| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття, ознаки, види обставин, що виключають злочинність де |
||
|
Поведінка людини за обставин, що виключають пре-доступність діяння, володіє зовнішньою схожістю зі злочином. Однак така поведінка визнається правомірним, і особа наделя-ється правом на заподіяння шкоди за наявності певних осно-ваний і при дотриманні умов, передбачених ст. 37-42 гл. 8 КК. Слід погодитися з позицією авторів, які відносять нормативні положення, що містяться в гл. 8 КК, до управомоч-вающим. Так, В.П. Коняхин зазначає: «Управомочивающие перед-писання, закріплені в Загальній частині КК, наділяють учасників кримінально-правових відносин суб'єктивними правами, вказуючи-ють на можливість активного використання наданих їм дозволів» 1. Норми гл. 8 КК характеризуються своєрідністю, пов'язаним з тим, що, на відміну від більшості Управомочивающие-щих положень Загальної частини КК, вони наділяють правами всіх, а не тільки посадових осіб органів дізнання, слідства і суду. Для того щоб зрозуміти сутність обставин, включених в гол. 8 КК, важливо виявити притаманні їм загальні риси. По-пер-вих, за таких обставин заподіюється шкода правоохоронюваним-мим інтересам, який зовні нагадує якесь пре-ступление, передбачене Особливою частиною КК. Це може бути шкода здоров'ю іншої людини, її прав, знищення або пошкодження чужого майна, несплата податків і т.п. По-друге, шкода заподіюється поведінкою людини. Цей при-знак також повинен бути загальним, що об'єднує всі зазначені обставини, але під нього не підпадає шкоду, заподіяну під впливом непереборного фізичного примусу, чи-вирішального людину можливості висловити свою волю в діянні (про поведінку в такій ситуації мову можна вести тільки умовах а- но). Найчастіше поведінка при розглянутих обставин є-ється активним, тобто вчиняються дії. При необхідної 1 Коняхин В.П. Теоретичні основи побудови Загальної частини россий- ського кримінального права. СПб., 2002. С. 194. Обороні, затримання особи, яка вчинила злочин, обосно-ванном ризик мова може йти тільки про дії з причини-нию шкоди. Однак не за всіх обставин поведінка Вира-жается тільки в діях, тому неточним представляється твердження про те, що «при вчиненні дій, описаних в ст. 37-42 КК, завжди має місце активна поведінка »1. При крайньої необхідності не виключається можливість бездіяльності, а при фізичному або психічному примусі і виконанні наказу бездіяльність поширене. По-третє, поведінка є усвідомленим і вольовим (за винятком випадків непереборного фізичного примусу), тобто воля може бути виражена в діянні, хоча людина і сталки-ється з певними, нерідко серйозними перешкодами і труднощами. Так, людина, що заподіює при затриманні ви-нужденності шкоду особі, яка вчинила злочин, вибирає варіант поведінки усвідомлено. По-четверте, діяння визнається правомірним. Воно не тільки не є кримінально протиправним, що безпосередньо передбачені-рено КК, але і розглядається як суспільно корисне або со-ціально допустиме. Деякі автори вважають, що поведінка людини за обставин, що виключають злочинність діяння, характеризується суспільною небезпекою. Так, В.А. Блинников приходить до наступного висновку: «Фактичне заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам у рамках обставин, що виключають злочинність діяння, дозволяє стверджувати, що така ознака діяння, як його суспільна небезпека, нікуди не зникає» 2. Визнання поведінки суспільно небезпечним за обставин, що виключають злочинність діяння, перед- ставляется необгрунтованим. Така поведінка не тільки заподіює шкоду, що носить, як правило, вимушений характер, але і приносить істотну користь, яка компенсує заподіяну шкоду; воно спрямоване на захист інтересів особи, суспільства, дер-жави. Соціально корисна мета вказана законодавцем лише для таких обставин, як затримання особи, яка вчинила 1 Курс російського кримінального права. Загальна частина / За ред. В.Н. Куд- рявцева і А.В. Наумова. М., 2001. С. 418. 2 Енциклопедія кримінального права. Т. 7. Обставини, що виключають злочинність діяння. СПб., 2007. С. 14. Злочин, і обгрунтований ризик, але вона є і у особи, при-чиняться шкоду в стані необхідної оборони, крайньої необ-хідно, при виконанні наказу. Так, хоча при законодав-тельном описі необхідної оборони не згадана мета пове-дення по заподіянню дозволеного шкоди, з сутності цієї обставини випливає обов'язковість мети - припинення загально-ного небезпечного посягання. Якщо особа переслідує іншу мету, наприклад помсти посягає у зв'язку з ревнощами, заподіяна шкода повинна кваліфікуватися як насильницький злочин на загальних підставах. Важливо й те, що мотиви дозволу-го заподіяння шкоди позбавлені низинного змісту. У строгому сенсі слова вони не мають кримінально-правового значення, по-скільки не вказані в статтях, що входять в гол. 8 КК. Разом з тим встановлення мотивів поведінки в кожному випадку (поряд з вченими-тому інших умов) має сприяти правильного висновку про те, що поведінка, що спричинила шкоду, що зовні нагадує якийсь злочин, є суспільно корисним або соціально допустимим. По-п'яте, поведінка за заподіяння шкоди не є повно-стю довільним, а повинно відповідати певним, жорстко лімітованим умовам, які встановлені для різних обставин, включених в гол. 8 КК. Тільки в разі дотримання всіх умов правомірності заподіяння шкоди можна зробити висновок про наявність тієї чи іншої обставини, исклю-чающего злочинність діяння. При порушенні умов правомірність-ності заподіяння шкоди діяння може бути визнано преступле-ням. Але відповідальність за такий злочин пом'якшується - в КК містяться привілейовані склади вбивства і умиш-ленного заподіяння шкоди здоров'ю при перевищенні меж необхідної оборони та заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 108 і 114 КК). В інших слу-чаях спеціальних складів не передбачено, і кваліфікація здійснюється на загальних підставах, але факт вчинення Престо-ння з виходом за межі таких обставин законодавець відносить до обставин, що пом'якшують покарання (п. «е» і «ж» ч. 1 ст . 61 КК). Нерідко є і підстави для висновку суду про наявність виняткових обставин і застосуванні положе-ний ст. 64 КК про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено дивлено статтею Особливої частини. З урахуванням виявлених спільних рис, що характеризують обставини, включені в гол. 8 КК, можна зробити висновок про те, що поведінка людини, що заподіює шкоду при таких обстоятельст-вах, не є ні кримінально протиправним, ні суспільно небезпечним і має визнаватися правомірним. У гол. 8 КК РФ відсутнє загальне поняття розглянутих об-стоятельств, тому інтерес представляє зарубіжний досвід з його формулювання. У ст. 35 КК Республіки Узбекистан дано таке визначення: «виключають злочинність діяння визнаються обставини, при яких дія або бездейст-віє, містять передбачені цим Кодексом призна-ки, не є злочином через відсутність суспільної небезпеки, протиправності або провини». Наведене визначенні-ня не містить принципово важливого вказівки на те, що за таких обставин відбувається акт правомірного гро-венно корисного чи соціально прийнятної поведінки челове-ка. Разом з тим вченими наводилися визначення, більш гли-бічних враховують специфіку аналізованого поведінки. Так, на думку Ю.В. Бауліна, що розглядаються обставини - це «зовні схожий з злочинами суспільно корисний (соціально прийнятний) і правомірний вчинок, який чинять за наявності певних підстав, що виключає гро-венную небезпеку і злочинність діяння, а тим самим і уголов-ную відповідальність особи за заподіяну шкоду» 1 . У приведений-ном визначенні обставини ототожнюються з правомірність-ним вчинком людини, що не зовсім точно, оскільки аналізованими обставинами охоплюється вся ситуація заподіяння шкоди, включаючи його основу і умови. Так, в об-стоятельство, що виключає злочинність діяння, входить своєрідна-різна «передісторія» правомірного вчинку: попередні йому дії інших осіб, сили природи, функціонування тих-ники і т.п. У зв'язку з різноманіттям підстав, умов, преде-лов допустимого шкоди дати в одному визначенні детальну ха-характеристику обставин, що виключають злочинність діяння, не представляється можливим. У спрощеному вигляді їх можна 1 Баулін Ю.