| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Зміст зобов'язання з безпідставного збагачення |
||
|
1. За загальним правилом ст. 1104 ЦК майно, що становить безпідставне збагачення набувача, повинно бути повернуто потерпілому в натурі. Набувач відповідає перед потерпілим за всякі, в тому числі і за випадкові, нестачу або погіршення безпідставно придбаного або збереження майна, що сталися після того, як він дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність збагачення. До цього моменту він відповідає лише за умисел і грубу необережність. Під умислом розуміється усвідомлення набувачем протиправного характеру своїх дій, передбачення можливості настання шкідливих наслідків і бажання (прямий умисел) або свідоме допущення (непрямий умисел) їх настання. Грубої необережність визнається у разі, якщо можливість настання шкідливих наслідків очевидна для кожного і, тим не менш, набувач здійснює відповідну дію або допускає бездіяльність, що не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків або вкрай легковажно сподіваючись їх уникнути. 2. Застосування правила ст. 1104 ЦК можливо лише у випадку, якщо безпідставно придбане майно збереглося в натурі. Мова йде лише про майно, що визначається родовими ознаками, оскільки індивідуально визначене майно витребується шляхом пред'явлення віндикаційного позову (ст. 301 ЦК). Якщо предметом безпідставного збагачення є майнове право, потерпілий, відповідно до ст. 1106 ЦК, має право пред'явити вимогу про відновлення колишнього положення, а також повернення йому документів, що засвідчують безпідставно передане право. Відновлення колишнього положення означає визнання (підтвердження) судом наявності у потерпілого того права, яке передбачалося переданим набувачеві, і відсутність цього права у набувача. У даному випадку інтереси потерпілого захищаються позовом про визнання, а не про присудження (якщо мова не йде про витребування документів, що засвідчують право). По суті, суд підтверджує факт споконвічного відсутності правових підстав для переходу права до набувача (наприклад, у разі передачі права з незначного або неукладення договору) або визнає це підстава відпалим із зворотною силою (у разі передачі права по заперечної угоді). Судове рішення в цьому випадку за ефектом аналогічно рішенню про визнання недійсною угоди, виконання якої не було розпочато. При неможливості повернути в натурі безпідставно отримане або збереження майна застосовуються правила ст. 1105 ЦК. Набувач у цьому випадку повинен відшкодувати потерпілому дійсну вартість майна на момент його придбання, а також збитки, викликані наступною зміною вартості майна, якщо набувач не відшкодував його вартість негайно після того, як дізнався про необгрунтованості збагачення. 3. За змістом п. 1 ст. 1105 ЦК повернення майна в натурі неможливий не тільки у випадках, коли майно відсутнє у безпідставно придбав його особи, а й в інших випадках. Потерпілий вправі вимагати відшкодування вартості безпідставного збагачення на підставі п. 1 ст. 1105 ЦК і в тому випадку, коли безпідставно придбане майно не може бути використано за призначенням зважаючи на його повного зносу (п. 3 Огляду). Крім повернення безпідставно придбаного або збереження майна набувач зобов'язаний повернути або відшкодувати потерпілому всі доходи, які набувач здобув і повинен був отримати з цього майна з того часу, коли дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність збагачення (п . 1 ст. 1107 ЦК). Якщо безпідставне збагачення виражалося в грошах, застосовується спеціальне правило п. 2 ст. 1107 ЦК, згідно з яким на суму безпідставного грошового збагачення повинні нараховуватися відсотки за користування чужими коштами, згідно зі ст. 395 ГК з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність одержання або збереження грошових коштів. Можливість вилучення і розмір доходів від використання відповідачем безпідставно придбаного майна повинні бути доведені позивачем. Вимога про стягнення доходів, витягнутих з безпідставно придбаного в натуральній формі майна, не може бути замінене вимогою про сплату відсотків. 4. Крім обов'язку повернути отримані доходи, при повернення безпідставно отриманого або збереження майна або відшкодування його вартості у набувача виникає право вимагати від потерпілого відшкодування понесених необхідних витрат на утримання та збереження майна з того ж моменту, з якого набувач повинен повернути отримані доходи. Ці витрати можуть бути зараховані в рахунок підлягають поверненню доходів. Однак право на відшкодування витрат втрачається набувачем, коли він навмисне утримував майно, що підлягає поверненню (ст. 1108 ЦК). Під необхідними витратами на утримання майна слід розуміти розумні витрати на його зберігання, сплату податків, зборів та інших платежів, пов'язаних з володінням і користуванням майном. Під необхідними витратами на збереження майна слід розуміти розумні витрати, спрямовані на недопущення його загибелі, псування або пошкодження (охорону, технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт тощо). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Зміст зобов'язання з безпідставного збагачення " |
||
|
||