Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА. Книга друга, 2006 - перейти до змісту підручника

6. Особливі правила про розірвання (зміну) договору поставки

Одним з наслідків невиконання чи неналежного виконання договору поставки за певних умов може служити реалізація відповідно постачальником або покупцем права на односторонню відмову від виконання договору поставки. Відповідно до загальних положень про цивільно - правовому договорі (п. 3 ст. 450 ЦК) у разі односторонньої відмови від виконання договору повністю або частково, коли така відмова допускається законом або угодою сторін, договір вважається відповідно розірваним або зміненим.
Стосовно до договору поставки одностороння відмова від виконання договору або одностороння його зміна допускаються в разі істотного порушення договору однією зі сторін. ГК (ст. 523) називає ті порушення умов договору на стороні як постачальника, так і покупця, які передбачаються суттєвими і, отже, можуть служити підставою для відмови контрагента від виконання договору, тобто для його одностороннього розірвання або зміни. До їх числа належать: неодноразове порушення постачальником термінів поставки товарів або поставка їм товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк; неодноразове порушення покупцем строків оплати товарів або неодноразова невибірка останнім товарів.
Кваліфікація зазначених порушень договору як істотних порушень дає відповідній стороні (постачальнику або покупцю) не тільки право відмовитися від виконання договору поставки, що має наслідком його одностороннє розірвання або зміна, а й право вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням або зміною договору (п. 5 ст. 453 ЦК).
Спеціальним чином регулюється порядок обчислення збитків при розірванні договору (як в односторонньому порядку, так і за рішенням суду) через порушення однією з його сторін умов договору (ст. 524 ЦК).
Істота правил про обчислення збитків при розірванні договору поставки полягає в тому, що якщо в розумний строк після розірвання договору внаслідок порушення зобов'язання контрагентом добросовісна сторона купує товари в іншого продавця за вищою ціною (покупець) або продає товари за нижчою ціною (постачальник), ніж було передбачено договором, вона має право вимагати від контрагента, який порушив зобов'язання, відшкодування збитків у вигляді різниці між ціною, встановленою у договорі, і ціною, встановленою поза угодою (конкретні збитки).
Разом з тим зазначені збитки можуть бути стягнуті і в тих випадках, якщо угода замість розірваного договору не відбувалася. Для розрахунку збитків може бути використана поточна ціна на відповідний товар, що існувала на момент розірвання договору. При цьому під поточною ціною розуміється ціна, стягується при порівнянних обставин за аналогічний товар у місці, де повинна була бути здійснена передача товару (абстрактні збитки).
Таким чином, в даному випадку мова йде про мінімальний розмір збитків, викликаних розірванням договору поставки у зв'язку з невиконанням зобов'язань однієї зі сторін, що, втім, не виключає відшкодування та інших збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору.
Диференціація збитків на конкретні й абстрактні є і в актах міжнародного приватного права. Наприклад, Віденською конвенцією передбачено, що якщо договір розірвано і якщо розумним чином і в розумний строк після його розірвання покупець купив товар на заміну чи продавець перепродав товар, сторона, що вимагає відшкодування збитків, може стягнути різницю між договірною ціною і ціною, встановленою поза угодою, а також будь-які додаткові збитки, які можуть бути стягнуті на підставі Конвенції (ст. 75). Про абстрактні збитки йдеться в ст. 76 Віденської конвенції, згідно з якою, якщо договір розірвано і якщо є поточна ціна на даний товар, сторона, що вимагає відшкодування збитків, може, якщо вона не здійснила відповідні закупівлі або перепродажу товарів, вимагати відшкодування збитків у вигляді різниці між ціною, встановленою у договорі, і поточною ціною на момент розірвання договору, а також відшкодування додаткових збитків.
Примітно, що в Принципах міжнародних комерційних договорів аналогічні положення про конкретних і абстрактних збитки набувають загального, стосовно до будь-яких видів договірних зобов'язань, характер. Наприклад, право кредитора на відшкодування абстрактних збитків закріплено в ст. 7.4.6 Принципів. Відповідно до даної статті, якщо потерпіла сторона припинила договір і не здійснила заменяющую угоду, проте відносно передбаченого договором виконання є поточна ціна, ця сторона може одержати різницю між договірною ціною і поточною ціною, що існує на момент припинення договору, а також відшкодування будь-якого наступного збитку. При цьому під поточною ціною розуміється ціна, що стягується зазвичай за поставлені товари чи надані послуги у порівнянних обставин в місці, де мав бути виконаний договір, або, якщо в цьому місці відсутня поточна ціна, використовується поточна ціна в такому іншому місці, яке представляється розумним на підставі довідкової інформації.
В офіційному коментарі Принципів метою зазначених положень проголошується забезпечення докази шкоди в разі, коли замінює угода не була здійснена, але існує поточна ціна стосовно виконання, що є предметом договору. У таких випадках презюміруется, що збиток становить різниця між договірною і поточною ціною в момент, коли було припинено договір. Звертає на себе увагу також досить ліберальний підхід до доведенню розміру поточної ціни. "Такою ціною, - йдеться в коментарі, - часто, але зовсім не обов'язково, буде ціна-якого організованого ринку. Доказ поточної ціни може бути отримано від професійних організацій, торгових палат тощо" "*".
