| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Особливі правила про розірвання (зміну) договору поставки |
||
|
Стосовно до договору поставки одностороння відмова від виконання договору або одностороння його зміна допускаються в разі істотного порушення договору однією зі сторін. ГК (ст. 523) називає ті порушення умов договору на стороні як постачальника, так і покупця, які передбачаються суттєвими і, отже, можуть служити підставою для відмови контрагента від виконання договору, тобто для його одностороннього розірвання або зміни. До їх числа належать: неодноразове порушення постачальником термінів поставки товарів або поставка їм товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк; неодноразове порушення покупцем строків оплати товарів або неодноразова невибірка останнім товарів. Кваліфікація зазначених порушень договору як істотних порушень дає відповідній стороні (постачальнику або покупцю) не тільки право відмовитися від виконання договору поставки, що має наслідком його одностороннє розірвання або зміна, а й право вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням або зміною договору (п. 5 ст. 453 ЦК). Спеціальним чином регулюється порядок обчислення збитків при розірванні договору (як в односторонньому порядку, так і за рішенням суду) через порушення однією з його сторін умов договору (ст. 524 ЦК). Істота правил про обчислення збитків при розірванні договору поставки полягає в тому, що якщо в розумний строк після розірвання договору внаслідок порушення зобов'язання контрагентом добросовісна сторона купує товари в іншого продавця за вищою ціною (покупець) або продає товари за нижчою ціною (постачальник), ніж було передбачено договором, вона має право вимагати від контрагента, який порушив зобов'язання, відшкодування збитків у вигляді різниці між ціною, встановленою у договорі, і ціною, встановленою поза угодою (конкретні збитки). Разом з тим зазначені збитки можуть бути стягнуті і в тих випадках, якщо угода замість розірваного договору не відбувалася. Для розрахунку збитків може бути використана поточна ціна на відповідний товар, що існувала на момент розірвання договору. При цьому під поточною ціною розуміється ціна, стягується при порівнянних обставин за аналогічний товар у місці, де повинна була бути здійснена передача товару (абстрактні збитки). Таким чином, в даному випадку мова йде про мінімальний розмір збитків, викликаних розірванням договору поставки у зв'язку з невиконанням зобов'язань однієї зі сторін, що, втім, не виключає відшкодування та інших збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору. Диференціація збитків на конкретні й абстрактні є і в актах міжнародного приватного права. Наприклад, Віденською конвенцією передбачено, що якщо договір розірвано і якщо розумним чином і в розумний строк після його розірвання покупець купив товар на заміну чи продавець перепродав товар, сторона, що вимагає відшкодування збитків, може стягнути різницю між договірною ціною і ціною, встановленою поза угодою, а також будь-які додаткові збитки, які можуть бути стягнуті на підставі Конвенції (ст. 75). Про абстрактні збитки йдеться в ст. 76 Віденської конвенції, згідно з якою, якщо договір розірвано і якщо є поточна ціна на даний товар, сторона, що вимагає відшкодування збитків, може, якщо вона не здійснила відповідні закупівлі або перепродажу товарів, вимагати відшкодування збитків у вигляді різниці між ціною, встановленою у договорі, і поточною ціною на момент розірвання договору, а також відшкодування додаткових збитків. Примітно, що в Принципах міжнародних комерційних договорів аналогічні положення про конкретних і абстрактних збитки набувають загального, стосовно до будь-яких видів договірних зобов'язань, характер. Наприклад, право кредитора на відшкодування абстрактних збитків закріплено в ст. 7.4.6 Принципів. Відповідно до даної статті, якщо потерпіла сторона припинила договір і не здійснила заменяющую угоду, проте відносно передбаченого договором виконання є поточна ціна, ця сторона може одержати різницю між договірною ціною і поточною ціною, що існує на момент припинення договору, а також відшкодування будь-якого наступного збитку. При цьому під поточною ціною розуміється ціна, що стягується зазвичай за поставлені товари чи надані послуги у порівнянних обставин в місці, де мав бути виконаний договір, або, якщо в цьому місці відсутня поточна ціна, використовується поточна ціна в такому іншому місці, яке представляється розумним на підставі довідкової інформації. В офіційному коментарі Принципів метою зазначених положень проголошується забезпечення докази шкоди в разі, коли замінює угода не була здійснена, але існує поточна ціна стосовно виконання, що є предметом договору. У таких випадках презюміруется, що збиток становить різниця між договірною і поточною ціною в момент, коли було припинено договір. Звертає на себе увагу також досить ліберальний підхід до доведенню розміру поточної ціни. "Такою ціною, - йдеться в коментарі, - часто, але зовсім не обов'язково, буде ціна-якого організованого ринку. Доказ поточної ціни може бути отримано від професійних організацій, торгових палат тощо" "*". --- "*" Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С. Комарова. М., 1996. С. 234. На жаль, в тексті Цивільного кодексу Російської Федерації ми не знайдемо аналогічних норм ні в загальних положеннях про зобов'язання, ні в положеннях, присвячених договором (розд. III ЦК). Хоча, звичайно ж, місце подібної нормі - в гол. 25 ГК, де мова йде про відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, або в ст. 453 ГК, регулюючої наслідки розірвання всякого цивільно - правового договору. Разом з тим і за російським законодавством є принципова можливість застосовувати передбачені ст. 524 ЦК правила про порядок визначення розміру збитків, викликаних розірванням договору внаслідок невиконання зобов'язань одним із контрагентів, і до інших видів договірних зобов'язань, пов'язаних з підприємницькою діяльністю. У даному випадку може мати місце аналогія закону (ст. 6 ЦК). Додамо, що такий розвиток подій значно полегшило б кредитору процес доказування розміру заподіяних збитків, що, безумовно, пішло б на користь майновому обороту в цілому. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Особливі правила про розірвання (зміну) договору поставки " |
||
|
||