| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 159. Дозвіл арбітражним судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі |
||
|
Див: п. 3 Визначення КС РФ від 17.06.2008 N 434-О-О. Конституційне право на судовий захист і принципи змагальності та рівноправності сторін припускають надання бере участі у судовому розгляді сторонам рівних процесуальних можливостей з відстоювання своїх прав і законних інте-ресів, включаючи можливість заяви клопотань. Див: п. 2 Визначення КС РФ від 16.01.2007 N 33-О-О. Оскільки суд апеляційної інстанції на підставі ст. 268 АПК РФ повторно розглядає справу за наявними в матеріалах справи і додатково представленим доказам, то при вирішенні питання про можливість прийняття нових доказів, в тому числі доданих до апеляційної скарги або відкликання на апеляційну скаргу, він визначає, чи була у особи, який представив дока- зательства, можливість їх подання до суду першої інстанції або заявник не представив їх з незалежних від нього поважних причин. До числа поважних причин, зокрема, відносяться: необгрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань осіб, які беруть участь у справі, про витребування додаткових доказів, про призначення експертизи; прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову (заяви) через відсутність права на позов, пропуску строку позовної давності або строку, встановленого ч. 4 ст. 198 Кодексу, без розгляду по суті заявлених вимог; наявність в матеріалах справи протоколу судового засідання, оспорюваного особою, бере участі у справі, в частині відсутності в ньому відомостей про клопотаннях чи інших заявах, що стосуються оцінки доказів. Див: п. 26 Постанови Пленуму ВАС РФ від 28.05.2009 N 36 "Про застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справ в арбітражному суді апеляційної інстанції". Якщо судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги в порядку апеляційного провадження буде ус-тановлено, що при розгляді справи в суді першої інстанції особа заявляло клопотання у відповідності зі ст. 49 Кодексу про зміну предмета або підстави позову, збільшення або зменшення позовних вимог і суд неправомірно відмовив у задоволенні такого клопотання або розглянув заяву без урахування заявлених змін або по якомусь іншому вимогу особи, що у справі, не прийняв рішення і втрачена можливість прийняття додаткового рішення, то суд апеляційної інстанції, виходячи з положень ч. 1 ст. 268 АПК РФ про повторний розгляд справи, в силу ч. 6.1 ст. 268 АПК РФ переходить до розгляду справи за правилами, встановленими Кодексом для розгляду справи в суді першої інстанції, в рамках якого розглядає не розглянуті раніше вимоги, приймає змінені предмет або підставу позову, збільшені (зменшені) вимоги. Див: п. 27 Постанови Пленуму ВАС РФ від 28.05.2009 N 36 "Про застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справ в арбітражному суді апеляційної інстанції". У разі встановлення в ході розгляду справи про банкрутство (крім банкрутства відсутнього боржника), у тому числі в су-Дебні засіданні з перевірки обгрунтованості заяви про визнання боржника банкрутом, ознак відсутнього боржника (крім передбачених ст. 230 Закону про банкрутство) суддею за клопотанням заявника - конкурсного кредитора (іншого бере участь у справі особи, приголосного фінансувати витрати по справі про банкрутство, крім уповноваженого органу) або за його згодою на підставі п. 3 ст. 227 Закону про банкрутство застосовується процедура банкрутства відсутнього боржника у порядку, передбаченому § 2 гл. XI Закону про банкрутство. Таке клопотання або згоду подається у письмовому вигляді із зазначенням суми фінансування. Див: п. 16 Постанови Пленуму ВАС РФ від 17.12.2009 N 91 "Про порядок погашення витрат у справі про банкрутство". Згідно ч. 1 ст. 97 АПК РФ заяву про скасування прийнятих арбітражним судом заходів щодо забезпечення позову, якщо справа знаходиться у вищестоящому суді, подається до суду, в провадженні якого перебуває справа, і розглядається ним по суті. Визначення про відмову у скасуванні забезпечувальних заходів, раніше прийняте арбітражним судом, не перешкоджає повторному зверненню з таким клопотанням при появі нових обставин, що