| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Конкуренція норм |
||
|
У кримінальному праві можливі ситуації, коли один і той же питання регулюється одночасно кількома кримінально-правовими нормами, з яких застосовується одна. Таке поло-ження в теорії кримінального права називають конкуренцією норм. Конкуренція кримінально-правових норм означає регулювання одного і того ж відносини двома або більше нормами, застосовуватися з яких повинна одна. У чинному КК відсутнє поняття конкуренції норм, не міститься положень про її видах. Питання конкуренції кримінально-правових норм, її сутності та видів розробляються наукою кримінального права. У юридичній літературі називають різні види конкуренції кримінально-правових норм1. Може бути конкуренція між нормами національного права та права закордонної держави, між нормами вітчизняного права і міжнародного права. Залежно від галузей російського права можна виділити міжгалузеву конкуренцію (між нормами кримінального та кримінально-процесуального права, карного і кримінально-виконавчого права та ін.) За характером 1 Див, наприклад: Малков В.П. Сукупність злочинів. Казань, 1974; Незнамова З.А. Колізії в кримінальному праві. Єкатеринбург, 1995; Яцеленко Б.В. Суперечності кримінально-правового регулювання. М., 1996; Горелік А.С. Конкуренція кримінально-правових норм. Красноярськ, 1998. І властивостями конкуренції виділяють змістовну, темпораль-ную (тимчасову), просторову і ієрархічну конкуренції норм. Залежно від того, в який період регульоров-вання кримінальної правовідносини виникає конкуренція, називаються вають конкуренцію кримінально-правових норм: при кваліфікації злочину; при призначенні покарання; при звільненні від кримінальної відповідальності і за звільнення від покарання. У світлі питань про множинність злочинів значимість представляє конкуренція норм при кваліфікації Престо-полон. Конкуренція норм при кваліфікації злочинів мо-же бути змістовною, темпоральной, просторової та ієрархічної. Темпоральна і просторова конкуренції норм дозволяють питання дії кримінального закону в часі і в просторі і викладаються в темі «Кримінальний закон». Ієрархічних конкуренція кримінально-правових норм як конкуренція норм різної юридичної сили при кваліфікації злочину практично не зустрічається. Пояснюється це тим, що единим джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс (ч. 1 ст. 1). У змістовній конкуренції кримінально-правових норм конкуруючі норми розрізняються за змістом. Її видами є: а) конкуренція загальної та спеціальної норм; б) конку-Ренцо частини і цілого; в) неодноразова конкуренція загальної та спеціальної норм, а також норми-частини і норми-цілого; г) кон-куренції загальної (спеціальної, норми -частини або норми-цілого) та виключної норм. У правозастосовчій практиці нерідкі труднощі по раз-граніченію сукупністю злочинів і конкуренції кримінально-правових норм. У ч. 3 ст. 17 КК зазначається, що якщо переступив-ня передбачено загальною і спеціальною нормами, сукупність-ність злочинів відсутня, і кримінальна відповідальність настає за спеціальною нормою. Б. і С. засуджено за п. «а», «б» ч. 3 ст. 286 та ч. 2 ст. 302 КК. Вони визнані винними в тому, що як особи, що виробляють доз-нание, в приміщенні РВВС примушували до дачі показань свидете-лей із застосуванням насильства і знущань. Крім того, будучи посадовими особами, перевищили свої повноваження, оскільки, застосувавши насильство і спеціальні засоби, вчинили дії, явно виходять за межі їх повноважень і спричинили сущест- венное порушення прав і законних інтересів громадян. Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду РФ вирок змінила і виключила вказівку про засудження Б. і С. за п. «а», «б» ч. 3 ст. 286 КК, вказавши таке. Визнаючи Б. і С. винними за п. «а», «б» ч. 3 ст. 286 КК, суд неправильно застосував кримінальний закон, в порушення вимог ст. 17 КК визнав сукупністю злочинів одну дію, передбачені-ренное загальною нормою - ст. 286 КК і спеціальною нормою - ст. 302 КК. Відповідно до ч. 3 ст. 17 КК в цьому випадку вчинено-ве належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 302 КК, а загальна норма (п. «а», «б» ч. 3 ст. 286 КК) підлягає виключенню з вироку як зайво вмененная1. 