Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Поняття позову про визнання права власності

. Крім віндикаційного та негаторного позовів право власності може захищатися за допомогою ще одного речове-правового засобу - позову про визнання права власності. Слід зазначити, що позови під таким найменуванням дуже часті в судово-арбітражній практиці, але більшість з них носить зобов'язально-правовий характер, бо випливає з відносних правовідносин сторін. Подібні спори вирішуються на основі відповідних норм договірного права, норм про спадкування, спільному майні подружжя тощо Зустрічаються, однак, і такі вимоги про визнання права власності, які звернені до третіх осіб, ніяк не пов'язаним з позивачем будь-якими відносними правовими узами. Як приклад можна послатися на вимогу власника будови про визнання за ним права власності, звернене до органу місцевої адміністрації, який відмовляється видати правовстановлюючі документи з огляду на те, що вони не збереглися або не були вчасно оформлені.
Юридична природа цього і подібних йому позовів оцінюється в літературі по-різному. Більшість авторів вважає, що російське цивільне право ніякого самостійного позову про визнання права власності не знає; вимога ж про визнання права власності, на їх думку, входить в якості одного з домагань до складу віндикаційного або негаторного позовів. Інші автори цілком обгрунтовано розглядають позов про визнання права власності в якості самостійного речове-правової вимоги * (1077).
Дійсно, не визнаючи самостійності подібного позову, відмінного від віндикаційного і негаторного вимог, неможливо юридично кваліфікувати домагання власників у цілому ряді конкретних випадків. Наприклад, власник в порядку надання матеріальної допомоги передає тимчасово і безоплатно свою річ іншій особі для застави в ломбард. Громадяни між собою домовляються, що після погашення позики річ буде повернена власникові. Така угода, хоча і не підпадає ні під один з відомих типів договорів, але, безсумнівно, в силу ст. 8 ГК породжує зобов'язання. Припустимо, що громадянин, який отримав річ від власника, вмирає до погашення позички. Яким чином власник може захистити своє право на річ? Звернення в даному випадку до віндикаційним позовом буде неправильним, тому що володіння ломбарду в даному випадку не можна визнати незаконним, бо заставодавець діяв з відома власника. Не можна вдатися і до допомоги негаторного позову, оскільки власник позбавлений володіння. Залишається лише визнати, що власникові в цій ситуації належить право на самостійний позов про визнання права власності на закладену річ з метою запобігання відчуження її ломбардом * (1078). У судовій практиці зустрічаються справи, коли власники, вимагаючи звільнити майно від арешту, доводять своє право власності на майно, але не домагаються його повернення, так як майно знаходиться у володінні контрагента на законній підставі. Зазначені вимоги з точки зору їх юридичної природи можна кваліфікувати лише як позови про визнання права власності.
Таким чином, позов про визнання права власності - це внедоговорное вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачеві права власності на спірне майно, Несполучені з конкретними вимогами про повернення майна або усунення інших перешкод, які не пов'язаних з позбавленням володіння.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Поняття позову про визнання права власності "
  1. § 4. Позов про визнання права власності
    Поняття позову про визнання права власності. Крім віндикаційного та негаторного позовів право власності може захищатися за допомогою ще одного речове-правового засобу - позову про визнання права власності. Слід зазначити, що позови під таким найменуванням дуже часті в судово-арбітражній практиці, але більшість з них носить зобов'язально-правовий характер, бо випливає з
  2. § 1. Об'єкти речових прав підприємця
    Майно - необхідна основа практично будь-якої підприємницької діяльності. Тому правовий режим майна є одним з центральних інститутів комерційного права. Загальногромадянське розуміння майнових прав передбачає їх розподіл на права речові та зобов'язальні. До речових прав відносять такі суб'єктивні права, об'єктами яких виступають речі, до зобов'язальних же -
  3. § 2. Розрахунки і кредитування
    Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
  4. § 1. Загальні положення
    Завдання правового захисту підприємництва. Здійснюючи правове регулювання суспільних відносин, що складаються в процесі підприємницької діяльності, держава має реалізувати три взаємопов'язані між собою функції: по-перше, визначити основні риси та елементи змісту комерційних правовідносин, тобто виконати конструктивне або творче регулювання, по-друге,
  5. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    Загальна характеристика способів захисту прав та інтересів підприємця. Підприємці забезпечені правовим захистом не в меншому обсязі, ніж інші суб'єкти правових відносин - громадяни-непідприємці, некомерційні організації, державні та муніципальні освіти. Як карально-пресекательние заходи покарання, передбачені адміністративним і кримінальним законодавством, так і
  6. § 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
    Поняття цивільних правовідносин. У процесі життєдіяльності люди і їхні колективні освіти вступають один з одним у різноманітні суспільні відносини. Значна частина цих відносин регулюється правовими нормами і набуває форму правовідносин. Залежно від виду цих відносин і застосовуваних до них методів правового регулювання правовідносини можуть носити державний,
  7. § 2. Правове становище публічних утворень
    Загальні початку виступу в цивільному обороті. Публічні утворення виступають у цивільних правовідносинах на рівних засадах з іншими суб'єктами - фізичними та юридичними особами (п. 1 ст. 124 ЦК). Незважаючи на те що у зазначеній нормі ЦК відтворений лише один з принципів цивільного права (юридичну рівність учасників цивільних правовідносин), участь публічних утворень у
  8. § 2. Захист нематеріальних благ
    Загальні положення. Нематеріальні блага захищаються відповідно до положень Цивільного кодексу та інших законів у випадках і в порядку, ними передбачених, а також у тих випадках і тих межах, в яких використання способів захисту цивільних прав (ст. 12 ЦК) випливає із суті порушеного нематеріального права ( блага) і характеру наслідків цього порушення (п. 2 ст. 150 ЦК). Інакше
  9. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  10. § 1. Поняття захисту цивільних прав
    Охорона і захист цивільних прав. Нормальний цивільний оборот передбачає не тільки визнання за суб'єктами певних цивільних прав, а й забезпечення їх надійної правової охорони. У відповідності зі сформованою в науці традицією поняттям "охорона цивільних прав" охоплюється вся сукупність заходів, що забезпечують нормальний хід реалізації прав. У нього включаються заходи не тільки правового, але