обгрунтовують необхідність скасування забезпечувальних заходів. Див: п. 24 Постанови Пленуму ВАС РФ від 12.10.2006 N 55 "Про застосування арбітражними судами забезпечувальних заходів". Зацікавлена особа має право звернутися до арбітражного суду з клопотанням про застосування забезпечувального заходу за рахунок раніше наданого зустрічного забезпечення в забезпечення вимог про стягнення збитків одночасно з подачею такої позовної тре-бования або в порядку попереднього забезпечення. Якщо таке клопотання надійшло до арбітражного суду до заяви позовних ви-мог про відшкодування збитків і визнано судом обгрунтованим, арбітражний суд приймає забезпечувальну міру і встановлює строк для подачі позову. Якщо позовні вимоги у встановлений строк не заявлені, арбітражний суд скасовує зустрічне забезпечення і забезпечувальну міру в порядку, встановленому ч. 8 ст. 99 АПК РФ. Див: п. 26 Постанови Пленуму ВАС РФ від 12.10.2006 N 55 "Про застосування арбітражними судами забезпечувальних заходів". Арбітражний суд розглядає розбіжності, заяви, клопотання і скарги у справі про банкрутство до внесення запису про ліквідацію боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. З моменту внесення запису про ліквідацію боржника до Єдиного дер-дарчий реєстр юридичних осіб на підставі доказів про ліквідацію боржника, що надійшли від конкурсного керуючого або реєструючого органу, арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження з розгляду всіх розбіжностей, заяв, клопотань та скарг. Див: п. 48 Постанови Пленуму ВАС РФ від 15.12.2004 N 29 "Про деякі питання практики застосування Федерального закону" Про неспроможність (банкрутство) ". У випадках встановлення у судовому засіданні з перевірки обгрунтованості вимог конкурсного кредитора до боржника ознак відсутнього боржника арбітражним судом за письмовим клопотанням конкурсного кредитора або за його письмовою згодою застосовується процедура банкрутства відсутнього боржника у порядку, передбаченому § 2 гл. XI Закону про банкрутство. При наявності такого клопотання або згоди конкурсного кредитора суддя призначає засідання з розгляду питання про визнання відсутнього боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва (ст. 228 Закону). У відсутність клопотання конкурсного кредитора або його згоди суддя виносить ухвалу про відмову у введенні спостереження та про припинення провадження у справі стосовно до п. 3 ст. 48 Закону. Див: п. 61 Постанови Пленуму ВАС РФ від 15.12.2004 N 29 "Про деякі питання практики застосування Федерального закону" Про неспроможність (банкрутство) " . Всі заяви і клопотання осіб, що у справі, і результати їх розгляду повинні міститися в матеріалах справи і повинні бути відображені у визначенні або постанові арбітражного суду або в протоколі про вчинення окремої процесуальної дії. Див: п. 16 Постанови Пленуму ВАС РФ від 09.12.2002 N 11 "Про деякі питання, пов'язані з введенням в дію арбітражних процесуального кодексу Російської Федерації". В АПК РФ не встановлений строк для звернення до арбітражного суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги. Якщо скарга повернута зважаючи пропуску строку за відсутності клопотання про його відновлення, вона може бути подана повторно з клопотанням про відновлення строку. З клопотанням про відновлення пропущеного строку в арбітражний суд можуть звернутися тільки особи, які мають право на подання касаційної скарги. Клопотання може бути викладена у скарзі або в окремій заяві і має бути заявлено одночасно з поданням скарги. Клопотання розглядається, якщо воно надійшло до арбітражного суду до винесення ухвали про повернення касаційної скарги. Клопотання про відновлення строку на подання скарги розглядається суддею касаційної інстанції одноособово, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, до вирішення питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Див: п. 5 Постанови Пленуму ВАС РФ від 24.09.1999 N 13 "Про застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справ в арбітражному суді касаційної інстанції". При наявності угоди сторін спору про передачу розбіжностей на вирішення третейського суду арбітражний суд має право розглядати підвідомчий йому спір за участю