Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Принципи і функції страхового права

Цивільно-правові норми, що опосередковують сферу страхових відносин, у своїй сукупності утворюють страхове право як інститут цивільного (приватного) права (1).
---
(1) Найбільший представник вітчизняної теорії страхового права В.К. Райхер висунув і обгрунтував концепцію страхового права як комплексної галузі права (див.: В.К. Райхер. Суспільно-історичні типи страхування. М.-Л., 1947). Ця концепція, з одного боку, набула значення панівного погляду в науці страхового права, а з іншого - відкрила дискусію в трьох напрямках "комплексності" страхування: галузі права, галузі законодавства, правового інституту (див. про це докладніше: Шімінова М.Я. , Корчевська Л.І. Страхове право - комплексна галузь права / / Страхове право. 1998. N 1).
Страхове право базується на основоположних принципах, до яких відносяться:
- принцип страхового забезпечення - основний принцип страхового права, який розвивається в інших, більш спеціалізованих принципах:
- в принципі універсальності страхового забезпечення, тобто в обсязі сфери дії страхування, з точки зору кола осіб, що користуються страховим захистом, кола об'єктів страхової охорони і кола страхових випадків;
- в принципі повноти страхового забезпечення, що поширюється як на майнове, так і на приватне страхування, але з переважаючим значенням для майнового страхування з точки зору ліквідації в повному обсязі збитків, заподіяних застрахованим матеріальним цінностям;
- в принципі реальності страхового забезпечення як гарантованої можливості реалізації уповноваженими особами права на отримання страхових виплат < 1>;
---
(1) Дана система принципів страхового права обгрунтовувалася В.К. Райхером стосовно до радянської формації його розвитку, проте вона має всі підстави бути визнаною загальною для інституту страхування незалежно від його історичної приналежності (див.: Райхер В.К. Основні принципи радянського страхового права / / Рад. Держава і право. 1946. N 5 - 6. С. 23 - 30; Він же. Принцип універсальності страхового забезпечення / / Праці Ленінградського фінансово-економічного інституту. 1947. Вип. III тепер Він. Принцип солідарності у страхуванні / / Вісник державного страхування. 1922. N 3).
- Принцип колективності страхового забезпечення, який втілюється в об'єднанні деяким безліччю осіб коштів з єдиною (загальною) метою покриття раптово виниклих індивідуальних майнових втрат. Страхування - це колективне відшкодування (компенсація) індивідуального шкоди;
- принцип солідарності як основа взаємин осіб, однаково зацікавлених у ненастанні випадкового шкоди, що дозволяє їм бути менш залежними від влади природних і техногенних руйнівних сил;
- принцип взаємодопомоги між особами при настанні "подій ризику", що виявляється у використанні механізму попереднього замкнутого розподілу потенційних втрат між усіма страхувальниками.
Страхове право виконує такі функції, в яких виявляється його призначення та особливості як інституту цивільного (приватного) права:
- функція розкладання випадкового (евентуального) шкоди, розподіл ризику господарюючих суб'єктів - генеральна функція страхування, предопределяющая всі інші його функції і додає страхуванню якість правової гарантії покриття потенційних майнових втрат;
- компенсаторно-відновлювальна функція. Відновлюючи порушену сферу охоронюваних благ допомогою надання страхових виплат, страхування може розглядатися як своєрідний (восполнітельний) спосіб захисту цивільних прав;
- ощадна функція (накопичення страхових капіталів), що має на меті збереження рівня матеріального достатку конкретного страхувальника (особливо предметно виявляється в страхуванні на дожиття);
- попереджувальна (превентивна) функція, реалізована страховою організацією шляхом формування фонду попереджувальних заходів з метою фінансування діяльності з попередження настання страхових випадків, тобто мінімізації настання ризикових обставин і величини їх майнових наслідків;
- резервно-контрольна функція, спрямована на страховика, який розпоряджається страховим фондом. Об'єктом контролю тут виступають відносини по строго цільовим формування та використання коштів страхового фонду;
- інвестиційна функція: вкладення ресурсів страхових резервів з цільовим використанням отриманих доходів в інтересах споживачів ринку страхових послуг.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Принципи і функції страхового права "
  1. § 2. Місцева адміністрація
    принципах: законності, самостійності в межах повноважень, професіоналізму та компетентності посадових осіб, муніципальних службовців і технічного персоналу, відповідальності співробітників за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків і т.д. Голова місцевої адміністрації. Місцевою адміністрацією керує її глава на принципах єдиноначальності. Він своїми актами вводить в
  2. § 1. Поняття комерційного права
    принцип реального (натурального) виконання зобов'язань, відповідно до якого заміна реального виконання зобов'язання грошовим віз-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 7 розміщенням ні на розсуд кредитора, ні угодою сторін, за загальним правилом, не допускалася. Це визначалося плановим (невільним)
  3. § 2. Джерела комерційного права
    принципів, методів регламентації. Законодавство, як зовнішня форма вираження права, лежить на поверхні юридичної дійсності, воно порівняно самостійно по відношенню не тільки до змісту (соціально-економічним відносинам), а й до внутрішньої формі права. Оскільки стан законодавства в чому залежить від розсуду законодавця, від раціональної діяльності з
  4. § 2. Створення комерційних організацій
    принципом самостійної майнової відповідальності комерційної організації, так як відповідальність інших осіб за боргами комерційної організації є лише додатковою (субсидіарної) до відповідальності самої комерційної організації. Організація управління відокремленим майном засновника при створенні ним комерційної організації здійснюється через органи управління комерційною
  5. § 4. Акціонерні товариства
    принципом «обмеженої відповідальності», т е акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, в межах вартості належних їм акцій. У тому випадку, якщо на момент виникнення обов'язку погасити заборгованості товариства акціонер ще не повністю оплатив свої акції, він несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах
  6. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    принципово іншою. Управління суспільними установами здійснюється на тих принципах, які визначені їх засновниками. Часто тут може створюватися також колегіальний орган (наприклад піклувальна рада), який обирається тими учасниками, які не є засновниками та споживачами послуг установи. Опікунська рада може визначати зміст діяльності установи та
  7. § 2. Розрахунки і кредитування
    принципова неприпустимість обмеження його права розпорядження рахунком. І проте, коли необхідність обмеження прав власника рахунку продиктована певними обставинами, закон обумовлює це обмеження як вимушену тимчасову міру, що вводиться в превентивних і забезпечувальних цілях. Так, суди вправі обмежувати права особи - відповідача в цивільній справі за розпорядженням його
  8. § 4. Страхування
    принципі укладений договір не на користь застрахованої при інших видах особистого страхування, залишається загадкою. Адже законодавець досить чітко проводить принцип немає страхування без страхового інтересу для майнового страхування. Чому немає послідовності в цьому випадку для особистого страхування, там, де є і страховий ризик, і страховий інтерес (при заподіянні шкоди здоров'ю), залишається
  9. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    принцип самозахисту з тим, щоб він повністю поглинався спеціальними правилами про заподіяння шкоди дозволеними правомірними діями, якими є необхідна оборона і крайня необхідність. Шляхом систематичного тлумачення норм частини першої та частини другої ЦК можна зробити висновок, що зміст принципу самозахисту не вичерпується необхідною обороною і крайньою необхідністю і не зводиться
  10. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    принцип судовий захист цивільних прав, закон допускає як виняток захист цивільних прав в адміністративному порядку. У п. 2 ст. 11 ЦК сказано: «Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється лише у випадках, передбачених законом. Рішення, прийняте в адміністративному порядку, може бути оскаржене до суду ». Отже, адміністративний порядок є винятком
© 2014-2022  yport.inf.ua