| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття і види злочинів у сфері економічної діяльності |
||
|
Кримінальна відповідальність за злочини у сфері економі- чеський діяльності передбачена нормами глави 22 КК. Відбуваються в Росії економічні і політичні пре-освіти визначили необхідність реформування всієї правової системи в цілому та кримінального законодавства - зокрема. Злам старої господарської системи, заснованої на командно-адміністративному методі регулювання економіч-ських відносин і, отже, на жорсткому контролі з сторо-ни держави, і перехід до нових економічних відносин, орієнтованим на вільний розвиток ринкової економіки, на вільне підприємництво, чесну конкуренцію при рівність всіх форм власності, створили (як побічний про-дукт) умови для вчинення суспільно небезпечних діянь, раніше не відомих карному законодавству. У прагненні провести ідею: «дозволено все, що не заборонено законом» дер-дарства надало можливість новим господарським струк-турам діяти самостійно, що об'єктивно створювало умови для зловживань, шахрайських операцій зі сто-ку недобросовісних господарюючих суб'єктів. Ці гро-венно небезпечні діяння (прояви монополізму, недобросовестен-ної конкуренції, обман кредиторів, помилкове банкрутство та ін.) зачіпали інтереси всіх господарюючих суб'єктів: і государ-ства та приватного підприємця, заважаючи поступальному роз-тію нових економічних відносин. Основоположні початку правового регулювання нових економічних відносин були закладені в Конституції РФ, в ст. 8, 34-36. Стаття 8 гарантує учасникам нових економіч-ських відносин єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг і фінансових коштів, підтримку конкуренції, свободу економічної діяльності в умовах рівності всіх форм власності. Статті 34-36 встановлюють гарантії права громадян на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької та іншої не за-забороненої законом економічної діяльності. Але визнання свободи економічних відносин не означає відмови від їх дер-жавного регулювання, тому ч. 2 ст. 34 Конституції РФ визнала неприпустимою діяльність, спрямовану на монополі-зацію і недобросовісну конкуренцію. Ці конституційні принципи стали основою нових законів, що регулюють еконо-Міку в сфері цивільних, фінансових, валютних відносин, а також дозволили визначити коло суспільних відносин, які повинні бути захищені за допомогою норм кримінального права від злочинних посягань. Глава 22 КК містить 35 статей, в яких визначаються ознаки злочинів, що перешкоджають становленню та нор-мально функціонуванню системи економічних відносин в рамках ринкової економіки на основі всіх форм власне-сти при державному регулюванні. Раніше використовував-ся термін «господарські злочини» тепер неприйнятний, оскільки не охоплює змісту норм, включених в гол. 22 КК, оскільки частина з них передбачає відповідальність за на-кові, валютні злочину, а також за злочини, со-вершать у сфері митних відносин, які не відносять-ся до господарської діяльності, але становлять частину економі-чеських отношений1. З 73 складів, включених до норми зазначених 35 статей, 24 складу відносяться до злочинів невеликої тяжкості, 27 - середньої тяжкості, 19 - тяжким, а 3 - особливо тяжким преступле-вам (ч. 3 ст. 1741 та ч. 2, 3 ст. 186 КК). Всі норми (крім ст. 175 КК) носять бланкетний характер; для їх з'ясування потрібно звернутися до цивільного, податкового, валютного законодавства та іншим нормативним правовим актам, що регулюють еконо-мическую діяльність, в яких даються поняття, використовуючи-мі в нормах гол. 22 КК. У теорії кримінального права не міститься єдиного поняття економічного (раніше господарського) злочину, хоча цієї проблеми було присвячено чимало наукових праць, що відносяться 1 Деякі автори використовують явно застарілий термін «господарські злочини» (див., наприклад, Кримінальне право Російської Федерації. Осо-бенная частина: підручник / Под ред. проф. А.І. Рарога. М., 2002. С. 194 ; Клепіц-кий І.