| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5. Права та обов'язки сторін |
||
|
Важливе значення в поставних відносинах має порядок виконання постачальником своїх обов'язків з поставки товарів покупцю (ст. 509 ЦК). Поставка повинна здійснюватися шляхом відвантаження (передачі) товарів покупцеві за договором або особі, зазначеній у ньому в якості одержувача. У випадках же, коли договором передбачено право покупця давати постачальнику вказівки про відвантаження (передачі) товарів конкретним одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передача) товарів повинна здійснюватися постачальником тим одержувачам, які вказані в відвантажувальної рознарядкою. Зміст відвантажувальної рознарядки і терміни її напрямки покупцем постачальникові визначаються договором. За наявності в договорі умови про поставку товарів по відвантажувальних рознарядками покупця обов'язки постачальника слід розглядати як виконуються в порядку зустрічного виконання (ст. 328 ЦК). Неподання покупцем відвантажувальної рознарядки у встановлений строк дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або припинити відвантаження товарів. Зважаючи довгостроковий характер договірних відносин сторін, коли виконання постачальником своїх обов'язків здійснюється шляхом багаторазових відвантажень окремих партій товарів у відповідні періоди поставки, надзвичайно важливе значення в поставних відносинах набуває регулювання порядку поповнення недопоставки товарів. Постачальник, який допустив недопоставку в окремому періоді, зобов'язаний заповнити недопоставлена кількість товарів у наступному періоді (періодах) у межах строку дії договору, якщо інше не буде передбачено самим договором. Невиконання постачальником зобов'язання щодо поставки товарів покупцю або прострочення у виконанні цього обов'язку тягнуть застосування відповідальності у формі відшкодування збитків або стягнення неустойки (якщо така передбачена законом або договором). Певними особливостями відрізняється порядок застосування неустойки за порушення умов договору. Зазначені особливості пов'язані з наявністю на стороні постачальника спеціальної обов'язки по заповненню недопоставки товарів. У вигляді диспозитивної норми в ЦК міститься правило, відповідно до якого встановлена законом або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання в межах його обов'язки заповнити недопоставлена кількість товарів в наступних періодах поставки, якщо інший порядок сплати неустойки НЕ встановлений законом або договором (ст. 521 ЦК). Дане положення покликане сприяти зміцненню дисципліни у договірних відносинах. Певні особливості, у порівнянні з загальними положеннями, регулюючими договір купівлі - продажу, передбачені законодавством щодо обов'язків постачальника з поставки покупцю товарів в асортименті, передбаченому договором, з дотриманням вимог до якості і комплектності товарів. Спеціальні правила, що стосуються асортименту товарів, що поставляються, регулюють лише відносини сторін, що складаються при поставці товарів окремими партіями протягом усього терміну дії договору у разі недопоставки товарів окремої позиції асортименту в якому-небудь окремому періоді поставки. У подібних ситуаціях поставка товарів одного найменування в більшій кількості, ніж передбачено договором, не може зараховуватися у покриття недопоставки товарів іншого найменування, що входять в той же асортимент, і підлягає поповненню постачальником, якщо тільки така поставка не зроблена з попередньої письмової згоди покупця. Асортимент товарів, недопоставка яких підлягає заповненню, визначається за згодою сторін, а за відсутності такого - в асортименті, встановленому для того періоду, в якому допущено недопоставка (ст. 512 ЦК). Спеціальними правилами регламентуються також наслідки порушення постачальником умов договору поставки про якість і комплектності товарів, що поставляються (ст. 518, 519 ЦК). У цьому випадку постачальнику, який отримав повідомлення покупця про недоліки поставлених товарів або їх некомплектність, надано право відповідно замінити або доукомплектувати товари і тим самим уникнути негативних наслідків, зокрема необхідності задоволення вимог покупця, передбачених ст. 475 і 480 ЦК. Необхідно звернути увагу на особливі правомочності покупця за договором поставки товарів, якими не наділений покупець за договором купівлі - продажу, у разі, коли постачальником не виконані зобов'язання щодо поставки передбаченого договором кількості товарів або не задоволені вимоги покупця про заміну недоброякісних товарів або про доукомплектування товарів у встановлений термін. У подібних ситуаціях покупець отримує право придбати непоставлені товари