- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 3.1. Поняття і види колізійних норм
Як вже зазначалося вище, основний зміст міжнародного приватного права зводиться до виявлення і пошуку шляхів вирішення колізійної проблеми. У МПП «конкуренція» правових систем, одночасно претендують на регулювання одних і тих же суспільних відносин, усувається головним чином за допомогою колізійних норм. Під ними в міжнародному приватному праві зазвичай розуміються правила поведінки,
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 2. Свобода договорів
Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин і рядом інших принципів відноситься ст. 1 ГК до числа основних засад цивільного законодавства. Всі вони тісно пов'язані між собою. Немає сумнівів у тому, що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс
- 8. Попередні договори
ГК 22 не містив загальних норм про попередні договори. Однак у ньому були на цей рахунок дві спеціальні норми. Одна з них присвячувалася укладення в майбутньому договору купівлі - продажу (цей договір носив спеціальне найменування - "запродажню запис"), а інша - укладення договору позики. ГК 64 не згадував взагалі попередніх договорів, у тому числі і стосовно до зазначених двома договорами,
- 6. Класифікація договорів
Класифікація будь-якого поняття припускає його поділ. Такий поділ може бути вироблено двома способами. Перший становить дихотомію або, інакше - "поділ надвоє". З її допомогою, використовуючи послідовно певне підставу (критерій), ділять поняття на дві групи, з яких одну характеризує наявність цього підстави, а іншу - його відсутність. Подібний розподіл може бути
- 3. Спеціальні випадки припинення договору
"Спеціальними випадками припинення договорів" можна назвати ситуації, при яких втрачають свою силу при наявності зазначених у законі обставин зобов'язання, що складають зміст договору. Складні при цьому відносини регулюються в основному гл. 29 ЦК, яка поширює свою дію в рівній мірі на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, а значить, і на
- 3. Застава
Поняття та правова природа Зовсім особливе місце серед усіх способів забезпечення виконання зобов'язань займає заставу майна. Це один з класичних цивільно - правових інститутів, що мають багатовікову історію, які беруть свій початок в римському праві. У перший період розвитку застави в римському праві переважали інтереси кредитора. Майно боржника (наприклад, закладається
- 2. Форми договірної відповідальності
Щодо форм (заходів) цивільно - правової, і зокрема договірної, відповідальності, тобто форм вираження несприятливих наслідків у майновій сфері порушника, які є наслідком допущеного ним правопорушення, в юридичній літературі висловлені позиції, які не відрізняються визначеністю. Наведемо найбільш характерні з них. О.С. Іоффе вважає, що до заходів
|