|
1. Оспорювання надання правової охорони найменуванню місця походження товару означає оспорювання рішення федерального органу виконавчої влади з інтелектуальної власності про державну реєстрацію найменування місця походження товару та про надання виняткового права на таке найменування, а також видачі свідоцтва про виключне право на найменування місця походження товару.
Оспорювання надання виняткового права на раніше зареєстрованого найменування місця походження товару означає оспорювання рішення про надання виключного права на раніше зареєстрованого найменування місця походження товару та видачі свідоцтва про виключне право на найменування місця походження товару.
Визнання надання правової охорони найменуванню місця походження товару недійсним тягне скасування рішення про державну реєстрацію найменування місця походження товару та про надання виняткового права на таке найменування, анулювання запису в Державному реєстрі найменувань та свідоцтва про виключне право на таке найменування.
Визнання недійсним надання виняткового права на раніше зареєстрованого найменування місця походження товару тягне скасування рішення про надання виключного права на раніше зареєстрованого найменування місця походження товару, анулювання запису в Державному реєстрі найменувань, а також свідоцтва про виключне право на це найменування.
2. Надання правової охорони найменуванню місця походження товару може бути оскаржений і визнано недійсним протягом всього терміну охорони, якщо правова охорона була надана з порушенням вимог цього Кодексу. Надання виняткового права на раніше зареєстрованого найменування місця походження товару може бути оскаржений і визнано недійсним протягом всього терміну дії свідоцтва про виключне право на найменування місця походження товару (стаття 1531).
Якщо використання найменування місця походження товару здатне ввести споживача в оману щодо товару або його виробника у зв'язку з наявністю товарного знака, що має більш ранній пріоритет, надання правової охорони вказаною найменуванню може бути оскаржений і визнано недійсним протягом п'яти років з дати публікації відомостей про державну реєстрацію найменування місця походження товару в офіційному бюлетені.
3. Зацікавлена особа з підстав, передбачених пунктом 2 цієї статті, може подати заперечення до федерального орган виконавчої влади з інтелектуальної власності.
|
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 1. Поняття договору доручення
Представництво, довіреність, доручення. З'ясування змісту і значення договору доручення передбачає в якості відправної точки послідовне розгляд трьох понять, складових тріаду: представництво - доручення - довіреність. --- Саме так назвав одну зі своїх робіт І.В. Шерешевський. Мається на увазі: Представництво. Доручення та довіреність.
- 5. Сторони у договорі
У договорі доручення сторонами виступають повірений і довіритель - той, на кому лежить обов'язок вчинити відповідні юридичні дії, і той, від імені та за рахунок якого ці дії здійснюються. У ролі кожної зі сторін може виступати як громадянин, так і юридична особа. Стосовно до юридичних осіб певна проблема виникає, зокрема, у зв'язку з встановленням
- 5. Страхові терміни
Відносини по страхуванню являють собою складну конструкцію, що складається з великого числа елементів. Для частини з них законодавець використовує специфічні терміни. Із зазначеної причини з встановленням їх сенсу пов'язане рішення багатьох питань, що виникають на різних стадіях розвитку страхового правовідносини. Страховий ризик Визначення страхового ризику міститься у п. 1 ст. 9 Закону про
- § 4. Правове регулювання прав промислової власності іноземців на території Російської Федерації
Об'єктивна картина стану правового регулювання промислової власності в Російській Федерації, в тому числі привабливості російського ринку для іноземних заявників, може бути найбільш адекватним чином представлена завдяки статистиці. Зокрема, дані ВОІВ та Роспатенту про державну реєстрацію об'єктів промислової власності в РФ такі: якщо в 1993р. було подано
- Глава 17. Про ПОНЯТТІ ВОЛОДІННЯ
Проблема володіння, сама по собі непроста, в нашій цивілістиці придбала ще й додаткову специфіку, викликану загальним спрощенням юридичної картини світу з одночасним розривом історичних зв'язків, особливо важливих саме в теорії володіння, яка в силу одного тільки відродження нормального товарного обміну, як це в тій чи іншій мірі можна очікувати від інших юридичних феноменів, ніяк не Глава 20. РЕСТИТУЦІЯ, віндикація І кондікція
- За десятиліття, що минув з першого видання книги, тема співвідношення віндикації з реституцією придбала велику популярність і стала чи не найпоширенішим предметом наукових досліджень початківців цивілістів. З'явилося багато робіт, присвячених цим темам. Прояснилися та практичні аспекти застосування норм про реституцію. Це вже не дає підстав розцінювати проблематику реституції як
Стаття 1512. Підстави заперечування й визнання недійсним надання правової охорони товарному знаку
- 1. Оспорювання надання правової охорони товарному знаку означає оспорювання рішення про державну реєстрацію товарного знака (пункт 2 статті 1499) і заснованого на ній визнання виключного права на товарний знак (статті 1477 і 1481). Визнання недійсним надання правової охорони товарному знаку тягне скасування рішення федерального органу виконавчої влади з
1. Оспаривание предоставления правовой охраны товарному знаку означает оспаривание решения о государственной регистрации товарного знака (пункт 2 статьи 1499) и основанного на ней признания исключительного права на товарный знак (статьи 1477 и 1481). Признание недействительным предоставления правовой охраны товарному знаку влечет отмену решения федерального органа исполнительной власти по
|