Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 9. Поняття і структура фінансово-правових |
||
норм Фінансово-правові норми регулюють відносини, метушні кається в процесі фінансової діяльності. Основна особ ність цих норм полягає в тому, що вони носять державно- владний, імперативний характер. Держава встановлює будів Гії правила поведінки, права та обов'язки учасників фінан сових правовідносин, які вони не вправі змінити. Норма фінансового права являє собою встановлене державою загальнообов'язкове правило поведінки, спрямоване на регулювання суспільних відносин у сфері фінансової діяч ності, що закріплює права та обов'язки суб'єктів правовідносин ний і що є критерієм оцінки їхньої поведінки. Фінансово-пра вові норми виражають сутність регульованих суспільних відносин, із сукупності яких і складаються конкретні нір нормативну правові акти. Норми фінансового права закріплюють ся в законах та інших нормативних правових актах і не є простий волею законодавчих і виконавчих органів. Маючи об'єктивні економічні передумови та обгрунтування, дан ві норми розробляються і закріплюються в цілях урегулірова ня (встановлення) певного правила поведінки або відно шення. Так, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків спонукало го сударство розробити і застосувати норми, що встановлюють по рядок здійснення валютних операцій, а поява приватних підприємств виявило необхідність у регулюванні формиро вання та використання їх грошових фондів, а також в закріпленні відносин щодо сплати податків і зборів та інших обов'язкових пла тежей. Головна мета застосування цих норм - підпорядкувати рассмат Ріва відносини фінансового забезпечення діяльності го сударства. Норми фінансового права регулюють досить широке коло суспільних відносин, що мають велике значення для еф тивного функціонування держави та місцевого самоуп равления. Водночас у фінансово-правових нормах відображають ся і відносини, що складаються в економіці, соціальній сфе ре, на фінансовому ринку і в інших областях. Норми визначають межі належної, допустимого або рекомендованого поведінки громадян, повноваження органів державної влади і місцево го самоврядування у сфері фінансової діяльності . Фінансово-правові норми встановлюють правовий статус учасників фінансових відносин, їх права та обов'язки, пра виникнення правової режим їх взаємовідносин, а також передбачають від відповідальність за порушення приписів держави. Значення норм фінансового права визначається їх роллю не тільки в упорядкуванні і захисту нових суспільних відносин ний, що виникають у процесі фінансової діяльності , але і в витісненні правових відносин і явищ, що не відповідають зі тимчасовому рівню розвитку права, завданням дотримання балан са публічних і приватних інтересів. Так, стимулюючи економі чний активність підприємств і організацій, надаючи їм кошти з бюджету, держава тим самим переслідує і соб дарські інтереси - розвиток національної економіки, по щення рівня збирання податків, забезпечення зайнятості населення. Норми фінансового права, як і норми права в цілому, явля ються системними утвореннями і володіють певною струк турой, т. е. мають внутрішню будову. За своєю структурою норма фінансового права включає в себе три елементи: 1) гіпотезу; 2) диспозицію; 3) санкцію. Гіпотезою називається частина фінансово-правової норми, в ко торою укладені зміст самого правила поведінки, факти етичні умови реалізації норми або обставини, при на личии яких треба або можна діяти певним обра зом. Обставини, що передбачаються гіпотезою норми права, є юридичними фактами, що породжують, ізменяющ ми або припиняють фінансові правовідносини. Наприклад, п. 1 ст. 932 Бюджетного кодексу встановлює, що бюджетний кредит може бути наданий суб'єкту Російської Федерації, муніципального утворення або юридичній особі, що не мають простроченої заборгованості за денеж вим зобов'язанням перед відповідним бюджетом (публич но-правовою освітою). У даній статті міститься умова, при якому буде здійснюватися реалізація норми по переді поданням бюджетних кредитів з федерального бюджету. Диспозиція є основою фінансово-правової норми і містить припис самого правила поведінки учасників фі нансових відносин. У диспозиції зазвичай чітко зазначаються їх права та обов'язки. Так, відповідно до ст. 1684 Бюджетного кодексу Російської Федерації проект плану відновлення платоспроможності суб'єкта Російської Федерації (муници смальни освіти) розробляється тимчасової фінансової адміністрацією в термін до двох місяців з дня набрання за кінну силу рішення арбітражного суду про введення тимчасової фінансової адміністрації в суб'єкт Російської Федерації (муніципальному освіту). Способом захисту правил, встановлених нормами фінан вого права, є санкції. У санкції полягають заходи віз дії за порушення приписів держави в галузі фі Нансі. Однак, незважаючи на те що санкції носять фінансовий характер, в юридичній літературі не зустрічається поняття «фе нансових санкції». В основному вони тягнуть за собою застосування заходів матеріальної відповідальності за збиток державі і мають деякі особливості. Наприклад, у бюджетному законодавець стве передбачено застосування таких санкцій, як блокування витрат, вилучення бюджетних коштів, призупинення опера ций по рахунках в кредитних організаціях, накладення штрафу і нарахування пені. Найпоширеніша санкція у фінансовому праві - пеня, яка застосовується в бюджетному і податковому законодавстві і стягується фінансовими органами при на рушении строку платежу. Як правило, у фінансово-правових ак тах можуть не бути присутніми всі три елементи фінансово-право виття норми, але небудь елемент обов'язково буде знаходитися в статтях цих актів або в інших нормативних актах. « Попередня |
||
Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
||
§ 2. Система муніципального права |
||
|