| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Поняття і сфера застосування договору прокату |
||
|
Договору прокату притаманні деякі характерні ознаки, що дозволяють виділити його в окремий вид договору оренди. По-перше, в якості орендодавця за договором прокату можуть виступати не будь-які комерційні організації, а тільки ті з них, які здійснюють здачу майна в оренду в якості постійної підприємницької діяльності, тобто мова йде про комерційні організації, які професійно займаються прокатом майна. По-друге, як загальне правило, майно, надане за договором прокату, повинно використовуватися для споживчих цілей, якщо інше не передбачено договором або не випливає із суті зобов'язання. Тому орендарем за договором прокату в основному виступають громадяни, яким відповідне майно знадобилося для особистого, сімейного, домашнього та іншого подібного використання. Орендарем можуть бути також юридичні особи та індивідуальні підприємці, але для них виключається можливість використання отриманого в прокат майна для отримання прибутку. По-третє, договір прокату відноситься до категорії публічних договорів (п. 3 ст. 626 ЦК). Це означає, що комерційна організація, що виступає в ролі орендодавця, за наявності можливості надати в прокат необхідне майно не вправі відмовити звернулася до неї особі в укладанні договору прокату або надати перевагу комусь щодо укладання договору. Умови договору прокату, в тому числі про орендну плату, повинні встановлюватися однаковими для всіх орендарів, крім тих випадків, коли законами та іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. Особи, що виступають в ролі потенційних орендарів, вправі передати на розгляд суду суперечки як про спонукання орендодавця до укладення договору прокату, так і про розбіжності за окремими умовами договору. По-четверте, договір прокату на відміну від договору оренди майна (загальні положення) ні за яких умов не може носити характер безстрокового зобов'язання. Більш того, в імперативному порядку визначено максимальний термін дії такого договору - один рік (п. 1 ст. 627 ЦК). По-п'яте, до зобов'язань, що виникають з договору прокату, не підлягають застосуванню передбачені загальними положеннями про оренду (ст. 621 ЦК) правила про поновлення договору оренди на невизначений термін і про переважне право орендаря на поновлення договору оренди. По-шосте, договір прокату може бути розірваний з ініціативи орендаря в будь-який час за умови письмового попередження орендодавця не менше ніж за десять днів про свій намір відмовитися від договору. Враховуючи публічний характер договору прокату, Кодекс покладає на орендодавця ряд додаткових обов'язків. Зокрема, орендодавець, який уклав договір прокату, повинен у присутності орендаря перевірити справність переданого в оренду майна, ознайомити орендаря з правилами його експлуатації або передати разом з майном інструкцію про правила його використання (ст. 628). Орендодавець не пізніше ніж у десятиденний строк з дня отримання заяви орендаря зобов'язаний усунути виявлені орендарем недоліки в зданому в оренду майні або замінити його аналогічним майном в справному стані. Правда, якщо орендодавцю вдасться довести, що недоліки в орендованому майні виникли в результаті порушення орендарем правил експлуатації та утримання майна, орендодавець має право вимагати відшкодування за рахунок орендаря вартості ремонту і транспортування майна (ст. 629). На орендодавця також покладено обов'язок здійснювати як капітальний, так і поточний ремонт майна, зданого в оренду за договором прокату (п. 1 ст. 631). Що стосується обов'язків орендаря за договором прокату, то вони зводяться до своєчасного перерахування орендодавцеві орендної плати та дотримання правил користування орендованим майном. Орендні платежі визначаються в договорі прокату в твердій сумі і вносяться орендарем періодично або одноразово. Як зазначалося, орендар має право відмовитися від договору прокату і достроково повернути орендоване майно. У цьому випадку орендодавець повинен повернути йому частину орендної плати, що обчислюється з дня, наступного за днем фактичного повернення майна орендарем. У зв'язку з тим що отримане за договором прокату майно може використовуватися орендарем лише для споживчих цілей, Кодекс забороняє орендарю здавати це майно в суборенду, передавати свої права та обов'язки за договором прокату іншим особам, надавати орендоване майно у безоплатне користування, вносити орендні права в якості застави або внеску до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (товариства) або пайового внеску у виробничі кооперативи (п. 2 ст. 631 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Поняття і сфера застосування договору прокату " |
||
|
||