в інших осіб з подальшим зарахуванням на постачальника всіх необхідних і розумних витрат на їх придбання (ст. 520 ЦК). Покупець може також скористатися правом відмовитися від оплати товарів неналежної якості або некомплектних, а якщо вони вже оплачені, зажадати від постачальника повернення сплачених сум надалі до усунення недоліків та доукомплектування товарів або їх заміни. Зазначені правомочності покупця є спеціальними заходами оперативного впливу, головна особливість яких полягає у можливості їх одностороннього застосування. Обов'язки покупця Основні обов'язки покупця за договором поставки, як це передбачено і загальними положеннями про купівлю - продаж товарів, полягають у прийнятті поставлених товарів та їх оплаті. Покупець повинен здійснити всі необхідні дії, щоб забезпечити прийняття товарів, поставлених відповідно до договору. Прийняті покупцем (одержувачем) товари повинні бути оглянуті ним у строк, визначений законодавством, договором або звичаями ділового обороту. Покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити кількість і якість прийнятих товарів і про виявлені невідповідності чи недоліки негайно письмово повідомити постачальника (ст. 513 ЦК). У разі отримання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) повинен перевірити їх відповідність відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з додержанням правил, передбачених законами та іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту. У тих випадках, коли покупець за встановленими законом або договором підстав, в тому числі у зв'язку з виявленими ним при прийнятті товарів суттєвими недоліками товарів або їх некомплектністю заявляє відмову від поставлених товарів, він зобов'язаний забезпечити збереження таких товарів шляхом прийняття їх на відповідальне зберігання, про що негайно повідомляється постачальник. Якщо постачальник у розумний строк не вивезе товари, прийняті покупцем на відповідальне зберігання, або розпорядиться ними, покупець отримує право повернути товари постачальникові або реалізувати їх з віднесенням на постачальника всіх своїх витрат на відповідальне зберігання товарів, їх реалізацію або повернення постачальнику. Невиконання покупцем вимоги про прийняття товарів на відповідальне зберігання дає право постачальнику вимагати їх оплати (ст. 514 ЦК). Договором поставки може бути передбачена вибірка товарів, тобто передача постачальником товарів покупцю або одержувачу в місці знаходження постачальника. У разі невиконання покупцем цього обов'язку постачальник отримує право вимагати від покупця оплати товарів або відмовитися від виконання договору. На покупця (отримувача) покладено обов'язок повернути постачальнику багатооборотні тару і засоби пакетування, в яких надійшов товар, у порядку і строки, передбачені відповідними обов'язковими правилами або договором, якщо тільки інше не буде встановлено угодою сторін. Інші тара і упаковка, навпаки, повинні повертатися постачальнику лише у випадках, передбачених договором. Покупець, як це передбачено загальними положеннями про купівлю - продаж (ст. 486 ЦК), зобов'язаний оплатити отримані товари в передбачений договором поставки термін, а за його відсутності - безпосередньо до або після отримання товарів. Оплата товарів повинна здійснюватися з дотриманням порядку і форми розрахунків, передбачених договором. Якщо порядок і форма розрахунків не будуть визначені угодою сторін, то стосовно договору поставки буде діяти спеціальна правило, згідно з яким у таких випадках розрахунки повинні здійснюватися платіжними дорученнями (п. 1 ст. 516 ЦК). У зв'язку з цим Пленум Вищого Арбітражного Суду РФ в Постанові від 22 жовтня 1997 р. N 18 (п. 16) роз'яснив, що при розрахунках за товар платіжними дорученнями, коли інші порядок і форма розрахунків, а також строк оплати товару угодою сторін не визначено , покупець повинен оплатити товар безпосередньо після отримання, та прострочення з його боку настає після закінчення передбаченого законом або у встановленому ним порядку терміну на здійснення банківського переказу, який обчислюється від дня, наступного за днем отримання товару покупцем (одержувачем). Необхідно також мати на увазі, що конкретний термін проведення розрахункових операцій стосовно до різних форм розрахунків визначається Центральним банком РФ, але граничний строк не повинен перевищувати двох операційних днів у межах одного суб'єкта Російської Федерації і п'яти операційних днів в межах Російської Федерації (ст. 80 Закону Російської Федерації "Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії)"). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 5. Права та обов'язки сторін " |
||
|
||