши слова "і компанія, повне товариство".
Повне товариство створюється на підставі установчого договору (1), який повинен бути підписаний усіма його учасниками (виражають тим самим свою волю на створення товариства і на свою участь у ньому). З моменту державної реєстрації цього договору товариство виникає як юридична особа. В установчому договорі про створення повного товариства поряд із загальними відомостями, необхідними для всякого установчого документа (п. 2 ст. 52 ЦК), повинні міститися положення про порядок формування та використання складеного капіталу (п. 2 ст. 70 ЦК).
---
(1) Детальніше про установчому договорі див.: Козлова Н.В. Установчий договір про створення комерційних товариств і товариств. М., 1994.
Ведення справ повного товариства може здійснюватися як традиційним способом - кожним з його учасників, так і з їхньої волі, прямо вираженої в установчому договорі, всіма учасниками спільно (тобто за їх обов'язкової згоди на вчинення кожної угоди товариства) або одним чи кількома окремими, найбільш досвідченими учасниками (п. 1 ст. 72 ЦК). В останньому випадку інші учасники товариства при необхідності здійснення угод від його імені повинні одержати доручення на це від тих товаришів, яким установчим договором доручено ведення спільних справ (бо такі товариші по суті стають ніби органами даної юридичної особи). Однак при наявності серйозних підстав товариші, які не ведуть справ, має право у судовому порядку домагатися припинення повноважень на ведення справ, наданих іншим товаришам чи товаришу, зокрема якщо ці уповноважені особи грубо порушують свої обов'язки щодо товариства і не дотримуються його інтересів або не здатні до розумного ведення справ (п. 2 ст. 72 ЦК). Отже, і товариші, не ведуть справ, мають можливості захисту своїх майнових інтересів.
Разом з тим контрагенти товариства не зобов'язані знати про можливі обмеження правомочностей окремих учасників товариства. При укладанні угоди їм достатньо упевнитися в тому, що вони мають справу з одним з повних товаришів, припускаючи, що він має право діяти від імені товариства. Тому угоди, укладені від імені товариства будь-яким його учасником, будуть дійсними, якщо тільки саме товариство не зможе довести, що контрагент по угоді знав або повинен був знати про відсутність правомочностей у конкретного учасника (наприклад, знайомився з вмістом установчого договору товариства, що містить відповідні обмеження ).
Зміна складу учасників внаслідок виходу або смерті, визнання безвісно відсутнім, недієздатним або обмежено дієздатним, неспроможним (банкрутом) або ліквідації будь-кого з них, а також при зверненні кредиторами учасника стягнення на його частку у складеному капіталі товариства тягне припинення його діяльності (ч. 2 ст. 81 ЦК). Однак цього може і не відбутися, якщо установчим договором або угодою залишаються учасників товариства передбачено продовження його діяльності і в даній ситуації (п. 1 ст. 76 ЦК). Адже між його учасниками продовжують зберігатися характерні для повного товариства особисто-довірчі відносини. Звичайно, при цьому повинні бути внесені і зареєстровані необхідні зміни в зміст установчого договору.
За відсутності відповідного запису в установчому договорі або угоди всіх учасників, що залишилися товариство підлягає ліквідації. Поряд із загальними підставами припинення діяльності юридичних осіб (ст. 61 ЦК) повне товариство припиняється також у разі, коли в ньому залишається єдиний учасник (ст. 81 ЦК), бо воно не може існувати як компанії однієї особи. Такий товариш вправі протягом 6 місяців перетворити товариство в суспільство, де допускається наявність єдиного учасника (але зі збереженням своєї особистої майнової відповідальності за перейшло до суспільства боргами товариства протягом двох років).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Повне товариство "
  1. § 2. Повні і командитні товариства
    повне товариство є юридичною особою. Раніше законодавець не наділяв повні товариства цією якістю. Повне товариство має ряд специфічних особливостей, головними з яких є наступні. По-перше, будь-який з учасників повного товариства діє від імені товариства в цілому, тобто підприємницька діяльність учасників товариства визнається діяльністю
  2. § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
    товариств і товариств, це право може бути предметом договорів комерційної концесії (або франшизи, франчайзингу), за якими предметом угоди є поряд з іншими, в тому числі винятковими правами і права на використання товарного знака. Закон перераховує дії, які є порушеннями виключних прав власника товарного знака. Це може бути несанкціоноване
  3. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    повне товариство, командитне товариство) і суспільства, що об'єднують капітал (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство). І у Франції, і в Німеччині діють кооперативи. З 1985 р. французький законодавець встановив можливість створити організацію з одним засновником, це ж закріплено і в Німецькому торговому уложенні. Така організація діє у формі товариства з
  4. § 1. Повне товариство
    повне товариство "(п. 3 ст. 69 ЦК). Створення. Товариство набуває правоздатність в момент створення (абз. 1 п. 3 ст. 49 ЦК), для чого необхідний фактичний склад з двох основних послідовних фактів: укладання установчого договору та акта реєстрації на його основі товариства. Державна реєстрація товариства зв'язується з внесенням територіальними податковими органами
  5. § 2. Товариство на вірі
    повне товариство і коммандіту двома підвидами єдиної організаційно-правової форми (види) * (247). Однак така думка помилкова. 1. Особливості розвитку форм ведення бізнесу не вирішує питання про їх подальшої самостійності або несамостійності. коммандіти як вид господарського (торгового) товариства поза Залежно від особливостей її походження в Росії була відома в
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    повне вираження вона отримала в роботах Н.Д. Єгорова (см .: Єгоров Н.Д. Цивільно-правове регулювання суспільних відносин: єдність і диференціація. Л., 1988. С. 91-112; Цивільне право: підручник. Ч. 1. 6-е вид., перераб. і доп. / під ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. М., 2003. С. 574-576). * (1117) Так, М.М. Агарков виділяв зобов'язання: 1) з передачі майна у власність або
  7. § 1. Правова охорона фірмового найменування
    повне товариство ", або ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів" і компанія "і слів" повне товариство " (п. 3 ст. 69 ЦК). До корпусу фірми додається допоміжна частина, елементи якої поділяються на обов'язкові та факультативні. Обов'язковим додаванням є спеціальне найменування підприємства, його номер або інше позначення, необхідне для
  8. 5.2 Державна приналежність юридичних осіб
    повне товариство (partnership) не є юридичною особою, а по законодавством Франції, Японії, Росії воно володіє таким статусом з усіма витікаючими звідси наслідками. Національність юридичної особи дає уявлення про обсяг прав, яке воно може мати. Доктриною міжнародного приватного права переважної більшості країн визнано, що юридичні особи підпорядковуються
  9. 5.3. Правове становище іноземних юридичних осіб в Росії
    повне товариство, товариство на вірі, акціонерне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю), особливості їх правового статусу, а також основні вимоги до установчих документів відповідного підприємства визначаються частиною першої Цивільного кодексу Російської Федерації від 30 листопада 1994 р. і положеннями низки спеціальних законів. У числі останніх можна,
  10. 1. Ознаки юридичної особи
    повна відсутність відносин членства), ні навіть некомерційною організацією (бо вона займається підприємницькою діяльністю, доходи від якої фактично використовуються на її власні потреби). Майнова відокремленість організації передбачає наявність у неї деякого майна на праві власності (або на обмежених речових правах господарського відання або оперативного