Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 9. Поняття і структура фінансово-правових


норм
Фінансово-правові норми регулюють відносини, метушні
кається в процесі фінансової діяльності. Основна особ
ність цих норм полягає в тому, що вони носять державно-
владний, імперативний характер. Держава встановлює будів
Гії правила поведінки, права та обов'язки учасників фінан
сових правовідносин, які вони не вправі змінити.
Норма фінансового права являє собою встановлене
державою загальнообов'язкове правило поведінки, спрямоване на
регулювання суспільних відносин у сфері фінансової діяч
ності, що закріплює права та обов'язки суб'єктів правовідносин
ний і що є критерієм оцінки їхньої поведінки. Фінансово-пра
вові норми виражають сутність регульованих суспільних
відносин, із сукупності яких і складаються конкретні нір
нормативну правові акти. Норми фінансового права закріплюють
ся в законах та інших нормативних правових актах і не є
простий волею законодавчих і виконавчих органів. Маючи
об'єктивні економічні передумови та обгрунтування, дан
ві норми розробляються і закріплюються в цілях урегулірова
ня (встановлення) певного правила поведінки або відно
шення. Так, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків спонукало го
сударство розробити і застосувати норми, що встановлюють по
рядок здійснення валютних операцій, а поява приватних
підприємств виявило необхідність у регулюванні формиро
вання та використання їх грошових фондів, а також в закріпленні
відносин щодо сплати податків і зборів та інших обов'язкових пла
тежей. Головна мета застосування цих норм - підпорядкувати рассмат
Ріва відносини фінансового забезпечення діяльності го
сударства.
Норми фінансового права регулюють досить широке коло
суспільних відносин, що мають велике значення для еф
тивного функціонування держави та місцевого самоуп
равления. Водночас у фінансово-правових нормах відображають
ся і відносини, що складаються в економіці, соціальній сфе
ре, на фінансовому ринку і в інших областях. Норми визначають
межі належної, допустимого або рекомендованого поведінки
громадян, повноваження органів державної влади і місцево
го самоврядування у сфері фінансової діяльності .

Фінансово-правові норми встановлюють правовий статус
учасників фінансових відносин, їх права та обов'язки, пра
виникнення правової режим їх взаємовідносин, а також передбачають від
відповідальність за порушення приписів держави.
Значення норм фінансового права визначається їх роллю не тільки в упорядкуванні і захисту нових суспільних відносин
ний, що виникають у процесі фінансової діяльності , але і в
витісненні правових відносин і явищ, що не відповідають зі
тимчасовому рівню розвитку права, завданням дотримання балан
са публічних і приватних інтересів. Так, стимулюючи економі
чний активність підприємств і організацій, надаючи їм
кошти з бюджету, держава тим самим переслідує і соб
дарські інтереси - розвиток національної економіки, по
щення рівня збирання податків, забезпечення зайнятості
населення.
Норми фінансового права, як і норми права в цілому, явля
ються системними утвореннями і володіють певною струк
турой, т. е. мають внутрішню будову. За своєю структурою норма
фінансового права включає в себе три елементи:
1) гіпотезу;
2) диспозицію;
3) санкцію.
Гіпотезою називається частина фінансово-правової норми, в ко
торою укладені зміст самого правила поведінки, факти
етичні умови реалізації норми або обставини, при на
личии яких треба або можна діяти певним обра
зом. Обставини, що передбачаються гіпотезою норми права,
є юридичними фактами, що породжують, ізменяющ
ми або припиняють фінансові правовідносини.
Наприклад, п. 1 ст. 932 Бюджетного кодексу встановлює, що
бюджетний кредит може бути наданий суб'єкту Російської
Федерації, муніципального утворення або юридичній
особі, що не мають простроченої заборгованості за денеж
вим зобов'язанням перед відповідним бюджетом (публич
но-правовою освітою). У даній статті міститься умова,
при якому буде здійснюватися реалізація норми по переді
поданням бюджетних кредитів з федерального бюджету.
Диспозиція є основою фінансово-правової норми і
містить припис самого правила поведінки учасників фі
нансових відносин. У диспозиції зазвичай чітко зазначаються їх
права та обов'язки. Так, відповідно до ст. 1684 Бюджетного
кодексу Російської Федерації проект плану відновлення
платоспроможності суб'єкта Російської Федерації (муници
смальни освіти) розробляється тимчасової фінансової
адміністрацією в термін до двох місяців з дня набрання за
кінну силу рішення арбітражного суду про введення тимчасової
фінансової адміністрації в суб'єкт Російської Федерації