А. Система господарських злочинів. М., 2005). До досліджень кримінальних законів минулих років і нині дію-вующего законодавства1. Для вироблення даного поняття важливо правильно визначити видовий об'єкт, який є підставою об'єднання норм в єдину главу. Щодо поняття видового об'єкта в науці кримінального права висловлені різні думки, з деякими з них важко погодитися. По-катування визначити видовий об'єкт як інтереси держави та окремих суб'єктів у сфері економічної діяльності не представляються состоятельнимі2. Інтереси різних господарюючих суб'єктів можуть бути суперечливими і не відпо-вовать закону. Не є достатньо коректним визначення поняття об'єкта як суспільних відносин у сфері реалі-ції принципів здійснення економічної деятельності3. Як видно, в даному визначенні не зовсім точно розставлені акценти. Об'єктом відносин є сама економічна діяль-ність (те, з приводу чого складаються відносини), а не її принципи. Принципи - це ті основні засади, на яких базується економічна діяльність. Досить обгрунтованою видається точка зору, со-гласно якій під видовим об'єктом злочинів у сфері економічної діяльності слід розуміти суспільні відносини, що виникають у цілях здійснення нормальної економічної діяльності з виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг4. Термін 1 Див: Волженкін Б.В. Злочини у сфері економічної діяль-ності (економічні злочини). СПб., 2002; Гаухман Л.Д. Хозяйствен-ні злочину. М., 1995; Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Злочини у сфері економічної діяльності. М., 1998; Горелік А.С., Шишко І.В., Хлупіна Г.Н. Злочини у сфері економічної діяльності. Червоно-ЯРСК, 1998; Коржанський М.І. Кваліфікація господарських злочинів. Волгоград, 1984; Леонтьєв Б.М. Відповідальність за господарські Престо-полон. М., 1963; Лопашенко Н.А. Питання кваліфікації злочинів у сфері економічної діяльності. Саратов, 1997; Ляпунов Ю.І. Госпо-дарські злочину. М., 1964; Тацій В.Я. Відповідальність за госпо-ються злочину. Об'єкт і система. Харків, 1984 та інші роботи. 2 Див: Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина: навч- нік / Под ред. Г.Н. Борзенкова і В.С. Коміссарова. М., 1997. С. 246. 3 Див: Лопашенко Н.А. Указ.соч. С. 12; Кримінальне право Росії. Осо- бенная частина / За ред. проф. А.І. Рарога М., 2007. С. 245, 256. 4 Див: Кримінальне право Росії. Особлива частина: підручник / Под ред. проф. А.І. Рарога. М. 1997. С. 143; Російське кримінальне право. Особлива частина: підручник / Под ред. М.П. Журавльова, С.І. Нікуліна. М., 1998. С. 163. «Нормальна економічна діяльність» слід розуміти як «відповідна нормі права». Інший вираз: «встановлений-ний порядок здійснення економічної діяльності», ис-пользуемя в іншому науковому джерелі, по-суті збігається з даними определеніем1. Відомо, що встановити порядок в го-сударство можна тільки за допомогою норм права (тоді порядок буде нормальним) і що порядок реалізується в процесі визна-лених суспільних відносин. Усвідомивши суть поняття видового об'єкта, можна визначити злочин у сфері економічної діяльності в такий спосіб: це умисне суспільно небезпечне діяння, передбаченої кримінальним законом, що посягає на суспільні відносини у сфері виробництва, розподілу, обміну та по - требления матеріальних благ і послуг. Зберігаючи загальновизнаний підхід до класифікації об'єктів (по вертикалі) на родовий, видовий і безпосередній, виділимо безпосередні об'єкти. Ними є конкретні гро-ються відносини, що складаються в процесі здійснення певної сфери підприємницької та іншої економічної діяльності. У деяких нормах вказується додатковий об'єкт - права і свободи громадян як учасників економічних відносин. У деяких нормах можна виділити предмет пре-ступления, наприклад: цінні папери (ст. 185 КК); російські гроші, іноземна валюта або цінні папери (ст. 186 КК); дра-гоценние метали та природні дорогоцінні камені (ст. 191 КК) ; податки і збори (ст. 198, 199 КК) і в деяких інших випадках. Об'єктивна сторона злочинів у сфері підприємницькою та іншої економічної діяльності в основному ха-теризується діями, наприклад: лжепредпринимательство (ст. 173 КК), незаконне отримання кредиту (ст. 176 КК), прин- ждение до здійснення угоди (ст. 179 КК) та ін Частина злочини ний може відбуватися тільки бездіяльністю: неповернення з-за кордону коштів в іноземній валюті (ст. 193 КК), ухилення від сплати митних платежів (ст. 194 КК), ухилення від сплати податків (ст. 198, 199 КК). Окремі злочини можуть вдосконалення-шаться як дією, так і бездіяльністю. Такими злочинами, 1 Див: Волженкін Б.В. Економічні злочини. СПб., 1999. С. 53, 54. Наприклад, є: перешкоджання законній підприємницької діяльності (ст. 169 КК), неправомірні дії при банкрутстві (ст. 195 КК). Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони деяких злочинів є суспільно небезпечні наслідки, ука-занние в диспозиціях кримінально-правових норм у вигляді великого чи особливо великого збитку (ч. 1 ст. 171 і ст. 172, ст. 173, ч. 1 і 2 ст. 176 КК та ін.) Закон визначає ознаки великого та особливо великого розмі-ра збитку в примітці до ст. 169 КК, а також у примітках до інших статей розглянутої глави. Склади, в яких об'єктивна сторона характеризується суспільно небезпечними наслідками у вигляді великого та особливо великого збитку, нази-вають матеріальними. Злочини з такими складами при-знаються закінченими з моменту фактичного настання цих суспільно небезпечних наслідків. Склади, в яких не містяться ознаки, що відносяться до характеристики суспільно небезпечних наслідків, вважаються формальними. Нерідко об'єктивна сторона злочинів з фор-ною складами включає додаткові ознаки у вигляді великого чи особливо великого розміру діяння, доходу або за-боргованості. Дані поняття визначаються у примітці до ст. 169 КК (як і розміри збитку), але в деяких випадках вони розкрив-вають в примітках до конкретних статей. Злочини з фор-ною складами визнаються закінченими з моменту вико-нання зазначених у законі дій, включаючи додаткові (обов'яз-ково) ознаки у вигляді великого чи особливо великого розміру, доходу або заборгованості. Слід зазначити, що деякі вчені визначають конст-рукцію складів, що містять ознаки великого розміру, дохо-так, заборгованості, як матеріальних1, що не представляється досить обгрунтованим. Дохід або розмір фінансових опера-цій та інших угод з грошовими коштами або іншим імущі-ством не завжди може бути пов'язаний із заподіянням суспільно 1 Див, наприклад, Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина: підручник / Под ред. проф. А.І. Рарога. М., 2002. С. 269; Яни П.С. Для-щіеся злочину з матеріальним складом / / РЮ. 1999. № 1. С. 40, 41. Небезпечних наслідків громадянам, суспільству або державі. Ні-сплата митних платежів, податків і (або) зборів дійсно-тельно має своїм наслідком заподіяння шкоди різної тяжкості державі (у вигляді упущеної вигоди), але ці гро-венно небезпечні наслідки перебувають поза рамками складів пре-ступленій, закон лише визначає великий і особливо великий розмір самого діяння, а не його наслідків. По суті, ука-занние ознаки визначають умови, при яких дане загально-ного небезпечну поведінку визнається злочинним. При отсутст-вії таких ознак діяння буде адміністративні правопорушення. Так, переміщення товарів чи інших предметів через митний кордон (ч. 1 ст. 188 КК) визнається злочином (контрабандою) за умови великого розміру, тобто якщо вар-тість переміщених товарів перевищить 250 тис. руб.; якщо сума буде менше, то дане правопорушення спричинить адміністра-тивне відповідальність за ст. 16.1 КоАП РФ. При описі ознак об'єктивної сторони деяких со-ставов законодавець вказує спосіб скоєння злочину. Стаття 188 КК перераховує кілька способів вчинення кон-трабанди: за ч. 1 і 2 - крім чи з приховуванням від митного контролю, з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, з недекларування або з недос-товерним декларуванням; за ч. 3 - з використанням повинно-стним особою свого службового становища або із застосуванням насильства до особі, яка здійснює митний контроль; а також вчинення контрабанди організованою групою (ч. 4). У цій же статті визначається місце вчинення злочину - та-моженних кордон Російської Федерації. Суб'єктивна сторона злочинів у сфері економічної діяльності характеризується виною у формі умислу. У деяких складах містяться додаткові ознаки суб'єктивної сторони: мотив і мета. Про корисливої мети або іншої особистої заин-тересованності йдеться в ст. 170, 181, ч. 3 ст. 183 КК, спеці-альні цілі вказані в ст. 173, 184, 187 КК. Суб'єктом злочину у сфері економічної діяльно-сти може бути фізична особа, осудна, яка досягла певного віку. У кримінально-правовій літературі вказується, що відповідальність за всі злочини, що входять в дану групу, настає з 16 років1. Більш коректною була б формули-ровка: «у віці не молодше 16 років». Визначення вікового ознаки для суб'єктів злочинів у сфері економічної діяльності потребує диференційованого підходу, в залеж-ності від ознак об'єктивної сторони або суб'єкта того чи іншого злочину. Злочини, що входять до зазначеної групи, можуть вдосконалення-шаться як загальним, так і спеціальним суб'єктом. Іноді спеці-альний суб'єкт прямо не називається в нормі КК, але це випливає зі змісту закону. Серед спеціальних суб'єктів особливо виділяється-ються суб'єкти, зазначені в ст. 169 і 170 КК. Ними можуть бути тільки посадові особи, уповноважені здійснювати дер-дарчу реєстрацію індивідуального підприємця або комерційної організації або угод із землею. Вік таких осіб безперечно значно старше 16 (і навіть 18) років. Ср-ді спеціальних суб'єктів вказані також керівники або уч-редітелей (учасники) організацій (ст. 195, 196, 197 КК), вік яких теж