Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоІнформаційне право → 
« Попередня Наступна »
М.А. Лапіна, А.Г. Ревін, В.І. Лапін. Інформаційне право, 2004 - перейти до змісту підручника

8.4. Правове регулювання в галузі виробництва та розповсюдження реклами


як різновиду масової інформації
Відносини, що виникають у процесі виробництва, розміщення та розповсюдження реклами на ринках товарів, робіт, послуг Російської Федерації , регулюються Федеральним законом "Про рекламу" "*", а також прийнятих відповідно до нього інших федеральних законів. Крім того, зазначені відносини можуть регулюватися указами Президента Російської Федерації, нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації і нормативними правовими актами федеральних органів виконавчої влади, що видаються відповідно до зазначеного Федерального закону.
---
"*" Федеральний закон від 18 липня 1995 р. № 108-ФЗ "Про рекламу" / / Відомості Верховної. 1995. № 30. Ст. 2864.
Цілями Федерального закону "Про рекламу" є захист від недобросовісної конкуренції у галузі реклами, запобігання і припинення неналежної реклами, здатної ввести споживачів реклами в оману або завдати шкоди здоров'ю громадян, майну громадян або юридичних осіб, навколишньому середовищі або шкоди честі, гідності або ділової репутації зазначених осіб, а також зазіхає на суспільні інтереси, принципи гуманності та моралі.
Основні поняття, що використовуються у зазначеному Законі, наведені в ст. 2.
Реклама - що розповсюджується у будь якій формі, за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї і починання (рекламна інформація), яка призначена для невизначеного кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес до цих фізичних, юридичних осіб, товарам, ідеям та починанням і сприяти реалізації товарів, ідей і починань.
Неналежна реклама - недобросовісна, недостовірна, неетична, свідомо помилкова і інша реклама, у якій допущені порушення вимог до її змісту, часу, місця і способу розповсюдження, встановлених законодавством Російської Федерації.
Контрреклама - спростування неналежної реклами, поширюване в цілях ліквідації викликаних нею наслідків.
Рекламодавець - юридична або фізична особа, яка є джерелом рекламної інформації для виробництва, розміщення, подальшого розповсюдження реклами.
Рекламопроизводитель - юридична або фізична особа, яка здійснює повне або часткове приведення рекламної інформації до готової для поширення формі.
Рекламорозповсюджувач - юридична або фізична особа, яка здійснює розміщення та (або) розповсюдження рекламної інформації шляхом надання та (або) використання майна, у тому числі технічних засобів радіомовлення, телевізійного мовлення, а також каналів зв'язку, ефірного часу, і іншими способами.
Споживачі реклами - юридичні або фізичні особи, до відома яких доводиться або може бути доведена реклама, наслідком чого є або може бути відповідне вплив реклами на них.
Реклама може повністю або частково бути об'єктом авторського права і суміжних прав тоді, коли вона відповідає вимогам до об'єктів авторського права і суміжних прав, зазначених у Законі РФ «Про авторське право і суміжні права" від 9 липня 1993 р. № 5351-1. У цьому випадку авторські права і суміжні права підлягають захисту відповідно до законодавства Російської Федерації.
Загальні вимоги до реклами сформульовані в ст. 5 Федерального закону "Про рекламу". Реклама має бути распознаваема без спеціальних знань або без застосування технічних засобів саме як реклама безпосередньо в момент її подання, незалежно від форми або від використовуваного засоби поширення. Використання в радіо-, теле-, відео-, аудіо-та кінопродукції, а також в друкованій продукції не рекламного характеру цілеспрямованого звернення уваги споживачів реклами на конкретну марку (модель, артикул) товару або на виробника, виконавця, продавця для формування та підтримки інтересу до ним без належного попереднього повідомлення про це, зокрема шляхом позначки "на правах реклами", не допускається. Якщо радіо-, теле-, відео-, аудіо-та кінопродукція, а також друкована продукція поширюються частинами (серіями), повідомлення про рекламу також повинні повторюватися відповідно кількості частин (серій). Організаціям засобів масової інформації забороняється стягувати плату за розміщення реклами під виглядом інформаційного, редакційного чи авторського матеріалу.
Реклама на території Російській Федерації розповсюджується російською мовою і по розсуду рекламодавців додатково на державних мовами республік та рідних мовах народів Російської Федерації.
