Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

11. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї


Виселення з житлових приміщень, займаних за договором соціального найму, з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення за договором соціального найму допускається в таких випадках (ст. 85 ЖК):
1) будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;
2) займане жиле приміщення переводиться в нежитлове органом місцевого самоврядування в порядку, встановленому ст. ст. 22 - 24 ЖК, тобто відбувається зміна її цільового призначення;
3) житлове приміщення визнано непридатним для проживання (в тому числі при аварійному стані житлового будинку);
4) в результаті проведення капітального ремонту або реконструкції будинку житлове приміщення не збереглося або його загальна площа істотно змінилася (зменшилася настільки, що наймач та члени його сім'ї можуть бути визнані нужденними в житлових приміщеннях, або, навпаки, істотно перевищує норму надання на кожного члена сім'ї наймача).
Житлове приміщення, що надається в перерахованих випадках наймачу і членам його сім'ї, згідно з правилами ст. 89 ЖК має бути, по-перше, благоустроєним стосовно до умов відповідного населеного пункту (наприклад, мати таке ж теплопостачання, як і в інших його житлових будинках), по-друге, рівнозначним за загальною площею раніше займаному житловому приміщенню (якщо наймач займав окрему квартиру або кілька кімнат, то при переселенні він має право вимагати надання йому окремої квартири або житлового приміщення, що складається з того ж числа кімнат, незалежно від можливого перевищення норм надання житла (1)), по-третє, відповідати встановленим санітарним, технічним та іншим вимогам (незалежно від того, чи відповідало їм приміщення, з якого виселяється громадянин (2)), по-четверте, перебувати в межах даного населеного пункту (але необов'язково в тому ж районі або мікрорайоні).
---
(1) Якщо ж переселявся громадянин мав недостатню житлову площу, то він має право вимагати надання йому та його сім'ї житлового приміщення не за принципом "не менш раніше займаного", а з дотриманням чинної для знаходяться на житловому обліку громадян норми надання житла та з урахуванням його законних інтересів, передбачених правилами ст. 58 ЖК. Даний висновок випливає з правила про необхідність відповідності наданого житлового приміщення "встановленим вимогам" (ч. 1 ст. 89 ЖК), корреспондирующего правилом ч. 5 ст. 57 ЖК про предмет договору соціального найму житлового приміщення.
(2) Див: п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду РРФСР від 26 грудня 1984
Закон передбачає також можливість виселення наймача і членів його сім'ї із займаного ними житлового приміщення з наданням їм за договором соціального найму іншого жилого приміщення в межах даного населеного пункту. Йдеться про ті випадки, коли названі громадяни протягом більше шести місяців без поважних причин не вносять плату за житлове приміщення і комунальні послуги (ст. 90 ЖК). Надаване їм у цьому випадку "інше жиле приміщення" теж має перебувати в межах даного населеного пункту, однак воно необов'язково має бути благоустроєним стосовно його умов. Більш того, за своїм розміром це приміщення має відповідати лише розміру житлового приміщення, встановленому для вселення громадян у гуртожиток (не менше 6 квадратних метрів житлової, а не загальної площі на одну людину - ч. 1 ст. 105 ЖК). Тому тут громадянин не має права вимагати, щоб йому було надано жиле приміщення не менше займаного.
Нарешті, можливо і виселення громадян без надання іншого житлового приміщення. Для договору соціального найму воно допускається у виняткових випадках, передбачених ст. 91 ЖК, і по суті є санкцією (мірою відповідальності) за певні правопорушення, допущені наймачем або членами його сім'ї. Після такого виселення громадянин сам підшукує собі інше приміщення для проживання - поселяється у родичів або знайомих, за наявності необхідних коштів набуває житло у власність або за договором комерційного найму, у тому числі в іншому населеному пункті, і т.д.
Виселення у вигляді санкції за правопорушення застосовується, якщо наймач і (або) які проживають разом з ним члени його сім'ї:
- використовують житлове приміщення не за призначенням, т. е. не для проживання (наприклад, під склад, притон і т.д.);
- систематично порушують права і законні інтереси сусідів (не тільки по комунальній квартирі, а й по дому, наприклад постійно влаштовують скандали і бешкети, галасливим і зухвалою поведінкою заважають нормальному відпочинку інших громадян, завдають їм образи і навіть побої і т.п.), роблячи неможливим спільне проживання в одному житловому приміщенні;
- безгосподарно звертаються з житловим приміщенням , допускаючи його руйнування або пошкодження (у тому числі не виробляючи своєчасно його поточний ремонт, здійснюючи самовільне перевлаштування або перепланування тощо);
- у разі позбавлення громадян батьківських прав, якщо їх спільне проживання з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав, визнано судом неможливим.
Застосування судом такої жорсткої санкції за більшість з перерахованих дій можливо при доведеності того, що вони були систематичними, тобто повторювалися неодноразово, а також винними, тобто здійснювалися навмисно або з грубої необережності. При цьому наймодавець зобов'язаний спочатку попередити наймача та членів його сім'ї про необхідність усунути допущені ними порушення, а при руйнуванні або псування житлового приміщення він має право призначити їм розумний строк для виробництва необхідного ремонту. Якщо після такого попередження зазначені порушення не будуть усунуті, наймодавець має право вимагати по суду виселення винних осіб без надання їм іншого житлового приміщення.