1. Конкуренція загальної та спеціальної норм являє собою співвідношення кримінально-правових норм, що знаходяться в ставлення-ванні підпорядкування за обсягом. Загальна норма являє собою поняття, яке має велику ступінь узагальнення, включає в себе безліч випадків, а спеціальна норма є одним з таких випадків. У цій конкуренції завжди застосовується спеці-альна норма, яка вже за обсягом і є индивидуаль-ним випадком з безлічі. Ця норма має всі істотні ознаки загальної норми і конкретизує один або декілька з цих ознак. Спеціальна норма застосовується незалежно від того, більш-менш сувору відповідальність вона встановлювали-ет порівняно із загальною нормою. Види конкуренції загальної та спеціальної норм. Конкурувати можуть основної і спеціальний (квалифициро-ванний або привілейований) склад злочину, наприклад, загальна норма про основний склад вбивства (ч. 1 ст. 105 КК) і спеціальна норма про кваліфікований вбивстві жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності (п. «г» ч. 2 ст. 105 КК). Спеціальний склад вбивства при пре-підвищенні заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин (ч. 2 ст. 108 КК), має перевагу перед ос-новних складом - вбивством особи (ч. 1 ст. 105 КК). 1 БВС РФ. 2001. № 7. С. 15. Конкурувати як загальна та спеціальна можуть норми про самостійних злочинах. Наприклад, загальною є норма про вбивство особи або його близьких у зв'язку із здійсненням дан-ним особою службової діяльності або виконанням суспільного венного боргу (п. «б» ч. 2 ст. 105 КК), а норма про посягання на життя особи, здійснює правосуддя або предваритель-ве розслідування (ст. 295 КК), є спеціальною. Особливим різновидом є конкуренція спеціальних норм. У конкуренції норм про кваліфікованих складах пре-ступления застосовується норма про найбільш кваліфікованому складі. При одержанні посадовою особою хабара за незаконні-ні дії (бездіяльність) у великому розмірі скоєне обхвати-ється одночасно ч. 2 ст. 290 та п. «г» ч. 4 ст. 290 КК. Примі-няти слід тільки п. «г» ч. 4 ст. 290 КК. Коли в конкуренції знаходяться спеціальні норми про привілейованих складах пре-ступления, застосовувати слід норму, що передбачає склад з більш м'якими обставинами. Так, якщо вбивство скоєно у стані афекту і при перевищенні меж необхідної оборони, застосовувати треба тільки одну норму про вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ч. 1 ст. 108 КК). У конкуренції спеціальних норм про кваліфікованого та при-привілейованих складах злочину застосуванню підлягає норма про привілейоване складі. Фактично така реко-Дація по кваліфікації міститься в роз'ясненні Пленуму Вер-ховного Суду РФ від 27 січня 1999 р. № 1 «Про судову практику у справах про вбивство (ст. 105 КК РФ)». Вбивство з особливою жор-токость, вчинене в стані афекту, слід квалифи-царювати тільки за ст. 107 КК як вбивство за пом'якшуючих обставин. Спеціальна норма про вбивство матір'ю ново-народженої дитини (ст. 106 КК) має перевагу перед спе-ціальної нормою про кваліфікованому складі - вбивстві ли-ца, свідомо для винного перебуває в безпорадному со-стоянні (п. «в» ч. 2 ст . 105 КК). Видами конкуренції загальної та спеціальної норм є конкуренція норм про незакінченому злочині (ст. 30 КК) і самостійному злочині, передбаченому статтею Осо-бенной частини КК, а також конкуренція між нормами про Соучі-стіі (ст . 