Реклама товарів, реклама про самого рекламодавця, якщо здійснювана ним діяльність вимагає спеціального дозволу (ліцензії), але таке дозвіл (ліцензія) не отримано, а також реклама товарів, заборонених до виробництва та реалізації відповідно до законодавством Російської Федерації, не допускається.
Якщо діяльність рекламодавця підлягає ліцензуванню, в рекламі повинні бути вказані номер ліцензії, а також найменування органу, що видав цю ліцензію.
Використання в рекламі об'єктів виняткових прав (інтелектуальної власності) допускається в порядку, передбаченому законодавством Російської Федерації.
Реклама не повинна: спонукати громадян до насильства, агресії небезпечних дій, здатним завдати шкоди здоров'ю фізичних осіб або загрожують їхній безпеці; порушувати паніку; спонукати до дій, які порушують природоохоронне законодавство.
Згідно ст. 6 Федерального закону "Про рекламу" недобросовісної є реклама, яка:
- дискредитує юридичних і фізичних осіб, що не користуються рекламованими товарами;
- містить некоректні порівняння рекламованого товару з товаром (товарами) інших юридичних або фізичних осіб, а також містить висловлювання, образи, що ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію конкурента (конкурентів);
- вводить споживачів в оману щодо рекламованого товару за допомогою імітації (копіювання або наслідування) загального проекту, тексту, рекламних формул, зображень, музичних або звукових ефектів, що використовуються в рекламі інших товарів, або за допомогою зловживання довірою фізичних осіб або браком у них досвіду, знань, у тому числі у зв'язку з відсутністю в рекламі частини істотної інформації .
Реклама такого роду на території Російської Федерації не допускається.
Згідно ст. 7 Федерального закону "Про рекламу" недостовірною є реклама, в якій присутні не відповідають дійсності відомості щодо:
- таких характеристик товару, як природа, склад, спосіб і дата виготовлення, призначення, споживчі властивості, умови застосування, наявність сертифіката відповідності, сертифікаційних знаків і знаків відповідності державним стандартам, кількість, місце походження;
- наявності товару на ринку, можливості його придбання в зазначених обсязі, періоді час і місце;
- вартості (ціни) товару на момент поширення реклами;
- додаткових умов оплати;
- доставки, обміну, повернення, ремонту й обслуговування товару;
- гарантійних зобов'язань, термінів служби, термінів придатності;
- виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності та прирівняних до них коштів індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт або послуг;
- прав використання державних символів (прапорів, гербів, гімнів), а також символів міжнародних організацій;
- офіційного визнання, отримання медалей, призів , дипломів та інших нагород;
- надання інформації про способи придбання повної серії товару, якщо товар є частиною серії;
- результатів досліджень і випробувань, наукових термінів, цитат з технічних, наукових та інших публікацій;
- статистичних даних, які не повинні представлятися у вигляді, що перебільшує їх обгрунтованість;
- посилань на будь-які рекомендації або на схвалення юридичних або фізичних осіб, у тому числі на застарілі;
- використання термінів найвищого рівня, в тому числі шляхом вживання слів "самий", "тільки", "кращий", "абсолютний", "єдиний" і тому подібних, якщо їх підтвердити документально;
- порівнянь з іншим товаром (товарами), а також із правами і положенням інших юридичних або фізичних осіб;
- посилань на будь-які гарантії споживачеві рекламованих товарів;
- фактичного розміру попиту на товар;
- інформації про самого рекламодавця.
Відповідно Закону недостовірна реклама на території Російської Федерації не допускається.
Особливості реклами в радіо-і телепрограмах регламентуються ст. 11 Федерального закону "Про рекламу". Так, в радіо-і телепрограмах не допускається переривати рекламою і поєднувати з рекламою, включаючи рекламу у вигляді накладень, у тому числі способом "рухомого рядка":
- дитячі, освітні та релігійні передачі;
- радіопостановки і художні фільми без згоди правовласників;
- трансльовані в прямому ефірі передачі, перелік яких встановлено Федеральним законом "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади у державних засобах масової інформації ";
- інші передачі, тривалість трансляції яких становить менш ніж 15 хв.
Інші передачі, тривалість трансляції яких складає більше ніж 15 хв, а також радіопостановки і художні фільми не можуть суміщатися з рекламою частіше ніж через кожні 15 хв або можуть перериватися стільки разів, скільки 15-хвилинних періодів включають ці передачі, радіопостановки і художні фільми.