В. Обставини, що виключають злочинність діяння. Харків, 1991. С. 41. Визначити наступним чином: обставини, що виключають злочинність діяння, це умови, при яких поведінка чоло-століття, спрямоване на досягнення позитивної мети і винуж-денно причиняющее дозволений кримінальним законом шкоду, зовн-ні нагадує яке- або злочин, визнається гро-венно корисним або соціально доцільним. Обставини, що виключають злочинність діяння, можуть бути поділені на групи виходячи з декількох критеріїв. Так, можна виділити дві групи залежно від того, чи є поведінка за заподіяння шкоди суспільно корисним або соціально доцільним. Суспільно корисним слід при-знати поведінку людини, що реалізує право на необхідну оборону, заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, а також обгрунтований ризик. Заподіяння шкоди при фізичному або психічному примусі, виконанні наказу чи розпорядження є соціально прийнятним або допустимим (доцільним). Заподіяння шкоди в ситуації крайньої необхідності - в залежності від того, чи захищає людина свої інтереси чи інтереси інших осіб, суспільства або держави - можна віднести як до соціально допустимому, так і до суспільно корисному. Залежно від місця нормативних положень у КК про-стоятельства, що виключають злочинність діяння, можна подрузі-ділити на загальні і спеціальні. Загальні містяться в гл. 8 КК, а спеціальні передбачені поруч приміток до статей Осо-бенной частини КК (примітки до ст. 151, 230, 308, 316 і 322 КК). Так, згідно з приміткою до ст. 316 КК особа не підлягає уго-ловний відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину, вчиненого його чоловіком або близьким родст-венником. Зазначені положення слід відрізняти від передбачених у примітках до інших статей Особливої частини спеці-альних видів звільнення від кримінальної відповідальності, на-приклад приміток до ст. 126, 204, 205, 206 КК. Оскільки в науці і практиці, крім включених до КК, ви-ділячи також обставини, не передбачені Кримінальним кодексом, їх можна поділити на дві зазначені групи. У числі обставин, якими різні автори пропонують до-повнити гл. 8 КК, згода потерпілого, виконання закону, виконання професійного обов'язку, заподіяння шкоди під час спортивних змагань, перебування серед співучасть-ників злочину за спеціальним заданію1. Останнє з перерахованих обставин передбачено ст. 38 КК Респуб-лики Білорусь, а схожа обставина, зване «виконан-ня спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або переступив-ної організації», міститься в ст. 43 КК України. Що стосується обліку в судовій практиці обставин, які не передбачені в КК, то їх іноді зводять до вже наявних - до крайньої необхідності або до обгрунтованого ризику. Зазначений підхід має історичний коріння. Так, норма про заподіяння шкоди при затриманні була відсутня в КК РРФСР 1960 р., але Верховний Суд СРСР у постанові Пленуму від 18 серпня 1984 «Про при-трансформаційних змін судами законодавства, яке забезпечує право на не-необхідно оборону від суспільно небезпечних посягань» при - рівняв затримання до необхідної оборони. В даний час ряд федеральних законів, згадуючи про обставини, що виключають злочинність діяння, не розкрив-кість їх підстав, умов правомірності заподіяння шкоди і відсилає до норм КК. Так, згідно зі ст. 24 Закону РФ «Про мі-ліції» на діяльність співробітників міліції поширюються норми кримінального законодавства про необхідну оборону, заподіянні шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин-ня, крайньої необхідності, фізичному або психічному примусі, обгрунтованому ризику, виконання наказу або рас-започаткували. Разом з тим в інших статтях цього Закону регулюються-руются умови і межі застосування фізичної сили, спеці-альних засобів і вогнепальної зброї для співробітників милі-ції. Однак положення гл. 8 КК є пріоритетними, і недотримання співробітником міліції спеціальних вимог 1 Так, О.В. Пархоменко пропонує доповнити КК наступними йдуть-тельствами: заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання, при-чинение шкоди за згодою особи, повноважного розпоряджатися своїм пра-вом, заподіяння шкоди при виконанні закону або акта застосування права (див.: Пархоменко С.В. Діяння , злочинність яких виключається в силу соціальної корисності і необхідності. СПб., 2004. С. 162-172). Не означає порушення умов правомірності регламентується- ванних в ній обставин. Положення про правомірність заподіяння шкоди при присікти-ванні терористичного акту передбачає ряд статей Феде-рального закону «Про протидію тероризму». У ньому поряд з загальними положеннями міститься докладний опис окремих випадків припинення терористичних актів в повітряному і вод-ної середовищі, по суті, охоплюють кілька обставин, виключаються злочинність діяння. Таке докладне й нечітке опис спеціальних ситуацій непродуктивно, оскільки всі вони повинні охоплюватися положеннями ст. 37-42 КК. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття, ознаки, види обставин, виключають злочинність де " |
||
|
||