33 і 35 КК) і окремому злочині, закріпленому статтею Особливої частини КК. Наприклад, норма про готувач-них діях, які вказуються в статті про організацію незаконного збройного формування (ст. 208 КК), є спеціальною, і тому має пріоритет перед загальною нормою про приготування, передбаченої в ч. 1 ст. 30 КК. 2. Конкуренція норми-частини і норми-цілого. У цьому виді кон-куренції кримінально-правових норм одна з них - норма-ціле охоплює повністю вчинене суспільно небезпечне діяння, а інша (норма-частина) - тільки певну частину цього діяння. Пріоритетною в цьому виді конкуренції завжди є норма-ціле. Норми, частина і ціле, перебувають у відношенні підпорядкування за змістом. Частина має певну, тільки їй властивий-ву сукупність істотних ознак. Наприклад, побої (ч. 1 ст. 116 КК) характеризуються наступними ознаками: умислом, нанесенням ударів або вчиненням інших насильницьких дію-вий, заподіянням фізичного болю іншій особі (але без наступ-лення легкої шкоди для здоров'я) та ін Доповнення останніх іншими якісними ознаками, які не уточнюють жоден з істотних ознак побоїв: незаконним безоплатним відкритим вилученням та обігом на свою користь чи користь ін-ших осіб чужого майна з корисливою метою, що заподіяла збитки власнику чи іншому власникові майна, призводить до появи цілого, т.е . нової норми про насильницьке грабеже1. У конкуренції цілого і частини складаються норми про складеному злочині і іншому злочині, що увійшло в це склад-ве злочин. Наприклад, норма про складеному злочині - масові заворушення є цілим, а норми про насильство, кра-ж, грабежі, знищення чи пошкодження майна, примі-нении насильства відносно представника влади - частинами. Вчинення в процесі масових заворушень перерахованих діянь охоплюється тільки нормою про складеному злочині, яку і слід застосовувати. Правила конкуренції цілого і частини необхідно вико-ти при кваліфікації діяння, охоплюваного нормою про Престо-полон (ціле), спосіб вчинення якого (частина) є 1 Питання про цей вид конкуренції частини і цілого в літературі відно- сится до дискусійного. Конститутивним або кваліфікуючою ознакою його складу (наприклад, спосіб як насильство або знищення або пошкодження ня майна). Так, норма про викрадення людини, скоєне із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або погрозою застосування такого насильства (ціле), включає норму про насильство (частина). До такого насильства тут відноситься і навмисне-ве заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпевшего1. Тому заподіяння в процесі викрадення людини умисного тяж-кого шкоди здоров'ю охоплюється однією нормою про викрадення людини, з'єднаному з насильством, п. «в» ч. 2 ст. 126 КК (ціле). За правилами конкуренції цілого і частини розглядається з-відношення норм з закінченою і незакінченої злочинної діяль-ності, які містять ознаки різних складів пре-ступленій. Застосовувати слід норму, яка повніше в закінчено-ном злочині. Наприклад, особа, бажаючи вбити жертву, реально заподіяло їй тільки тяжка шкода здоров'ю (ч. 1 ст. 111 КК). Вчинене слід розглядати як замах на вбивство, повніше відображає всі особливості вчиненого діяння, - за ч. 3 ст. 30 і ч. 1 ст. 105 КК (норма-ціле). Ці ж правила конкуренції норм слід застосовувати при кваліфікації дій організатора банди, який одночасно виконує функції учасника банди. Кримінальним кодек-сом організація банди передбачена як самостійне пре-ступление. Норма про дії організатора, фактично виконують-нившиеся об'єктивну сторону складу злочину в якості виконавця, є ціле (ч. 1 ст. 209 КК). Участь організатора в банді поряд з іншими співвиконавцями (норма-частина) обхвати-ється нормою про дії організатора. Діяння Р., совершівше-го бандитизм, були кваліфіковані за ч. 1 та ч. 2 ст. 209 КК. Обгрунтуванням кваліфікації по двох частинах було те, що винен-ний був не тільки творцем банди, а й учасником напа-дений у складі банди. Президія Верховного Суду РФ исклю-чіл з кваліфікації засудження за ч. 2 ст. 209 КК, зазначивши, що 1 У науці кримінального права висловлено інша думка про зміст на-сілія у цьому складі: умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю особи не охоплюється кваліфікованим складом викрадення людини. Необхідна кваліфікація за правилами ідеальної сукупності переступив-лений, передбачених п. «в» ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 111 КК. Дії творців і керівників банди підлягають квалифи-кации лише за ч. 1 ст. 209 КК і додаткової оцінки тих же дій за ч. 2 ст. 209 КК не требуется1. 