|
Договір перевезення вантажу регламентує правовідносин з доставки в пункт призначення конкретного вантажу, фактично переданого (довіреного) перевізникові, тому його часто називають договором перевезення конкретного вантажу (конкретної партії вантажів). Він найбільш детально врегульовано транспортним законодавством, що аж ніяк не означає, ніби він займає центральне місце в системі транспортних договорів або є "ядром транспортних зобов'язань" (1). Навпаки, при наявності довгострокового договору про організацію перевезень вантажів перевезення їх окремої партії виглядають швидше як виконання (в досить незначній частині) зобов'язання, що випливає з договору про організацію перевезень.
---
(1) Цивільне право / Под ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. Т. 2. С. 433 (автори глави - Д.А. Медведєв, В.Т. Смирнов).
За договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1 ст. 785 ГК, порівн. ст. 25 УЖТ, ст. 103 ВК, ст. 67 КВВТ).
За своєю юридичною природою він ставиться до двосторонніх і реальним договорами, що укладаються на користь третьої особи - вантажоодержувача (коли він не збігається з вантажовідправником). Договір перевезення вантажу є оплатним, причому в тих випадках, коли перевізник відноситься до транспорту загального користування (ст. 789 ЦК), плата за перевезення вантажів визначається на підставі тарифів, що затверджуються в порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.
Договір морського перевезення вантажів має два різновиди (п. 2 ст. 115 КТМ), одна з яких відноситься до реальних договорами, а інша - до консенсусним. Реальним є договір морського перевезення вантажу за коносаментом, коли вантаж здається перевізнику без умови про надання для перевезення вантажу всього судна, його частини або окремих суднових приміщень (ст. 142 КТМ). За таким договором зазвичай перевозяться вантажі в лінійному повідомленні (1).
---
(1) Думка про те, що і в лінійному судноплавстві можливо укладання договору перевезення вантажу за коносаментом за моделлю консенсуального договору, зокрема коли відправником здійснюється бронювання на судні місця для вантажу, що оформляється букінг-нотою (букінгової договором) (Коментар до Кодексу торговельного мореплавання Російської Федерації. С. 191), видається необгрунтованим. З букінгової договору випливає лише обов'язок перевізника укласти договір перевезення вантажу за коносаментом, щодо якої заброньовано місце на судні, тому його скоріше варто розглядати в якості попереднього договору морського перевезення.
Консесуальними є договір фрахтування (чартер), який використовується при морських і повітряних перевезеннях (ст. 115 КТМ та ст. 104 ВК). За цим договором одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю або частину місткості одного або декількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів і багажу (ч. 1 ст. 787 ЦК).
Згідно ст. 115 КТМ під чартером розуміється договір морського перевезення вантажу, укладений з умовою надання для морського перевезення вантажу всього судна, його частини чи певних суднових приміщень. Як правило, за допомогою чартеру регулюються відносини з перевезення масових однорідних вантажів (нафта, зерно, ліс і т.п.), кількість яких є достатнім для завантаження всього або частини судна. У цих цілях зазвичай використовуються трампові суду (суду, що працюють без розкладу).
|
- § 1. Перевезення
поняттям мореплавства судна. При цьому ст. 129 КТМ розуміє під мореплавністю не тільки належний технічний стан судна, але і те, що для безпечного перевезення певного вантажу воно повинно бути належним чином технічно оснащене, мати спеціальні пристрої і пристосування, бути придатним для плавання в певному районі, судновий екіпаж повинен бути укомплектований особами , що мають
- +1. Поняття і сфера застосування
поняття зазначеного договору, що міститься в ст. 785 ГК. Причому з цих визначень в окремих випадках не вбачається реальний характер договору перевезення, а в КТМ прямо підкреслюється, що договори морського перевезення вантажів можуть бути як реальними, так і консенсуальних. Згідно ст. 115 КТМ за договором морського перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити вантаж, який йому передав або
- § 4. Правовий режим цінних паперів
поняття цінного паперу міститься в нормі ч. 1 ст. 142 ПС. У відповідності з даним визначенням цінним папером визнається документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З наведеної дефініції з очевидністю випливає цілий ряд характерних рис цінного паперу.
- § 3. Виконання зобов'язань
договором. Наприклад, при невиконанні зобов'язання, тобто при повній відсутності здійснення боржником будь-яких дій на дату виконання, боржник, відшкодував кредитору збитки, має право не виконувати зобов'язання в натурі. Охарактеризоване Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 212 правило (п. 2 ст. 396 ЦК)
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
поняття способів захисту, можна зробити висновок, що до них належать, наприклад, ті способи забезпечення зобов'язань, які в разі їх реалізації при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань призводять до відновленню становища, яке існувало до порушення права: звернення стягнення на заставлене майно - ст. 349 ГК; утримання речі, що знаходиться у кредитора - ст. 359 і 360 ГК;
- § 2. Зовнішньоторговельні операції
поняття. Його встановлення, як виявляється з норми ст. 7, п.2, має здійснюватися відповідно до загальних принципів, на яких Конвенція заснована, а за відсутності таких принципів - згідно із застосовним національним правом. Так, якщо договір міжнародної купівлі-продажу підпорядкований російському праву, слід звернутися до норми ст. 458, п.1 ЦК, згідно Комерційне право. Ч. II. Під
- § 2. Види цінних паперів
договір позики, купівлі-продажу, перевезення, зберігання). Залежно від того, як оформлено відношення між правом з паперу та цією угодою, кажуть про абстрактну або каузальної цінному папері. Класичним прикладом абстрактної цінного паперу є вексель: поряд з вимогою, що випливають з каузальне угоди (наприклад, вимогою про сплату покупної ціни), він встановлює ще одну вимогу,
- § 2. Неустойка
договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання (п. 1 ст. 330 ЦК). Забезпечувальне дію неустойки полягає в тому, що обов'язок до сплати неустойки спонукає боржника до належного виконання зобов'язання. При його невиконанні боржником неустойка втрачає свій забезпечувальний характер, а який виник
- § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
понять законодавства та правової науки, широко використовується в правозастосовчій діяльності. Однак, незважаючи на це, поняття юридичної відповідальності не знайшло свого однозначного рішення і є одним з найбільш складних і суперечливих. У юридичній літературі відповідальність розглядається в різних аспектах. Перш за все відповідальність може розглядатися в позитивному плані,
- § 2. Форми цивільно-правової відповідальності
поняття - "шкоду", "збиток", які не є однозначними і строго визначеними. У цивілістиці пропонується розрізняти ці терміни таким чином: шкода - родове поняття негативних майнових наслідків правопорушення; збиток - натурально-речова форма вираження шкоди; грошова оцінка шкоди - це збитки * (1333). Шкода підрозділяється на моральний і майновий. Майнова шкода
|