Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА. Книга друга, 2006 - перейти до змісту підручника

2. Поняття і сфера застосування договору прокату

Договір прокату являє собою договір оренди, за яким орендодавець, здійснює здачу майна в оренду в якості постійної підприємницької діяльності, зобов'язується надати орендарю рухоме майно за плату в тимчасове володіння і користування ( ст. 626 ЦК).
Договору прокату притаманні деякі характерні ознаки, що дозволяють виділити його в окремий вид договору оренди.
По-перше, в якості орендодавця за договором прокату можуть виступати не будь-які комерційні організації, а тільки ті з них, які здійснюють здачу майна в оренду в якості постійної підприємницької діяльності, тобто мова йде про комерційні організації, які професійно займаються прокатом майна.
По-друге, як загальне правило, майно, надане за договором прокату, повинно використовуватися для споживчих цілей, якщо інше не передбачено договором або не випливає із суті зобов'язання. Тому орендарем за договором прокату в основному виступають громадяни, яким відповідне майно знадобилося для особистого, сімейного, домашнього та іншого подібного використання. Орендарем можуть бути також юридичні особи та індивідуальні підприємці, але для них виключається можливість використання отриманого в прокат майна для отримання прибутку.
По-третє, договір прокату відноситься до категорії публічних договорів (п. 3 ст. 626 ЦК). Це означає, що комерційна організація, що виступає в ролі орендодавця, за наявності можливості надати в прокат необхідне майно не вправі відмовити звернулася до неї особі в укладанні договору прокату або надати перевагу комусь щодо укладання договору. Умови договору прокату, в тому числі про орендну плату, повинні встановлюватися однаковими для всіх орендарів, крім тих випадків, коли законами та іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. Особи, що виступають в ролі потенційних орендарів, вправі передати на розгляд суду суперечки як про спонукання орендодавця до укладення договору прокату, так і про розбіжності за окремими умовами договору.
По-четверте, договір прокату на відміну від договору оренди майна (загальні положення) ні за яких умов не може носити характер безстрокового зобов'язання. Більш того, в імперативному порядку визначено максимальний термін дії такого договору - один рік (п. 1 ст. 627 ЦК).
По-п'яте, до зобов'язань, що виникають з договору прокату, не підлягають застосуванню передбачені загальними положеннями про оренду (ст. 621 ЦК) правила про поновлення договору оренди на невизначений термін і про переважне право орендаря на поновлення договору оренди.
По-шосте, договір прокату може бути розірваний з ініціативи орендаря в будь-який час за умови письмового попередження орендодавця не менше ніж за десять днів про свій намір відмовитися від договору.
Враховуючи публічний характер договору прокату, Кодекс покладає на орендодавця ряд додаткових обов'язків. Зокрема, орендодавець, який уклав договір прокату, повинен у присутності орендаря перевірити справність переданого в оренду майна, ознайомити орендаря з правилами його експлуатації або передати разом з майном інструкцію про правила його використання (ст. 628). Орендодавець не пізніше ніж у десятиденний строк з дня отримання заяви орендаря зобов'язаний усунути виявлені орендарем недоліки в зданому в оренду майні або замінити його аналогічним майном в справному стані. Правда, якщо орендодавцю вдасться довести, що недоліки в орендованому майні виникли в результаті порушення орендарем правил експлуатації та утримання майна, орендодавець має право вимагати відшкодування за рахунок орендаря вартості ремонту і транспортування майна (ст. 629). На орендодавця також покладено обов'язок здійснювати як капітальний, так і поточний ремонт майна, зданого в оренду за договором прокату (п. 1 ст. 631).
Що стосується обов'язків орендаря за договором прокату, то вони зводяться до своєчасного перерахування орендодавцеві орендної плати та дотримання правил користування орендованим майном. Орендні платежі визначаються в договорі прокату в твердій сумі і вносяться орендарем періодично або одноразово.
Як зазначалося, орендар має право відмовитися від договору прокату і достроково повернути орендоване майно. У цьому випадку орендодавець повинен повернути йому частину орендної плати, що обчислюється з дня, наступного за днем ??фактичного повернення майна орендарем.