3. Неодноразова конкуренція кримінально-правових норм має місце, коли одне суспільно небезпечне діяння одночасно охоплюється трьома або більше нормами. У цьому виді правила конкуренції норм застосовуються не менше двох разів. Наприклад, в процесі розбійного нападу здоров'ю потерпілого причи-Нілі умисний тяжка шкода, що спричинив з необережності його смерть. Вчинене охоплюється трьома нормами: про розбій із заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого (п. «в» ч. 4 ст. 162 КК), про заподіяння умисного тяжкого шкоди здоров'ю особи (ч. 1 ст. 111 КК) і про умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, з необережності спричинив смерть (ч. 4 ст. 111 КК): а) розбоєм (ціле) охоплюється тільки основний склад умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, ч. 1 ст. 111 КК (частина). Тут мається конкуренція цілого (розбій) і частини (умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю), розв'язувана на користь цілого; б) у конкуренції загальної норми про умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 111 КК) і спеці-альної норми про заподіяння такої шкоди, що спричинило смерть потерпілого (ч. 4 ст. 111 КК), застосовується спеціальна норма. У результаті конкуренції цих норм кваліфікувати соді- янное потрібно за сукупністю злочинів: за розбій (п. «в» ч. 4 ст. 162 КК) та умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, що спричинило його смерть (ч. 4 ст. 111 КК). Таким чином, наступ по необережності смерті внаслідок заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю знаходиться за межами складу розбійного нападу. 4. Останнім видом змістовної конкуренції є конкуренція загальних норм з винятковою нормою. Сутність цього виду конкуренції складається в наявності загального правила та вилучили-ку з нього. Наприклад, умисне позбавлення життя іншої чоло-століття визнається вбивством. Але якщо це позбавлення життя скоєно 1 БВС РФ. 1998. № 11. С. 5. в умовах правомірного захисту від нападу, то воно не є злочином (ст. 37 КК). Норма про необхідну оборону ис-ключает кримінальну відповідальність особи. Президія Верховного Суду РФ скасував відносно К. всі рішення і припинив справу за відсутністю складу злочину, пославшись на статтю про необхідну оборону. К. за вироком Нальчицького міського суду була засуджена за просте убійст-во Г. Вона знаходилася вдома, приміряючи одяг, яку собира-лась купити. Її малолітній син повідомив, що йде Г., з яким вона проживала чотири місяці. З'явившись в кімнаті, Г. став ображати К., сказав, що цей одяг вона носити не буде. Взявши на кухні ніж, Г. став різати її капелюх і плащ. У відповідь на помічаючи-ня К., що за зіпсовану одяг йому доведеться заплатити, Г., розсердившись, з ножем у руці попрямував до неї. Щоб уникнути нанесення ударів в обличчя, К. лягла на ліжко і намагалася оборо-няться ногами. Але Г. сів на неї, приставивши ніж до горла, погрожував зарізати, і став бити рукою по обличчю. К. крикнула синові, щоб він покликав на допомогу людей. Залишивши ніж на ліжку, Г. вийшов у коридор. Схопивши ніж, К. вийшла на балкон і покликала людей на допомогу, після побігла на кухню, щоб заховати всі ножі та виделки. У цей час син закричав, що Г. знову йде до неї. Зайшовши на кухню, Г. став ображати К., її сина та її мати, погрожував з-вершити з її сином насильницькі дії сексуального ха-рактер і знову почав її бити. Перебуваючи спиною до Г. і захищаючись, вона завдала йому удари ножем. Г. відразу пішов. У лікарні, куди Г. приїхав, він помер від завданих йому ножових раненій1. За таких обставин суд обгрунтовано знайшов всі умо- вия необхідної оборони в діях К. 1 Постанова Президії Верховного Суду РФ від 12 березня 2003 № 92п2003пр / / БВС РФ. 2003. № 11. С. 17. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 5. Конкуренція норм" |
||
|
||