| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Поява і розвиток договору прокату |
||
|
--- "*" Див: Мейер Д.І. Указ. соч. Ч. 2. С. 260. У радянський період з'явилася особлива різновид договору майнового найму - побутовий прокат, який був закріплений в подібній якості в ЦК 1964 р. Під договором побутового прокату (як різновиду договору майнового найму) розумівся договір найму предметів домашнього побуту , музичних інструментів, спортивного інвентарю, легкових автомобілів та іншого майна особистого користування, що надаються громадянину державної, кооперативної або громадською організацією (ст. 277 ЦК 1964 р.). Про визнання договору побутового прокату окремим різновидом договору майнового найму свідчило забезпечення законодавцем певною мірою диференційованого регулювання відносин побутового прокату шляхом включення в положення, що регламентують майновий найм, спеціальних правил, що відносяться до побутового прокату. Наприклад, якщо за загальним правилом максимальний термін договору майнового найму був встановлений в десять років, а термін найму обладнання та іншого майна - в один рік, то термін побутового прокату не повинен був перевищувати терміну, визначеного відповідним типовим договором побутового прокату (ст. 277 ЦК 1964 р.). Договір побутового прокату, укладений без зазначення строку, вважався укладеним на строк, установлений типовим договором побутового прокату (ст. 278 ЦК 1964 р.). На організацію, укладають договір побутового прокату, покладалася додаткова обов'язок перевірити в присутності наймача справність переданого в найм майна (ст. 281 ЦК 1964 р.). Переконливим свідченням ставлення законодавця до побутового прокату як до окремого різновиду договору майнового найму було положення про те, що зазначені відносини підлягали регулюванню типовими договорами побутового прокату окремих видів майна, які затверджуються Радою Міністрів РРФСР (ст. 294 ГК 1964 р.). Як відомо, в той період типові договори визнавалися обов'язковими до застосування нормативними актами, відступ від яких не допускалося. У сучасній юридичній літературі нерідко відзначається, що регулювання відносин побутового прокату за допомогою типових договорів у той час було обгрунтованим, "оскільки як орендодавці за договором прокату виступали тільки державні юридичні особи та держава шляхом видання типових договорів забезпечувало рівні умови прокату для всіх споживачів "" * ". Однак треба бачити і "зворотний бік медалі": типові умови і правила, що регламентують різні види побутового прокату, розроблялися (а нерідко і затверджувалися) зацікавленими міністерствами і відомствами, тому вони включали в себе норми, що забезпечують відомчі інтереси в набагато більшому ступені, ніж захищали інтереси громадян - наймачів майна. --- "*" Див: Козир О.М. Оренда (глава 34) / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга: Текст, коментарі, алфавітно - предметний покажчик / За ред. О.М. Козир, А.Л. Маковського, С.А. Хохлова. М., 1996. С. 336. Ряд типових договорів побутового прокату був затверджений Постановою Ради Міністрів РРФСР від 1 лютого 1965 N 181 "Про затвердження договорів побутового прокату і побутового замовлення" "*", зокрема: Типовий договір про надання в тимчасове користування громадянам предметів домашнього побуту, музичних інструментів (крім піаніно, роялів), спортивного інвентарю та іншого майна особистого користування вартістю 300 рублів і вище; Типовий договір про надання в тимчасове користування громадянам роялів, піаніно. --- "*" СП РРФСР. 1965. N 1. Ст. 2; 1969. N 15. Ст. 70. Трохи інакше будувалося правове регулювання відносин побутового прокату стосовно до інших видів майна. Так, прокат легкових автомобілів здійснювався на основі Статуту автомобільного транспорту УРСР (ст. 153 - 156), затвердженого Постановою Ради Міністрів РРФСР від 8 січня 1969 N 12 "*", та виданими відповідно до нього Правилами користування легковими автомобілями на умовах прокату (без шоферів) на території РРФСР, затвердженими Наказом Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг РРФСР від 17 вересня 1962 --- --- "*" СП РРФСР. 1969. N 2 - 3. Ст. 8. Максимальний термін побутового прокату різних видів майна, як правило, обмежувався одним роком. При цьому наймачеві надавалося право відмовитися від договору побутового прокату в будь-який час без пояснення причин і мотивів відмови від договору. Якщо платежі за прокат були внесені наймачем за весь термін прокату, дострокове розірвання договору тягло обов'язок наймодавця повернути наймачеві суми платежів, внесених за період після розірвання договору. Ілюстрацією до висновку про те, що типові договори і правила побутового прокату нерідко включали в себе норми, що забезпечують інтереси міністерств і відомств, чиї організації виступали в ролі наймодавців, можуть служити, наприклад, такі положення. У разі пошкодження предмета, взятого напрокат, наймач був зобов'язаний: 1) сплатити вартість його ремонту, якщо пошкодження носило усувний характер; 2) повернути такий же предмет або сплатити його вартість, якщо його стан приведено в повну непридатність. Наймач сплачував вартість відсутніх деталей в полуторному розмірі, а наймач автомобіля - у трикратному розмірі за роздрібними цінами (ст. 155 Статуту автомобільного транспорту УРСР). Практично всі типові договори і правила побутового прокату встановлювали законні неустойки у вигляді штрафів за прострочення внесення наймачем найманої плати. У випадку загибелі і втрати предмета, взятого напрокат, наймодавець, крім вартості майна, мав право стягнути з наймача суму неодержаного доходу "*". --- "*" Див: Коментар до Цивільного кодексу РРФСР / Под ред. С.Н. Братуся, О.М. Садикова. С. 335 - 336. Поряд з договором побутового прокату, що виділяється в окремий різновид договору майнового найму безпосередньо в ЦК, законодавством на рівні підзаконних актів визнавалася й такий різновид майнового найму, як прокат приладів, обладнання та інших технічних засобів. У всякому разі в той період діяв Типовий договір прокату приладів, обладнання та інших технічних засобів, здійснюваний територіальними органами системи Держпостачу СРСР, затверджений Постановою Держпостачу СРСР і Держарбітражу СРСР від 28 липня 1978 N 43/5 "*". Даний Типовий договір містив цілий набір спеціальних правил, що регулюють прокат названих видів майна, що і дозволяє говорити про окрему різновиди майнового найму (прокату). Зокрема, на організації системи Держпостачу СРСР покладався обов'язок перевіряти при видачі предметів прокату в присутності представника замовника комплектність і справність надаються приладів та обладнання. Малася і спеціальна відповідальність сторін за договором прокату приладів, обладнання та інших технічних засобів у формі законної неустойки за порушення випливають з нього зобов'язань. --- "*" БНА СРСР. 1979. N 1. С. 41. У юридичній літературі того часу говорили лише про одного різновиду договору майнового найму - договорі побутового прокату, виділяючи особливості його суб'єктного складу, а саме: з одного боку, в якості наймодавця виступали лише спеціалізовані прокатні організації, а з іншого боку, в ролі наймача - громадяни "*". --- "*" Див, напр.: Іоффе О.С. Указ. соч. С. 322. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Поява і розвиток договору прокату " |
||
|
||