Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Знищення або пошкодження майна з неосторож-ності (ст. 168 КК)

. Об'єктивна сторона злочину склади-ється із протиправних дій або бездіяльності , що складаються в порушенні спеціальних або загальноприйнятих правил звертання-ня з вогнем або іншими джерелами підвищеної небезпеки (транспортними засобами, іншими машинами та механізмами, лініями електропередач, вибуховими і легковоспламеняющі-міся речовинами тощо). Спеціальні правила поводження з ог-ньому регламентуються Федеральним законом від 21 грудня 1994
№ 69-ФЗ «Про пожежну безпеку» та низкою підзаконних нор-мативно актів, а правила поводження з іншими джерелами по-щення небезпеки регламентуються численними нормативними правовими актами про експлуатацію цих джерел.
Склад злочину - матеріальний, тому обов'язковий-вими ознаками об'єктивної його сторони є суспільно небезпечні наслідки у вигляді загибелі (знищення) або псування (по-пошкоджень) чужого майна у великому розмірі, а також при-чінная зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідки-виями. Великий розмір знищеного або пошкодженого иму-вин визначається згідно з приміткою 4 до ст. 158 КК. Кінченим злочин визнається з моменту настання вказаних у законі наслідків.
Якщо в результаті необережного поводження з вогнем або іни-ми джерелами підвищеної небезпеки не тільки було знищити-жено або пошкоджено чуже майно у великому розмірі, але з необережності заподіяна смерть людині, діяння має кваліфікованими за сукупністю ст . 168 і 109 КК (постанова Пленуму Верховного Суду РФ від 5 червня 2002 р. № 14).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки необережною формою вини у вигляді легкодумства або недбалості.
Суб'єкт - особа, яка досягла віку 16 років.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Знищення або пошкодження майна з неосторож-ності (ст. 168 КК)"
  1. § 2. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    знищеного майна. У спірних випадках розмір збитків, що підлягають компенсації, визначався позивачем під присягою (jusjurandum ad litem) або на розсуд судді, призначеного в цих цілях на вимогу сторін спору. Для того, проте, щоб зобов'язати сторону, яка порушила договір, до відшкодування збитків, було недостатньо одного лише факту їх обумовленості допущеним порушенням. Була потрібна
  2. § 2. Кореляція проступків і злочинів по дореволюційному російському праву
    знищення зазначених виробів, а також арешт на строк до семи днів або грошове стягнення до 25 руб. непідцензурна видання або розповсюдження зображень чи творів, що ображають суспільну мораль (ст. 1001), - знищення зазначених предметів і грошове стягнення до 500 руб. або арешт на строк від семи днів до трьох місяців. Продовження таблиці 4 Теж. Поширення
  3. § 6. Наслідки невиконання зобов'язань
    знищення того, що було зроблено в порушення зобов'язання, змістом якого є утримання від певних дій. Французькі судді вже в минулому столітті ввели і розробили систему заходів непрямого примусу боржника до виконання зобов'язань в натурі, заходів, які забезпечували б кредитору отримання реального виконання: якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язання, до
  4. § 1. Поняття та юридичне значення об'єкта злочину
    знищення або спотворення одного з його елементів. Способи впливу на об'єкт злочину сле-дмуть: 1) вплив на суб'єктів громадського відносини (лю-дей), яке може бути психічним ( наприклад, образа) і фізичним (наприклад, заподіяння шкоди здоров'ю, підміна дитини, згвалтування); 2) вплив на предмет ставлення (наприклад, в переступив-лениях проти
  5. § 3. Предмет злочину і потерпілий
    знищення або пошкодження. Цей вплив може Вира-зіться у створенні предмета, його розголошенні, збиранні, збуті, переробці, втрати, зберіганні, передачі та ін Таким чином, на відміну від об'єкта злочину, який завжди зазнає несприятливі зміни в результаті злочинної діяльно-сти винного, предмет може не постраждати від злочину і навіть, навпаки, бути створеним
  6. § 3. Форми вини
    знищення або пошко - дення майна (ст. 167 і 168 КК). По-третє, форма вини визначає ступінь суспільної небезпеки злочину, караного при будь-якій формі провини (наприклад, зараження венеричним захворюванням або ВІЛ-ін-інфекції, розголошення державної таємниці). По-четверте , вид умислу або вид необережності, не впливаючи на кваліфікацію, може служити важливим критерієм індиві-
  7. § 8. Мотив і мета злочину
    знищення майна (ст. 167 КК ). Низинними є такі мотиви, як корисливі (п. «з» ч. 2 ст. 105, п. «з» ч. 2 ст. 126, п. «з» ч. 2 ст. 206 КК), хуліганські ( п. «і» ч. 2 ст. 105, п. «д» ч. 2 ст. 111, п. «д» ч. 2 ст. 112, п. «а» ч. 2 ст. 115, п. «а» ч. 2 ст. 116, ст. 245 КК), політичної, идеологиче-ської, расової, національної чи релігійної ненависті або вра-Жди відносно
  8. § 9. Помилка та її значення
    знищенні або по-пошкоджень чужого майна, - ч. 1 ст. 167 КК). У тих випадках, коли кримінальна відповідальність залежить від тяжкості наслідків, особа, яка допускає помилку щодо цієї ознаки, має нести відповідальність відповідно до спрямованістю умислу. Наприклад, спробу переміщення через митний кордон Російської Федерації товарів у великому розмірі, що не удавшую-ся в
  9. § 1. Поняття, ознаки, види обставин, що виключають злочинність де
    знищення або пошкодження чужого майна, несплата податків і т.п. По-друге, шкода заподіюється поведінкою людини. Цей при-знак також повинен бути загальним, що об'єднує всі зазначені обставини, але під нього не підпадає шкоду, заподіяну під впливом непереборного фізичного примусу, чи-вирішального людину можливості висловити свою волю в діянні (про поведінку в такій ситуації мова
  10. § 2. Обставини, що пом'якшують покарання
    або інша обставина є обов'язковою ознакою складу злочину, воно не може враховуватися повторно як пом'якшувальну (ч. 3 ст. 61 КК). Вчинення вперше злочини невеликої тяжкості слідом-ствие випадкового збігу обставин (п. «а» ч. 1 ст. 61 КК). Злочин слід вважати досконалим вперше, якщо ра-неї обличчя ніколи не вчиняла подібних діянь або якщо і