|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 139. Продаж майна боржника
|
|
1. Протягом місяця з дати закінчення інвентаризації та оцінки підприємства боржника, майна боржника (далі у цій статті - майно боржника) конкурсний керуючий зобов'язаний представити зборам кредиторів або до комітету кредиторів для затвердження пропозиції про продаж майна боржника, що включають в себе відомості про склад майна, про терміни його продажу, про форму торгів (аукціон або конкурс), про умови конкурсу (у випадку, якщо продаж майна відповідно до законодавства Російської Федерації здійснюється шляхом проведення конкурсу), про форму подання пропозицій про ціну майна, про початкову ціну його продажу, про засобах масової інформації та сайтах в мережі «Інтернет», де пропонується відповідно опублікувати і розмістити повідомлення про продаж майна, про терміни опублікування та розміщення зазначеного повідомлення. У разі, якщо протягом двох місяців з дати подання конкурсним керуючим зборам кредиторів або до комітету кредиторів пропозицій про продаж майна, подані пропозиції не затверджені зборами кредиторів або комітетом кредиторів, конкурсний керуючий має право звернутися до арбітражного суду з клопотанням про затвердження пропозицій про продаж майна.
Визначення арбітражного суду про затвердження порядку, термінів і умов продажу майна боржника може бути оскаржене.
2. У разі виникнення в ході конкурсного виробництва обставин, у зв'язку з якими потрібно зміна порядку, термінів і (або) умов продажу майна боржника, конкурсний керуючий зобов'язаний представити зборам кредиторів або до комітету кредиторів для затвердження відповідні пропозиції щодо таких змін.
3. Після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника конкурсний керуючий приступає до його продажу. Продаж майна боржника здійснюється в порядку, встановленому пунктами 3 - 19 статті 110 та пунктом 3 статті 111 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею. Оцінка майна боржника здійснюється в порядку, встановленому статтею 130 цього Закону. Грошові кошти, виручені від продажу майна боржника, включаються до складу майна боржника.
4. У разі, якщо повторні торги з продажу майна боржника визнані такими, що чи договір купівлі продажу не був укладений з їх єдиним учасником, а також у разі неукладення договору купівлі продажу за результатами повторних торгів продається на торгах майно боржника підлягає продажу за допомогою публічного пропозиції.
При продажу майна боржника за допомогою публічного пропозиції в повідомленні про проведення торгів поряд з відомостями, передбаченими статтею 110 цього Закону, зазначаються величина зниження початкової ціни продажу майна боржника і термін, після закінчення якого послідовно знижується зазначена початкова ціна. При цьому початкова ціна продажу майна боржника встановлюється в розмірі початкової ціни, зазначеної в повідомленні про продаж майна боржника на повторних торгах.
Розгляд організатором торгів поданої заявки на участь у торгах і прийняття рішення про допуск заявника до участі в торгах здійснюються у порядку, встановленому статтею 110 цього Закону.
За відсутності у встановлений термін заявки на участь у торгах, що містить пропозицію про ціну майна боржника, яка не нижче встановленої початкової ціни продажу майна боржника, зниження початкової ціни продажу майна боржника здійснюється у строки, зазначені в повідомленні про продаж майна боржника за допомогою публічного пропозиції.
Переможцем торгів з продажу майна боржника за допомогою публічного пропозиції визнається учасник торгів, який першим представив у встановлений термін заявку на участь у торгах, що містить пропозицію про ціну майна боржника, яка не нижче початкової ціни продажу майна боржника, встановленої для певного періоду проведення торгів.
З дати визначення переможця торгів з продажу майна боржника за допомогою публічного пропозиції прийом заявок припиняється.
5. Майно боржника, балансова вартість якого на останню звітну дату до дати відкриття конкурсного виробництва становить менше ніж сто тисяч рублів, продається в порядку, встановленому рішенням зборів кредиторів чи комітету кредиторів.
6. Дія положень цієї статті не поширюється на випадки реалізації майна боржника, яке є продукцією, виготовленою боржником у процесі своєї господарської діяльності.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 139. Продаж майна боржника " |
- § 4. Товариство з обмеженою відповідальністю
Загальні положення. Товариство з обмеженою відповідальністю * (264) - засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів; учасники такого суспільства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості внесених вкладів (абз. 1 п. 1 ст. 87 ЦК). Діяльність
- § 2. Поняття і основні види угод
Фактичний склад угоди. Стаття 153 ЦК розуміє під угодами дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто на викликання правового наслідки. Допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- § 5. Умовні угоди
Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
- § 6. Похідні підстави набуття права власності
Передача речі за договором про її відчуження. Одним з найбільш типових похідних підстав набуття права власності є передача речі за договором про її відчуження (традиція). Суб'єктом, в особі якого виникає право власності у вказаний момент, є сторона договору. ЦК прямо не визначає коло відповідних договорів. Однак він встановлює, що мова йде про такі
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
- § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
Предмет виконання. Те майно, роботу або послугу, яку в силу зобов'язання боржник зобов'язаний передати, виконати або надати кредитору, іменують предметом виконання зобов'язання. Щоб зобов'язання вважалося належно виконаним, боржник зобов'язаний передати саме той предмет, який був передбачений. Вимоги до предмету визначаються відповідно до умов договору, встановленнями
- § 3. Застава
Поняття і предмет застави. Застава є цивільні правовідносини, в силу якого кредитор (заставодержатель) у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання вправі одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Заставне правовідношення встановлюється між заставодержателем і заставодавцем. В
- § 3. Види цивільно-правової відповідальності
Договірна та позадоговірна відповідальність. Цивільно-правова відповідальність може класифікуватися на окремі види по різних підставах. Цивільно-правова відповідальність залежно від основи може бути підрозділена на договірну і внедоговорную. Обидва види відповідальності характеризуються компенсаційної спрямованістю і задовольняють майнові інтереси потерпілого за
- § 3. Окремі способи припинення зобов'язань
Виконання зобов'язання. Виконання - основний і найбільш поширений спосіб припинення зобов'язання. Саме в результаті виконання досягається та мета, заради якої зобов'язання було встановлено. Припинення зобов'язання обумовлено не всяким, а лише належним виконанням, тобто таким, яке відповідає умовам зобов'язання, вимогам закону та інших правових актів, звичаїв
|