У зв'язку з тим що отримане за договором прокату майно може використовуватися орендарем лише для споживчих цілей, Кодекс забороняє орендарю здавати це майно в суборенду, передавати свої права та обов'язки за договором прокату іншим особам, надавати орендоване майно у безоплатне користування, вносити орендні права в якості застави або внеску до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (товариства) або пайового внеску у виробничі кооперативи (п. 2 ст. 631 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Поняття і сфера застосування договору прокату "
  1. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
    поняття "асоціація власників житла" (тотожне російському - "товариство власників житла"). Асоціація створюється для управління кондоминиумом ("кондомініум" від лат. "Співволодіння", "спільне користування"). Кожен домовласник в кондомініумі є також власником земельної ділянки, що входить до складу кондомініуму. На Заході, в США особливо, велика частина житлового
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці . Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  4. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    поняття і види. Договір виключної ліцензії. Договори про передачу прав на засоби індивідуалізації товарів та їх виробників. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Договір на передачу науково-технічної продукції. Договір про передачу ноу-хау. Тема 39. Зобов'язання з договору комерційної концесії (франчайзингу) Поняття
  5. П
    поняття П. X, 46, § 6 (2) - с. 609 - члени сім'ї П. X, 46, § 6 (2) - с. 611 - 612 Пасивна множинність осіб у зобов'язаннях VIII, 35, § 4 (1) - с. 29 - 33 "Переадресування" виконання зобов'язання VIII, 35, § 4 (2) - с. 37 - 38; VIII, 36, § 1 (3) - с. 52 - 53 Переведення боргу VIII, 35, § 4 (3) - с. 41, 46; VIII, 37, § 4 (6) - с. 101 Перевезення - договір фрахтування як вид договору
  6. 2. Договірні умови
    поняттям істотних умов, в Цивільних кодексах Російської Федерації не цілком збігалася. Так, в ГК 22 ст. 130 передбачала: "Істотними у всякому разі визнаються предмет договору, ціна, термін, а також всі ті пункти, щодо яких, за попередньою заявою однієї зі сторін, має бути досягнуто згоди". Цивільний кодекс 1964 (ст. 160) назвав істотними умови
  7. 1. Поняття і сфера застосування
    сфера застосування спеціальних правил, що регулюють договір оренди транспортного засобу (§ 3 гл. 34 ЦК). Поняття "транспортні засоби" є надзвичайно широким і включає в себе самі різні об'єкти, що мають на меті транспортування пасажирів, пошти, вантажів, багажу: від повітряних і морських суден до воза, саней і велосипедів. Об'єктом ж договору оренди (фрахтування на час) можуть служити
  8. 1. Поняття і сфера застосування
    понять "будівля" і "споруда", а також виділити їх основні відмінності. Так, на думку В.Н. Литовкіна, "вони (будівлі та споруди. - В.В.) відрізняються своєю нерухомістю, фундаментальної прив'язкою до конкретної земельної ділянки, на якому вони зведені, конструктивно розраховані на тривалий термін експлуатації, окремі з них представляють художню цінність і тому мають відносно
  9. 1. Поняття і сфера застосування
    поняття "комерційне позначення" був запропонований Е.А. Сухановим в одному з перших коментарів до частини другої ЦК; на його думку, відповідний зміст даного терміну може бути виведено з Паризької конвенції з охорони промислової власності. Пізніше з даним підходом погодилися і багато інших авторів. Наприклад, А.А. Іванов, погоджуючись з думкою Є.А. Суханова, вважає, що дане
  10. 3.1. Міжнародно-правова уніфікація матеріальних норм Універсальна міжнародно-правова уніфікація матеріальних норм
    поняття, правове регулювання, міжнародна уніфікація. М.: Наука, 1991). Див також: Вилкове М. Г. Міжнародна фінансова оренда (лізинг) / / Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. С. 359 - 373. Конвенція налічує 25 статей, розділених на три голови. Відносно сфери застосування Конвенції в ній виділяється два критерії: перший - що зачіпає коло відносин, до яких