Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

2. Права та обов'язки повного товариша


У повному товаристві кожен учасник має один голос, якщо тільки установчим договором прямо не передбачений інший порядок визначення кількості голосів учасників (наприклад, в залежності від розміру вкладу). Тому і керування повним товариством будується на основі загальної згоди всіх учасників (п. 1 ст. 71 ЦК), тобто за принципом одноголосності (установчим договором можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається тим чи іншим більшістю голосів учасників).
Учасник повного товариства поряд з правомочностями, визнаними законом за будь-яким учасником товариства або товариства (п. 1 ст. 67 ЦК), має право також знайомитися з усією документацією щодо ведення справ товариства, в тому числі і в випадку, коли він не уповноважений на ведення цих справ. Адже він продовжує нести ризик можливої ??відповідальності за загальними боргами своїм особистим майном, а тому повинен бути в курсі справ товариства і може вимагати по суду припинення повноважень тих товаришів, які неналежним чином ведуть спільні справи.
Крім того, він має право передати свою частку у складеному капіталі товариства (або її частина) як іншому товаришу, і третій особі, що не бере участь в товаристві (ст. 79 ЦК).
Нарешті, він може вийти з товариства в будь-який момент, відмовившись від участі в ньому (ст. 77 ЦК). Про свою відмову від участі в товаристві товариш повинен заявити не менше ніж за 6 місяців до фактичного виходу. Лише в повному товаристві, заснованому на певний строк, вихід учасника допускається за наявності поважних причин. При виході з повного товариства учасник має право вимагати видачі йому частини майна, пропорційної його частці у складеному капіталі. Він, однак, продовжує відповідати за боргами товариства, що виникли до моменту його вибуття, ще протягом двох років (абз. 2 п. 2 ст. 75 ЦК).
Передача частки (частини частки) у складеному капіталі як іншому товаришу, і третій особі допустима лише за згодою інших товаришів, бо при цьому змінюється або одне з істотних умов установчого договору (про розподіл часток між учасниками ), або склад учасників, між якими складаються особисто-довірчі відносини. Але це положення не веде до виникнення переважного права купівлі відчужуваної частки (або її частини) у інших товаришів. При відсутності згоди будь-кого з товаришів на передачу частки (її частини) учасник може вийти з товариства.
Обов'язками повного товариша є внесення вкладу у спільне майно (відповідно до умов установчого договору) і утримання від здійснення угод у власних інтересах або в інтересах осіб, що не беруть участь в товаристві, якщо ці угоди однорідні з тими , які становлять предмет діяльності товариства, тобто утримання від конкуренції з товариством (ст. 73 ЦК). Такі угоди можуть відбуватися лише за згодою всіх інших учасників (товаришів).
Порушення обов'язків товариша служить підставою не тільки для вимоги про відшкодування завданих цим товариству збитків (або передачі товариству незаконно придбаної вигоди згідно з правилом абз. 2 п. 3 ст. 73 ЦК), а й для виключення такого товариша з числа учасників товариства в судовому порядку (за одноголосним рішенням залишаються учасників). При виключенні з товариства колишньому учасникові також виплачується вартість частини спільного майна, пропорційна його частці у складеному капіталі, але за ним зберігається і відповідальність за боргами товариства, передбачена правилом абз. 2 п. 2 ст. 75 ГК.