(муніципальному освіту).
Способом захисту правил, встановлених нормами фінан
вого права, є санкції. У санкції полягають заходи віз
дії за порушення приписів держави в галузі фі
Нансі. Однак, незважаючи на те що санкції носять фінансовий
характер, в юридичній літературі не зустрічається поняття «фе
нансових санкції». В основному вони тягнуть за собою застосування
заходів матеріальної відповідальності за збиток державі і мають
деякі особливості. Наприклад, у бюджетному законодавець
стве передбачено застосування таких санкцій, як блокування
витрат, вилучення бюджетних коштів, призупинення опера
ций по рахунках в кредитних організаціях, накладення штрафу і
нарахування пені. Найпоширеніша санкція у фінансовому
праві - пеня, яка застосовується в бюджетному і податковому
законодавстві і стягується фінансовими органами при на
рушении строку платежу. Як правило, у фінансово-правових ак
тах можуть не бути присутніми всі три елементи фінансово-право
виття норми, але небудь елемент обов'язково буде знаходитися
в статтях цих актів або в інших нормативних актах.
« Попередня
Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 9. Поняття і структура фінансово-правових "
§ 2. Система муніципального права
  1. поняття муніципального права як галузі права та наукової дисципліни, його предмет і джерела, історико-теоретичні основи місцевого самоврядування. 2. Поняття, основні принципи місцевого самоврядування, форми безпосередньої демократії, органи місцевого самоврядування. 3. Основи місцевого самоврядування, що включають правові, територіальні та фінансово-економічну основи. 4. Питання
    § 1. Органи місцевого самоврядування: загальна характеристика
  2. поняття "структура органів місцевого самоврядування". Відповідно до ч. 1 ст. 130 Конституції РФ структура органів місцевого самоврядування визначається населенням самостійно. Виникає питання що населення має право визначати самостійно - тільки загальний набір органів місцевого самоврядування та їх взаємне положення або ще й внутрішню організацію даних органів? Можна припустити, що
    § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
  3. поняття "засідання". Сесії, засідання дають можливість всебічно враховувати досвід і думку всіх депутатів і представляються ними виборців, приймати рішення, що найповніше відповідають інтересам населення, місцевих умов і традицій. Сесії, засідання представницького органу муніципального району додатково покликані узгоджувати інтереси входять до муніципальний район міських,
    § 4. Муніципальне правотворчість
  4. понять може привести до неправильного розуміння і застосування норм права, до можливості відходу від їх буквального сенсу, а це може зробити прямий вплив на їх виконання. Досить вказати на досить часто, на жаль, зустрічаються формулювання: "як правило", "звичайно" - дають можливість не виконувати той чи інший акт, довільно тлумачити його зміст. 2. Ясність, доступність
    § 1. Правова природа муніципальної служби
  5. поняття муніципальної посади. Муніципальна посаду - передбачена статутом муніципального освіти відповідно до закону суб'єкта РФ посаду з встановленими повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та відповідальністю за виконання цих повноважень, а також посаду в органах місцевого самоврядування, утворених відповідно до статуту муніципального освіти, з
    ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
  6. поняття і терміни. Іркутськ, 1998. Виборче право і виборчий процес в Російській Федерації / Відп. ред. А.А. Вешняков. М., 2003. Князєв С.Д. Виборчий процес: поняття, особливості та структура / / Правознавство. 1999. N 3. Князєв С.Д. Російське виборче право: Підручник. Владивосток, 2001. Князєв С.Д., Гладких Т.В. Правові засади організації та діяльності окружних
    § 1. Поняття комерційного права
  7. поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
    § 2. Джерела комерційного права
  8. поняттями «комерційне право» і «комерційне законодавство». Комерційне право - це сукупність загальних і спеціальних норм приватного права, що регулюють відносини між підприємцями або за їх участю при здійсненні підприємницької діяльності. Комерційне законодавство - це сукупність комплексних нормативних актів, тобто нормативних актів, що містять норми різних галузей
    § 1. Поняття і види підприємців
  9. поняття підприємця грунтується на цивілістичної вченні про осіб. Суб'єктами цивільного права є особи: фізичні і юридичні. Як зазначалося раніше, приватні особи в ламанні до підприємництва отримують додаткову характеристику, виступають в комерційному обороті не просто як приватні (фізичні та юридичні) особи, а як кваліфіковані приватні особи - підприємці в
    § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
  10. поняттям неплатоспроможності. Неплатоспроможність може бути обумовлена різними причинами і полягає в тому, що до моменту настання строку платежу у особи відсутні у необхідній кількості засобу платежу. Неплатоспроможність може бути відносною і абсолютною. Відносна неплатоспроможність означає, що при задовільній структурі балансу боржника (пасив не перевищує
    понятием неплатежеспособности. Неплатежеспособность может быть обусловлена разными причинами и состоит в том, что к моменту наступления срока платежа у лица отсутствуют в необходимом количестве средства платежа. Неплатежеспособность может быть относительной и абсолютной. Относительная неплатежеспособность означает, что при удовлетворительной структуре баланса должника (пассив не превышает
© 2014-2022  yport.inf.ua