| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Умови виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення |
||
|
а) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншого; б) майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або угодою підстав. Придбання майна однією особою за рахунок іншої означає збільшення обсягу майна у однієї особи і одночасне зменшення його обсягу в іншого. Придбання передбачає кількісні прирощення майна, підвищення його вартості без твори відповідних витрат набувачем. Наприклад, коли громадянин, діючи за дорученням іншої, помилково передає борг довірителя НЕ позикодавцеві, а іншій особі; коли організація повторно оплачує отримані на її ім'я товари, тощо Заощадження майна означає, що особа повинна була витратити свої грошові кошти або інше майно, але не витратило їх або завдяки витратам іншої особи, або в результаті невиплати іншій особі покладеного винагороди. Наприклад, якщо за платіжним дорученням товариства банк помилково списує гроші з рахунку іншого товариства, то в наявності збереження майна у одного товариства і відповідне його зменшення в іншого. Якщо особа без згоди власника фактично користується річчю, що не виплачуючи власнику покладеного винагороди, то має місце збереження майна за рахунок невиплати винагороди, що належить власнику речі. Коли склад помилково відпускає покупцю нафтопродукти, що належать одному суб'єкту, в рахунок виконання зобов'язань іншого суб'єкта, то в останнього виникає збереження майна, рівну за обсягом кількістю помилково переданих нафтопродуктів. Безпідставне придбання або збереження можуть виникнути внаслідок дій і подій. Дії, що призводять до безпідставно придбання (заощадження) майна, різноманітні. Це можуть бути дії самого потерпілого (сплата чужого боргу, повторна оплата вже оплаченого товару тощо); дії третіх осіб (помилкова видача вантажу залізницею дорогою не одержувачу, зазначеному в накладній, а іншій особі тощо); дії самого набувача майна (одержання поштового переказу, що прийшов на ім'я однофамільця, тощо). Самі дії, які породжують зобов'язання з безпідставного збагачення, можуть бути як правомірними, так і неправомірними. Якщо, виконуючи доручення, повірений, не вивчивши належним чином вказівок довірителя, вручить борг останнього не його кредитору, а іншій особі, то в наявності неправомірна дія. Але якщо сам довіритель помилково вказав у договорі доручення як кредитора не та особа, то дії повіреного правомірні. Безпідставне збагачення може виникнути внаслідок дій у чужому інтересі. Згідно ст. 987 ГК якщо дії, безпосередньо спрямовані на забезпечення інтересів іншої особи, в тому числі у разі, коли скоїла їх особа помилково передбачало, що діє у власному інтересі, призвели до безпідставно збагачення іншої особи, то застосовуються правила, передбачені гол. 60 ГК. Наприклад, якщо особа, помилково вважаючи, що знаходиться в лікарні сусід повинен третій особі певну суму грошей, виплачує її, то ця сума згодом може бути витребувана від одержувача в якості безпідставного збагачення. Події, що призводять до виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення, також різноманітні. Такими можуть бути буран, що вибухнула в горах і змусила належить одному господарству стадо овець змішатися зі стадом іншого господарства; повінь, в результаті якого урожай овочів був змитий з ділянки власника на сусідню ділянку, і т.д. Різноманітність юридичних фактів, здатних породити зобов'язання з безпідставного збагачення, отримало відображення в нормі п. 2 ст. 1102 ЦК. Згідно їй правила про зобов'язання з безпідставного збагачення, передбачені гол. 60 ГК, застосовуються незалежно від того, чи стало безпідставне збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого, третіх осіб або відбулося поза їх волею. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідно також, щоб майно було придбано або збережено безпідставно. Марна вважається придбання або збереження, не засноване на законі, іншому правовому акті або угоді. Іншими словами, про необгрунтованості придбання (заощадження) можна говорити, якщо воно позбавлене законного (правового) підстави: відповідної норми права, адміністративного акта або угоди. Наприклад, якщо найняті селянським господарством робочі помилково приберуть частину врожаю картоплі сусіднього господарства та змішають цю частину з урожаєм нанявшего їх господарства, то має місце безпідставне придбання. Якщо ж селянське господарство, яка найняла робітників, орендує земельну ділянку, що належить сусідньому господарству, привласнення врожаю картоплі, прибраного з цієї ділянки, є грунтовним, оскільки спирається на угоду - договір оренди. Якщо суб'єкт користується державним майном, переданим йому не уповноваженою державним органом, то в наявності безпідставне використання майна. Якщо ж суб'єкт користується державним майном на підставі акта уповноваженого державного органу, то користування буде юридично обгрунтованим. Різниця юридично грунтовного і безпідставного придбань особливо наочно видно при зіставленні норм про безпідставно збагаченні та правил про специфікації речі. Відповідно до п. 2 ст. 220 ЦК, якщо інше не передбачено договором, власник матеріалів, який придбав право власності на виготовлену з них річ, зобов'язаний відшкодувати вартість переробки осуществившему її особі. У разі ж придбання права власності на нову річ изготовившим її обличчям останнє зобов'язане відшкодувати власнику матеріалів їх вартість. Як видно, у другому випадку особа, яка здійснила переробку, обгрунтовано (в силу припису закону) набуває право власності на нову річ, але воно має відшкодувати власникові матеріалу його вартість, бо в іншому випадку це особа безпідставно збагатилося б за рахунок власника матеріалу. Придбання (заощадження) майна визнається марна, якщо його правова підстава відпало згодом. Відпадання правової підстави означає зникнення обставин, що дозволяють говорити про юридичну грунтовності придбання (заощадження) майна. Воно має місце, наприклад, у разі ухвалення нової правової норми з зворотною силою дії, що оголошує вироблені до видання даною нормою факти передачі майна незаконними. Інший випадок відпадання підстави придбання (заощадження) має місце при скасуванні вступило в законну силу рішення суду. Згідно ст. 325 АПК, якщо наведений у виконання судовий акт скасовано повністю або частково і прийнято новий судовий акт про повну або часткову відмову в позові, то відповідачу повертається все те, що було стягнуто з нього на користь позивача за скасованим або зміненим у відповідній частині судовому акту (1). --- (1) Про поворот виконання судового акта див.: ст. ст. 325 - 326 АПК, ст. ст. 443 - 445 ЦПК. Правова підстава придбання (заощадження) майна може відпасти внаслідок повернення власнику індивідуально-визначеної речі, за втрату якої титульний користувач до зазначеного повернення відшкодував власнику суму реального збитку. Так, якщо орендар відшкодує орендодавцю вартість вкраденої у нього орендованій речі, а згодом річ буде знайдена і повернена орендодавцю, то підстава виробленого орендарем платежу буде вважатися відпалим. Відпадає правова підстава передачі майна та у разі визнання угоди недійсною. Так, спадкоємець, який прийняв майно спадкодавця згідно із заповітом останнього, при визнанні такого заповіту недійсним стане безпідставним набувачем, оскільки спочатку існувала підставу його майнових придбань - заповіт відпало. Відпадання правової підстави для отримання майна у наявності при визнанні судом недійсним (незаконним) рішення загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів, якщо таке визнання відбулося після їх виплати. Приклади відпадання правової підстави набуття (заощадження) майна вельми різноманітні. Але всі випадки відпадання правової підстави набуття (заощадження) майна призводять до тих же юридичних наслідків, що й випадки придбання (заощадження) майна без достатніх підстав. Тому про виникнення зобов'язань з безпідставного придбання або збереження майна можна говорити у всіх випадках, коли дії людей або події призводять до протиправного результату - нічим юридично не обгрунтованого виникненню майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншого. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично необгрунтованих майнових вигод, які перейшли до набувача за рахунок потерпілого, і є фактичною підставою виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. Умови виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення " |
||
|
||