---
"*" Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С. Комарова. М., 1996. С. 234.
На жаль, в тексті Цивільного кодексу Російської Федерації ми не знайдемо аналогічних норм ні в загальних положеннях про зобов'язання, ні в положеннях, присвячених договором (розд. III ЦК). Хоча, звичайно ж, місце подібної нормі - в гол. 25 ГК, де мова йде про відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, або в ст. 453 ГК, регулюючої наслідки розірвання всякого цивільно - правового договору.
Разом з тим і за російським законодавством є принципова можливість застосовувати передбачені ст. 524 ЦК правила про порядок визначення розміру збитків, викликаних розірванням договору внаслідок невиконання зобов'язань одним із контрагентів, і до інших видів договірних зобов'язань, пов'язаних з підприємницькою діяльністю. У даному випадку може мати місце аналогія закону (ст. 6 ЦК). Додамо, що такий розвиток подій значно полегшило б кредитору процес доказування розміру заподіяних збитків, що, безумовно, пішло б на користь майновому обороту в цілому.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Особливі правила про розірвання (зміну) договору поставки "
  1. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    особливі вимоги. Законність змісту договору у сфері підприємництва полягає в тому, що він повинен не тільки відповідати обов'язковим для сторін правилам, встановленим законом або іншими правовими актами, а й відповідати особливим вимогам, встановленим законом або іншими правовими актами для торговельних угод. Торгова угода, яка відповідає вимогам закону або інших
  2. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    особливі вимоги до їх деяким умовам. Якщо продавцем товару є суб'єкт підприємницької діяльності, то якість продаваного ним товару повинна відповідати обов'язковим вимогам до якості, встановленим законом. Відповідно до Закону РФ «Про сертифікації продукції та послуг» [1], виробники (продавці, виконавці) продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації та
  3. § 2. Розрахунки і кредитування
    особливі різновиди позикових зобов'язань. Див більш докладно про організацію процесу кредитування: Львів Ю.І. Банки і фінансовий ринок. СПб., 1995. С. 368-462. [13] «Про перекладному і простому векселі». Федеральний закон від 11 березня 1997 р. № 48-ФЗ / / СЗ РФ. 1997. № 11. ст. 1238. У юридичній науці існує і договірна теорія векселя. Див про це: Бєлов В.А. Вексельне законодавство Росії.
  4. § 2. Види цивільно-правових договорів
    особливі правила, що регулюють взаємини всіх пов'язаних їм суб'єктів. Зокрема, з того моменту, як третя особа висловило боржникові намір скористатися своїм правом за договором, сторони не вправі розривати або змінювати укладений ними договір без згоди третьої особи. Так, якщо кредитор прийме рішення замінити вигодонабувача за договором, то він має право зробити це тільки з
  5. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
    особливі угоди (продаж державного та муніципального майна при його приватизації, державних цінних паперів, придбання товарів для громадських потреб, примусовий викуп майна тощо). Специфіка цільової правоздатності публічних утворень не знайшла закріплення в Цивільному кодексі. Передбачивши в п. 2 ст. 124 лише загальну можливість застосування до них правил про юридичних осіб,
  6. § 3. Договори поставки та контрактації
    особливі вимоги. Так, якість поставленого по мережі газу має у всякому разі відповідати держстандартам і мати сертифікати такої відповідності (див. ст. 19, 27 Закону про газопостачання * (62), порівн. До ст. 469 ЦК). Закон передбачає ряд спеціальних наслідків при порушенні учасниками договору поставки лежачих на них обов'язків. 1. Недопоставка товарів в окремому періоді поставки
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    правила про консенсуальності), б) розподіл договорів на консенсуальні і реальні покоїться на історичній догмі і теоретичному вченні про необхідних і достатніх передумовах укладення договору, але не на можливих варіантах його практичної реалізації. Детальніше див: Хаскельберг Б.Л., Рівний В.В. Консенсуальні і реальні договори у цивільному праві. М., 2004. С. 7 і сл. * (10) Мова йде саме
  8. 6. Зміна і розірвання договору внаслідок односторонньої відмови від договору
    правила передбачені для договорів транспортної експедиції (ст. 806 ЦК) і підряду (ст. 717 ЦК). Другу групу представляють випадки, коли наділення сторін правом на односторонню відмову від договору або одностороння зміна його умов є одним з наслідків порушення контрагентом за договором своїх зобов'язань. Тоді реалізація цього права не позбавляє можливості вимагати відшкодування
  9. 4. Зміна і розірвання договору енергопостачання та відповідальність за його порушення
    правила часто зводили її до чисто символічним значенням. Певні обмеження відповідальності енергопостачальної організації встановлює і чинне законодавство (ст. 547 ЦК). Однак тепер у разі порушення зобов'язань за договором і енергопостачальна організація, і абонент несуть однакову (обмежену) відповідальність у вигляді відшкодування заподіяної цим реального збитку. Таким
  10. 3. Різногалузеві договори
    особливі норми, присвячені регулюванню також трьох договорів: оренди ділянок лісового фонду, безоплатного користування ділянкою лісового фонду та концесії ділянки лісового фонду. При цьому крім відсилань до цивільного законодавства, існуючих в рамках окремих договорів, є і загальна норма (ст. 12). Вона передбачає, що всі угоди з правом користування ділянками лісового фонду, які