|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 2. Умови виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення
|
|
1. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення за загальним правилом необхідна наявність сукупності таких обставин:
1) зростання або збереження майна (безпідставне збагачення) на стороні набувача;
2) незростання або зменшення майна (збитки) на стороні потерпілого;
3) збитки потерпілого є джерелом збагачення набувача (збагачення за рахунок потерпілого);
4) відсутність належної правової підстави для настання вищевказаних майнових наслідків.
Перше з перелічених умов припускає збільшення економічної цінності майнової маси набувача або збереження цієї цінності на колишньому рівні.
Друга умова передбачає несення потерпілим витрат або втрату належного йому майна або ненадходження йому майна (доходів, речей), яке мало б надійти.
2. Безпідставне збагачення у формі придбання майна передбачає зростання майнової маси набувача за рахунок незростання або зменшення майна потерпілого. Безпідставне збагачення у формі заощадження майна передбачає неубиванія майнової маси набувача за рахунок витрачання майна потерпілого.
Наприклад, особа, помилково оплатившее рахунок, пред'явлений іншій особі, має право вимагати повернення безпідставно заощаджених коштів від дійсного боржника. В якості іншого прикладу безпідставного збагачення можна навести виконання, вироблене боржником кредитору, який відступив свою вимогу іншій особі. У цьому випадку, якщо боржник не був письмово повідомлений про який відбувся перехід прав кредитора до іншої особи, новий кредитор має право витребувати виконане боржником від колишнього кредитора як безпідставно отримане майно. Водночас грошові кошти, сплачені за користування майном, наданим за недійсним договором, можуть вважатися безпідставно отриманими лише в частині, що перевищує розмір належного власнику майна відшкодування.
Невиконання зобов'язань (як договірних, так і позадоговірних) з передачі майна або сплату грошових коштів не утворює складу безпідставного заощадження майна, так як в цьому випадку має місце заощадження майнової маси боржника, але відсутній взаємопов'язане з цим зменшення майнової маси кредитора.
Відсутність належної правової підстави збагачення як умова його необгрунтованості означає, що ні норми законодавства, ні умови угоди не дозволяють обгрунтувати правомірність збагачення. По суті, зазначена умова настання зобов'язань з безпідставного збагачення представляє собою негативний факт. З процесуальної точки зору це означає, що потерпілий не зобов'язаний доводити відсутність підстав для збагачення набувача. На потерпілому лежить тягар доведення факту збагачення набувача, включаючи кількісну характеристику розміру збагачення, і факту настання такого збагачення за рахунок потерпілого. Тягар доведення наявності підстави збагачення за рахунок потерпілого лежить на набувача.
На відміну від зобов'язань із заподіяння шкоди, обов'язок повернути безпідставне збагачення виникає незалежно від того, чи стало таке збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого, третіх осіб або відбулося поза їхньою волею (п. 2 ст . 1102 ЦК). Іншими словами, в якості підстав виникнення розглянутого зобов'язання можуть виступати будь-які юридичні факти - як правомірні і неправомірні дії, так і події (стихійні лиха та інші природні явища і т.п.).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " § 2. Умови виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення " |
- ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
--- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
- 3. Умови виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення
Фактичний склад, який породжує зобов'язання з безпідставного збагачення або збереження майна, складається з таких елементів: а) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншого, б) майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або угодою підстав. Придбання майна однією особою за рахунок іншої означає збільшення
- § 2. Розрахунки і кредитування
Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
- § 3. Метод цивільного права
Загальні положення. Особливості впливу тієї чи іншої галузі права на суспільні відносини у процесі їх правового опосередкування в сукупності характеризують галузевої метод правового регулювання * (37). Галузевий метод - це концентровані специфічні риси (властивості) всіх притаманних даній галузі правових засобів і способів впливу на суспільні відносини. "Методи ... - зазначає
- § 4. Безвісну відсутність і юридична смерть
Загальні положення. Право вільного пересування, вибору місця перебування і проживання - одне з невідчужуваних конституційних прав і свобод людини. Цивільний кодекс не регулює питання пересування і вибору місця перебування і проживання як такі - він тільки: захищає відповідні права в разі їх порушення (п. 2 ст. 2, ст. 150); передбачає певні цивільно-правові
- § 2. Правове становище публічних утворень
Загальні початку виступу в цивільному обороті. Публічні утворення виступають у цивільних правовідносинах на рівних засадах з іншими суб'єктами - фізичними та юридичними особами (п. 1 ст. 124 ЦК). Незважаючи на те що у зазначеній нормі ЦК відтворений лише один з принципів цивільного права (юридичну рівність учасників цивільних правовідносин), участь публічних утворень у
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, які володіють такий складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- § 5. Умовні угоди
Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
- § 2. Підстави виникнення зобов'язань
Договір. Подібно до всіх інших цивільних правовідносин, зобов'язання виникають на основі певних юридичних фактів, які прийнято називати підставами виникнення зобов'язань. В якості підстав виникнення зобов'язальних правовідносин можуть виступати найрізноманітніші юридичні факти (п. 2 ст. 307 ЦК), з яких провідну роль відіграє договір * (1094). З урахуванням рівності,
- § 3. Види зобов'язань
Регулятивні і охоронні зобов'язання. Розподіл зобов'язань на регулятивні та охоронні збігається з відповідним поділом цивільних правовідносин у цілому (докладніше див § 3 гл. 5 підручника). Регулятивні зобов'язання виникають внаслідок правомірних юридичних дій (насамперед, договорів) і опосередковують задоволення інтересів учасників цивільних правовідносин у
|