У разі смерті фізичної особи - учасника товариства або реорганізації що брав участь в ньому юридичної особи вступ в повне товариство їхніх спадкоємців чи правонаступників допускається тільки за згодою всіх інших учасників (п. 2 ст. 78 ЦК), бо необхідно встановлення особисто-довірчих відносин і з новим учасником. Лише для юридичних осіб в установчому договорі товариства можуть бути передбачені винятки з цього правила (оскільки, наприклад, перетворення як спосіб реорганізації фактично не змінює учасника товариства). Чи не прийняті в товариство або не захотіли вступити в нього правонаступники товариша отримують вартість його частки, але разом з нею і ризик можливої ??відповідальності перед кредиторами товариства, що лежав на колишньому учаснику, в межах перейшло до них майна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Права та обов'язки повного товариша "
  1. 2. Права та обов'язки повного товариша
    права купівлі відчужуваної частки (або її частини) у інших товаришів. При відсутності згоди будь-кого з товаришів на передачу частки (її частини) учасник може вийти з товариства. Обов'язками повного товариша є внесення вкладу у спільне майно (відповідно до умов установчого договору) і утримання від здійснення угод у власних інтересах або в інтересах осіб, що не
  2. § 1. Поняття і види підприємців
    права є особи: фізичні і юридичні. Як зазначалося раніше, приватні особи в ламанні до підприємництва отримують додаткову характеристику, виступають в комерційному обороті не просто як приватні (фізичні та юридичні) особи, а як кваліфіковані приватні особи - підприємці у відповідних організаційно-правових формах: індивідуальні підприємці, господарські
  3. § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
    права власності або інших речових прав, а й інших економічних цінностей. До їх числа відносяться насамперед об'єкти так званої інтелектуальної власності. Історія законодавства і цивілістичної науки включає в якості однієї з найбільш традиційних дискусію про правову природу прав на об'єкти інтелектуальної власності. Важливо відзначити, що термін «інтелектуальна
  4. § 1. Сутність юридичної особи. Основи побудови та система юридичних осіб
    права можуть належати не тільки комусь, а й чогось, крім особистого майна окремих громадян, було виділено майно, що належить якоїсь мети, заради якої вона й існує ( концепція безсуб'єктного права, або цільового майна, А. Бринцев). Відомо також думка, що за фігурою юридичної особи стоять носії інтересу від його існування, тобто вигодонабувачі, або так
  5. § 1. Повне товариство
    права в разі спору посилатися на підтвердження угоди та її умов на показання свідків, але й не позбавляє їх права приводити письмові й інші докази (пп. 1, 2 ст. 162 ЦК). Крім того, оскільки для реєстрації товариства поряд з іншими документами повинен бути представлений і установчий договір, його відсутність породжує інший наслідок - відмова в реєстрації товариства (п.
  6. § 2. Товариство на вірі
    права згідно з останнім реченням ст. 85, встановлювати непропорційний порядок розподілу між усіма учасниками коммандіти ліквідаційної вартості (квоти), причому не обов'язково на користь вкладника (абз. 2 п. 2 ст. 86 ЦК)). Тому всякий договір про участь повинен і справді відповідати установчого договору, однак щодо необхідності формального узгодження вкладниками
  7. § 3. Виробничий кооператив (артіль)
    права щодо майна кооперативу - абз. 2 п. 2 ст. 48 ЦК). Член кооперативу має право брати участь у діяльності кооперативу та в роботі загальних зборів з правом голосу, обирати і бути обраним до наглядової ради, виконавчі та контрольні органи кооперативу, отримувати підлягає розподілу частку прибутку кооперативу та інші виплати, запитувати інформацію з будь-яких питань
  8. § 4. Товариство з обмеженою відповідальністю
    права та обов'язки їх учасників додатково визначаються законами, що регулюють діяльність кредитних організацій (п. 3 ст. 87 ЦК). Подібне зауваження стосується товариств у сферах страхової та інвестиційної діяльності, сільгоспвиробництва, а також за участю іноземних інвесторів (п. 2 ст. 1, п. 3 ст. 11 Закону про ТОВ). Відносно товариств не можуть застосовуватися правила про інших
  9. § 2. Поняття права власності
    права власності в чинному законодавстві. Для досягнення цієї мети слід самим, в доктринальному порядку, відшукати родові ознаки, притаманні праву власності як речовому праву, і видообразующие ознаки, що відрізняють його від інших речових прав. Звичайно, на пам'ять приходить попередження римських юристів: "Всяка дефініція в цивільному праві небезпечна, бо мало такого, що не могло б бути
  10. § 3. Види цивільно-правової відповідальності
    права. Іноді внедоговорную відповідальність ототожнюють з деліктної відповідальністю, яка витікає з заподіяння шкоди. Дійсно, деліктна відповідальність є найбільш поширеною серед позадоговірної відповідальності, однак поняття позадоговірної відповідальності більш широке і включає в себе крім деліктної відповідальності й інші випадки настання відповідальності при