Як випливає з ч. 1 ст. 91 ЖК, виселенню з зазначених підстав підлягають тільки винні особи. Отже, для невинних членів сім'ї житлове правовідносини не припиняється. Більше того, іноді позов про виселення одного з членів сім'ї або самого наймача із зазначених вище підстав пред'являють інші члени тієї ж сім'ї. Для дозволу такого роду житлових конфліктів може застосовуватися примусова обмін (розмін) житлового приміщення на інші житлові приміщення, зазначені заінтересованою в обміні стороною (ч. 2 ст. 72 ЖК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 11. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    випадку та непереборної сили, їх цивільно-правове значення. Цивільно-правова відповідальність за дії третіх осіб. Розмір цивільно-правової відповідальності. Принцип повноти цивільно-правової відповідальності. Форми цивільно-правової відповідальності. Неустойка і її види, співвідношення неустойки і збитків. Особливості відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Межі
  2. 11. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї
    випадках (ст. 85 ЖК): 1) будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; 2) займане жиле приміщення переводиться в нежитлове органом місцевого самоврядування в порядку , встановленому ст. ст. 22 - 24 ЖК, тобто відбувається зміна її цільового призначення; 3) житлове приміщення визнано непридатним для проживання (в тому числі при аварійному стані житлового будинку); 4) в результаті
  3. § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
    випадку, розробники ЖК цю проблему ніяк не вирішили. Швидше за все, як підказує логіка і елементарна справедливість, з колишньої черги повинні бути виявлені незаможні і з них утворена нова черга, яка в подальшому буде поповнюватися іншими потребуючими незаможними громадянами. Надії решти претендентів на отримання безкоштовного житла вельми туманні. Теоретично їм можуть
  4. § 5. Користування житловими приміщеннями
    випадках інші особи можуть бути визнані членами сім'ї наймача жилого приміщення за договором соціального найму в судовому порядку. Як бачимо, законодавець визначає коло членів сім'ї наймача жилого приміщення інакше, ніж коло членів сім'ї власника житлового приміщення. Для інших родичів та утриманців передбачений додатковий ознака - ведення з наймачем спільного господарства. Для інших
  5. § 7. Припинення житлових правовідносин
    випадках - кваліфіковані експерти проектно-вишукувальних організацій з правом вирішального голосу. Зокрема, відповідно до Положення від 28 січня 2006 аварійними і підлягають знесенню зізнаються: повнозбірні, цегляні і кам'яні, дерев'яні будинки та будинки з місцевих матеріалів, які мають деформації фундаментів, стін, несучих конструкцій і значний ступінь біологічного пошкодження
  6. 6. Договір піднайму жилого приміщення
    випадку в ролі наймодавця. Предметом договору піднайму на відміну від договору соціального найму може бути частина займаного наймачем житлового приміщення, у тому числі частину кімнати, а при тимчасовому виїзді - все приміщення. У будь-якому разі, відповідальним перед наймодавцем за договором соціального найму залишається наймач (ч. 3 ст. 76 ЖК), оскільки піднаймач юридично з наймодавцем не пов'язаний.
  7. 7. Договір про вселення тимчасових мешканців
    разі відмови звільнити жиле приміщення за наявності зазначених вище обставин тимчасові жильці на вимогу наймача або осіб, спільно з ним проживають, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення (ч. 5 ст. 80 ЖК). Аналогічні наслідки для тимчасових мешканців настають і в разі припинення договору соціального найму, оскільки ніякого
  8. 9. Зміна зобов'язань з договору соціального найму житлового приміщення
    випадки прийнято трактувати як зміна договору соціального найму. Зміна розглянутого житлового правовідносини може стосуватися таких його елементів, як предмет, суб'єкти, права та обов'язки сторін, і відбуватися з різних юридичних підстав: згодою сторін, одностороннім волевиявленням однієї з них та ін Разом з тим для зміни договору житлового найму необхідна згода всіх
  9. 10. Припинення зобов'язань з договору соціального найму житлового приміщення
    випадках (наприклад, ст. 418 ЦК, присвячена припиненню зобов'язань смертю громадянина). До числа підстав припинення правовідносини найму житлового приміщення в першу чергу належить розірвання договору, яке можна визначити як розрив правовідносини найму житлового приміщення за одностороннім волевиявленням наймача, а у випадках, передбачених законом, - за позовом наймодавця. Розірвання
  10. 3. Припинення зобов'язань з договору найму спеціалізованого житлового приміщення
    випадках припиняє і смерть наймача, бо члени його сім'ї, як правило, не можуть продовжити трудові, службові та інші відносини з наймодавцем, що послужили підставою для прийняття останнім рішення про надання спеціалізованого житла, що має строго цільове призначення. Виняток з цього правила становлять члени сім'ї наймача житла в маневреному фонді, а також у житлових фондах для
© 2014-2020  yport.inf.ua