При трансляції реклами її звук не може бути голосніше звуку транслюється програми. При використанні реклами у вигляді накладень, у тому числі способом "рухомого рядка", її розмір не повинен перевищувати семи відсотків площі кадру.
Поширення однієї і тієї ж за змістом реклами одного і того ж товару або реклами про рекламодавця не повинно здійснюватися більш ніж два рази загальною тривалістю не більше ніж 2 хв протягом години ефірного часу радіо-і телепрограми на одній частоті мовлення.
У радіо-і телепрограмах, не зареєстрованих як спеціалізуються на повідомленнях і матеріалах рекламного характеру, реклама не повинна перевищувати 20% ефірного часу.
У періодичних друкованих виданнях, що не спеціалізуються на повідомленнях і матеріалах рекламного характеру, реклама не повинна перевищувати 40% обсягу одного номера періодичного друкованого видання.
Згідно п. 1 ст. 16 зазначеного Закону реклама алкогольних напоїв, тютюну та тютюнових виробів, поширювана будь-якими способами, не повинна:
- містити демонстрацію процесів куріння і споживання алкогольних напоїв, а також не повинна створювати враження, що вживання алкоголю або куріння має важливе значення для досягнення суспільного, спортивного або особистого успіху або для поліпшення фізичного або психічного стану;
- дискредитувати утримання від вживання алкоголю або від куріння, містити інформацію про позитивні терапевтичні властивості алкоголю, тютюну та тютюнових виробів і представляти їх високий вміст в продукті як гідність;
- звертатися безпосередньо до неповнолітніх, а також використовувати образи фізичних осіб віком до 35 років, висловлювання або участь осіб, які користуються популярністю у неповнолітніх та осіб у віці до 21 року;
- поширюватися в радіо-і телепрограмах з 7 до 22 год місцевого часу;
- поширюватися в будь-якій формі в радіо-і телепередачах, при кіно - і відеообслуговуванні, в друкованих виданнях для неповнолітніх;
- поширюватися на першій і останній смугах газет, а також на першій і останній сторінках і обкладинках журналів;
- поширюватися в дитячих, навчальних, медичних, спортивних, культурних організаціях, а також ближче 100 м від них.
Поширення реклами тютюну та тютюнових виробів у всіх випадках має супроводжуватися попередженням про шкоду куріння, причому в радіо-і телепрограмах даному попередженню має бути відведено не менше ніж 3 секунди ефірного часу, при розповсюдженні реклами іншими способами - не менше 5% рекламної площі (простору).
Відповідно до ст. 33 Федерального закону "Про рекламу" дію п. 1 ст. 16 щодо реклами алкогольних напоїв, тютюну та тютюнових виробів у телепрограмах з 1 січня 1996 скасовується, і реклама цих товарів у телепрограмах з цього моменту не допускається.
Не допускається реклама:
- усіх видів зброї, озброєння і військової техніки, за винятком реклами бойового і службового зброї, озброєння і військової техніки, внесених до переліку продукції військового призначення, експорт та імпорт якої в Російській Федерації здійснюються за ліцензіями, а також дозволеного цивільної зброї, в тому числі мисливської та спортивної;
- дозволеного цивільної зброї, озброєння і військової техніки, внесених до переліку продукції військового призначення, експорт та імпорт якої в Російській Федерації здійснюються за ліцензіями, якщо зазначена реклама прямо або побічно розкриває технологію виробництва, способи бойового і спеціального застосування зброї, озброєння і військової техніки.
  Поширення реклами дозволеного цивільної зброї, в тому числі мисливської та спортивної, допускається тільки в періодичних друкованих виданнях, що спеціалізуються на розповсюдженні реклами, а також в інших періодичних друкованих виданнях, призначених для користувачів дозволеного цивільної зброї, і в місцях застосування мисливської та спортивної зброї.
  Поширення реклами дозволеного цивільної зброї в електронних засобах масової інформації допускається тільки після 22 год місцевого часу.
  Згідно ст. 13 Федерального закону "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади у державних засобах масової інформації" "*" тематичні теле-чи радіопрограми державних засобів масової інформації про діяльність органів державної влади Російської Федерації не можуть перериватися рекламними матеріалами або повідомленнями .
  ---
  "*" Федеральний закон "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади у державних засобах масової інформації" від 13 січня 1995 р. № 7-ФЗ / / СЗ РФ. 1995. № 3. Ст. 170.
