Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5. Зміна і розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї із сторін |
||
Істотний характер порушення договору полягає не в розмірі шкоди, заподіяної невиконанням або неналежним виконанням договору, а в його співвідношенні з тим, чого могла очікувати відповідна сторона договору від виконання зобов'язання контрагентом. Тому можливо задоволення судом вимоги про розірвання (зміну) договору і в тому випадку, коли викликаний порушенням договору збиток незначний за розміром. Рішення суду залежить від того, чи є дійсно суттєвою різниця між тим, на що сторона, укладаючи договір, вправі була розраховувати, і тим, що фактично їй вдалося отримати. При визначенні, чи є допущене порушення істотним у зовнішньоторговельному обороті, беруться до уваги наступні обставини (ст. 7.3.1 Принципів міжнародних комерційних договорів): - істотно чи невиконання договору позбавляє потерпілу сторону того, що вона мала право очікувати (крім випадків, коли інша сторона не передбачала і не могла передбачити такий результат); - чи має принциповий характер з точки зору договору суворе дотримання невиконаного зобов'язання; - чи є невиконання навмисним або скоєно з грубої недбалості; - чи дає невиконання потерпілій стороні підставу вірити, що вона не може покладатися на майбутнє виконання іншого боку ; - чи понесе неисполне сторона несумірні втрати в результаті підготовки або здійснення виконання, якщо договір буде припинений. Інші підстави, передбачені законом або договором, являють собою конкретні порушення окремих видів договорів (в тому числі і не володіють ознаками істотного порушення умов договору), які визнаються підставою для розірвання (зміни) договору на вимогу однієї зі сторін. Наприклад, невиконання продавцем обов'язку з передачі покупцю товару вільним від будь-яких прав третіх осіб дає покупцеві право вимагати зменшення ціни товару (тобто зміни умови договору про ціну) або розірвання договору купівлі-продажу, якщо не буде доведено, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб на цей товар (п. 1 ст. 460 ЦК). Підставою для зміни або розірвання договору можуть служити також обставини, не пов'язані з порушенням договору однією зі сторін за умови, що вони прямо передбачені законом або договором. Наприклад, страховик, сповіщений про обставини, що спричиняють збільшення страхового ризику, має право вимагати зміни умов договору страхування або сплати додаткової страхової премії пропорційно збільшення ризику. Якщо страхувальник заперечує проти зміни умов договору страхування або доплати страхової премії, страховик має право вимагати розірвання договору в судовому порядку (п. 2 ст. 959 ЦК). Договір може бути розірваний або змінений судом на вимогу однієї із сторін за умови дотримання останньої певного порядку. Суть його полягає в тому, що така вимога може бути заявлено стороною в суд тільки після одержання відмови іншої сторони на пропозицію змінити чи розірвати договір або неотримання відповіді у строк, вказаний у пропозиції чи встановлений законом або договором, а при його відсутності - в 30 - денний термін (п. 2 ст. 452 ЦК). У разі згоди з цією пропозицією договір вважатиметься відповідно розірваним або зміненим за згодою сторін (з моменту отримання особою, направлявшим пропозицію, письмового повідомлення контрагента про його згоду з розірванням або зміною договору). Стосовно до окремих видів договорів передбачаються додаткові вимоги, що стосуються порядку розірвання або зміни відповідного договору на вимогу однієї зі сторін. Так, право орендодавця вимагати дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з допущеними орендарем порушеннями його умов додатково обумовлено обов'язком орендодавця направити орендарю письмове попередження про необхідність виконання останнім зобов'язання в розумний строк (ст. 619 ЦК). Як виняток законом допускається пред'явлення вимоги про розірвання (зміну) договору третіми особами. Наприклад, за позовом зацікавленої особи судом може бути скасоване дарування, вчинене індивідуальним підприємцем або юридичною особою в порушення положень закону про неспроможність (банкрутство) за рахунок коштів, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, якщо відповідна угода укладена протягом шести місяців, що передували оголошенню неспроможним (банкрутом) дарувальника (п. 3 ст. 578 ЦК). Наслідки розірвання або зміни договору на вимогу однієї із сторін пов'язані з можливістю пред'явлення самостійного вимоги про відшкодування збитків, викликаних невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань. Якщо невиконання договору має ознаками істотного порушення договору, контрагент отримує також право вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору. В окремих видах договорів сторона, що володіє правом вимагати розірвання договору у зв'язку з його порушенням контрагентом, отримує право на відшкодування збитків, завданих розірванням договору, незалежно від того, чи є порушення договору істотним або несуттєвим. Наприклад, орендар при неотриманні у термін орендованого майна має право на відшкодування збитків, викликаних розірванням договору (п. 3 ст. 611 ЦК). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 5. Зміна і розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї із сторін " |
||
|