значно старше 16 років. Тут доречно звернутися до норм Цивільного кодексу РФ. Відповідно до ст. 21 ГК РФ цивільна дієздатність виникає у повному обсязі по досягненні 18 років або 16 років, коли особа вступає в шлюбні відносини у неповнолітньому віці. У віці 16 років неповнолітній має право працювати за трудовим дого-вору, бути членом кооперативу чи займатися підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, за згодою батьків або піклувальника або за рішенням суду (ст. 26 і 27 ГК РФ). Іншими словами, неповнолітній у віз-расте 16 років може бути підприємцем, але не може бути керівником або засновником організації2. Особа віком 16 років практично не може бути спортивним суддею, тренером 1 Див, наприклад: Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина: підручник / Под ред. проф. Б.В. Здравомислова. М., 1999. С. 181; Рос-сийской кримінальне право. Особлива частина: підручник / Под ред. М.П. Журав-лева, С.І. Нікуліна. М., 1998. С. 164 та інші видання. 2 У зв'язку з цим не переконує посилання на ст. 27 ГК про емансипацію віз-раста суб'єктів цивільно-правових відносин, зроблена автором пуб-лікації на підтвердження 16-річного віку суб'єкта (див.: Лопашов-ко Н.А. Злочини у сфері економічної діяльності. Коментар до гл. 22 КК РФ. М., 1999. С. 66, 67). або керівником спортивної команди (ч. 4 ст. 184 КК), глав-ним (старшим) бухгалтером (ст. 1991 КК); не може бути суб'єктів-тому злочину, передбаченого ст. 185 КК (зловживань-ня при емісії цінних паперів), оскільки такою особою може бути лише посадова особа, уповноважена затверджувати проспект цінних паперів, або особа, що володіє організаційно-розпорядчими функціями в комерційної організації. Вік таких осіб установлюється іншими федеральними зако-нами. Закон встановлює підвищену відповідальність за здійснений-ня злочинів при обтяжуючих та особливо обтяжуючих обставинах, що відносяться до характеристики всіх елементів складів злочинів. Велика частина цих обставин відноситься до ха-характеристиці об'єктивної сторони злочину: велика і осо-бо великий розмір, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою або організованою групою; з викорис-тання службового становища, із застосуванням насильства. В одному випадку вказується обтяжлива обставина, що відноситься до ха-характеристиці суб'єктивної сторони, - користь (ч. 3 ст. 183 КК). Питання про систему злочинів у сфері економічної діяль-ності, як і поняття видового об'єкта, не знайшов остаточно-тельного дозволу в науці кримінального права. Причиною тому є різні підходи при виборі критерію для класси-фікації. Частина вчених, критикуючи раніше сформовану систему господарських злочинів, пропонують для побудови системи злочинів у сфері економічної діяльності два і більше критеріїв (особливості суб'єкта, загальні принципи економічної діяльності, порядок її здійснення, інтереси окремих на них учасників економічних відносин, спосіб вчинення злочину) , відповідно до яких ділить всі злочини ня, що входять в гол. 22 КК, на різну кількість груп: від подружжя-провина до девяті1. Представляється більш продуктивною, з наукової 1 Див: Волженкін Б.В. Указ. соч. С. 57, 58; Кримінальне право Росії. Осо-бенная частина: підручник / Под ред. проф. Л.Л. Кругликова. М., 1999. С. 240, 241; Російське кримінальне право. Особлива частина: підручник / Под ред. В.Н. Куд-рявцева і А.В. Наумова. М., 1997. С. 175; Кримінальне право. Особлива частина: підручник / Відп. ред. І.Я. Козаченко, З.А. Незнамова, Г.Н. Новосьолов. М., 1997. Гол. 11. точки зору, раніше склалася класифікація господарських злочинів залежно від сфер економічної діяльності. Цей підхід поділяється частиною вчених і в даний время1. Відповідно з безпосереднім об'єктом посягання всі злочини, що входять в гол. 22 КК, можна поділити на п'ять груп і представити, не претендуючи на остаточний вари-ант, у вигляді такої системи: 1. Злочини у сфері підприємницької та іншої еконо- мічної діяльності: ст. 169-171, 1711, 172-174 і 1741, 175 КК. 2. Злочини у сфері кредитних відносин: ст. 176, 177, 195-197 КК. 3. Злочини у сфері відносин, що забезпечують свобод- ную і добросовісну конкуренцію: ст. 178-180, 183, 184 КК. 4. Злочини у сфері фінансових відносин і відносин, пов'язаних з обігом дорогоцінних металів, дорогоцінних кам-ній: ст. 181, 185, 1851, 186, 187, 191, 192, 198, 199, 1991, 1992 КК. 5. Злочини у сфері зовнішньоекономічної діяльності та митного контролю: ст. 188-190,193, 194 КК. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і види злочинів у сфері економічної діяльності" |
||
|
||