   Див: Постанова Уряду РФ від 12 лютого 2003 р. № 98 "Про забезпечення доступу до інформації про діяльність Уряду Російської Федерації і федеральних органів виконавчої влади" / / Відомості Верховної. 2003. № 7. Ст. 658.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "8.4. Правове регулювання в галузі виробництва та розповсюдження реклами "
  1. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      правовий статус і вирішує, мати з ним справу або не мати. Свобода договору означає, що будь-яке примушування до укладення договору не допускається, крім випадків, передбачених ЦК, законами чи добровільно прийнятим зобов'язанням. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами, в необхідної в які підлягають випадках формі, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Якщо
  2. § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
      правової точки зору видача цих документів знаменує укладення договору, і тільки у випадках, передбачених законом або договором, діють інші правила (див., наприклад, п. 2 ст. 498 ЦК) * (44). Документи, про які йде мова в ст. 493 ЦК, не свідчать про наявність письмової форми договору: a) вони не мають нічого спільного з можливими її варіантами (див. п. 1 ст. 160, п. 2, 3 ст. 434 ГК,
  3. § 3. Зміст договору комерційної концесії
      правових систем правила в даній області кодифіковані в Типовому законі про розкриття інформації про франчайзинг, прийнятому УНИДРУА в 2002 р. * (904) У Росії попереднє розкриття інформації здійснюється, а умови про конфіденційність, навчанні та допомоги, рекламі, обслуговуванні, розгляді скарг споживачів зазвичай включаються до договору за ініціативою сторін. Виконання правовласником
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      правової норми; думку про юридичної обов'язковості 52. Persona (non) grata [Персон (нон) грата] - небажана особистість 53. Pacta non obligant nisi gentes inte quas inita [пакту нон облігант НІСД гентес інте ква ІНІТ] - договори не зобов'язують нікого, крім осіб, в них беруть участь 54. Pacta sunt servanda [пакту сун серванда] - договори повинні дотримуватися 55. Pacta tertis nec nocent nec
  5. § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
      правова охорона. Іншими словами, інтелектуальною власністю в Російській Федерації зізнаються самі твори науки, літератури і мистецтва, винаходи, фірмові найменування, товарні знаки та інші охоронювані правом результати інтелектуальної діяльності. Таке розуміння інтелектуальної власності розходиться з традиційною для світової практики трактуванням інтелектуальної
  6. 2. Поняття та ознаки договору участі в пайовому будівництві
      правових договорів. Його характерними ознаками є наступні. По-перше, особливий суб'єктний склад: однією зі сторін цього договору виступає забудовник - юридична особа або індивідуальний підприємець, що має у власності або на праві оренди земельну ділянку і привертає грошові кошти учасників пайового будівництва для створення на цій земельній ділянці багатоквартирних
  7. § 2. Правова охорона природи в США
      правові інститути. У найбільшій країні, з її концепціями підприємництва, одержання прибутку, ринкового механізму, робляться правові заходи проти деградації навколишнього середовища; найбільш забруднюючі підприємства виводяться в країни, що розвиваються (чим досягається багатостороння вигода - очищається власна територія, виробництво наближається до сировини, економляться власні енергія і
  8. 3. Форма договору та його державна реєстрація
      правових наслідків здійснюваних ними юридичних дій, а одно інформація зацікавлених осіб про здійснені угоди. Разом з тим будь-яке додаткове вимога до форми договорів об'єктивно призводить до ускладнення та уповільнення процедури укладення договору і, як правило, викликає додаткові витрати щодо їх оформлення. --- Інтерес представляє в цьому
  9. 1. Поняття і сфера застосування
      правове регулювання, оцінка / / Фінансова газета. 1999. Май. N 18. Нарешті, для третіх осіб (споживачів) організація роботи виробників товарів, робіт, послуг на умовах франчайзингу має те значення, що при цьому забезпечується дотримання певних стандартів, прийнятих в діяльності правовласника, в результаті чого ринок швидко насичується високоякісними товарами, роботами,
  10. Глава XX. ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ
      правової відповідальності сторін. --- Див: Ойгензіхт В.А. Проблема ризику в цивільному праві (частина друга). Душанбе, 1972. С. 47. Деякі автори вкладали в це ж поняття і більш широке зміст. Прикладом могли служити висловлювання А.А. Собчака, який вважав, що ризик - "це завжди небезпека виникнення несприятливих наслідків (майнового або
© 2014-2020  yport.inf.ua