Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 138. Вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника

1. З коштів, виручених від реалізації предмета застави, сімдесят відсотків спрямовується на погашення вимог кредитора за зобов'язанням, забезпеченим заставою майна боржника, але не більше ніж основна сума заборгованості за забезпеченим заставою зобов'язанням і належних відсотків. Грошові кошти, що залишилися від суми, вирученої від реалізації предмета застави, вносяться на спеціальний банківський рахунок боржника в наступному порядку:
двадцять відсотків від суми, вирученої від реалізації предмета застави, - для погашення вимог кредиторів першої та другої черги в разі недостатності іншого майна боржника для погашення зазначених вимог;
залишилися грошові кошти - для погашення судових витрат, витрат з виплати винагороди арбітражним керуючим та оплати послуг осіб, залучених арбітражним керуючим з метою забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
2. У разі, якщо заставою майна боржника забезпечуються вимоги конкурсного кредитора за кредитним договором, з коштів, виручених від реалізації предмета застави, вісімдесят відсотків спрямовується на погашення вимог конкурсного кредитора за кредитним договором, забезпеченим заставою майна боржника, але не більше ніж основна сума заборгованості по забезпеченому заставою зобов'язанням і належних відсотків. Кошти, що залишилися від суми, вирученої від реалізації предмета застави, вносяться на спеціальний банківський рахунок боржника в наступному порядку:
п'ятнадцять відсотків від суми, вирученої від реалізації предмета застави, - для погашення вимог кредиторів першої та другої черги у разі недостатності іншого майна боржника з метою погашення зазначених вимог;
залишилися грошові кошти - для погашення судових витрат, витрат з виплати винагороди арбітражним керуючим та оплати послуг осіб, залучених арбітражним керуючим з метою забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
Абзаци четвертий - п'ятий втратили силу. - Федеральний закон від 19.07.2009 N 195 ФЗ.
2.1. Грошові кошти, що призначалися для погашення вимог кредиторів першої та другої черги і залишилися на спеціальному банківському рахунку боржника після повного погашення таких вимог, спрямовуються на погашення частини забезпечених заставою майна боржника вимог конкурсних кредиторів, що не погашеної з вартості предмета застави у зв'язку з утриманням частини вартості для погашення вимог кредиторів першої та другої черги відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.
Грошові кошти, що залишилися після повного погашення вимог кредиторів першої та другої черги, вимог кредитора, забезпечених заставою реалізованого майна, включаються до складу ліквідаційної маси.
Грошові кошти, що залишилися після повного погашення судових витрат, витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим і оплату послуг осіб, залучених арбітражним керуючим з метою забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, включаються до складу ліквідаційної маси.
Чи не задоволені за рахунок вартості предмета застави вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, задовольняються у складі вимог кредиторів третьої черги.
3. Конкурсний керуючий відкриває в кредитній організації окремий рахунок боржника, який призначений тільки для задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави, згідно з цією статтею (спеціальний банківський рахунок боржника).
У договорі спеціального банківського рахунку боржника вказується, що грошові кошти, що знаходяться на спеціальному банківському рахунку боржника, можуть списуватися тільки для погашення вимог кредиторів першої та другої черги, а також для погашення судових витрат, витрат з виплати винагороди арбітражним керуючим і оплаті послуг осіб, залучених арбітражним керуючим з метою забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
Грошові кошти зі спеціального банківського рахунку боржника списуються за розпорядженням конкурсного керуючого тільки з метою задоволення вимог кредиторів у порядку, передбаченому цією статтею.
Угоди, здійснені з порушенням вимог цього пункту, можуть бути визнані недійсними.
4. Продаж предмета застави здійснюється в порядку, встановленому пунктами 4, 5, 8 - 19 статті 110 та пунктом 3 статті 111 цього Закону, та з урахуванням положень цієї статті.
Початкова продажна ціна предмета застави визначається відповідно до законодавства Російської Федерації про заставу.
Порядок та умови проведення торгів визначаються конкурсним кредитором, вимоги якого забезпечені заставою майна, що реалізується.
У разі розбіжностей між конкурсним кредитором за зобов'язанням, забезпеченим заставою майна боржника, і конкурсним керуючим в питаннях про порядок і про умови проведення торгів з реалізації предмета застави кожен з них має право звернутися з заявою про вирішення таких розбіжностей до арбітражного суду, який розглядає справу про банкрутство, за результатами розгляду якого арбітражний суд виносить ухвалу про затвердження порядку та умов проведення торгів з реалізації предмета застави, яка може бути оскаржена.
4.1. У разі визнання такими, що повторних торгів конкурсний кредитор за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, має право залишити предмет застави у себе з оцінкою його в сумі на десять відсотків нижче початкової ціни продажу на повторних торгах.
Конкурсний кредитор за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, при залишенні предмета застави за собою зобов'язаний перерахувати грошові кошти в розмірі, що визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті, на спеціальний банківський рахунок у порядку, встановленому пунктом 3 справжній статті, протягом десяти днів з дати направлення конкурсному керуючому заяви про залишення предмета застави за собою.
Якщо протягом тридцяти днів з дня визнання повторних торгів такими кредитор за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, не скористається правом залишити предмет застави за собою, він підлягає продажу за допомогою публічного пропозиції в порядку, встановленому пунктом 4 статті 139 цього Закону.
5. Вимоги заставодержателів за договорами застави, укладеним з боржником в забезпечення виконання зобов'язань інших осіб, також задовольняються в порядку, передбаченому цією статтею. Зазначені залогодержатели володіють правами конкурсних кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у всіх процедурах, застосовуваних у справі про банкрутство.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 138. Вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника "
  1. § 2. Поняття і основні види угод
    Фактичний склад угоди. Стаття 153 ЦК розуміє під угодами дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто на викликання правового наслідки. Допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму
  2. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  3. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
  4. § 3. Застава
    Поняття і предмет застави. Застава є цивільні правовідносини, в силу якого кредитор (заставодержатель) у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання вправі одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Заставне правовідношення встановлюється між заставодержателем і заставодавцем. В
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  7. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    Спадкування прав участі (членства) в юридичних особах. Оскільки громадяни можуть бути засновниками (учасниками) юридичних осіб, логічним є запитання про можливість успадкування права участі (членства) померлого до тих чи інших правосуб'єктності організації. Відповідь на нього залежить від самої організації і особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких
  8. 4. Забезпечувальні речові права
    Особливу групу обмежених речових прав складають речові права, що забезпечують належне виконання зобов'язань. До їх числа відносяться заставне право і право утримання. Об'єктом обох названих прав можуть бути як нерухомі, так і рухомі речі (а об'єктом застави - і деякі майнові права), а в їх зміст входить можливість примусової реалізації відповідних речей
  9. 4. Горизонтальна ієрархія правових норм
    Горизонтальна ієрархія дає відповідь на питання про відносне пріоритеті норм, які знаходяться на одній і тій же ступені вертикальної ієрархії. З цього безпосередньо випливає, що горизонтальна ієрархія у всіх випадках слід за вертикальною, чільною. Горизонтальна ієрархія норм досі обмежувалася двояким проявом. Перше з них зводиться до вимоги: новий закон
  10. 2. Свобода договорів
    Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин і рядом інших принципів відноситься ст. 1 ГК до числа основних засад цивільного законодавства. Всі вони тісно пов'язані між собою. Немає сумнівів у тому, що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс