Чинне легальне визначення зобов'язання внаслідок безпідставного збагачення говорить: особа, яка без встановлених законом, іншими правовими актами або угодою підстав придбало або зберегло майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) , зобов'язана повернути останньому безпідставно придбане або збереження майна, за винятком випадків, передбачених ст. 1109 ЦК (п. 1 ст. 1102 ЦК). Як випливає з визначення, у зобов'язанні з безпідставного збагачення кредитором є потерпілий, а боржником - набувач - особа, безпідставно набула або зберігає, майно. Суб'єктами розглянутого зобов'язання можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. Функціональне призначення зобов'язань, що виникають з безпідставного збагачення, полягає в забезпеченні відновлення майнових втрат потерпілого набувачем, обогатившимся в результаті необгрунтованого придбання майна потерпілого або заощадження свого майна за рахунок потерпілого. В основі виникнення зобов'язань з безпідставного збагачення лежать різноманітні юридичні факти. Незважаючи на це, зобов'язання з безпідставного збагачення являють собою єдиний, самостійний позадоговірні інститут, службовець захист права власності та інших майнових прав.
|
- § 2. Розрахунки і кредитування
Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
- § 2. Правове становище публічних утворень
Загальні початку виступу в цивільному обороті. Публічні утворення виступають у цивільних правовідносинах на рівних засадах з іншими суб'єктами - фізичними та юридичними особами (п. 1 ст. 124 ЦК). Незважаючи на те що у зазначеній нормі ЦК відтворений лише один з принципів цивільного права (юридичну рівність учасників цивільних правовідносин), участь публічних утворень у
- § 2. Поняття і основні види угод
Фактичний склад угоди. Стаття 153 ЦК розуміє під угодами дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто на викликання правового наслідки. Допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- § 5. Умовні угоди
Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
- § 3. Види зобов'язань
Регулятивні і охоронні зобов'язання. Розподіл зобов'язань на регулятивні та охоронні збігається з відповідним поділом цивільних правовідносин у цілому (докладніше див § 3 гл. 5 підручника). Регулятивні зобов'язання виникають внаслідок правомірних юридичних дій (насамперед, договорів) і опосередковують задоволення інтересів учасників цивільних правовідносин у
- § 5. Зміна і розірвання договору
Поняття зміни та розірвання договору. Одним з найважливіших почав, що лежать в основі регулювання динаміки договірних зобов'язань, є принцип незмінності договору - pacta sunt servanda. Це означає, що укладені договори повинні виконуватися на тих умовах, на яких було досягнуто згоди сторін, і не повинні змінюватися. Разом з тим можливі ситуації, коли послідовне
- § 5. Порука
Поняття поруки. Порука являє собою охоронне зобов'язання, в силу якого поручитель повинен вчинити на користь кредитора ті дії, до вчинення яких зобов'язаний боржник, який відповідає за порушення зобов'язання, як-то: відшкодувати збитки, судові витрати по стягненню боргу, сплатити неустойку, відсотки за порушення грошового зобов'язання і т.д., а кредитор має право
- § 6. Банківська гарантія
Поняття банківської гарантії. Під банківською гарантією розуміється зобов'язальний договір, в силу якого гарант зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання принципалом забезпеченого гарантією зобов'язання сплатити бенефіціару обумовлену грошову суму * (1296). Спираючись на припис ст. 368 ГК, деякі вітчизняні цивілісти стверджують, що банківська гарантія є
- § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Юридична відповідальність - одне з основних понять законодавства та правової науки, широко використовується в правозастосовчій діяльності. Однак, незважаючи на це, поняття юридичної відповідальності не знайшло свого однозначного рішення і є одним з найбільш складних і суперечливих. У юридичній літературі відповідальність розглядається
|