| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Зміна і розірвання договору внаслідок односторонньої відмови від договору |
||
|
У разі односторонньої відмови від виконання договору повністю або частково, коли така відмова допускається законом або угодою сторін, договір вважається відповідно розірваним або зміненим (п. 3 ст. 450 ЦК). Для реалізації права односторонньої відмови від виконання договору (відмови від договору) або зміни його умов не потрібно звертатися до суду з позовом про розірвання чи зміну договору. Договір вважається розірваним або зміненим з моменту, коли сторона, наділена правом на односторонню відмову від договору або зміна його умов, доведе своє рішення в належній формі до контрагента за договором. Усі передбачені законом випадки односторонньої відмови від договору або односторонньої зміни договору можуть бути згруповані залежно від підстав і умов одностороннього розірвання або зміни договору. Першу групу становлять випадки, коли сторони договору або одна з них наділяються правом односторонньої відмови від договору на свій розсуд за умови прийняття на себе певних додаткових зобов'язань. Так, при продажу товарів за зразками покупець до передання йому товару продавцем право відмовитися від виконання договору роздрібної купівлі-продажу за умови відшкодування продавцеві необхідних витрат, понесених у зв'язку із вчиненням дій щодо виконання договору (п. 3 ст. 497 ЦК). За договором возмездного надання послуг замовник має право відмовитися від виконання договору возмездного надання послуг за умови оплати виконавцю фактично понесених ним витрат, а виконавець наділений таким же правом лише за умови повного відшкодування замовникові збитків (ст. 782 ЦК). Аналогічні правила передбачені для договорів транспортної експедиції (ст. 806 ЦК) і підряду (ст. 717 ЦК). Другу групу представляють випадки, коли наділення сторін правом на односторонню відмову від договору або одностороння зміна його умов є одним з наслідків порушення контрагентом за договором своїх зобов'язань. Тоді реалізація цього права не позбавляє можливості вимагати відшкодування збитків у судовому порядку. Наприклад, за договором купівлі-продажу покупець має право відмовитися від договору при істотному порушенні продавцем вимог до якості товару, невиконанні вимог покупця про доукомплектування товару в розумний строк, передачі затарених товару (п. 2 ст. 475, п. 2 ст. 480, п . 2 ст. 482 ЦК), а продавець - при відмові покупця від оплати товару (п. 3 ст. 484 ЦК). Аналогічні правила передбачені для договорів поставки (ст. 523 ЦК), перевезення пасажирів (п. 2 ст. 795 ЦК), кредитних договорів (ст. 821 ЦК). У третю групу можуть бути включені випадки, коли можливість односторонньої відмови від договору або зміни його умов зв'язується з настанням певних обставин, не залежних від волі сторони. Наприклад, дарувальник має право відмовитися від виконання договору, що містить обіцянку передати в майбутньому обдаровуваному річ або право або звільнити обдаровуваного від майнової обов'язки, якщо після укладення договору майновий чи сімейний стан або стан здоров'я дарувальника змінилося настільки, що виконання договору в нових умовах приведе до істотного зниження рівня його життя (п. 1 ст. 577 ЦК). Четверта група об'єднує випадки, коли достатньою підставою одностороннього розірвання (зміни) договору визнається одне лише припущення про можливу нездатність боку виконати прийняте на себе зобов'язання. Так, кредитор за кредитним договором наділений правом відмовити позичальникові в наданні кредиту повністю або частково при виникненні обставин, які з очевидністю свідчать, що надану йому суму позичальник не зможе повернути (п. 1 ст. 821 ЦК). Замовник має право відмовитися від договору підряду, якщо підрядчик не приступає своєчасно до виконання договору підряду або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим (п. 2 ст. 715 ЦК). П'яту групу становлять випадки, коли надання права на односторонню відмову від договору (відмова від виконання договору) або на односторонню зміну його умов диктується особливою природою відповідних договірних зобов'язань: сіналлагматіческій, безстрокових, фідуціарних. Сіналлагматіческій (двосторонні) договори (від грец. Synallagma - обмін, мінове угода) характеризуються наділенням боку, зобов'язання якої обумовлено виконанням своїх зобов'язань іншою стороною (тобто суб'єкта зустрічного виконання), правом на односторонній відмова від виконання договору. Цим правом сторона, визнана суб'єктом зустрічного виконання зобов'язання, може скористатися у разі неподання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання або наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що таке виконання не буде вироблено у встановлений строк (ст. 328 ЦК). Наприклад, продавець за договором купівлі-продажу, який передбачає попередню оплату всієї партії товарів, має право в односторонньому порядку відмовитися від договору при неотриманні від покупця в передбачений договором строк суми попередньої оплати. У договорах, які не передбачають термін виконання випливають з них зобов'язань (безстрокові зобов'язання), право відмовитися від договору встановлено для окремих видів. Наприклад, за договором оренди, укладеним на невизначений термін, кожна з сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць, а при оренді нерухомості - за три місяці (п. 2 ст. 610 ЦК). У фідуціарних договорах право односторонньої відмови передбачено для кожної із сторін. Так, за договором доручення довіритель вправі скасувати доручення, а повірений відмовитися від нього у всякий час (п. 2 ст. 977). Шоста група включає випадки, коли наділення однієї зі сторін правом односторонньої відмови від договору або односторонньої зміни його умов розглядається в якості додаткового засобу захисту слабкого учасника договірних відносин. Наприклад, договір банківського рахунку може бути розірваний за одностороннім заявою клієнта в будь-який час, банк же наділений правом вимоги розірвання договору банківського рахунку лише в певних випадках, передбачених ЦК (ст. 859). Особливі підстави відмови від договорів передбачені законодавством щодо договорів боржника за наявності ознак його неспроможності (банкрутства). Така відмова може бути заявлений зовнішнім керуючим у тримісячний термін з моменту введення арбітражним судом зовнішнього управління, якщо виконання договору спричинить збитки для боржника в порівнянні з аналогічними договорами, що укладаються за таких же обставин, або є інші обставини, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника. У цьому випадку боржник відшкодовує відповідним кредиторам збитки у вигляді прямих збитків (ст. 102 Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)"). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Зміна і розірвання договору внаслідок односторонньої відмови від договору " |
||
|
||