| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
11. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї |
||
|
1) будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; 2) займане жиле приміщення переводиться в нежитлове органом місцевого самоврядування в порядку, встановленому ст. ст. 22 - 24 ЖК, тобто відбувається зміна її цільового призначення; 3) житлове приміщення визнано непридатним для проживання (в тому числі при аварійному стані житлового будинку); 4) в результаті проведення капітального ремонту або реконструкції будинку житлове приміщення не збереглося або його загальна площа істотно змінилася (зменшилася настільки, що наймач та члени його сім'ї можуть бути визнані нужденними в житлових приміщеннях, або, навпаки, істотно перевищує норму надання на кожного члена сім'ї наймача). Житлове приміщення, що надається в перерахованих випадках наймачу і членам його сім'ї, згідно з правилами ст. 89 ЖК має бути, по-перше, благоустроєним стосовно до умов відповідного населеного пункту (наприклад, мати таке ж теплопостачання, як і в інших його житлових будинках), по-друге, рівнозначним за загальною площею раніше займаному житловому приміщенню (якщо наймач займав окрему квартиру або кілька кімнат, то при переселенні він має право вимагати надання йому окремої квартири або житлового приміщення, що складається з того ж числа кімнат, незалежно від можливого перевищення норм надання житла (1)), по-третє, відповідати встановленим санітарним, технічним та іншим вимогам (незалежно від того, чи відповідало їм приміщення, з якого виселяється громадянин (2)), по-четверте, перебувати в межах даного населеного пункту (але необов'язково в тому ж районі або мікрорайоні). --- (1) Якщо ж переселявся громадянин мав недостатню житлову площу, то він має право вимагати надання йому та його сім'ї житлового приміщення не за принципом "не менш раніше займаного", а з дотриманням чинної для знаходяться на житловому обліку громадян норми надання житла та з урахуванням його законних інтересів, передбачених правилами ст. 58 ЖК. Даний висновок випливає з правила про необхідність відповідності наданого житлового приміщення "встановленим вимогам" (ч. 1 ст. 89 ЖК), корреспондирующего правилом ч. 5 ст. 57 ЖК про предмет договору соціального найму житлового приміщення. (2) Див: п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду РРФСР від 26 грудня 1984 Закон передбачає також можливість виселення наймача і членів його сім'ї із займаного ними житлового приміщення з наданням їм за договором соціального найму іншого жилого приміщення в межах даного населеного пункту. Йдеться про ті випадки, коли названі громадяни протягом більше шести місяців без поважних причин не вносять плату за житлове приміщення і комунальні послуги (ст. 90 ЖК). Надаване їм у цьому випадку "інше жиле приміщення" теж має перебувати в межах даного населеного пункту, однак воно необов'язково має бути благоустроєним стосовно його умов. Більш того, за своїм розміром це приміщення має відповідати лише розміру житлового приміщення, встановленому для вселення громадян у гуртожиток (не менше 6 квадратних метрів житлової, а не загальної площі на одну людину - ч. 1 ст. 105 ЖК). Тому тут громадянин не має права вимагати, щоб йому було надано жиле приміщення не менше займаного. Нарешті, можливо і виселення громадян без надання іншого житлового приміщення. Для договору соціального найму воно допускається у виняткових випадках, передбачених ст. 91 ЖК, і по суті є санкцією (мірою відповідальності) за певні правопорушення, допущені наймачем або членами його сім'ї. Після такого виселення громадянин сам підшукує собі інше приміщення для проживання - поселяється у родичів або знайомих, за наявності необхідних коштів набуває житло у власність або за договором комерційного найму, у тому числі в іншому населеному пункті, і т.д. Виселення у вигляді санкції за правопорушення застосовується, якщо наймач і (або) які проживають разом з ним члени його сім'ї: - використовують житлове приміщення не за призначенням, т. е. не для проживання (наприклад, під склад, притон і т.д.); - систематично порушують права і законні інтереси сусідів (не тільки по комунальній квартирі, а й по дому, наприклад постійно влаштовують скандали і бешкети, галасливим і зухвалою поведінкою заважають нормальному відпочинку інших громадян, завдають їм образи і навіть побої і т.п.), роблячи неможливим спільне проживання в одному житловому приміщенні; - безгосподарно звертаються з житловим приміщенням , допускаючи його руйнування або пошкодження (у тому числі не виробляючи своєчасно його поточний ремонт, здійснюючи самовільне перевлаштування або перепланування тощо); - у разі позбавлення громадян батьківських прав, якщо їх спільне проживання з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав, визнано судом неможливим. Застосування судом такої жорсткої санкції за більшість з перерахованих дій можливо при доведеності того, що вони були систематичними, тобто повторювалися неодноразово, а також винними, тобто здійснювалися навмисно або з грубої необережності. При цьому наймодавець зобов'язаний спочатку попередити наймача та членів його сім'ї про необхідність усунути допущені ними порушення, а при руйнуванні або псування житлового приміщення він має право призначити їм розумний строк для виробництва необхідного ремонту. Якщо після такого попередження зазначені порушення не будуть усунуті, наймодавець має право вимагати по суду виселення винних осіб без надання їм іншого житлового приміщення. Як випливає з ч. 1 ст. 91 ЖК, виселенню з зазначених підстав підлягають тільки винні особи. Отже, для невинних членів сім'ї житлове правовідносини не припиняється. Більше того, іноді позов про виселення одного з членів сім'ї або самого наймача із зазначених вище підстав пред'являють інші члени тієї ж сім'ї. Для дозволу такого роду житлових конфліктів може застосовуватися примусова обмін (розмін) житлового приміщення на інші житлові приміщення, зазначені заінтересованою в обміні стороною (ч. 2 ст. 72 ЖК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 11. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї " |
||
|
||