іноземної особи і в тому випадку, якщо позов пред'явлений в належний арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації і відповідача не заявляє клопотання про передачу спору до третейського суду до своєї першої заяви по суті спору (п. 2 ст. 87 АПК РФ, п. 1 ст. VI Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.). Див: п. 9 Постанови Пленуму ВАС РФ від 11.06.1999 N 8 "Про дію міжнародних договорів щодо питань арбітражного процесу". Відстрочка або розстрочка сплати державного мита, зменшення її розміру виробляються за письмовим клопотанням за-Цікавився сторони. Клопотання може бути викладено в позовній заяві (заяві), апеляційної чи касаційної скарги або в окремій заяві, доданій до відповідної заяви (скарги). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати дер-жавної мита, зменшенні її розміру, подана до звернення з позовною заявою (заявою), апеляційної чи каса-ційної скаргою, повертається арбітражним судом без розгляду. У клопотанні повинні бути приведені відповідні обосно-вання з додатком документів, що свідчать про те, що майновий стан зацікавленої сторони не дозволяє їй сплатити державне мито у встановленому розмірі при подачі позовної заяви (заяви), апеляційної чи касаційної скарги. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати державного мита, зменшенні її розміру може бути задоволено ар-арбітражного судом тільки в тих випадках, коли подані документи свідчать про відсутність на банківських рахунках грошових коштів у розмірі, необхідному для сплати державного мита. За відсутності таких документів у задоволенні клопотання має бути відмовлено. За наявності клопотання про відстрочення або розстрочення сплати державного мита позовну заяву (заяву), апеляційна або касаційна скарга не можуть бути повернуті у зв'язку з несплатою державного мита. Якщо клопотання стосується зменшення розміру державного мита, позовну заяву (заяву), апеляційна або касаційна скарга оплачуються державної митом у іншої частини. Див: п. 4 Постанови Пленуму ВАС РФ від 20.03.1997 N 6 "Про деякі питання застосування арбітражними судами законодав-ства про державне мито". Якщо при підготовці справи до судового розгляду суддя визнає за необхідне залучити іншого відповідача, призначити екс-пертизу, вжити заходів щодо забезпечення позову, то відповідні пропозиції викладаються у визначенні про підготовку справи до судового розгляду. При цьому інший відповідач залучається за згодою позивача, експертиза призначається, а заходи щодо забезпечення позову прини-маються відповідно за клопотанням або заявою осіб, які беруть участь у справі. Див: п. 10 Постанови Пленуму ВАС РФ від 31.10.1996 N 13 "Про застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справ у суді першої інстанції". Особа, яка не укладало договір, обмежена у своїх можливостях довести даний факт. Тому без задоволення клопотання про витребування оригіналів документів неможливо оцінити обгрунтованість доводів особи про підробку його підпису на цих докумен-тах. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 28.07.2011 N 1719/11. Враховуючи, що підприємець, заявивши клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, не подав жодних доказів несвоєчасного отримання копії рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції, компетентний оцінювати причини пропуску строку подання апеляційної скарги та визнавати їх поважними або відмовляти в цьому, суду слід відмовляти у відновленні пропущеного терміну. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 12.05.2009 N 16484/08. Клопотання про прийняття додаткових доказів у справі з обгрунтуванням неможливості їх подання до суду першої ін-станції має бути розглянуто судом апеляційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 268 АПК РФ. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 18.03.2008 N 15057/07. У протоколі судового засідання суду першої інстанції повинні міститися відомості про результати розгляду заявленого клопотання в порядку, передбаченому ст. 159 АПК РФ. З міститься в протоколі запису про оголошення та дослідженні письмових матеріалів повинно бути можливо встановити, які саме матеріали досліджувалися судом і чи були вони долучені до справи в якості доказів. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 15.07.2008 N 2895/08. Згідно ст. 159 АПК РФ заяви і клопотання осіб, що у справі, з усіх питань, пов'язаним з розглядом справи, обгрунтовуються цими особами і вирішуються арбітражним судом після заслуховування думок інших осіб, що у справі. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 07.02.2006 N 11608/05. Див також: Постанови Президії ВАС РФ від 11.03.2008 N 9261/04, від 13.11.2008 N 6007/08, від 08.05.2007 N 16367/06, від 07.02.2006 N 11608/05, N 13644/05, N 11626/05, N 13644/05, N 7308/05, N 7299/05. 2. Оскарження ухвали, винесеної за результатами розгляду клопотання про відновлення пропущеного строку, про-переводиться в порядку, встановленому процесуальним законодавством Російської Федерації. Див: п. 16 Постанови Пленуму ВАС РФ N 30 і Пленуму ВАС РФ N 64 від 23.12.2010 "Про деякі питання, що виникли при розгляді справ про присудження компенсації за порушення права на судочинство в розумний строк або права на виконання судового акта в розумний термін ". Всі заяви і клопотання осіб, що у справі, і результати їх розгляду повинні міститися в матеріалах справи і повинні бути відображені у визначенні або постанові арбітражного суду або в протоколі про вчинення окремої процесуальної дії. Див: п. 16 Постанови Пленуму ВАС РФ від 09.12.2002 N 11 "Про деякі питання, пов'язані з введенням в дію арбітражних процесуального кодексу Російської Федерації". При прийнятті позовної заяви (заяви), апеляційної чи касаційної скарги розгляд клопотання про відстрочення або розстрочення сплати державного мита та зменшенні її розміру проводиться одноосібно суддею суду відповідної інстанції. Про задоволення клопотання зазначається в ухвалі про прийняття позовної заяви (заяви), апеляційної чи касаційної скарги, про відмову в задоволенні клопотання - у визначенні про повернення позовної заяви (заяви), апеляційної чи касаційної скарги. В ухвалі повинні бути зазначені мотиви, з яких клопотання задоволене або в його задоволенні відмовлено. Ухвала про повернення позовної заяви (заяви), апеляційної чи касаційної скарги у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання може бути оскаржене на загальних підставах. Можливість оскарження ухвали про задоволення клопотання і про прийняття позовної заяви (заяви), апеляційної чи касаційної скарги Кодексом не передбачена. Див: п. 5 Постанови Пленуму ВАС РФ від 20.03.1997 N 6 "Про деякі питання застосування арбітражними судами законодав-ства про державне мито". 3. Процесуальне право сторони на вибір кандидатури арбітражного засідателя реалізується на стадії підготовки справи до судового розгляду (ч. 2 ст. 137 АПК РФ). Арбітражний суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю арбітражних засідателів, заявленого стороною після оголошення судом у попередньому судовому засіданні про закінчення підготовки справи до судового розгляду та про призначення справи до судового розгляду. Див: п. 1 Постанови Пленуму ВАС РФ від 01.07.2010 N 38 "Про деякі питання, пов'язані з участю арбітражних засідателів у здійсненні правосуддя". Оскільки суд апеляційної інстанції на підставі ст. 268 АПК РФ повторно розглядає справу за наявними в матеріалах справи і додатково представленим доказам, то при вирішенні питання про можливість прийняття нових доказів, в тому числі доданих до апеляційної скарги або відкликання на апеляційну скаргу, він визначає, чи була у особи, який представив дока- зательства, можливість їх подання до суду першої інстанції або заявник не представив їх з незалежних від нього поважних причин. До числа поважних причин, зокрема, відносяться: необгрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань осіб, які беруть участь у справі, про витребування додаткових доказів, про призначення експертизи. Див: п. 26 Постанови Пленуму ВАС РФ від 28.05.2009 N 36 "Про застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справ в арбітражному суді апеляційної інстанції". Окремі дії, які вчиняються при підготовці справи до судового розгляду, у разі необхідності можуть со-вершать і при розгляді справи по суті, наприклад, дозвіл клопотань, розгляд питань про призначення експертизи, залучення третіх осіб та ін Див: п. 28 Постанови Пленуму ВАС РФ від 20.12.2006 N 65 "Про підготовку справи до судового розгляду". Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судам належить перевіряти обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, в тому числі заявлялися чи клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення автентичності підпису особи на додаткових угодах до договору. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 30.01.2002 N 2302/01. Див також: Постанови Президії ВАС РФ від 28.07.2011 N 1719/11, від 09.03.2011 N 13765/10. 4. Відповідно до ч. 1 ст. 153.1 АПК РФ особи, що у справі, та інші учасники арбітражного процесу можуть взяти участь у судовому засіданні шляхом використання систем відеоконференц-зв'язку за умови заяви ними клопотання про це і при наявності у відповідних арбітражних судах технічної можливості здійснення відеоконференц-зв'язку. Згідно ч. 4 ст. 159 АПК РФ у клопотанні про участь у судовому засіданні шляхом використання систем відеоконференц-зв'язку вказується арбітражний суд, за сприяння якого заявник може брати участь у судовому засіданні. При застосуванні цього положення судам необхідно брати до уваги, що на особа, яка заявляє таке клопотання, що не покладається обов'язок з'ясовувати, чи є в арбітражному суді, за сприяння якого заявник може брати участь у судовому засіданні, технічна можливість здійснення відеоконференц-зв'язку. Оскільки в силу ч. 4 ст. 159 АПК РФ дане клопотання має бути дозволено судом, що розглядає справу, в п'ятиденний строк після дня його надходження без повідомлення сторін, суд самостійно робить дії щодо з'ясування зазначеної обставини допомогою наявних у його розпорядженні засобів зв'язку і, відповідно, задовольняє клопотання або відмовляє у його задоволенні (п. 1 ч. 5 ст. 153.1 АПК РФ). Див: п. 24 Постанови Пленуму ВАС РФ від 17.02.2011 N 12 "Про деякі питання застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації в редакції Федерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ" Про внесення змін до Арбітражного процес-суального кодекс Російської Федерації ". При вирішенні питання про те, в який термін може бути подано клопотання про участь у судовому засіданні шляхом використання систем відеоконференц-зв'язку, судам слід виходити з того, що на підставі ч. 4 ст. 159 АПК РФ таке клопотання подається до суду першої інстанції до призначення справи до судового розгляду, в тому числі одночасно з поданням позовної заяви або на-правлінням відзиву на позовну заяву. Якщо клопотання про участь у судовому засіданні шляхом використання систем відеоконференц-зв'язку подано після розміщення на офіційному сайті арбітражного суду в мережі Інтернет ухвали про призначення справи до судового розгляду (ст. 137 АПК РФ), суд розглядає це клопотання за правилами ч. 5 ст. 159 АПК РФ. Якщо клопотання про участь у судовому засіданні шляхом використання систем відеоконференц-зв'язку подано особою, бере участі у справі, після розміщення на офіційному сайті арбітражного суду в мережі Інтернет інформації про час і місце попереднього судового засідання (у тому числі й у разі, коли ця особа прямо не заявляла заперечень щодо розгляду справи за його відсутності), суд не вправі завершити відповідне попереднє судове засідання і відкрити судове засідання в першій ін-станції на підставі ч. 4 ст. 137 АПК РФ. Клопотання про участь у судовому засіданні суду апеляційної чи касаційної інстанцій з урахуванням положень ч. 1 ст. 266, ч. 1 ст. 284 АПК РФ може бути подано і після винесення ухвали про прийняття апеляційної (касаційної) скарги, в якому вказано час і місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної (касаційної) скарги (ч. 2 ст. 261, ч. 3 ст. 278 АПК РФ). Див: п. 25 Постанови Пленуму ВАС РФ від 17.02.2011 N 12 "Про деякі питання застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації в редакції Федерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ" Про внесення змін до Арбітражного процес-суального кодекс Російської Федерації ". |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Стаття 159. Дозвіл арбітражним судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі" |
||
|
||